Постанова

від 16.10.2023 по справі 910/868/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2023 р. Справа№ 910/868/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Польчен А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 16.10.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 13.07.2021 (повний текст складено 19.08.2021)

у справі №910/868/21 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"

до Київської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

2) Благодійна організація "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр"

про визнання недійсним рішення

В судовому засіданні 16.10.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/868/21 в позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/868/21 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Короткий зміст позовних вимог

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, за участю третіх осіб Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №92/9171.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.07.2020 Київська міська рада прийняла рішення №92/9171 "Про оголошення ландшафтним заказником місцевого значення "Троєщинські луки", згідно з яким, зокрема, оголошено ландшафтним заказником місцевого значення "Троєщинські луки" території Деснянського району міста Києва орієнтовною площею 381,8 га, не надані у власність чи користування. Позивач зазначає, що він є законним користувачем земельних ділянок на праві постійного користування, що розташовані у Деснянському районі м.Києва, загальною площею 375,1841 га згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.01.2020, в зв`язку з чим відповідач помилково зазначає про ненадання вказаних земель у користування. Позивач зазначає, що спірне рішення не відповідає Детальному плану територій, який затверджено рішенням Київської міської ради від 26.06.2018 № 992/5056 "Про затвердження детального плану території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва", згідно з яким частина території віднесена до території для багатоквартирної житлової забудови. В зв`язку з чим, позивач стверджує, що Київська міська рада змінила спірним рішенням цільове призначення земельних ділянок. Позивач вказує, що спірне рішення прийнято в порушення норм Закону України "Про природно-заповідний фонд", а саме клопотання про оголошення територій заказником попередньо не розглядалось Київською міською державною адміністрацією та проект створення ландшафтного заказника останньою не забезпечувався. Проект рішення повернуто без погодження Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/868/21 від 13.07.2021 в позові відмовлено.

При відмові у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Радгоспу ім.Кірова згідно з Державним актом №0805659 від 1981 року землі надані для сільськогосподарського виробництва, в той же час позивач стверджує про порушення його прав як землевласника, оскільки оскаржуване рішення позбавило його можливості здійснювати забудову даних земельних ділянок, в той час як земельні ділянки для здійснення забудови позивачу не надавались, а відтак, позивач не обґрунтував порушення його права та яким чином оголошення вищезазначених земель заказником перешкоджає здійснювати користування землею у сільськогосподарському виробництві.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" посилається на те, що рішення суду є необґрунтованим, що є підставою для його скасування у повному обсязі та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне:

- позивач є законним землекористувачем земельних ділянок на праві постійного користування, що розташовані у Деснянському районі м.Києва, загальною площею 375,1841 га, з них: земельна ділянка з кадастровим номером №8000000000:62:211:0127, площею 278,9776 га, земельна ділянка з кадастровим номером №8000000000:62:212:0008, площею 96,2065 га, факт законного користування позивачем земельними ділянками підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.01.2021;

- земельні ділянки, користувачем яких є позивач, повністю увійшли в межі території ландшафтного заказника місцевого значення «Троєщинські луки», що позбавляє позивача в подальшому реалізовувати свої права на землю, передбачені Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами;

- оспорюване рішення КМР не відповідає Детальному плану територій, який затверджено рішенням Київської міської ради №992/5056 від 26.06.2018 «Про затвердження детального плану території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м.Києва», яке на сьогоднішній день є чинним;

- частина території, яка увійшла в межі території ландшафтного заказника місцевого значення «Троєщинські луки» приблизною площею 30 га входить в межі вказаного ДПТ, згідно якого ці землі віднесені відповідачем до територій для багатоквартирної житлової забудови (багатоповерхової), на яких запроектовано будівництво житлових будинків, дошкільного закладу, загальноосвітньої школи, лікарні, паркінгів, торгово-розважального центру тощо, створення ландшафтних заказників даним Детальним планом територій не передбачено;

- Київська міська рада порушила права позивача та змінила оспорюваним рішенням цільове призначення земельних ділянок;

- з боку відповідача не було жодних повідомлень та пропозицій щодо вирішення питання вилучення цих земельних ділянок у позивача та надання відповідної згоди позивачем, як це передбачено чинним законодавством України (ст.ст.149, 151 Земельного кодексу України), а також за весь час постійного користування земельними ділянками позивачем з боку відповідача не було претензій, заперечень тощо;

