Ухвала

від 14.12.2023 по справі 573/2240/23

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/2240/23

Номер провадження 2/573/426/23

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2023 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Замченко А.О.,

з участю секретаря Півньової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білопільського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного управління Національної поліції в Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області про стягнення безпідставно збережених (утриманих) коштів,

в с т а н о в и в :

21.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білопільського ВДВС, ГУНП в Сумській області, ГУ ДКС України у Сумській області, в якому вказує, що постановою інспектора СРПП ВП №1 (м. Білопілля) від 12.08.2021 серії БАБ №929393 на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. У ході примусового виконання зазначеної постанови Білопільським ВДВС у виконавчому провадженні №66806566 було звернуто стягнення на його пенсійні виплати, за рахунок яких планувалося погасити 6800 грн. штрафу, виконавчий збір і витрати виконавчого провадження. 17.11.2021 на депозитний рахунок виконавчої служби надійшло 901 грн. 04 коп., з яких 586 грн. 09 коп. перераховано на користь держави на спеціальний рахунок казначейства, а 314 грн. 95 коп. спрямовані на часткове погашення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Крім того, з його пенсії також було відраховано: 12.2021 939 грн. 92 коп., 01.2022 939 грн. 92 коп. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Сум від 14.12.2021 постанову, якою на нього накладено адміністративне стягнення скасовано, у зв`язку з чим виконавче провадження №66806566 закінчено. Але йому не повернули стягнуті кошти.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просить стягнути з державного бюджету України на його користь 2780 грн. 88 коп.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і його адвокат Мамай А.С. відмовилися від позовних вимог в частині стягнення 1879 грн. 84 коп. та просили стягнути на користь позивача 901 грн. 04 коп.

Представники ГУ ДКС України у Сумській області Тютюнник Т.В., ГУНП в Сумській області Литвиненка А.О. проти позовних вимог заперечували.

Представник Білопільського ВДВС у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а. с. 15).

Заслухавши позивача, представників дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 12.08.2021 інспектором СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Вязовченком В.Л. ухвалена постанова серії БАБ №929393, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, яке зафіксоване не в автоматичному режимі (а. с. 42).

У постанові роз`яснено, що штраф необхідно сплатити протягом 15 днів, в іншому випадку на підставі ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП органами державної виконавчої служби в порядку примусового виконання постанови буде стягнуто подвійний розмір штрафу, а саме: 6800 грн.

02.09.2021 ВП №1 (м. Білопілля) направило Білопільському ВДВС вказану постанову (а. с. 19).

Постановою державного виконавця Білопільського ВДВС Третяк Н.В. від 15.09.2021 відкрито виконавче провадження №66806566 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 6800 грн. штрафу (а. с. 21 зв.).

Постановою державного виконавця Білопільського ВДВС Третяк Н.В. від 17.09.2021 звернено стягнення на доходи ОСОБА_1 , який отримує дохід в УПФ України в Білопільському районі, шляхом відрахування 20%, до виплати загальної суми 7736 грн. 34 коп. (а. с. 25 зв.), яка складається з 6800 грн. штрафу, 256 грн. 34 коп. мінімальних витрат виконавчого провадження, 680 грн. виконавчого збору (а. с. 21, 22 зв., 23 зв.).

Вказану постанову прийнято до виконання Білопільським об`єднаним управлінням ПФУ (а. с. 8 зв.).

Згідно з довідкою ГУ ПФУ в Сумській області з пенсії ОСОБА_1 було відраховано: 11.2021 901 грн. 04 коп., 12.2021 939 грн. 92 коп., 01.2022 939 грн. 92 коп. (а. с. 9).

Розпорядженням державного виконавця Третяк Н.В. від 17.11.2021 кошти в сумі 901 грн. 04 коп., стягнуті з ОСОБА_1 , були розподілені наступним чином: 586 грн. 09 коп. на погашення штрафу за постановою БАБ №929393 від 12.08.2021 перераховані ГУ Державної казначейської служби України в Сумській області (код ЄДРПОУ 37970404); 58 грн. 61 коп. виконавчий збір, також перерахований зазначеному управлінню: 69 грн. та 187 грн. 34 коп. (разом 256 грн. 34 коп.) витрати виконавчого провадження, перераховані на казначейські рахунки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700) (а. с. 30).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Сум від 14.12.2021, яке набрало законної сили 28.12.2021, постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №929393 від 12.08.2021 скасовано, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито (а. с. 44-45).

Постановою начальника Білопільського ВДВС від 25.01.2022 ОСОБА_2 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» закрито виконавче провадження №66806566 з примусового виконання постанови серії БАБ №929393 від 12.08.2021 (а. с. 41 зв.).

25.01.2021 начальник Білопільського ВДВС Краснянський А.А. звернувся до ОСОБА_1 з листом про необхідність надання виконавчій службі його банківського рахунку для перерахування коштів, які були примусово стягнуті в ході виконавчого провадження №66806566 та залишилися на депозитному рахунку (а. с. 33).

06.04.2022 начальник Білопільського ВДВС Краснянський А.А. видав розпорядження про перерахунок на рахунок ОСОБА_1 1879 грн. 84 коп., які були стягнуті у виконавчому провадженні №66806566 (а. с. 39).

Згідно з копією платіжного доручення від 06.04.2023 №1975 Білопільським ВДВС на користь ОСОБА_1 перераховано 1879 грн. 84 коп. за виконавчим провадженням №66806566 (а. с. 42 а).

31.10.2023 представник позивача адвокат Мамай А.С. надіслав Білопільському ВДВС адвокатський запит, в якому, серед іншого, просив розглянути питання щодо повернення ОСОБА_1 стягнутих з нього грошових коштів у рамках виконавчого провадження №66806566 (а. с. 10 зв.).

Як вбачається з відповіді в. о. начальника Білопільського ВДВС Зуєнко К.М. на адвокатський запит стягнуті з ОСОБА_1 кошти в сумі 901 грн. 04 коп. розподілені відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 11).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналіз ст. 1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) - це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Зазначена норма закону застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Судом встановлено, що виконавчий збір і витрати виконавчого провадження були стягнуті на підставі відповідних постанов державного виконавця Третяк Н.В. від 15.09.2021, які не оскаржувалися позивачем у порядку, встановленому чинним законодавством, не скасовані та дії відповідача щодо винесення зазначених постанов не визнані протиправними (а. с. 22 зв., 23 зв.).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування ст. 1212 ЦК України до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку з безпідставним, на думку позивача, стягненням виконавчого збору та витрати виконавчого провадження, оскільки такі кошти не можуть вважатися безпідставно набутими в розумінні ст. 1212 ЦК України, а є витратами виконавчого провадження.

Саме такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №201/1311/19.

Частиною 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2018 у справі №921/16/14-г/15).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження в справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 29.07.2020 у справі №161/3171/19, від 20.01.2021 у справі №157/298/19, від 24.05.2021 у справі №712/12136/18.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що провадження в справі в частині стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 314 грн. 95 коп. слід закрити.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Білопільського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного управління Національної поліції в Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області про стягнення безпідставно збережених (утриманих) коштів у частині вимог про стягнення витрат виконавчого провадження закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя