Рішення

від 30.11.2023 по справі 464/5953/23

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/5953/23

пр.№ 2/464/1669/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2023 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Чорна С.З.

секретаря судових засідань Гринюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,-

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся в суд до відповідача Львівської міської ради (що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Карманського, 6/3) з позовною заявою в якій просить визнати укладеною ЛМР та відповідачем Додаткову угоду до Договору оренди землі № С- 2566 від 24.07.2013 зі Змінами № С- 4177 від 15.09.2015 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:06:002:0044, загальною площею 0, 0072 га, у тому числі: під забудовою - 0, 0048 га, під озелененням - 0, 0024 (у тому числі площею 0,0072 га у межах червоних ліній) на АДРЕСА_1 для обслуговування нежитлової будівлі.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 24.07.13 між відповідачем та ОСОБА_4 (батько позивача) укладено договір № С- 2566 оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:06:002:0038, площею 0,0149 га на АДРЕСА_1 . 22.09.2014 зареєстровано право власності ОСОБА_5 на нежитлову будівлю літ. "Б-1" площею 86,2 кв. м за цією ж адресою. 19.06.2015 ухвалою ЛМР № 4789 ОСОБА_4 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на АДРЕСА_1 , вирішено внести зміни до Договору. 15.09.2015 укладено Зміни до Договору, згідно яких ОСОБА_4 передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 4610136800:06:002:0044, площею 0,0072 га на АДРЕСА_2 для обслуговування нежитлової будівлі строком до 27.06.2023. 27.11.2015 зареєстровано відповідне речове право оренди. 10.11.2022 за договором дарування право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610136800:06:002:0043 площе 0.0077 га (утворена в результаті поділу) та нежитлову будівлю літ. "Б-1" площею 86.2 кв. м за цією ж адресою перейшло до нього. 10.11.22 ОСОБА_4 нотаріально посвідчив заяву про свою згоду щодо переходу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:06:002:0044, площею 0,0072 га у зв?язку з відчуженням майна, що на ній знаходиться до нього. За нормою ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" (надалі - Закон), відбулась заміна сторони орендаря у правовідносинах оренди землі, яким став позивач. Відповідно до пункту 8 Договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк і повинен не пізніше 90 днів до закінчення дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. 09.03.2023 на виконання цього пункту та ст. 33 Закону, звернувся до відповідача із заявою про поновлення Договору на той самий строк. 01.06.2023 департамент містобудування, з порушенням місячного терміну, визначеного ч.5 цієї статті, надав відповідь, у якій не навів заперечень щодо поновлення Договору, але зазначив про необхідність додаткового надання орендарем ряду документів, не передбачених законодавством. 27.06.2023 юридичний департамент відповідача надав відповідь на запит, в такому зазначив про наявність правових підетав для продовження Договору. 28.06.2023 позивач повторно звернувся про поновлення Договору на той самий строк. 09.08.2023 відповідач повторно відмовив, не навівши жодних заперечень щодо поновлення Договору, зазначив про необхідність надання документів, не передбачених законодавством. Відповідно до ч.ч. 6, 8, 9 ст. 33 Закону, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом одного місяця листа заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов?язковому порядку. Відмова, а також зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржене в суді. Позов просить задоволити.

Ухвалою суду від 12.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справ. Призначено підготовче судове засідання.

02.10.2023 від представника відповідача ОСОБА_3 до суду поступив відзив на позовну заяву.

11.10.2023 від представника позивача адвоката Моручинського А.М. до суду поступила відповідь на відзив.

23.10.2023 від представника позивача до суду поступила заява в якій просить провести підготовче судове засідання у його відсутності та справу призначити до судового розгляду. 23.10.2023 представник відповідача подав до суду заяву в якій просить провести підготовче судове засідання у його відсутності та справу призначити до судового розгляду.

Ухвалою суду від 23.10.2023 закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 , яка частково розташована на орендованій у відповідача земельній ділянці. У зв`язку із завершенням терміну дії договору оренди, позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив укласти додаткову угоду про поновлення діючого договору оренди землі. Відповідач безпідставно відмовив йому в укладенні такої угоди покликаючись відсутність на земельній ділянці об`єкту нерухомого майна та необхідність надання додаткового пакету документів, що не передбачено діючим законодавством.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що позивачем не здійснено жодних дій рекомендованих департаментом містобудування Львівської міської ради для укладення договору оренди земельної ділянки. При вирішенні даної справи покладається на розсуд суду.

Заслухавши вступні слова учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, постановляючи рішення, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задоволити з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 24.07.2013 між відповідачем та ОСОБА_4 (батько позивача) було укладено договір № С-2566 оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:06:002:0038, загальною площею 0,0149 га за адресою АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 для обслуговування будівель магазину та торгового павільйону (надалі Договір оренди).

Наказом Департаменту містобудування від 23.07.2014 ОСОБА_4 затверджено вимоги до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції з об`єднанням будівлі торгового павільйону та будівлі магазину під літ. «Б-1» на АДРЕСА_1 під магазин.

11.09.2014 Інспекцією ДАБК у Львівській області Шморгун В.І. видано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ЛВ 142142530740, а 23.09.2014 року зареєстровано право власності ОСОБА_4 на нежитлову будівлю літ. Б-1 загальною площею 86,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою ЛМР від 19.06.2015 № 4789 «Про продаж гр. ОСОБА_4 земельної ділянки на АДРЕСА_1 » вирішено: затвердити ОСОБА_4 технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки на АДРЕСА_1 , з наступним продажем у власність ділянки загальною площею 0,0077 га кадастровий номер 4610136800:06:002:0043 та залишенням в оренді земельної ділянки площею 0,0072 га кадастровий номер 4610136800:06:002:0044) на термін до 27.06.2023 для обслуговування нежитлової будівлі за рахунок земель житлової та громадської забудови.

15.09.2015 на виконання вищевказаної ухвали відповідача, укладено Зміни до Договору № С-2566 оренди земельної ділянки від 24.07.2013, згідно яких ОСОБА_4 передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 4610136800:06:002:0044, площею 0,0072 га на АДРЕСА_1 для обслуговування нежитлової будівлі строком до 27.06.2023.

В подальшому, 10.11.2022 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування земельної ділянки та нежитлової будівлі посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сліпеньким Л.Р. реєстровий номер 2326, у відповідності до якого право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610136800:06:002:0043 площею 0,0077 га та нежитлову будівлю літ. Б-1 площею 86,2 кв. м за адресою АДРЕСА_1 перейшло до позивача.

05.12.2022 року між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № С-4921 до договору оренди землі, зареєстрованого у Львівській міській раді від 24.07.2013 № С-2566 (із змінами від 15.09.2015 № С-4177) та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 27.11.2015 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 793852346101, номер запису про інше речове право 12342654) в зв`язку зі зміною сторони орендаря.

Відповідно до положень додаткової угоди, Орендодавець - Львівська міська рада та ОСОБА_6 дійшли згоди замінити сторону договору, а саме: Орендаря гр. ОСОБА_4 , на Орендаря гр. ОСОБА_1 . Також цією угодою визначено, що земельна ділянка кадастровий номер 4610136800:06:002:0044 за адресою АДРЕСА_1 надається позивачу в строкове платне користування для обслуговування нежитлової будівлі.

Як вбачається зі змісту пункту 8 до Договору оренди зі змінами від 15.09.2015 № С-4177, договір укладено на 10 (десять) років до 27.06.2023 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

09.03.2023 позивач, на виконання пункту 8 до Договору оренди зі змінами від 15.09.2015 № С-4177, звернувся до відповідача із заявою про поновлення Договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:06:002:0044 на той самий строк, до заяви позивачем будо додано проект додаткової угоди .

01.06.2023 департамент містобудування Львівської міської ради листом № 2403-вих-66644 повідомив позивача про відсутність підстав для поновлення договору на новий строк та укладення додаткової угоди , оскільки земельна ділянка надана позивачу для обслуговування будівель магазину та торгового павільйону, а згідно положень ухвали ЛМР від 08.07.2021 № 1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» до повноважень департаменту містобудування належить, укладання додаткових угод до діючих договорів оренди землі та суборенди земельних ділянок без прийняття рішення Львівської міської ради (за винятком договорів оренди землі , на яких відсутні об`єкти нерухомого майна, та договорів оренди земельних ділянок, наданих для обслуговування тимчасових споруд (павільйонів, кіосків, тощо).

