Постанова

від 09.08.2006 по справі 25/299-06-6968а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/299-06-6968А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"09" серпня 2006 р.Справа  № 25/299-06-6968А

      За позовом Прокурора Овідіопольського району Одеської області  в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 10.07.06 р. вх.№8402

       до відповідача: ЗАТ “Бетонекс”, Одеська область, Овідіопольський район, с. Великодолинське

       про стягнення 152,07 грн.  

Суддя: Малярчук І.А.

В  судових засіданнях приймали участь представники:

Прокурор: Тунік В.М., посвідчення №577 від 12.09.04 р.

Від позивача: Кіндяк Н.В., довіреність № 04-1/455 від 28.12.05р.

Від відповідача - не з'явився

В судовому засіданні  від 09.08.06р. приймали участь представники:

Прокурор: Тунік В.М., посвідчення №577 від 12.09.04 р.

Від позивача: Кіндяк Н.В., довіреність № 04-1/455 від 28.12.05р.

Від відповідача - не з'явився

Суть спору: про стягнення  з ЗАТ “Бетонекс”  адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів у 2005 р. в сумі  6669,66 грн., пеню в сумі 152,07 грн., всього  6 821,73 грн.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає,  надав суду пояснення по справі  від 02.08.06 р. вх.№ 16418 та уточнення позовних вимог від 02.08.06 р. вх.№16419 та від 09.08.06 р. вх.№16956, згідно яких просить суд стягнути з відповідача  пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 152,07 грн., всього                      6 821,73 грн.

Первинні позовні вимоги Прокурора складали: стягнути  з ЗАТ “Бетонекс”  адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів у 2005 р. в сумі  6669,66 грн., пеню в сумі 152,07 грн., всього  6 821,73 грн.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся,  відзив на позов та витребувані судом документи не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” від 21 березня 1991 року  №  875-XII  для   підприємств   (об'єднань),   установ   і організацій  незалежно  від  форми  власності   і   господарювання встановлюється    норматив    робочих   місць   для   забезпечення працевлаштування  інвалідів  у  розмірі  чотирьох  відсотків   від середньооблікової   чисельності   штатних  працівників  облікового складу  за  рік,  а  якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного  робочого  місця. Підприємства, установи,    організації,  у тому  числі підприємства,  організації  громадських організацій   інвалідів, фізичні   особи,  які  використовують  найману  працю,  самостійно розраховують  кількість робочих   місць  для   працевлаштування інвалідів  відповідно до нормативу,  встановленого частиною першою цієї  статті,  і  забезпечують  працевлаштування  інвалідів.   При розрахунках   кількість   робочих  місць  округлюється  до  цілого значення.

       Частинами 1, 2, 4  ст.20 вищезазначеного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства,   організації   громадських  організацій  інвалідів, фізичні    особи,    які    використовують   найману   працю,   де середньооблікова   чисельність   працюючих  інвалідів  менша,  ніж установлено  нормативом,  передбаченим  статтею  19  цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів  адміністративно-господарські   санкції,   сума   яких визначається  в  розмірі  середньої  річної  заробітної  плати  на відповідному  підприємстві,  установі,  організації,  у тому числі підприємстві,   організації  громадських  організацій  інвалідів, фізичної  особи,  яка  використовує найману працю, за кожне робоче місце,  призначене  для  працевлаштування  інваліда  і  не зайняте інвалідом... Порушення термінів сплати    адміністративно-господарських санкцій  тягне за  собою  нарахування  пені.  Пеня   обчислюється виходячи  з  120  відсотків  річних облікової ставки Національного банку України,  що діяла на момент сплати,  нарахованої  на  повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються  підприємствами,  установами,  організаціями,  у  тому числі  підприємствами,   організаціями   громадських   організацій інвалідів,  фізичними  особами,  зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в  якому  відбулося  порушення  нормативу,  встановленого частиною першою статті 19 цього  Закону.  При  цьому  до  правовідносин  із стягнення адміністративно-господарських санкцій,  передбачених цим Законом,  не  застосовуються   строки,   визначені   статтею   250 Господарського кодексу України.