- внесення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каравай Н.В. до реєстру записів про право власності позивача на земельні ділянки від 28.09.2020 №38433354 та №38429175 є офіційним підтвердженням існування юридичного факту права позивача на постійне користування земельними ділянками, відповідно до підстав, передбачених положеннями чинного законодавства.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У поясненнях на апеляційну скаргу представник Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" заперечує проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, посилається на те, що СТОВ «Нова Україна» немає жодних прав на спірну землю і просто захопила її рейдерським шляхом - здійснивши незаконну реєстрацію права користування на землю, що є власністю територіальної громади міста Києва і на яку у них немає жодних прав; зазначає, що від права постійного користування спірними землями СТОВ «Нова Україна» відмовилась в 2004-2006 роках шляхом звернення до Київської міської ради про оформлення права оренди на ці землі та шляхом переоформлення права постійного користування на право оренди, таким чином, з моменту переоформлення права користування землями СТОВ «Нова Україна» втратило право постійного користування на ці землі (неможливе одночасне існування двох прав на одну і ту ж землю); вважає, що СТОВ «Нова Україна» є неналежним позивачем у цій справі і їх права не порушені оскаржуваним рішенням Київради.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/868/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Яковлєва М.Л., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/868/21 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/868/21.

Від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/868/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/868/21; призначено справу до розгляду на 19.01.2022.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Розпорядженням Керівника апарату від 06.12.2022 № 09.1-07/504/22 у зв`язку з рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 справу №910/868/21 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2022 справу №910/868/21 передано на розгляд колегії суддів: Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Скрипка І.М., судді: Михальська Ю.Б.,Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/868/21; справу №910/868/21 залишено в стані зупинення до набрання законної сили рішенням у справі №910/11761/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2023 поновлено апеляційне провадження у справі №910/868/21; розгляд справи №910/868/21 призначено на 27.07.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 задоволено клопотання представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" адвоката Коржа Володимира Миколайовича про відкладення розгляду справи; відкладено розгляд справи №910/868/21 на 14.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 відкладено розгляд справи №910/868/21 на 16.10.2023.

Явка представників сторін

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

Представник позивача у судовому засіданні в апеляційній інстанції 16.10.2023 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні в апеляційній інстанції 16.10.2023 доводи апеляційної скарги позивача заперечував, прийняте у справі рішення суду відповідач просив залишити без змін.

Представник Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у судове засідання в апеляційній інстанції 16.10.2023 не з`явився.

Представником Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" у судовому засіданні в апеляційній інстанції 16.10.2023 доводи апеляційної скарги позивача заперечувались з підстав, відкладених у поясненнях, прийняте у справі рішення суду просив залишити без змін.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

28 липня 2020 року Київська міська рада прийняла рішення №92/9171 «Про оголошення ландшафтним заказником місцевого значення «Троєщинські луки», згідно з яким вирішено:

- оголосити ландшафтним заказником місцевого значення "Троєщинські луки" території Деснянського району міста Києва орієнтовною площею 381,8 га, не надані у власність чи користування;

- забезпечити охорону зазначеного об`єкта з оформленням охоронного зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження цього об`єкта Благодійній організації "Благодійний фонд Дніпровського району м.Києва "Київський еколого-культурний центр";

- внести зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року №806/3381 (зі змінами), включивши до переліку територій і об`єктів природно-заповідного фонду заказник місцевого значення, зазначений у пункті 1 цього рішення.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказував про наявність підстав для визнання недійсним та скасування вказаного рішення Київської міської ради, зокрема, оскільки оскаржуване ним рішення порушує його право господарської діяльності у використанні двох земельних ділянок для здійснення житлової забудови, що перебувають у позивача на праві постійного користування з кадастровими номерами №8000000000:62:211:0127 і №8000000000:62:212:0008.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (додатки 1 і 2) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» у вересні 2020 року зареєструвало за собою право постійного користування на вищевказані ділянки на підставі державного акту на право постійного користування Б №0805659 від 1981 року.

Вказаним державним актом за радгоспом ім.Кірова м. Бровари закріплене довічне право користування земельними ділянками загальною площею 7584,2 гектари.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 26.08.88 №6486-ХІ "Про розширення меж міста Києва" до меж міста Києва було включено села Жуляни, Троєщина та смт Бортничі.

На виконання зазначеного Указу Українським державним інститутом інженерно-геодезичних вишукувань і зйомок Головного управління геодезії та картографії при Раді Міністрів СРСР у 1990 році були виконані роботи щодо встановлення меж міста Києва в натурі (на місцевості), закріплення їх межовими знаками та складання каталогу координат і висот знаків міських меж.

За інформацією, наявною в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), з 01.01.97, земельні ділянки СТОВ (КСП) "Нова Україна", які обліковуються в державній статистичній звітності (форма № 6-зем), знаходяться в межах Ватутінського (Деснянського) району м. Києва.

21.10.2004 Київська міська рада прийняла рішення №655/2065 «Про оформлення сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» права користування земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Деснянського району м. Києва».

Згідно з п.1 цього рішення Київрада вирішила оформити сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" право довгострокової оренди на 15 років земельних ділянок загальною площею 484,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Деснянського району м. Києва за рахунок частини земель, закріплених за радгоспом ім. Кірова згідно з державним актом на право користування землею від 1981 р.

На підставі вищевказаного рішення між Київською міською радою та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" укладено договори оренди земельних ділянок, які зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів 16.01.2006 за № 62-6-00292, № 62-6-00293, № 62-6-00294, № 62-6-00295, № 62-6-00296, № 62-6-00297, № 62-6-00298, № 62-6-00299, № 62-6-00300, № 62-6-00301, № 62-6-00302.

03.07.2007 між СГ ТОВ «Нова Україна» та ОКЖК «Забудовник» укладено угоду щодо реалізації проекту з будівництва житла. Відповідно до вказаної угоди СГ ТОВ «Нова Україна» взяло на себе зобов`язання відмовитись від оренди земельної ділянки на користь ОКЖК «Забудовник», який в свою чергу, зобов`язався вжити заходів щодо отримання ділянки та здійснення на ній проекту будівництва житлових будинків.

01.10.2007 Київською міською радою було прийнято рішення №354/3188 «Про передачу обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Забудовник» земельних ділянок для житлової забудови на вул. Пухівській у Деснянському районі міста Києва».

На підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №354/3188 ОКЖК «Забудовник» було оформлено Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) на земельні ділянки площею 68,4471, 5,8706, 7,4662, 0,3005, 0,7755 га (кадастрові номери 8000000000:62:212:0008, 8000000000:62:212:0093, 8000000000:62:212:0094, 800000000:62:212:0095, 8000000000:62:212:0096), які розташовані на вул.Пухівській у Деснянському районі м. Києва державні акти на право власності, зокрема: серії ЯЖ №№006252, 006253, 006254, 006255, 006256, які зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №08-8-0059, № 08-8-0060, № 08-8-0061, № 08-8-0062, № 08-8-0063.

Згідно рішення Київської міської ради №354/3188 від 01.10.2007 земельні ділянки площею 68,4471, 5,8706, 7,4662, 0,3005, 0,7755 га (кадастрові номери 8000000000:62:212:0008, 8000000000:62:212:0093, 8000000000:62:212:0094, 7000000000:62:212:0095, 8000000000:62:212:0096), які розташовані на вул. Пухівській у Деснянському районі м. Києва передані у власність ОКЖК «Забудовник» безоплатно у відповідності до ст. 41 Земельного кодексу України.

08.06.2011 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №32/105, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011, задоволено частково позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного агентства із земельних ресурсів України до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Забудовник», ТОВ «Спілка забудовників», ТОВ «Алмазне»:

- визнано недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №354/3188 «Про передачу обслуговуючому житловому кооперативу «Забудовник» земельних ділянок для житлової забудови на вул. Пухівській у Деснянському районі міста Києва»;

- визнано недійсними, видані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Забудовник», державні акти на право власності на земельні ділянки кадастрові номери 8000000000:62:212:0008, 8000000000:62:212:0093, 8000000000:62:212:0094, 8000000000:62:212:0095, 8000000000:62:212:0096) від 08.01.2008 серії ЯЖ№№ 006252, 006253, 006254, 006255, 006256;

- визнано недійсними, видані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ТОВ «Алмазне», державні акти на право власності на земельні ділянки (кадастрові номери 8000000000:62:212:0008, 8000000000:62:212:0093, 8000000000:62:212:0094, 8000000000:62:212:0095, 8000000000:62:212:0096) від 08.09.2010 серії ЯЖ №№011897, 011896, 011898, 011899, 011900;

- визнано відсутність у Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Забудовник», ТОВ «Спілка забудовників», ТОВ «Алмазне» права власності на земельні ділянки площею 68,4471, 5,8706, 7,4662, 0,3005, 0,7755 га кадастрові номери 8000000000:62:212:0008, 8000000000:62:212:0093, 8000000000:62:212:0094, 8000000000:62:212:0095, 8000000000:62:212:0096), розташовані на вул. Пухівській у Деснянському районі м. Києва.