01.06.2023 позивач, мотивуючи тим, що є власником саме нежитлової будівлі , а не тимчасової споруди, звернувся до юридичного департаменту Львівської міської ради за роз`ясненням щодо правових підстав для продовження Договору оренди.

27.06.2023 за номером №2901-вих-78453 юридичний департамент відповідача надав відповідь на запит позивача, в якому зазначив про наявність правових підстав для продовження Договору оренди .

28.06.2023 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про поновлення Договору на той самий строк, до заяви повторно було долучено проект додаткової угоди.

Листом від 09.08.2023 № 2408-вих-97846 Львівська міська рада в особі управління земельних ресурсів департаменту містобудування повідомила ОСОБА_7 , що земельна ділянка надана для обслуговування торгового павільйону, а тому додаткова угода щодо договору оренди землі не може бути укладеною.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та такі що підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, та інших нормативно-правових актів.

Згідно з частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 4 ст. 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Причиною виникнення спору між сторонами у справі стало питання наявності чи відсутності підстав для поновлення договору оренди землі.

Відповідно до вимог частини 2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Згідно з частини 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до частини 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу України встановлено , що до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України

Згідно з частиною 4 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Судом встановлено, що позивач є власником нежитлової будівлі літ. Б-1 площею 86,2 кв. м за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:06:002:0043 за даною адресою , що підтверджується укладеним 10.11.2022 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 договором дарування земельної ділянки та нежитлової будівлі посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сліпеньким Л.Р. реєстровий номер 2326 та не заперечується відповідачем.

05.12.2022 року між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого у Львівській міській раді від 24.07.2013 № С-2566 (із змінами від 15.09.2015 № С-4177) та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 27.11.2015 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 793852346101, номер запису про інше речове право 12342654) в зв`язку зі зміною сторони орендаря.

Відповідно до положень додаткової угоди, Орендодавець - Львівська міська рада та ОСОБА_6 дійшли згоди замінити сторону договору, а саме: Орендаря гр. ОСОБА_4 , на Орендаря гр. ОСОБА_1 . Також цією угодою визначено, що земельна ділянка кадастровий номер 4610136800:06:002:0044 за адресою АДРЕСА_1 надається позивачу в строкове платне користування для обслуговування нежитлової будівлі та на строк до 27.06.2023 .

Судом встановлено, що маючи намір на поновлення Договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, позивач 09.03.2023 звернувся до відповідача з відповідною заявою та долучив до неї проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, що не заперечується відповідачем.

Відтак позивач, як орендар, звернувся до відповідача, як орендодавця, з заявою про намір поновити договір оренди землі та проектом відповідної додаткової угоди у встановлений п.8 спірного Договору оренди землі строк.

05.12.2019 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 16 січня 2020 року.

Таким Законом суттєво змінено підхід до продовження орендних відносин. Він чітко розмежував зміст понять «поновлення договору оренди землі» та «переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк», доповнивши Земельний кодекс України статтею 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови», Закон України «Про оренду землі» - статтею 32-2 «Поновлення договорів оренди землі», яка відсилає до статті 126-1 Земельного кодексу України, та виклавши статтю 33 Закону України «Про оренду землі» у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» (тобто приписи цієї статті незастосовні до поновлення договорів оренди землі). У частині зазначених змін і доповнень Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» набрав чинності 16 липня 2020 року.

Проте, суд зазначає, що вказаним Законом у Законі України «Про оренду землі» розділ IX «Перехідні положення» доповнено абзацом четвертим такого місту: «Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Враховуючи, що спірний Договір оренди землі було укладено між сторонами 24.07.2013, тобто до набрання 16.01.2020 чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а тому суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи статті 33 Закону України «Про оренду землі» до зміни її редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству».

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначались статтею 33 Закону України «Про оренду землі» до зміни її редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству».

Так, відповідно до ч.ч.1-5 ст.33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (частина 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина 6).

Частинами 8 та 9 ст.33 Закону України «Про оренду землі» було передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі», була можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону №161-XIV).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону №161-XIV).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк.

Судом встановлено, що у відповіді на заяву позивача від 09.03.2023 про поновлення строку договору оренди , 01.06.2023 департамент містобудування Львівської міської ради листом № 2403-вих-66644 повідомив позивача про відсутність підстав для поновлення договору на новий строк та укладення додаткової угоди , оскільки земельна ділянка надана позивачу для обслуговування будівель магазину та торгового павільйону, і на ній відсутній об`єкт нерухомого майна.

Також, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив , що були наявні підстави для продовження позивачу договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,0149 га (кадастровий номер 4610136800:06:002:0038) № С-2566 від 24.07.2013

Однак такі доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.

Ухвалою ЛМР від 19.06.2015 № 4789 «Про продаж гр. ОСОБА_4 земельної ділянки на АДРЕСА_1 » вирішено: затвердити ОСОБА_4 технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки на АДРЕСА_1 , з наступним продажем у власність ділянки загальною площею 0,0077 га кадастровий номер 4610136800:06:002:0043 та залишенням в оренді земельної ділянки площею 0,0072 га кадастровий номер 4610136800:06:002:0044) на термін до 27.06.2023 для обслуговування нежитлової будівлі за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до положень додаткової угоди від 05.12.2022 № С-4921 до Договору оренди укладеної між позивачем та відповідачем визначено, що земельна ділянка кадастровий номер 4610136800:06:002:0044 за адресою АДРЕСА_1 надається позивачу в строкове платне користування для обслуговування нежитлової будівлі.

Таким чином, судом встановлено, що позивач є власником саме нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 . Вказана будівля частково розміщена на земельній ділянці кадастровий номер 4610136800:06:002:0043 загальною площею 0,0077га , що є власністю позивача, а частково на земельній ділянці кадастровий номер 4610136800:06:002:0044 загальною площею 0,0072 га, що перебувала в оренді позивача згідно Договору оренди від 24.07.2013 № С-2566 із змінами і доповненнями.

Абзацами 1 і 2 частини 2 статті 134 ЗК України встановлено , що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі N 921/158/18 зазначає, що згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, як у статті 120 ЗК України та статті 377 Цивільного кодексу України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів».

Суд враховує, що згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі «Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії» встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст.1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за наявності визначених ст.33 Закону України «Про оренду землі» підстав для поновлення спірного договору оренди землі та, з огляду на те, що відповідач зволікає в укладенні додаткової угоди до договору оренди, яка відповідно до ч.8 ст.33 Закону України «Про оренду землі» мала бути укладена в обов`язковому порядку у місячний строк, суд вважає, що наявні підстави для визнання додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 24.07.2013 №С-2566 із змінами і доповненнями укладеною в редакції, запропонованій позивачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.71 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 1073,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд,-

вирішив:

позов задовольнити.

Визнати укладеною Львівською міською радою та ОСОБА_1 Додаткову угоду до Договору оренди землі № C-2566 від 24.07.13 зі Змінами № C-4177 від 15.09.15 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:06:002:0044, загальною площею 0,0072 га, у тому числі: під забудовою - 0,0048 га, під озелененням - 0,0024 га (у тому числі площею 0,0072 га у межах червоних ліній) на АДРЕСА_1 для обслуговування нежитлової будівлі в редакції:

Додаткова угода до Договору оренди землі № С-2566 від 24.07.13 зі Змінами № C-4177 від 15.09.15 (надалі - Договір) щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:06:002:0044, загальною площе 0,0072 га, у тому числі: під забудовою - 0,0048 га, під озелененням - 0,0024 га (у тому числі площею 0,0072 га у межах червоних ліній) на АДРЕСА_1 для обслуговування нежитлової будівлі.

Орендодавець - Львівська міська Рада в особі директора департаменту містобудування, що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ухвали міської ради № 1081 від 08.07.21 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради ", з одного боку, і Орендар - ОСОБА_8 , з другого боку, домовились про наступне:

1. Після закінчення строку дії Договору, поновити Договір на такий самий строк і на

таких самих умовах.

2. Пункт 8 Договору "Строк дії договору" викласти у наступній редакції:

"Договір укладено на 10 (десять) років до 27 червня 2033 року. Після закінчення строку дії, Договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах (ст. 126-1 Земельного кодексу України)"

3. Дія цієї Додаткової угоди поширюєится на відносини сторін, що виникли після 27.06.2023.

Стягнути із Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Львівська міська рада, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055896.

Повний текст рішення складено 07 грудня 2023 року.

Суддя Чорна С.З.