Постанова

від 14.12.2023 по справі 911/118/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2023 р. Справа№ 911/118/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ.УА»

на рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2023, повний текст якого складений 28.08.2023,

у справі № 911/118/23 (суддя Гребенюк Т.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ.УА»

до Броварського ліцею №3 Броварської міської ради Броварського району Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяв про збільшення/зменшення розміру позовних вимог, які судом першої інстанції прийняті до розгляду, заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 123 149,37 грн. за поставлену у лютому 2022 року за договором на постачання електричної енергії № 5 від 10.01.2022, але неоплачену електричну енергію, 3 % річних в сумі 4 676,30 грн. та інфляційних втрат в сумі 34 018,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступні обставини:

- відповідач не заперечує проти обсягів споживання електричної енергії в січні 2022, березні 2022, квітні 2022, травні 2022, червні 2022, липні 2022, серпні 2022, вересні 2022, жовтні 2022, які узгоджені з позивачем в актах приймання передачі та відповідають даним третьої особи;

- водночас щодо електроенергії, поставленої у лютому 2022 року, були складені рахунки та підписані акти приймання-передачі електричної енергії №В0013922021 від 28.02.2022 на суму 38 101,23 грн.; №В0013922021-1 від 28.02.2022 на суму 225 766,09 грн. Також до матеріалів справи долучений акт №В0013922021 від 28.02.2022 на загальну суму 263 867,32 грн. як доказ надання послуг з постачання електричної енергії у лютому 2022 року (сукупний акт, що фіксує обсяги споживання та суму, належну до сплати за двома актами: №В0013922021 від 28.02.2022 на суму 38 101,23 грн.; №В0013922021-1 від 28.02.2022 на суму 225 766,09 грн.);

- позивач 30.05.2023 здійснив коригування вказаних вище актів за лютий 2022 року та відкоригував обсяг споживання відповідачем електроенергії до 43408 кВт/год в зв`язку з тим, що згідно інформації начальника відділу з розрахунків ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в інформації про розрахунки по площадці 7001114607 договір 220082316 Броварський ліцей №3 Броварської міської ради Броварського району Київської області за ТОВ «ГАЗ.УА» не було враховано лічильник заводський номер 10145228, відповідно до якого споживання в період з січня 2022 по жовтень 2022 і склало 3011 кВт/год., що є різницею між обсягом споживання відповідачем в лютому 2022 згідно даних третьої особи 46420 кВт/год та погодженого обсягу відпуску позивачем в коригуючих документах по лютому 2022 - 43 408 кВт/год.;

- отже, в лютому 2022 року фактичний обсяг постачання електричної енергії становить 43 408 кВт/год. на загальну суму 161 250,60 грн., проте оскільки від відповідача надійшло 38 101,23 грн. за електричну енергію спожиту в лютому 2022 року, у відповідача перед позивачем наявний борг за електричну енергію спожиту в лютому 2022 на загальну суму 123 149,37 грн. з ПДВ.

- на думку позивача, відповідач зловживає своїм процесуальним правом, а саме - сплату грошових коштів за електричну енергію, яку не отримав, але заявив про її отримання по вузлу обліку заводський номер 10145229 в кількості 36423,8 кВт/год, на користь ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (попередній постачальник електричної енергії по відношенню до ТОВ «ГАЗ.УА») хоче перекласти на позивача у вигляді оплати електричної енергії яку отримав, але не відзвітувався перед третьою особою, що отримав електричну енергію та не оплатив отриману електричну енергію по вузлу обліку 10145565;

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:

- Ліцей для отримання електроенергії в 2022 році використовував 4 точки комерційного обліку електричної енергії: EIG код 62Z2865572026760 - лічильник 10145228 EIG код 62Z32853 68776282 - лічильник 10145229; ЕІС код 62Z3920701508974 - лічильник 10145565; ЕІС код 62Z6363174582758 - лічильник 10145579;

- 31.01.2022 року ТОВ «ГАЗ.УА» виставлено рахунок на оплату №В00139220119 електричної енергії за січень 2022 в кількості 10266 кВт/год, що відповідало даним комерційного обліку на дату виставлення рахунку;

- 28.02.2022 року ТОВ «ГАЗ.УА» виставлено пустий рахунок на оплату №BOO13922020219 електричної енергії за лютий 2022, по якому відповідач сплачує обсяг в кількості 10256,696 кВт/год (так як звіти до ДТЕК не було кому передавати, було прийнято рішення прогнозовано сплатити по обсягу січня місяця), що трохи більше ніж було по даним комерційного обліку на дату виставлення рахунку (точний обсяг по даним комерційного обліку за лютий місяць 10121 кВт/год .);

- через військову агресію Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року та введення воєнного стану в Україні, Ліцей перейшов на функціонування в умовах воєнного стану. Згодом, в кінці березня 2022 Товариством виставлено рахунок №В00139220219-1, датований також 28.02.2022, на оплату 60775,705 кВт/ год. Зазначений обсяг електричної енергії не відповідав даним комерційного обліку точок Ліцею, проте був в межах загального прогнозованого обсягу електричної енергії за рік. Відповідач вказує, що, як запевнили в бухгалтерії ГАЗ.УА, цей рахунок є попередньою оплатою за спірним договором з урахуванням воєнного стану, і в подальшому, дані по обсяг будуть коригуватись відповідно до даних комерційного обліку - фактично використаної енергії. Керівником Ліцею підписано Акт приймання-передачі електричної енергії №В0013922021-1, про що зазначає позивач у своєму позові;

- відповідач визнає некоректність даних по двох приладах обліку з чотирьох: через механічну помилку, яка виникла ще під час встановлення лічильників у травні 2018 року і яку було виявлено під час надання звіту про розподіл електричної енергії за січень 2022 року (дані лічильників №10145229 та 10145565 переплутані місцями), яка була одразу виправлена на початку лютого 2022 року на правильні/коректні показники лічильників за січень зафіксовані оператором систем розподілу 09.02.2022 під час перевірки показників. Однак, встановлена сторонами справи помилка жодним чином не змінила загальні обсяги спожитої електричної енергії і не призвела до виникнення заборгованості за спожиту енергію;

- по лічильнику № 10145229 є переплата за 39790 кВт/год, в той же час по лічильнику №10145565 є недоплата за 46036 кВт/год. Тобто, різниця між недоплатою по одному лічильнику і переплатою по другому складає лише 6 246 кВт/год. І якщо врахувати ще обсяг по інших двох лічильниках №10145228 348 кВт/год та №10145579 3 491 кВт/год, то виходить, що обсяг електричної енергії за лютий місяць 2022 року - 10 121 кВт/год.;

- задля уникнення непорозумінь в подальшому, Ліцей листом від 11.04.2022 №38 надав інформацію оператору систем розподілу по коректним показникам лічильників, а листом від 09.12.2022 року за вих. № 7-23/136 відповідач звернувся до позивача та оператора систем розподілу - ДТЕК з проханням врегулювати ситуацію до рахунку ГАЗ.УА за лютий 2022 та зафіксували відсутність заборгованості по електроенергії;

- інформація, надана третьою особою, а саме - інформація про покази по лічильнику №10145579 в таблиці не відповідає дійсності. За 31.12.2021 звітний показ по вказаному лічильнику 082900, а в таблиці - 85640, 31.01.2022 звітний показ 086948, а не 90480, 09.02.2022 відбулася фотофіксація, а 28.02.2022 звітний показ був 090439 замість 90480. Інформація про покази по лічильнику №10145229 в таблиці також не відповідає дійсності. Дійсні покази, на думку відповідача, були такими: 31.12.2021 звітний показ 085640; 31.01.2022 - 090480; 28.02.2022 - 050690; 31.03.2022 - 050730; 30.04.2022 - 050750; 31.05.2022 - 050776; 30.06.2022 - 050836; 31.07.2022 - 050940; 31.08.2022 - 051218; 30.09.2022 - 051615; 31.10.2022 - 051926;

- з кінця березня 2022 позивач продовжив виставляти рахунки відповідно до фактичних обсягів споживання електричної енергії, без жодних коригувань. Як пояснили в бухгалтерії ГАЗ.УА, рахунок №В00139220219-1 та Акт приймання-передачі електричної енергії №В0013922021-І анульовані як не актуальні. За даними комерційного обліку - фактичних показників лічильників, Ліцеєм за період дії спірного договору, а саме - з 01.01.2022 року по 31.10.2022 року спожито 51 621 кВт/год. електричної енергії, за постачання якої відповідач розрахувався, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

У наданих поясненнях третя особа зазначила про наступне:

- на виконання вимог умов спірного дговору та ККОЕЕ споживачем надавалися до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звіти про показники лічильників, на підставі яких здійснювалося визначення фактичних обсягів розподіленої електричної енергії споживачу. Тобто, розрахунок обсягів розподіленої електроенергії по договору 220082316 Ліцею проведено у відповідності даних про покази приладів обліку, що отримано із звітів про покази;

- 20.03.2023 під час очної зустрічі між представниками третьої особи та Ліцею, останніми була надана інформація по розрахункам обсягів по засобам обліку № 10145565, 10145229, 10145579. Враховуючи звітні покази та проведені розрахунки, була виявлена помилка в показах по лічильнику №10145229, яка була допущена в період дії договору на постачання з 01.01.2021 по 31.12.2021 з ТОВ «Екотехноінвест». Після зміни постачальника з ТОВ «Екотехноінвест» на ТОВ «ГАЗ.УА» розрахунок по засобу обліку №10145229 починаючи з 31.01.2022 проводиться з показом, який не змінювався - 86948,0 кВт/год. Розрахунок по лічильнику №10145565 проводиться у відповідності до умов спірного договору, враховуючи звітні та контрольні покази;

- в квітні місяці 2023 року на листи Ліцею вх. № 5413 від 21.03.2023, вх. №5414 від 21.03.2023 та вх. №10637 від 15.09.2022, Компанією було надано відповідь - вих. № 04/530/4769 від 11.04.2023 та Акт звіряння показів засобів обліку (далі - Акт) за період з моменту укладання договору по березень 2023 року, який був повернутий споживачем в травні 2023;

- заповнюючи в Акті дані про звітні покази, починаючи з стартових показів на 18.04.2019, що зафіксовані в договорі споживача про надання послуг з розподілу електричне енергії №220082316, споживач змінив стартові покази по двом приладам обліку № 10145565 та 10145229, відповідно в кожному місяцю змінив дані про звітні покази по лічильникам площадки 7001114607 ЕІС код 62Z282391162804R;

- враховуючи вимоги п.8.6.8 ККОЕЕ щодо обов`язку саме споживача надавати звіти щодо показів засобів обліку, на підставі яких визначається обсяг спожитої електроенергії, третя особа вважає, що підстав для проведення коригування обсягів спожитої електричної енергії відповідачем у компанії немає, так як обсяги спожитої електричної енергії визначалися на підставі наданих споживачем даних та у відповідності до вимог ККОЕЕ.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.08.2023 у справі № 911/118/23 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:

- наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що показники лічильника №10145229 станом на 31.01.2022 та показники лічильника №10145565 станом на цю ж дату були сплутані, про що свідчить покази по вказаним лічильникам, які було зафіксовано ДТЕК в наступні періоди.;

- з огляду на встановлені обставини щодо показників лічильника №10145565 станом на початок та на кінець спірного періоду, обсяг споживання електричної енергії по вказаному лічильнику склав 9431 кВт/год. (96379,00-86948,00=9431,00), а споживання електричної енергії по вказаному лічильнику у іншому/більшому розмірі, позивачем за допомогою належних доказів не доведено;

- посилання позивача на те, що звітні показники є належним, достовірним і достатнім доказом на підтвердження обставин споживання електроенергії з огляду на положення чинного законодавства щодо обліку спожитої електричної енергії та щодо обов`язку відповідача подати актуальні покази приладів обліку, суд першої інстанції оцінив критично, адже неналежне виконання обов`язку щодо передачі актуальних показників не покладає на споживача обов`язку сплати неспожитої електроенергії, як не спростовує і процесуального обов`язку позивача довести обсяг поставленої електроенергії;

- сам по собі факт підписання акту-приймання передачі певного обсягу електричної енергії не може підтвердити факт постачання цього обсягу електроенергії, за наявності доказів, які спростовують відповідні обставини інформації з приладів обліку електроенергії (покази лічильника). Наявність підписаного акту про приймання-передачі електроенергії не завжди з необхідністю свідчить про постачання електроенергії, так само як і відсутність акту не завжди свідчить, що постачання електроенергії не мало місця у дійсності;

- посилання третьої особи в обґрунтування своєї позиції у спорі на те, що помилка в обсягах споживання виникла під час дії договору про постачання електричної енергії з попереднім постачальником (ТОВ «Екотехінвест») судом першої інстанції оцінена критично, так як що вказані обставини (ймовірна помилка) не впливають на висновок суду про обсяги споживання електричної енергії відповідачем у лютому 2022 року, адже навіть оплата неспожитих обсягів електроенергії попередньому постачальнику (переплата внаслідок помилки в показниках) не свідчить про споживання певних обсягів Ліцеєм і, відповідно, наявність заборгованості Ліцею перед позивачем;

- враховуючи, що надані позивачем та відповідачем у змагальному процесі докази на підтвердження обсягу споживання електричної енергії, облікованого за лічильником №10145565, свідчать про споживання Ліцеєм протягом лютого 2022 року обсягу електричної енергії 9431 кВт/год., а також враховуючи, що як позивач, так і відповідач підтверджують споживання електричної енергії по лічильнику №10145228 у обсязі 384 кВт/год., загальний обсяг споживання електричної енергії Ліцеєм у лютому склав 9815кВт/год., проте, як визнається і позивачем, і відповідачем, Ліцеєм було сплачено за споживання електроенергії у лютому 2022 року обсягом 10256,696квт/год.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗ.УА» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2023 у справі № 911/118/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, що регулює взаємовідносини у сфері електроенергетики, не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, які викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- судом першої інстанції надано невірно тлумачення порядку обліку електричної енергії на об`єкті відповідача в сукупності з нормами кодексу комерційного обліку електричної енергії також суд не посилався на норми передбачені в розділі 8 Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №311 від 14.03.2018;

- відповідно до пункту 8.6.16. глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку У разі виявлення у платіжному документі помилкових показів лічильника споживач має повідомити про це відповідного оператора системи/ППКО та електропостачальника та надати фактичні покази лічильника. Водночас індивідуальному побутовому споживачу достатньо надати фактичні покази лічильника оператору системи розподілу або електропостачальнику. Отже, скаржник правомірно розраховував, що при підписанні актів приймання передачі, які відображають господарську операцію в лютому 2022 року відповідно до якої відповідач спожив 71 032,002 кіловат годин електричної енергії та за відсутності зауважень/заперечень зі сторони відповідача щодо обсягів переданої електричної енергії у відповідача настав обов`язок по оплаті спожитої електричної енергії в лютому 2022 року;

- суд першої інстанції проігнорував дані відповідача та дані третьої особи, які свідчать про те, що відповідач, подаючи звіти про покази лічильників за розрахунковий місяць щодо обсягу споживання електричної енергії по засобу обліку №10145565, занижував ці обсяги та звітував по лічильнику невідповідні дані, тим самим здійснював недооблік електричної енергії по засобу обліку №10145565. Відповідач в своїх останніх зведених поясненнях (а.с. 194-195 т. 2) наводить таблицю, в якій відображені покази засобів обліку, які відповідач зазначав в звітах про покази лічильників за розрахунковий місяць подаючи їх ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні мережі». Дані в таблиці надані відповідачем, відповідають даним третьої особи. Відповідач по лічильнику №10145565 зазначав нижчі покази засобу обліку №10145565, чим насправді вони були. Таким чином, відповідач недообліковував споживання електричної енергії при подані звітів про покази лічильників за розрахунковий місяць ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023, справу № 911/118/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/118/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 911/118/23.

26.09.2023 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ.УА» на рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2023 у справі № 911/118/23 залишено без руху, а також надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 3 220,80 грн.

28.08.2023 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої, зокрема, додані докази сплати судового збору у зазначеному розмірі.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим. суду).

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684*100=268 400 грн.) крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 268 400,00 грн., справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ.УА» на рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2023 у справі № 911/118/23, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

18.10.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач, з посиланням на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Станом на 13.12.2023 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 01.05.2023 № № 254/2023, від 26.07.2023 № № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», справа розглядається у розумний строк.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

Позивач є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП №429 від 14.06.2018.

10.01.2022 позивач (постачальник) та відповідач (покупець) уклали договір на постачання електричної енергії №5 (далі Договір), в п. 2.1 якого погодили, що позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити отирману електроенергію на умовах цього Договору.

Колегія суддів зазначає про те, що Договір було укладено з Броварською загальноосвітньою школою І-ПІ ступенів №3 Броварської міської ради Броварського району Київської області (споживач), проте відповідно до рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області №744-30-08 від 28.07.2022, було змінено назву Броварської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Броварської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 22204217) на Броварський ліцей № 3 Броварської міської ради Броварського району Київської області, з огляду на що 10.08.2022 сторонами було укладено додаткову угоду до Договору про зміну найменування споживача.

Відповідно до п. 5.8. Договору постачальник до 11 (одинадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляє споживачу рахунок за спожиту електричну енергію та Акт купівлі-продажу електричної енергії.

Оплата вартості обсягів споживання електроенергії здійснюється споживачем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 робочих днів від дня отримання Акту купівлі-продажу електричної енергії від постачальника.

Рахунок про сплату за споживання електроенергії формується постачальником з урахуванням отриманих від споживача фактичних оплат попередніх періодів.

Постачальник підписує Акт купівлі-продажу електричної енергії (у двох примірниках), за відповідний розрахунковий період та направляє споживачу його оригінал. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п.6.2.1 Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 14.1 Договору).

За змістом Додатку №2 до Договору, обсяг закупівлі споживачем активної електричної енергії на 2022 рік становить 96500 кВт/год. Оціночна вартість вказаного в п.1 даного додатку до Договору обсягу закупівлі споживачем електричної енергії за 2022 рік становить 358475,00 грн. (з ПДВ).

Додатковими угодами від 07.09.2022, № 2 від 16.09.2022, № 9 від 20.09.2022, № 4 від 19.10.2022 сторонами було збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії.

Позивач зазначає про те, що на виконання умов Договору в 2022 році відповідачу було поставлено електричну енергію на загальну суму 426 902,40 грн. з ПДВ, на підтвердження чого надає акти приймання-передачі електричної енергії:

1)Акт приймання-передачі електричної енергії №В0013922011 від 31.01.2022 на загальну суму 38 135,80 грн. з ПДВ;

2)Акт приймання-передачі електричної енергії №В0013922021 від 28.02.2022 на загальну суму 38 101,23 грн.;

3)Акт приймання-передачі електричної енергії №В0013922021-1 від 28.02.2022 на загальну суму 225 766,09 грн.;

4)Акт приймання-передачі електричної енергії №В0013922031 від 31.03.2022 на загальну суму 9 216,34 грн.;

5)Акт приймання-передачі електричної енергії №В0013922041 від 30.04.2022 на загальну суму 5 702,17 грн.;

6)Акт приймання-передачі електричної енергії №В0013922051 від 31.05.2022 на загальну суму 6 935,47 грн.;

7) Акт приймання-передачі електричної енергії №В0013922061 від 30.06.2022 на загальну суму 9 082,61 грн.;

8)Акт приймання-передачі електричної енергії №В0013922071 від 31.07.2022 на загальну суму 12 325,60 грн.;

9)Акт приймання-передачі електричної енергії №В0013922081 від 31.08.2022 на загальну суму 12 730,86 грн.;

10)Акт приймання-передачі електричної енергії №В0013922091 від 30.09.2022 на загальну суму 37 29,53 грн.;

11)Акт приймання-передачі електричної енергії №В0013922101 від 31.10.2022 на загальну суму 40 823,04 грн.

Крім того, між позивачем та відповідачем було також підписано Акт №В0013922021 від 28.02.2022 на загальну суму 263 867,32грн. (сукупний акт, що фіксує обсяги споживання та суму, належну до сплати за двома наведеними вище актами: №В0013922021 від 28.02.2022 на суму 38 101,23 грн.; №В0013922021-1 від 28.02.2022 на суму 225 766,09 грн.). Цей акт засвідчений печаткою «Броварський ліцей №3», а не «Броварська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 Броварського району Київської області.

Вказані акти приймання передачі електричної енергії підписані відповідачем.

Позивачем було виставлено відповідачеві рахунки на оплату: №В0013922011 від 31.01.2022 на загальну суму 38 135,80 грн. з ПДВ; №В0013922021 від 28.02.2022 на загальну суму 38 101,23 грн.; №В0013922021-1 від 28.02.2022 на загальну суму 225 766,09 грн.; №В0013922031 від 31.03.2022 на загальну суму 9 216,34 грн.;№В0013922041 від 30.04.2022 на загальну суму 5 702,17 грн.; №В0013922051 від 31.05.2022 на загальну суму 6 935,47 грн.; №В0013922061 від 30.06.2022 на загальну суму 9 082,61 грн.; №В0013922071 від 31.07.2022 на загальну суму 12 325,60 грн.; №В0013922081 від 31.08.2022 на загальну суму 12 730,86 грн.; №В0013922091 від 30.09.2022 на загальну суму 37 299,53 грн.; №В0013922101 від 31.10.2022 на загальну суму 40 823,04 грн.