Державним актом за радгоспом ім.Кірова м. Бровари закріплене довічне право користування земельними ділянками загальною площею 7584,2 гектари для здійснення сільськогосподарського виробництва.

Позивач стверджував, що він є правонаступником колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «Нова Україна» та радгоспу ім. Кірова м. Бровари, в той же час доказів правонаступництва позивачем не надано.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За висновками місцевого господарського суду, з чим погоджується апеляційний суд, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічні положення містяться у ч.2 ст.20 Господарського кодексу України.

Отже, наведені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Частиною 2 ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України визначено основні способи захисту цивільних прав та інтересів.

Приписи чинного законодавства визначають об`єктом захисту, в тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв`язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.

Для визнання рішення або правочину недійсним необхідна одночасна наявність двох обставин: недодержання саме в момент прийняття рішення чи в момент вчинення правочину чинного на момент такого прийняття чи вчинення законодавства; порушення прийняттям такого рішення чи вчиненням такого правочину прав або охоронюваних законом інтересів суб`єктів цивільних або господарських правовідносин.

Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, підтверджується висновками, викладеними в постанові від 19.08.2019 по справі №1340/4630/18, постанові від 28.02.2018 по справі № 910/21160/16.

Згідно ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» термінів «генеральний план населеного пункту» (містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання територій населеного пункту) та «детальний план територій» (містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток територій) витікає, що у детальних планах територій, як і у генеральному плані населеного пункту, фактично визначені наміри (декларації) територіальної громади населеного пункту щодо розвитку у майбутньому певних територій населеного пункту (забудови або іншого використання територій).

Відповідно до Державних будівельних норм «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**» територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в т.ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну.

До сельбищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т.ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об`єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

Відповідно до ст.ст.20, 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки ним та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно оскарженого рішення оголошено ландшафтним заказником місцевого значення «Троєщинські луки» території Деснянського району міста Києва орієнтовною площею 381,8 га, не надані у власність чи користування. Згідно з даним рішенням та відповідно до вимог ЗК України має бути розроблений проект землеустрою, яким буде визначено цільове призначення, площа та конфігурація, а також визначені межі заказника місцевого значення «Троєщинські луки».

Радгоспу ім.Кірова згідно з Державним актом №0805659 від 1981 року землі надані для сільськогосподарського виробництва.

Одночасно апелянт стверджував про порушення його прав як землевласника, оскільки оскаржуване рішення позбавило його можливості здійснювати забудову даних земельних ділянок, в той час як земельні ділянки для здійснення забудови позивачу не надавались.

За висновками суду першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, позивач не обґрунтував порушення його права та яким чином оголошення вищезазначених земель заказником перешкоджає здійснювати користування землею у сільськогосподарському виробництві.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі № 910/11761/21 визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каравай Надії Володимирівни від 30.09.2020 індексний номер 54327210 про державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:212:0008, площею 96,2065 га за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"; визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каравай Надії Володимирівни від 30.09.2020 індексний номер 54332518 про державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:211:0127, площею 278,9776 га за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"; припинено право постійного користування за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:212:0008; припинено право постійного користування за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:211:0127.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №910/11761/21 постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі №910/11761/21 залишено без змін.

Отже, твердження апелянта про наявне право власності позивача на спірні земельні ділянки не відповідає встановленим обставинам справи та відхиляються колегією суддів як неспроможні.

Враховуючи вищевикладене, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є правильними, викладені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки спростовуються встановленими у справі фактичними обставинами, яким надана належна оцінка судом першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Доводи Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр", викладені у поясненнях щодо апеляційної скарги, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/868/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/868/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Україна".

4. Матеріали справи №910/868/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 14.12.2023.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко