Рішення

від 02.11.2023 по справі 761/15899/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15899/23

Провадження № 2/761/7283/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Кравченко Т.В. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа: Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Кравченко Т.В. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача, ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 не було складено заповіт. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, що складається із житлового будинку з будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 64586 гектарів, кадастровий номер 6324886000:02:000:0275, розташована Харківська обл., Сахновщинський район, Олійниківська сільска рада. Під час оформлення спадкової справи нотаріусом було встановлено, що заявник пропустила шести місячний строк для прийняття спадщини після померлої бабусі. Оскільки постановою державного нотаріуса Кравченко Т.В. було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії від 25.04.2023 №20.02/02-31. Позивач просить суд поновити пропущений строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , скільки строк пропущено у зв`язку із тим, що встановила факт смерті бабусі на території України лише 07.03.2023.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10.05.2023 року відкрито провадження у справі, відповідно до положень ст.ст. 19,274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Позивач про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, як свідчать матеріали справи просить розглядати справу за її вдсутності. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача, в судове засідання не з`явився, про час, день розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання в адресу суду не надходило, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Заінтересована особа державний нотаріус Супліченко М. просить розглядати справи без участі представника нотаріальної контори.

За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. ст. 223,280 ЦПК України, за відсутності заперечень сторони позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 07 березня 2023 року рішенням Івано-Франківським міським судомівано-Франківської області встановлено факт смертіОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупонавінй території у м. Єнакієво, Донецької області (копія наявна в матеріалах справи).

Родинні зв`язки між позивачем та померлою підтверджують: свідоцтвом про народження батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 серія НОМЕР_1 , видане Палацом новонароджених від 19.12.1971, актовий запис №12666; свідоцтвом про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 серія НОМЕР_2 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Калинівського района м. Горлівка Донецької області від 22.02.1995, актовий запис №137 (копії наявні в матеріалах справи).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) відповідно до положень ст. 1216 ЦК України.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як це визначено ст. 1217 ЦК України.

За свого життя ОСОБА_2 , не склала заповіт, відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 , яка являється онукою спадкодавцю.

Після смерті ОСОБА_2 залишила спадок житловий будинок з будівлями та спорудами, земельну ділянку.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернулась до державного нотаріуса Першої київського державної нотаріальної контори Кравченко Т.В. для відкриття спадкової справи після смерті матері та прийняття спадщини.

Проте нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини (копія наявна в матеріалах справи).

Позивача зазначає, що строк для подання заяви на прийняття спадщини пропущено з поважних причин, а саме у зв`язку з тим, що 07.03.2023 було встановлено факт смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупонавінй території України у м. Єнакієво, Донецької області.

Так, зважаючи на військову агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до Указу Президента України, затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022 року ( зі змінами) в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. У період дії правового режиму воєнного стану встановлено обмеження руху транспортних засобів, введено комендантську годину.

Впровадження воєнного стану є надзвичайними невідворотними обставинами - форс-мажором, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким ТПП України засвідчила військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) до їх офіційного закінчення.

Так, позивач була змушена звернутись до суду за встановленнм факту смерті бабусі на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України , для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини .

Статтею 1272 ЦК України визначено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таку позицію висловив Верховний Суд України при розгляді справи № 6-1486цс15 у постанові від 04.11.2015 року та при розгляді 26.09.2012 року справи № 6-85цс12.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Так зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 13.03.2020 р. у постанові у справі № 314/2550/17.

Аналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПКУкраїни докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини позивачем є поважними.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що право позивача підлягає судовому захисту, шляхом надання додаткового строку для прийняття спадщини строком в два місяці з дня набранняцим рішенням законної сили, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2-5,11-13,133-141,258,259,263,268, 352,354 ЦПК України, ст. ст. 15, 1268,1270,1272 ЦК України, , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Кравченко Т.В. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 додатковий строк терміном 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення суду складено 02 листопада 2023 року

Суддя