Ухвала

від 14.12.2023 по справі 303/11836/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Мукачево Справа №303/11836/23

2-з/303/45/23

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 від імені якого діє ОСОБА_2 про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

6 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності та витребування майна.

На підставі ухвали суду від 07.12.2023 року переданий на розгляд суду позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Поряд з цим, 11 грудня 2023 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, а також заявою щодо усунення недоліків позовної заяви.

У переданій на розгляд суду заяві, ОСОБА_1 просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом:

- заборони ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) продавати, дарувати, обмінювати чи будь - яким іншим чином відчужувати, обтяжувати, вносити до статутного фонду юридичних осіб, укладати договори та здійснювати реєстрацію будь - яких правочинів щодо об`єкта нерухомого майна адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 392,41 кв.м. (надалі - Будівля) та на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3 га, кадастровий номер 2122783202:02:020:0016 (надалі Земельна ділянка);

- заборонити ТОВ «Родеш», представникам даного товариства та іншим особам, які матимуть щодо цього повноваження від ТОВ «Родеш», продавати, дарувати, обмінювати чи будь - яким іншим чином відчужувати, обтяжувати, вносити до статутного фонду юридичних осіб, укладати договори та здійснювати реєстрацію будь - яких правочинів щодо Будівлі та Земельної ділянки, передавати їх у власність, розпорядження, володіння, користування, оренду громадян чи юридичних осіб, укладати будь які правочини, вносити до статутного фонду, укладати та підписувати договори оренди, заборонити будь - які дії щодо знесення, перебудови та реконструкції спірного майна;

- заборонити всім державним реєстраторам суб`єкта державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації, вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь - яких змін до відомостей про юридичну особу, в тому числі про засновників та кінцевих бенефіціарів, а саме ТОВ «Родеш» (89424, Ужгородський район, с. Розівка, вул. Концівська 38, код ЄДРПОУ 41390295), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Заява обґрунтовується доводами про те, що спірне майно всупереч умовам укладеного між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 договору про наміри від 27.04.2017 року, було внесено ОСОБА_3 до статутного фонду ТОВ «Родеш». Внаслідок таких дій, заявник позбавлений прав на майно, яке повинно йому належати на підставі вказаного нотаріально посвідченого правочину.

Крім того, ОСОБА_3 наразі намагається відчужити спірне майно, що підтверджується розміщенням оголошення про його продаж на інтернет- ресурсі «ОЛХ». В зв`язку з наведеним, позивач звертається до суду, з метою недопущення порушення його законних прав та інтересів та виключення потенційної можливості невиконання рішення суду, а тому просить вжити вищевказані заходи забезпечення позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд констатує наступне.

Відповідно до частин першої та другої ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з аналізу даної норми закону, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити, і такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 150 Цивільного процесуального кодексу Українипозов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконання рішення суду.

ПленумВерховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконанняможливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтриманняstatus quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").

Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Своєю чергою, у рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів",ефективний засіб- це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Фактичний аналіз змісту відповіді на запит суду до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №362646 від 13.12. 2023 свідчить про те, що на момент розгляду заяви Будівля (реєстраційний номер нерухомого майна 1270411621227) та Земельна ділянка (кадастровий номер 2122783202:02:020:0016) перейшли у власність ТОВ «Родеш» на підставі акту-приймання - передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Родеш» №1 (серія та номер 892,893, виданий 23.06.2017) та акту приймання - передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Родеш» №2 (серія та номер 894,895, виданий 23.06.2017).

Згодом вказані майнові активи були передані в іпотеку на підставі договору від 08.08.2017 №1136, а суб`єктом їх обтяження є ОСОБА_7 .

За наслідками розгляду заяви судом встановлено, що між сторонами дійсно існує спір щодо відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити вирішення судового спору, оскільки наявна потенційна ймовірність відчуження вказаного об`єкту нерухомості на користь третіх осіб.

Так, 27 квітня 2017 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було укладено договір про наміри, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області Перестою Я.О., зареєстровано в реєстрі за №888 (надалі Договір про наміри), відповідно до умов якого «земельна ділянка з усіма будівлями розташованими на ній, яка знаходиться в урочищі «Полятино», Мукачівського району Закарпатської області, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_8 після набрання законної сили Ухвал суду про затвердження відмов від позовів, не пізніше наступного дня буде ним відчужена на користь ОСОБА_3 , який подарує своєму сину ОСОБА_1 , онуку ОСОБА_5 ».

В подальшому, 9 червня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладені договори купівлі-продажу Будівлі та Земельної ділянки, внаслідок чого ОСОБА_3 набув право власності на зазначену нерухомість.

За таких обставин, позивач вважає, що було порушено його права як потенційного власника майнового активу, оскільки відповідач всупереч умов Договору про наміри не подарував йому майно, а відчужив його шляхом передачі до статуного фонду ТОВ «Родеш».

Разом з цим, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, суд лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Водночас, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, зокрема шляхом встановлення

- заборони вчинення дій ОСОБА_3 щодо продажу, дарування, обміну чи будь - яким іншим чином відчуження, обтяження, внесення до статутного фонду юридичних осіб, укладання договорів та здійснення реєстрації будь -яких правочинів щодо об`єкта нерухомого майна;

- заборони ТОВ «Родеш», представникам даного товариства та іншим особам, які матимуть щодо цього повноваження від ТОВ «Родеш», продавати, дарувати, обмінювати чи будь - яким іншим чином відчужувати, обтяжувати, вносити до статутного фонду юридичних осіб, укладати договори та здійснювати реєстрацію будь - яких правочинів щодо Будівлі та Земельної ділянки, передавати їх у власність, розпорядження, володіння, користування, оренду громадян чи юридичних осіб, укладати будь - які правочини, вносити до статутного фонду, укладати та підписувати договори оренди, заборонити будь - які - дії щодо знесення, перебудови та реконструкції спірного майна.

Приймаючи саме таке рішення, суд передусім виходить з того, що підставність заяви про забезпечення позову повинна бути доведена заявником, з врахуванням вимог ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України.

Поряд з цим, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Інститут забезпечення позову покликаний захищати в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

За таких обставин встановлення заборони всім державним реєстраторам суб`єкта державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації, вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь - яких змін до відомостей про юридичну особу, в тому числі про засновників та кінцевих бенефіціарів, а саме ТОВ «Родеш» (89424, Ужгородський район, с. Розівка, вул. Концівська 38, код ЄДРПОУ 41390295), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, порушує права ОСОБА_7 на реалізацію прав іпотекодержателя, яка має право задоволення своїх вимог, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки це впливає на права та інтереси особи, яка не є учасником справи.

Маючи передбачене договором та законом право на звернення стягнення на предмет іпотеки, ОСОБА_7 , за умови задоволення заяви про забезпечення позову щодо державного реєстратора, буде позбавлена можливості реалізувати правона звернення стягнення на предмет іпотеки.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 31 липня 2023 рокупо справі№ 369/12225/22.

Крім того, заявником не обґрунтовано, яким чином вжиті заходи забезпечення позову щодо заборонити всім державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь - яких змін до відомостей про юридичну особу, в тому числі про засновників та кінцевих бенефіціарів, а саме ТОВ «Родеш», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань пов`язані з предметом спору.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".

Ураховуючи, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача, які мають бути співмірними з негативними наслідками, що можуть настати від вжиття цих заходів, а також конкретні обставини зазначеної справи, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід задоволити частково.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 81,149-153, 260 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву задоволити частково.

2. Заборонити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) продавати, дарувати, обмінювати чи будь - яким іншим чином відчужувати, обтяжувати, вносити до статутного фонду юридичних осіб, укладати договори та здійснювати реєстрацію будь - яких правочинів щодо об`єкта нерухомого майна адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 392,41 кв.м. та земельної ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3 га, кадастровий номер 2122783202:02:020:0016;

2.1. Заборонити ТОВ «Родеш», представникам даного товариства та іншим особам, які матимуть щодо цього повноваження від ТОВ «Родеш», продавати, дарувати, обмінювати чи будь - яким іншим чином відчужувати, обтяжувати, вносити до статутного фонду юридичних осіб, укладати договори та здійснювати реєстрацію будь яких правочинів щодо об`єкта нерухомого майна адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 392,41 кв.м. та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3 га, кадастровий номер 2122783202:02:020:0016, передавати їх у власність, розпорядження, володіння, користування, оренду громадян чи юридичних осіб, укладати будь - які правочини, вносити до статутного фонду, укладати та підписувати договори оренди, заборонити будь - які дії щодо знесення, перебудови та реконструкції спірного майна;

2.2. В задоволенні іншої частини вимог за заявою про забезпечення позову відмовити.

3. Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

4. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

5. Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

6. Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Особа, яка може отримати статус учасника справи:

Відповідач (1): ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач (2): товариство з обмеженою відповідальністю «Родеш», с.Розівка Ужгородського району, вул. Концівська, 38, код ЄДРПОУ 41390295;

Третя особа: ОСОБА_7 , АДРЕСА_4 .

Суддя В.В. Кость