Постанова

від 05.12.2023 по справі 914/1229/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2023 р. Справа №914/1229/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівЗварич О.В.Матущак О.І.

секретар судового засідання Михайлишин С.В.

розглянувшиапеляційну скаргу ОСОБА_1 за (вх. № ЗАГС 01-05/3351/23 від 30.10.2023)

на ухвалуГосподарського суду Львівської області від 19.10.2023 (суддя Коссак С.М. повний текст ухвали складено 23.10.2023)

у справі№ 914/1229/23

за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів

до відповідача 1: ОСОБА_2 , м. Львів

відповідача 2: ОСОБА_3 , м. Львів

відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадуцей" (надалі ТзОВ «Кадуцей»), м. Львів

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача:

ОСОБА_4 , м. Львів

ОСОБА_5 , м. Львів

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:

ОСОБА_6 , м. Львів

Приватний нотаріус Львівського обласного нотаріального округу Цьолковська Ірина Степанівна, м. Львів

про:визнання недійсним договору відчуження (купівлі-продажу) корпоративних прав, скасування запису та визначення статутного капіталу товариства

за участю учасників справи:

від позивача: ОСОБА_7

від відповідача: Галаса Ж.Т.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Кадуцей, треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватний нотаріус Львівського обласного нотаріального округу Цьолковська Ірина Степанівна з позовом, в якому просила: 1) визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ Кадуцей, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію змін №14151070015006759 від 28.11.2019 року; 2) скасувати запис про державну реєстрацію змін №14151070015006759 від 28.11.2019, що вчинений о 12:00:08 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 3) визначити розмір статутного капіталу ТзОВ Кадуцей в сумі 964 695,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 закрито провадження у справі № 914/1229/23.

Приймаючи вищевказану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що заявлений позов не направлений на захист корпоративних прав позивача, а направлений на захист його прав як стягувача у виконавчому провадженні. Відтак, спір між фізичними особами у спорі, рішення якого при задоволенні позову не передбачає передачі корпоративних прав, часток, паїв чи акцій позивачу, не належить до корпоративних спорів, які розглядаються у порядку господарського судочинства, і має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, відтак, винесено незаконну ухвалу про закриття провадження у справі, просить її скасувати, та направити справу для подальшого розгляду до Господарського суду Львівської області. Зокрема, скаржник вважає, що спір щодо правочину відносно відчуження корпоративних прав у ТзОВ «Кадуцей» між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 01.06.2021 у справі №910/2388/20, повинен розглядатись в порядку господарського судочинства, а не цивільного, відтак, вважає апелянт, що суд помилково закрив провадження у справі.

28.11.2023 на адресу Західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_3 надійшов відзив б/н від 23.11.2023 (вх. № 01-04/7790/23 від 28.11.2023) на апеляційну скаргу, в якому відповідач повністю заперечує вимоги апеляційної скарги, вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення. Спростовуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначає, що як вбачається зі змісту позовної заяви така ґрунтується на правовідносинах, направлених на захист прав позивача як стягувача у виконавчому провадженні щодо майна ОСОБА_2 , яким останній розпорядився, відчуживши його ОСОБА_3 , вважає, що правовідносини сторін не мають ознак господарсько-правових.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023 справу № 914/1229/23 розподілено колегії суддів у складі: Кравчук Н.М.(головуючий суддя), судді: Зварич О.В. та Матущак О.І.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 у справі 914/1229/23. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.12.2023.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі.

Відповідач 2 ОСОБА_3 , яка окрім того є директором ТзОВ «Кадуцей» (відповідач 3) проти доводів скаржника заперечила з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, просить суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач 1 та треті особи участі уповноважених представників в судове засідання 05.12.2023 не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», також те, що зазначені учасники справи не зверталися до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Апеляційний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши учасників справи, колегія суддів апеляційної інстанції встановила таке.

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Кадуцей від 27.11.2019, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 та про скасування запису про державну реєстрацію змін та визначення розміру статутного капіталу товариства.

На думку позивача, договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Кадуцей, що належала (100%) ОСОБА_2 в цьому товаристві ОСОБА_3 потрібно визнати недійсним, оскільки, через таке відчуження ОСОБА_2 намагався уникнути виконання фінансових зобов`язань перед ОСОБА_1 , які виникли внаслідок прийняття Личаківським районним судом міста Львова рішення від 20.07.2022 у справі №463/13531/21.

Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 20.07.2022 у справі № 463/13531/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 73 000.00 (сімдесят три тисячі) доларів США та судові витрати в сумі 11 350,00 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень.

07.09.2022 Личаківським районним судом міста Львова було видано виконавчий лист для подальшого його пред`явлення до примусового виконання.

13.10.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Михайловським С.В. було відкрито виконавче провадження №70076493 з примусового виконання виконавчого листа Личаківського районного суду міста Львова від 07.09.2022 року у справі №463/13531/21 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики в сумі 73 000,00 дол. США.

Виконати рішення Личаківського районного суду міста Львова від 20.07.2022 року у справі №463/13531/21 в примусовому порядку не вдалося.

13.10.2022 на підставі заяви стягувача ОСОБА_1 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Михайловським С.В. було відкрито виконавче провадження №700766493 з примусового виконання виконавчого листа Личаківського районного суду міста Львова про стягнення судових витрат в сумі 11 350,00 грн. з боржника ОСОБА_2 у справі №463/13531/21.

14 листопада 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Михайловським С.В. було описано та арештовано, належну ОСОБА_9 земельну ділянку площею: 0,66 га, цільове призначення: для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва, РНОНМ: 265459024627, кадастровий номер: 4622786700:16:000:0109, місце розташування (адміністративно- територіальна одиниця): Львівська область, Жовківський район, Новокам`янська сільська рада .

