Рішення

від 28.11.2023 по справі 274/3583/23

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/3583/23 Провадження № 2/0274/1101/23 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2023 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області БольшаковаТ.Б.за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог: Приватне підприємство "Климчук" про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить суд: припинити громадянці Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820882400:03:008:0066 площею 2,9826 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.09.2018 номер запису про право власності 27890038 від 12.09.2018 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 42974261 від 12.09.2018), вартістю 73274,88 грн, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області; стягнути з відповідача на користь Житомирської обласної прокуратури: сплачений судовий збір у сумі 2 684,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого державним нотаріусом Бердичівської державної нотаріальної контори в реєстрі від 12.09.2018 під № 3-546, ОСОБА_1 (громадянка Республіки Білорусь, документ, що посвідчує особу іноземця: НОМЕР_1 , виданий 15.07.2011, видавник: ленінське РОВД м. Гродно, РБ, РНОКПП: НОМЕР_2 ) набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820882400:03:008:0066 площею 2,9826 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, що розташована на території колишньої Іванковецької сільської ради Бердичівського району, Житомирської області (на даний час - Семенівської громади Бердичівського району, утвореної на підставі розпорядження КМУ №71 3-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області»).

На підставі вказаного свідоцтва ОСОБА_1 зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820882400:03:008:0066 (номер запису про право власності 27890038 від 12.09.2018, індексний номер рішення про державну реєстрацію 42974261 від 12.09.2018).

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана земельна ділянка передана в користування Приватному підприємству «Климчук» на 10 років (договір оренди землі зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.10.2018, номер запису 28299421 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 43416524 від 09.10.2018).

Таким чином, громадянка Республіки Білорусь ОСОБА_1 у вересні 2018 набула право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території колишньої Іванковецької сільської ради Бердичівського району, Житомирської області (на даний час Семенівської сільської ради Бердичівського району) та протягом року не виконала покладений на неї у зв`язку із цим обов`язок, а саме: не відчужила земельну ділянку, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи, що отримана ОСОБА_1 у власність земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1820882400:03:008:0066 нею добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України річного строку (кінцевий строк сплив 12.09.2019), право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню, шляхом їх конфіскації за рішенням суду

Вказані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 13.06.2023 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 11.09.2023 закрито проведення підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Учасники провадження в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Прокурор подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судові засідання не з`являлася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник третьої особи, свою позицію суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Між сторонами виник спір з приводу припинення права власності відповідача громадянина іншої держави, на земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

При вирішенні спору суд керується нормами Конституції України, Земельного кодексу України та міжнародними актами.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Поряд із цим, згідно ч. ч. 1, 3 ст. 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель (ч. 4 ст. 145 ЗК України).

Таким органом згідно з чинним законодавством є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.

Відповідно до п. в абз. 1 ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Судом встановлено, що інформаційною довідкою № 334907457, сформованою 07.06.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна підтверджується, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1820882400:03:008:0066 площею 2,9826 га належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , інший документ, що посвідчує особу іноземця, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 15.07.2011, видавник: Ленінське РОВД міста Гродно, Республіка Білорусь, країна громадянства: Республіка Білорусь. Право власності набула на підставі свідоцтва про право на спадщину, за заповітом, серія та номер: р. №3-546, виданий 12.09.2018, видавник: Бердичівська державна нотаріальна контора державний нотаріус Єрьомінська-Бойкова Інна Валеріївна.

Таким чином, громадянка Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 набула право власності на земельну ділянку номер 1820882400:03:008:0066 площею 2,9826 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби та протягом року не виконала покладений на неї обов`язку, а саме: не відчужила земельну ділянку.

Відомостей про відчуження відповідачем вказаної земельної ділянки Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна не містить.

Згідно договору оренди землі від 13.09.2018 ОСОБА_1 передала земельну ділянку за кадастровим номером 1820882400:03:008:0066 на підставі укладеного договору оренди, в оренду ПП " ОСОБА_2 ". Строк дії договору 10 років.

При вирішенні спору суд враховує сталу практику ЄСПЛ щодо захисту права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) і пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Як визначено вище, питання набуття у власність землі в Україні врегульоване нормами Земельного кодексу України; процедура набуття у власність землі іноземцями, а також обмеження, які з цим пов`язані, також чітко визначені даним законодавчим актом, тобто втручання є законним.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Суспільний інтерес в даному випадку проявляється в тому, що земля є власністю Українського народу, землі сільськогосподарського призначення не можуть бути у власності іноземців, що покликане інтересами національної безпеки.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника земельної ділянки, оскільки останній мав достатньо часу для виконання свого обов`язку, однак дотепер земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства України та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу. Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

Згідно частин третьої, четвертої статті 56 ЦПК України, прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.

Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Обґрунтування, наведені прокурором в позові щодо представництва в суді, суд вважає достатніми для його звернення у суд, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Враховуючи, що відповідач, будучи громадянкою Республіки Білорусь, упродовж року після прийняття спадщини і державної реєстрації права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відчужила її, суд вважає, що наявні достатні підстави для конфіскації спірної земельної ділянки у власність держави.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат

На підставі ст.141ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені понесені ним судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Бердичівської окружноїпрокуратури Житомирськоїобласті вінтересах державив особі:Головного управлінняДержгеокадастру уЖитомирській областідо ОСОБА_1 ,третя особана стороніпозивача,що незаявляє самостійнихвимог:Приватне підприємство"Климчук"про припиненняправа власностіна земельнуділянку,шляхом їїконфіскації- задовольнити.

Припинити громадянці Республіки Білорусь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820882400:03:008:0066 площею 2,9826 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.09.2018 номер запису про право власності 27890038 від 12.09.2018 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 42974261 від 12.09.2018), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласноїпрокуратури судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Бердичівська окружна прокуратура Житомирської області, адреса: вул. Вінницька, 23, м. Бердичів, Житомирська область, 13300, ЄДРПОУ 02909950.

в інтересах держави в особі

Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, адреса: вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002, ЄДРПОУ 39765513.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне підприємство "Климчук", адреса: вул. Стадіонна, буд. 1, с. Іванківці, Бердичівський район, Житомирська область, 13371, ЄДРПОУ 32467393.

Повний текст рішення виготовлено 10.12.2023.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА