Рішення

від 10.11.2023 по справі 452/2496/23

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/2496/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2023 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Галина В.П.,

секретар судового засідання Задорожна В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування позову посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Городище Самбірського району Львівської області помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 11 жовтня 2022 року, виконавчим комітетом Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області. ОСОБА_5 , був чоловіком позивачки. Їхня сім`я проживає у житловому будинку в АДРЕСА_1 . Житловий будинок був побудований в 1927 році, тип двору - колгоспний, головою господарства був ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_5 на майно, яке на день смерті належало йому на праві приватної власності і на майно на яке він мав право, відкрилася спадщина. На день смерті ОСОБА_5 , йому належала 1/5 частка в житловому будинку з допоміжними господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0600 га., кадастровий номер 4624282800:05:000:0201, розташована за межами населених пунктів тодішньої Городищенської сільської ради Самбірського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 312678, виданий на підставі розпорядження голови Самбірської районної державної адміністрації від 21 серпня 2009 року № 445 і земельна ділянка, площею 1,3333 га., кадастровий номер 4624282800:05:000:0108, розташована за межами населених пунктів тодішньої Городищенської сільської ради Самбірського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 312541, виданий на підставі розпорядження голови Самбірської районної державної адміністрації від 21 серпня 2009 року № 445.

ОСОБА_5 не розпорядився своїм майном на випадок смерті, а тому спадкування його майна здійснюється за законом. Спадкоємцями майна ОСОБА_5 за законом першої черги є позивачка ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_6 ).

Будучим спадкоємцем майна свого чоловіка за законом першої черги, позивачка звернулась до Самбірської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, внаслідок смерті ОСОБА_5 . Одночасно діти позивачки, син ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_6 ), будучи спадкоємцями майна ОСОБА_5 за законом першої черги, звернулися до нотаріальної контори із заявами про відмову від спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті їхнього батька в користь позивачки.

За заявою позивачки про прийняття спадщини державний нотаріус Самбірської державної нотаріальної контори зареєстрував в спадковому реєстрі спадкову справу за № 70398956 та видав їй свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, зокрема на земельні ділянку площею 0,06 (нуль цілих шість сотих) га та на земельну ділянку площею 1,3333 га. Одночасно, нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/5 частку житлового будинку в АДРЕСА_1 , внаслідок смерті чоловіка ОСОБА_5 , оскільки нею не подано (відсутній) правовстановлюючий документ на даний житловий будинок.

Оскільки питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі позивачці свідоцтва про право спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок, позивачка змушена звернутися з позовом до суду про визнання права власності на спірний житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка.

Враховуючи викладене та подані документи, позивачка просить суд визнати її власником в цілому житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами загальною площею 72,9 кв.м., житловою 30,3 кв.м., в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом майна ОСОБА_5 .

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій зазначила, що по стану здоров`я не має можливості прибути в суд та прийняти участь у розгляді даної цивільної справи, тому справу просить розглядати у її відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить постановити рішення про задоволення позову.

Представник позивачки адвокат Михалойко Б.І. подав заяву, в якій повідомив, що у зв`язку з тим, що він приймає участь у розгляді іншої справи в суді, через що не має можливості прийняти участь у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 , вказану цивільну справу просить розглянути у його відсутності. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує та просить постановити рішення про задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій позов ОСОБА_1 визнав повністю і просив постановити рішення про задоволення позову позивача. У зв`язку із тим, що перебуває далеко від дому на службі, не може прибути в суд та прийняти участь у розгляді даної цивільної справи, просить розглянути справу у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій позов визнав повністю та згідний на задоволення позову. У зв`язку із тим, що перебуває далеко від дому на службі, не може прибути в суд та прийняти участь у розгляді даної цивільної справи, тому просить розглянути справу у його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про визнання позову та просила позов задовольнити, а справу розглянути у її відсутності.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Городище Самбірського району Львівської області помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 11 жовтня 2022 рок, виконавчим комітетом Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області (а.с. 9).

Із копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , яке видане 05 жовтня 1985 року Городищенською сільською Радою Самбірського району Львівської області відомо, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 05.10.1986 року уклали шлюб (а.с. 8).

Їхня сім`я проживає у житловому будинку в АДРЕСА_1 .

Згідно виписки із погосподарської книги № 5 Ралівської сільської ради за 1991-1995 р.р. с. Городище Самбірського району Львівської області, від 14 червня 2023 року № 70-2 відомо, що житловий будинок в с. Городище Самбірського району Львівської області, номер об`єкта погосподарського обліку 189, був побудований в 1927 році, тип двору - колгоспний, головою господарства був ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Із введенням у дію з 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Згідно ст. 120 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу, розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У зв`язку з прийняттям Закону України «Про власність», 07.02.1991 року Законом України від 16.12.1993 року №3718-12 була виключена стаття 120 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, оскільки така форма власності, як власність колгоспного двору, в Україні не визнавалась.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15.04.1991 року поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цс15.

Станом на 15 квітня 1991 року в житловому будинку колгоспного двору в АДРЕСА_1 , проживали та були зареєстровані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (голова домогосподарства), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - дружина, син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 і дочка ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 12), тому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 123 ЦК України в редакції 1963 року, кожен із них мав право на майно колгоспного двору по 1/5 частині, оскільки до 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні.

Після смерті ОСОБА_5 на майно, яке на день смерті належало йому на праві приватної власності і на майно на яке він мав право, відкрилася спадщина.