Скаржник вважає, що ОСОБА_2 було вчинено фраудаторний правочин внаслідок якого відповідач відчужив корпоративні права у ТзОВ «Кадуцей» на шкоду правам та охоронюваним законом інтересам його кредитора ОСОБА_1 , що і стало підставою позовних вимог.

Разом з тим відповідачем 2 подано клопотання про закриття провадження у справі (вх.№18438/23), оскільки спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №927/90/19 від 04.09.2019 року.

Представник позивача заперечив проти закриття провадження у справі посилаючись на правові позиції, зазначені у постанові ВП ВС від 01.06.2021 у справі № 910/2388/20.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 закрито провадження у справі № 914/1229/23, що стало підставою для апеляційного перегляду.

Приймаючи рішення, судова колегія враховувала таке.

Пунктами 3,4, 5 частини 1 статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відтак, з метою правильного визначення підвідомчості справи суду необхідно встановити наявність або відсутність корпоративних відносин між учасниками справи.

Корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (ч.ч.1, 3 ст. 167 ГК України).

Відтак, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.

Місцевим господарським судом встановлено, що згідно з Витягом з ЄДРЮО ФОП та ГФ, що міститься в матеріалах справи, станом на 20.11.2017 засновником (учасником), керівником та кінцевим бенефіціарним власником ТзОВ «Кадуцей» був ОСОБА_2 , який 27.11.2019 відчужив ОСОБА_3 (покупець) свою частку (100%) у статутному капіталі ТОВ «Кадуцей», що еквівалентно 964 695, 00грн.

Цей договір укладений задовго до ухвалення Личаківським районним судом м. Львова рішення від 20.07.2022 року у справі №463/13531/21, та відкриття виконавчого провадження у 2022 році.

Згідно Витягу з ЄДРЮО, ФОП та ГФ станом на 28.11.2019 засновником (учасником) ТзОВ «Кадуцей» стала ОСОБА_3 , запис про реєстрацію змін №14151070015006759 від 28.11.2019.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що позивач не є і не був засновником, учасником ТзОВ «Кадуцей», що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Як зазначалося вище, позивач, звертаючись з даним позовом, вважає, що оскаржуваний договір спрямований на ухилення відповідача від виконання рішення Личаківського районного суду міста Львова від 20.07.2022 року у справі №463/13531/21.

Проте, скаржник -позивач не є учасником ТзОВ «Кадуцей» та не має на меті отримати частку ОСОБА_2 у товаристві з метою участі в управлінні та діяльності цієї юридичної особи.

Позовні вимоги ОСОБА_1 спрямовані до відповідача саме як до боржника у зобов`язальних відносинах, а отже, заявлений позов не направлений на захист корпоративних прав позивача.

З врахуванням наведеного, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, що цей спір не містить ознак корпоративного.

Відтак, покликання скаржника на п. 4 ч. 1 ст. 20 ГПК України суд вважає безпідставними, оскільки у позивача в даному випадку існує цивільний інтерес до майна поручителя фізичної особи не як до учасника товариства й не в межах корпоративних правовідносин.

Заявлені позовні вимоги ґрунтуються на правовідносинах, направлених на захист прав позивача як стягувача у виконавчому провадженні №700766493 щодо майна ОСОБА_2 , яким останній розпорядився, відчуживши його ОСОБА_3 , більше того, сторонами оспорюваного правочину є фізичні особи, а правовідносини не мають ознак господарсько-правових.

Враховуючи вищенаведене, з врахуванням висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду, у справі №927/90/19, колегія суддів вважає, що вирішення цього спору повинно здійснюватись за нормами ЦПК України.

Щодо покликань скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року у справі № 910/2388/20 суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їх оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов?язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і в разі необхідності, зумовленої цим регулюванням - суб?єктний склад спірних правовідносин ( види суб?єктів, які є сторонами спору) й об?єкти спорів.

Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об?єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов?язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.

А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об?єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб?єктним і об?єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб?єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов?язково мають бути тотожними, тобто, однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

В даному випадку апелянт покликається на позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 року у справі № 910/2388/20 щодо віднесення справ про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, укладеного між двома фізичними особами, до юрисдикції господарських судів.

Однак, що такі висновки стосувались інших правовідносин, оскільки у справі № 910/2388/20 особа зверталася до суду за захистом належних їй корпоративних прав та ставила питання про переведення прав покупця щодо частки у статутному капіталі товариства, покликаючись на те, що при укладенні відповідачами спірного правочину було порушено, передбачене положеннями статуту товариства, переважне право позивача як учасника товариства на придбання частки в товаристві.

Тобто, господарський суд в даному випадку розглядав корпоративний спір, в результаті розгляду якого учасник товариства прагнув набути частку у статутному капіталі того ж товариства.

Разом з тим, в нашому випадку спір виник не з корпоративних прав, а з цивільних правовідносин як стягувача та боржника, відтак, правовідносини в цих справах не можна вважати подібними.

Щодо вимог про скасування запису про державну реєстрацію змін №14151070015006759 від 28.11.2019, що вчинений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Кадуцей в сумі 964 695,00 грн., колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що вони мають похідний характер, задоволення яких залежить від задоволення основної вимоги - визнаня недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Кадуцей.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відтак, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про закриття провадження у справі, місцевий господарський суд повно дослідив матеріали справи, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не можуть слугувати підставою для скасування або зміни оскаржуваної ухвали суду.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 за залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 у справі №914/1229/23 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текс складено 13.12.2023.

Головуючий суддяН.М. Кравчук

судді О.В. Зварич

О.І. Матущак