В рахунок оплати спожитої електричної енергії відповідачем було перераховано позивачу 210 352,65 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №118 від 11.02.2022, №119 від 11.02.2022, № 192 від 09.03.2022, № 199 від 14.03.2022, № 322 від 30.05.2022, № 353 від 13.06.2022, № 354 від 13.06.2022, № 418 від 13.07.2022, № 497 від 09.08.2022, № 627 від 16.09.2022, № 746 від 12.10.2022, № 836 від 10.11.2022, № 837 від 10.11.2022.

З матеріалів справи слідує, що відповідач для обліку отриманої електроенергії в 2022 році використовував 4 точки комерційного обліку електричної енергії: EIG код 62Z2865572026760 - лічильник 10145228 EIG код 62Z32853 68776282 - лічильник 10145229; ЕІС код 62Z3920701508974 - лічильник 10145565; ЕІС код 62Z6363174582758 - лічильник 10145579.

Матеріали справи свідчать про розбіжності в обсягах спожитої відповідачем електричної енергії, згідно з позиціями позивача, ДТЕК та відповідача.

Відповідач направив третій особі лист №38 від 11.04.2022, в якому повідомив, що на початку приєднання до здачі звітів з розподілу електричної енергії була зроблена технічна помилка в таблиці (були поміняні місцями номера лічильників).

Листом №7/23-136 від 09.12.2022, відповідач звернувся до третьої особи із проханням офіційно надати позивачу та відповідачу лист про відсутність фактичного боргу відповідача, неможливості усунення механічної помилки, а також зробити правильні нарахування за лютий 2022 року.

З листа третьої особи вих.№04/530/652 від 12.01.2023 слідує, що 09.02.2022 третьою особою по лічильнику №10145565 зафіксовано контрольні показники 92332,20 кВт/год; по лічильнику №10145229 зафіксовано контрольні показники 50524,20 кВт/год., а 05.10.2022 по лічильнику №10145565 зафіксовано контрольні показники 51788 кВт/год; по лічильнику №10145229 зафіксовано контрольні показники 110153,5 кВт/год. Водночас, у вказаному листі третьою особою зазначено про те, що не має підстав проводити коригування обсягів по лічильнику № 10145229 для постачальника 56X930000011280N ТОВ «ГАЗ.УА», так як відповідач не оплачував дані обсяги діючому постачальнику.

Відповідач ініціював процес звіряння обсягів фактично спожитої електричної енергії: листом від 7-23/4 від 27.02.2023 та листом-скаргою №7-23/33 від 24.02.2023 вимагав від третьої особи провести коригування об`ємів за весь період з часу помилки (з 09.02.2022) та підтвердити неправильні обсяги в актах про розподіл електроенергії; визнати недійсним показники лічильників та замінити на 01.01.2022 дійсними, тощо.

Листом вих.№04/530/4769 від 11.04.2023 третя особа повідомила відповідача, що розрахунок обсягів електричної енергії по договору №220082316 відповідачу проведено у відповідності до даних про покази приладів обліку, що отримано із звітів про покази. Помилка в звітних показах по лічильнику №10145229 була допущена в період дії договору на постачання з 01.01.2021 по 31.12.2021 з ТОВ «Екотехінвест». Після зміни постачальника з ТОВ «Екотехінвест» на позивача розрахунок по приладу обліку №10145229, починаючи з 31.01.2022, проводиться з показом, який не змінюється 86948,0 кВт/год. Враховуючи контрольні покази на 08.03.2023 та після врегулювання питання проведення коригування з постачальниками, обсяг, що необхідно скоригувати сумарно складає 34226, 7 кВт/год. (в т.ч. за період дії договору з постачальником ТОВ «Екотехінвест» - 30179 кВт/год., та за період дії договору з постачальником ТОВ «ГАЗ.УА» -4048 кВт/год. Розрахунок по лічильнику №10145565 проводиться у відповідності до додатку 3 та 4 до Договору, враховуючи звітні та контрольні покази. Підстав для проведення коригування обсягів по лічильнику №10145565 не має, так як звітні покази не відрізняються від контрольних показів протягом періоду дії Договору».

