Рішення

від 13.12.2023 по справі 691/707/23

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 691/707/23

Провадження № 2/691/289/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 грудня 2023 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л.П., за участю секретаря судового засідання Харук Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городище Черкаської області, цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Костянтина Сапейко в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року керівник Смілянської окружної прокуратури К. Сапейко в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації.

Поданий позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 23.12.1998 року (зареєстровано у реєстрі № 2410) набула право власності на земельну частку (пай) площею 2,27 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у КСП "Петропавлівське" с. Петропавлівка Городищенського району Черкаської області. Указана земельна ділянка належала померлій ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право власності на земельну частку (пай) серії ЧР № 024706 виданого Городищенською районною державною адміністрацією. Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,7439 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7120386500:02:001:1027 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.11.2019, номер відомостей про речове право 49682159. ОСОБА_1 станом на дату отримання спадщини була громадянкою російської федерації. Правовий статус та порядок використання, зокрема земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України. ОСОБА_1 08.11.2019 набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Черкаського району Черкаської області та протягом року (кінцевий строк сплив 09.11.2020) не виконала покладений на неї у звязку із цим обовязок, а саме: не відчужила земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав. Право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню, шляхом її конфіскації за рішенням суду. Згідно інформації Управління ДМС України в Черкаській області від 25.04.2023 ОСОБА_1 зареєстрованою чи знятою з реєстрації на території Черкаської області не значиться, паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувалася. Як і не зверталася до Управління щодо оформлення посвідки на постійне чи тимчасове проживання. ОСОБА_1 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчудження набутих земельних ділянок сільськогоспродарського призначення протягом року, така земельна ділянка з кадастровим номером 7120386500:02:001:1027 підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель (ч. 4 ст. 145 ЗУ Україи). Таким органом згіно чинного законодавства є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи. Смілянською окружною прокуратурою до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (орган, що подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом) 18.04.2023 скеровано запит з метою встановлення вжитих вказаним органом заходів стосовно конфіскації у ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка не була відчужена протягом року та запропоновано вжити такі заходи в разі їх не вжиття. Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 15.04.2023, наданого у відповідь на запит Смілянської окружної прокуратури, вказаний орган до суду не звертався та в найближчий час не планує звертатися з позвом про конфіскацію земельної ділянки, внаслідок відсутності видатків на сплату судового збору. Вказане в повній мірі узгоджується з вимогами ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та надає можливість і право прокурору звернутися з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаської області, як уповноваженого органу у даних правовідносинах. За вказаних обставин, окружною прокуратурою виявлено порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 81, 145 Земельного кодексу України, та у звязку з цим подано до суду позов.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 15.06.2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

20 липня 20223 року підготовче засідання було закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.

Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив провести розгляд справи без його участі.

Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області в особі Хоменко О.В. подали клопотання про підтримання позову Смілянською окружної прокуратури, просить задовольнити позовні вимоги та здійснювати розгляд справи без участі представника Головного управління.

Відповідач в судове засідання не зявилась, без повідомлення причин. Про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином у спосіб передбачений ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Відзиву на позов не подала.

Частина 2 статті 247 ЦПК України передбаачє, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, виконуючи вимоги статті 280 ЦПК України, враховує, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не зявилася в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подала відзив та позивач не заперечив проти заочного вирішення справи.

З урахуванням ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Суд, вивчивши матеріали справи, врахував думку представників позивача, що надані письмово, на підтримання позову, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Підставою звернення до суду з позовом про припинення права приватної власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації є на думку позивача виявлені факти порушення статей 13, 14 Конституції України, статей 81, 145 Земельного кодексу України при володінні ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою.

За змістом положень статті 41 Конституції України, статтей 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на обєкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені нормами Закону України "Про міжнародне приватне право", положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 38 Закону України "Про міжнародне приватне право", право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з частиною 1 статті 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до статті 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Частина 2 статті 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 374 ЦПК України субєктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обовязки субєктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Так, судом установлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 07.04.2023 № 328469188, щодо субєкта у громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 (відповідач) на праві власності перебуває земельна ділянка для ведення сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7120386500:02:001:1027, площею 1,7439 га., дата, час державної реєстрації: 08.11.2019 16:51:28 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 1961234171203, номер відомостей про речове право 34148633, індексний номер 49682159), яка розташована відповідно до листа Головного управління Держреокадастру у Черкаській облсті від 10.03.2023 № 10-23-0.2-1526/2-23 за адресою: Черкаська область, Городищенський район, в адміністративних межах Петропавлівської сільської ради, за межами населеного пункту, що набута відповідно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є обєктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Субєктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України субєктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства. Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані обєкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із частиною третьою статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі - продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно - правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані обєкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини пятої статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Одночасно за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені частинами другою, четвертою статті 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, повязаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Відповідно до статті 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Пунктом 10 частини першої статті 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із статтею 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною пятою статті 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11 березня 2003 року "Новоселецький проти України", від 1 червня 2006 року "Федоренко проти України"), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужила її, тому наявні підстави для її конфіскації у власність держави.

Зазначений спосіб захисту прав відповідає положенням частини 4 статті 81, частин 2, 4 статті 145 ЗК України.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельної ділянки, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, з урахуванням норм статті 131-1 Конституції України, частини 3 статті 23 Закону України "Про проуратуру", частини 3 статті 56 ЦПК України, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 року по справі № 912/2385/18.

Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

Таким чином, враховуючи вказане вище та те, що відповідач, будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогоспадарського виробництва не відчужила її (кінцевий строк сплив 09.11.2020), є підстави для їх конфіскації у власність держави, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Та, підлягає стягнення на користь позивача з відповідача в розмірі 2 684,00 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, Законом України "Про міжнародне право", ст. ст. 346 ч. 2, 354, 373 ч. 1 п. 10, 374 ч. ч. 1, 2, 4, 378 ЦК України, ст. ст. 80, 81, 145 ч. 1 Земельного кодексу України, ст. ст. 2 - 13, 76 - 80, 141, 258, 259, 263 - 265, 280 - 282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка Російської Федерації, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , на земельну ділянку площею 1,7439 га з кадастровим номером 7120386500:02:001:1027, розташованої на території Городищенської міської ради Черкаського району Черкаської області (раніше в адміністративних межах Петропавлівської сільської ради Городищенського району Черкаської області), зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.11.2019 за № 34148633, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 1961234171203, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка Російської Федерації, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Черкаської обласної прокуратури (адреса: бул. Шевченка, 286, Черкаси, Черкаська область, 18000, код ЄДРПОУ 02911119) фактично понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) на р/р НОМЕР_1 (МФО 820172) за кодом класифікації видатків бюджету - 2800.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня виготовлення повного тексту судового рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. П. Синиця