На день смерті ОСОБА_5 , йому належала 1/5 частка в житловому будинку з допоміжними господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0600 га., кадастровий номер 4624282800:05:000:0201, розташована за межами населених пунктів тодішньої Городищенської сільської ради Самбірського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 312678, виданий на підставі розпорядження голови Самбірської районної державної адміністрації від 21 серпня 2009 року № 445 і земельна ділянка, площею 1,3333 га., кадастровий номер 4624282800:05:000:0108, розташована за межами населених пунктів тодішньої Городищенської сільської ради Самбірського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 312541, виданий на підставі розпорядження голови Самбірської районної державної адміністрації від 21 серпня 2009 року № 445.

ОСОБА_5 не розпорядився своїм майном на випадок смерті, а тому спадкування його майна здійснюється за законом.

Спадкоємцями майна ОСОБА_5 за законом першої черги є його дружина - ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_6 ).

Із Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 72652418 відомо про реєстрацію спадкової справи, спадкодавець ОСОБА_5 (а.с. 14).

Згідно копій свідоцтв про право на спадщину за законом відомо, що 30.05.2023 року відомо, що державним нотаріусом Самбірської державної нотаріальної контори Львівської області Мариняк Н.М. посвідчено, що на підставі ст. 1261 ЦК України, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видані ці свідоцтва, складається із земельної ділянки площею 0,06 (нуль цілих шість сотих) га., кадастровий номер 4624282800:05:000:0201, місце розташування якої Городищенська сільська рада Самбірського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 312678, виданого на підставі розпорядження голови Самбірської районної державної адміністрації від 21 серпня 2009 року № 445 і земельна ділянка, площею 1,3333 га., кадастровий номер 4624282800:05:000:0108, місце розташування якої Городищенська сільська рада Самбірського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 312541, виданий на підставі розпорядження голови Самбірської районної державної адміністрації від 21 серпня 2009 року № 445 (25-26).

Із повідомлення Самбірської державної нотаріальної контори Львівської області № 1044/02-14 від 15.06.2023 року, адресованого позивачці відомо, що нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_5 , оскільки не надано правовстановлюючі документи на вищезгадане майно. За захистом свого права, як спадкоємця ОСОБА_5 , рекомендовано звернутись до суду за визнанням права власності в порядку спадкування на житловий будинок (а.с. 11).

Із копій заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які адресовані у Самбірську державну нотаріальну контору відомо, що вказані особи, будучи спадкоємцями майна ОСОБА_5 за законом першої черги, звернулися до нотаріальної контори із заявами про відмову від спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті їхнього батька в користь ОСОБА_1 (а.с. 22-24).

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2007 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Житловий будинок був побудований в 1927 році, що підтверджується випискою з погосподарської книги № 1 Ралівської сільської ради с. Городище Самбірського району Львівської області.

Із технічного паспорта на житловий будинок, виготовленого ФОП ОСОБА_8 , від 10 березня 2023 року відомо, що загальна площа житлового будинку в АДРЕСА_1 , становить 72,9 кв.м., житловою 30,3 кв.м., вартістю 87480,00 грн. (а.с. 15-21).

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року за № 1952-1V «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон №1952-ІV), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. З Закону № 1952-ІV, права на нерухоме майно, що виникло до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва. Із виписки із по господарської книги відомо, що спірний житловий будинок був побудований в 1927 році.

На той час реєстрація прав власності на житловий будинок не передбачалась. Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, таким як Інструкція Держплану УРСР і Міністерства юстиції УРСР від 29 липня 1959 року «Про порядок реєстрації домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» (втратила чинність на підставі наступної Інструкції).

Проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 току «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно листа Міністерства юстиції України від 23.02.2016 року №8.4-35/18/1, щодо державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, збудовані до 5 серпня 1992 року, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпні 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди в минулому регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст.ст. 25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19-32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового а на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Оскільки житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами в АДРЕСА_1 правомірно збудований до 5 серпня 1992 року належав ОСОБА_5 , то він входить до складу його спадщини, право на яку має позивачка за законом.

Згідно із ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ч. 1 п. 2 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі відмови власника від права власності.

Частиною 1 ст. 347 ЦК України визначено, що особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

Відповідачі відмовляються від своєї частки у спадщині внаслідок смерті батька ОСОБА_5 в користь матері ОСОБА_1 , що підтверджується їхніми заявами.

Враховуючи наведене в сукупності, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, оскільки підтверджується викладеними обставинами та долученими доказами. За позивачкою повинно бути визнано право власності в цілому на житловий будинок та господарські будівлі та споруди з АДРЕСА_1 , зокрема 4/20 частки в майні бувшого колгоспного двору, 1/20 частки в порядку спадкування майна за законом внаслідок смерті ОСОБА_5 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 5/20 частки внаслідок відмови ОСОБА_2 від своєї частки в майні бувшого колгоспного двору і від частки майна в спадщині внаслідок смерті ОСОБА_5 , 5/20 частки внаслідок відмови ОСОБА_3 від своєї частки в майні бувшого колгоспного двору і від частки майна в спадщині внаслідок смерті ОСОБА_5 , 5/20 частки внаслідок відмови ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_6 ) від своєї частки в майні бувшого колгоспного двору і від частки майна в спадщині внаслідок смерті ОСОБА_5 .

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , власником в цілому житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами загальною площею 72,9 кв.м., житловою 30,3 кв.м., в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання зареєстроване за адресою с. Городище Самбірського району Львівської області, поштовий індекс 81444.

Відповідачка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення буде складено 20.11.2023 року.

Суддя