Ухвала

від 14.12.2023 по справі 750/16287/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/16287/23

Провадження № 2/750/2146/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2023 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Аушевої М.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по акту про порушення,

в с т а н о в и в:

06.11.2023 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по акту про порушення та просив стягнути з відповідача заборгованість по Акту про порушення № 172166 від 01.06.2022 в розмірі 12675,12 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2684 грн.

14.12.2023 представник позивача через канцелярію суду подала заяву про закриття провадження, в зв`язку зі сплатою заборгованості відповідачем та одночасно просила стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи, сповіщалася в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

За змістом пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

За приписами п. 2 ч.1ст.255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно з частиною другоюстатті 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Частина третястатті 142 ЦПК Українивизначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщопозивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

З матеріалів справи убачається, що після відкриття провадження у справі, представник позивача звернулася до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, мотивуючи її тим, що відповідач повністю сплатила борг, у зв`язку з чим зникли підстави з приводу яких позивач звернувся до суду за захистом порушеного права. Фактичний зміст зазначеної заяви свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокремастаття 13 ЦПК Українизобов`язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених вимог, а учаснику справи надає право розпоряджатися своїмиправами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, а також положень частини третьоїстатті 142 ЦПК Україниу поєднанні ізстаттею 255 ЦПК України, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першоїстатті 255 ЦПК України, не є відповідно до частини третьоїстатті 142 ЦПК Українипідставою для стягнення з відповідачів на користь позивача понесених ним судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Тому слід повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору в сумі 1342 грн. 00 коп. сплаченого при поданні позову та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1342 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, керуючись п. 2 ч.1ст.255 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

закрити провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по акту про порушення.

Повернути Акціонерному товариству «Чернігівобленерго» (місце знаходження: вул. Гонча, 40, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 22815333) з державного бюджету 50% судового збору в сумі 1342 грн. 00 коп. сплаченого при поданні позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» судовий збір в розмірі 1342 грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.В. Карапута