Рішення

від 12.12.2023 по справі 489/6266/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/6266/23

Номер провадження 2/489/2495/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 грудня 2023 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа - Товарна біржа "Нерухомість-Сангай" про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним

встановив

В жовтні 2023 року представник позивача звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03.10.1996 між ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, та ОСОБА_4 укладено Договір №17 купівлі-продажу нерухомого майна відповідно до умов якого останній придбав квартиру АДРЕСА_1 . Даний договір купівлі-продажу було посвідчено на Товарній біржі "Нерухомість-Сангай" та зареєстровано в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 04.10.1996 за реєстровим №18913. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 . Враховуючи те, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті свого батька, він звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Пехлак О.В. для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Приватним нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі такого свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що документ, який посвідчує право власності на вказану квартиру як спадкове майно (Договір №17 купівлі-продажу нерухомого майна від 03.10.1996) не відповідає вимогам чинного законодавства щодо форми укладення договору, оскільки не є нотаріально посвідченим. Договір купівлі-продажу нерухомого майна підписаний сторонами власноручно. На час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на теперішній час визнання такого договору дійсними можливе лише в судовому порядку. Тому, представник позивача просить визнати дійсним Договір №17 купівлі-продажу нерухомого майна від 03.10.1996, укладений на Товарній біржі "Нерухомість-Сангай" та зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 04.10.1996 за реєстровим №18913, відповідно до якого ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, продав, а ОСОБА_4 придбав квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник позивача просив розглядати справу без його участі та без участі позивача, проти заочного розгляду не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, відзив до суду не подав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяв та клопотань до суду не надходило.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до копії Договору №17 купівлі-продажу нерухомого майна від 03.10.1996, укладеного на Товарній біржі "Нерухомість-Сангай", ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, продав, а ОСОБА_4 придбав квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з копією реєстраційного посвідчення, виданого Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 04.10.1996 за реєстровим №18913, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.02.1969, вбачається, що батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 .

Відповідно до копії рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.01.2022 у справі №487/7111/21 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю з липня 2017 року та по день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №73966323 від 15.09.2023 вбачається, що спадкодавцем зазначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.09.2023, винесеної приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Пехлак О.В., із наданих документів вбачається неможливість видати на ім`я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки документом, який посвідчує право власності на вказану квартиру, є договір купівлі-продажу, який зареєстрований та Товарній біржі "Нерухомість-Сангай", що не відповідає вимогам законодавства щодо форми укладення договору, оскільки повинен бути нотаріально посвідченим.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно вищевказана квартира не зареєстрована.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено 03.10.1996, тобто під час діїЦивільного кодексу Української РСР 1963 року(далі -ЦК УРСР) статтею 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 2ст. 15 Закону України «Про товарну біржу»угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч. 2ст. 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.

З огляду на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу квартири сторони ухилилися від його нотаріального посвідчення, що на теперішній час перешкоджає позивачу реалізувати свої спадкові права відносно нерухомого майна, договір виконано повністю, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.4,19,263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Позовні вимогизадовольнити.

Визнати дійсним Договір №17 купівлі-продажу нерухомого майна від 03.10.1996, укладений на Товарній біржі "Нерухомість-Сангай" та зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 04.10.1996 за реєстровим №18913, відповідно до якого ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, продав, а ОСОБА_4 придбав квартиру АДРЕСА_1 .

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - встановити не можливо, адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Товарна біржа "Нерухомість-Сангай", код ЄДРПОУ 20899497, адреса: 54020, м. Миколаїв, вул. Пушкінська, буд. 66А, кв. 33.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12.12.2023.

Суддя В. В. Кокорєв