Так, згідно наявного в матеріалах справи звіту ЗАТ “Бетонекс” про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, поданого в Одеське обласне відділення фонду України соціального захисту інвалідів  середньооблікова чисельність штатних працівників підприємства складає 89 чоловік,  норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 4 чоловік, однак фактично на підприємстві  було працевлаштовано 3 інваліда за 2005 р., що вбачається з підведення підсумку зазначеної кількості відпрацьованих інвалідами повних місяців та діленням одержаної суми на 12 місяців.

       Крім того, п.5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок                   працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995 р. №314  визначено, що підприємства розробляють  заходи  щодо  створення  робочих місць  для  інвалідів,  включають  їх  до  колективного  договору, інформують центри зайнятості,  місцеві органи соціального  захисту населення  та  відділення  Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування  )  робочих  місць  для  працевлаштування інвалідів.

Відповідно до наданих Одеським обласним відділенням Управління праці та соціального захисту населення листа № 413 від 16.06.06р., листа Овідіопольського  районного центру  зайнятості №133 від 23.05.06р., інформація про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів та про вільні робочі  місця, а також вакантні посади, на яких може використовуватися  праця інвалідів від ЗАТ “Бетонекс” не надходила.

Таким чином, кількість незайнятих робочих місць для інвалідів  на підприємстві становить 1 місце, за не створення якого Прокурором Овідіопольського району Одеської області в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заявлено до стягнення  з ЗАТ “Бетонекс” 6669,66 грн. адміністративно-господарських санкцій, розрахованих в   розмірі   середньої   річної  заробітної  плати  в товаристві. Однак, в процесі розгляду даної справи, відповідач  здійснив оплату адміністративно-господарських санкцій в повному обсязі, про що свідчить наявна в матеріалах справи виписка з банківського рахунку Овідіопольського РВДК, що стало підставою для позивача уточнити позовні вимоги та викласти їх у вищенаведеній остаточній редакції.

Відповідно до положень ч.2 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” позивачем за порушення відповідачем термінів сплати адміністративно-господарських санкцій нарахована пені в розмірі 152,07 грн., розрахована за період з 16.04.06 р. по 30.06.06 р., з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України,  що діяла на момент сплати, тобто станом на 15.04.06 р.  нарахованої  на  повну суму недоїмки за весь її строк, який становить 76 днів.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, оскільки відповідачем не були проведені належним чином заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів  на підприємстві та адміністративно-господарські санкції сплачено відповідачем з простроченням на 76 днів, суд вважає  позовні вимоги позивача щодо стягнення з ЗАТ “Бетонекс”   пені в сумі  152,07  грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

         Згідно ч. 1 ст.69 КАСУ доказами   в   адміністративному  судочинстві  є  будь-які фактичні дані,  на підставі  яких  суд  встановлює  наявність  або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,  та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін,  третіх  осіб  та  їхніх  представників, показань   свідків,   письмових   і   речових  доказів,  висновків експертів.

Частиною 1 ст. 71 КАСУ передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 КАСУ суд  оцінює  докази,  які є у справі,  за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на їх  безпосередньому,  всебічному,повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

          Таким чином, суд вважає  заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь Одеського обласного  відділення Фонду соціального захисту інвалідів пені за порушення термінів сплати  адміністративно-господарських санкцій в сумі          152,07 грн. обґрунтованими та правомірними, що є підставою для їх задоволення.

Згідно ч.4 ст. 94 КАС України  понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з  відповідача.

      Керуючись ст.ст. 94, 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Задовольнити позов повністю.

2.          Стягнути з ЗАТ “Бетонекс” (67833, Одеська область, Овідіопольський район, с. Великодолинське, вул. Ентузіастів,1 код ЄДРПОУ 31894140)  на користь Одеського обласного  відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 13901271) 152 ( сто п'ятдесят дві) грн. 07 коп. пені.

   Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

   Постанова набирає законної  сили у порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Малярчук І.А.