Між третьою особою та відповідачем складено Акт звіряння приладів обліку від 03.04.2023, за змістом якого на початку дії Договору, укладеного з позивачем, а саме - станом на 31.12.2021 третьою особою обліковуються обсяги споживання по лічильнику №10145229 - 82900 кВт/год; по лічильнику №10145565 - 49936,00 кВт/год. В той же час, друга частина Акту, що заповнена відповідачем власноруч, містить іншу інформацію щодо обсягів споживання: станом на 31.12.2021 обсяг спожитої електроенергії по лічильнику №10145229 049936 кВт/год., станом на 31.01.2022 обсяг становить 050343 кВт/год., станом на 28.02.2022 обсяг становить 050690 кВт/год.; по лічильнику №10145565 станом на 31.12.2021 обсяг становить 085640,00 кВт/год., станом на 31.01.2022 обсяг становить 090480 кВт/год., станом на 28.02.2022 обсяг становить 096379 кВт/год.

Згідно ч.1 ст.75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

З матеріалів справи слідує, що обсяги електричної енергії, поставленої позивачем відповідачеві у січні, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні 2022 року та, відповідно, їх оплата у повному обсязі, є обставинами, які визнаються обома сторонами спору, проте у сторін є розбіжності в обсягах спожитої відповідачем електричної енергії, згідно з позиціями позивача, третьої особи та відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що:

- враховуючи відсутність підстав вважати обставини щодо визнання сторонами обсягів електричної енергії, поставленої позивачем відповідачеві у січні, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні 2022 року та їх оплату у повному обсязі недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом, не підлягають доказуванню та, відповідно, знаходяться поза межами предмету доказування у справі обставини щодо обсягів електроенергії, поставленої протягом січня, березня, квітня, травня, червня, липня, серпня, вересня, жовтня 2022 року та обставини оплати вказаних обсягів;

- спір/розбіжності між сторонами існують лише щодо обсягу електричної енергії, поставленої у лютому 2022 року та щодо виконання відповідачем зобов`язання щодо його сплати, а відтак саме ці обставини складають предмет доказування у цій справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 275 ЦК України та ст.ст. 6, 7 ст. 276 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII).

Згідно з п.14 ч.1 ст.4 Закону № 2019-VIII учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч.1-2 ст. 56 Закону № 2019-VIII постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до пункту 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно з пунктом 4.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до пункту 2.3.5 ПРРЕЕ в разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів засобів вимірювальне техніки та/або обсягів споживання електричної енергії, на підставі яких здійснювались нарахування у пред`явленому до оплати документі, споживач подає про це заяв оператору системи/постачальнику послуг комерційного обліку, а у разі виникнення сумніву у правильності суми у пред`явленому до оплати документі щодо- оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії - учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги (з урахуванням збільшення/зменшення), базуючись на даних третьої особи, позивач вказує, що обсяг споживання електроенергії відповідачем у лютому склав 43 408кВт/год.

Як вбачається з таблиці, наведеної позивачем у своїх поясненнях (а.с.144, т.2) та як свідчать пояснення представника позивача у судових засіданнях, вказаний обсяг було спожито по двом лічильникам: №10145565 та №10145228.

Лічильник № 10145565, дані на 01.02.2022 - 50 343, дані на 28.02.2022 - 96 379 , різниця - 46 036;

Лічильник № 10145229, дані на 01.02.2022 - 86 948, дані на 28.02.2022 - 86 948, різниця - 0;

Лічильник № 10145579, дані на 01.02.2022 - 90 480, дані на 28.02.2022 - 90 480, різниця - 0;

Лічильник № 10145228, дані на 01.02.2022 - 60 235, дані на 28.02.2022 - 60 619, різниця - 384;

Всього 46 420

Між сторонами відсутній спір щодо обсягу електричної енергії, спожитої за лічильником №10145228, так як і позивач, і відповідач зазначають, що обсяг споживання за вказаним лічильником у лютому 2022 року склав 384 кВт/год.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до предмету доказування у цій справі також не входять обставини щодо обсягів спожитої відповідачем електроенергії у лютому 2022 року за лічильником №10145228, а предмет доказування у цій справі складають обставини споживання електричної енергії відповідачем за лічильником №10145565 та обставини наявності заборгованості за спожиту за вказаним лічильником електроенергію.

Щодо обставин споживання за двома іншими лічильниками - №10145229 та №10145579, то, хоча відповідач і посилається на споживання іншого обсягу електричної енергії, ніж на те посилається позивач (позивач посилається, що споживання відсутнє - примітка суду), враховуючи, що позивач не обґрунтовує порушення свого права на оплату поставленої електричної енергії по вказаним двом лічильникам, зазначаючи про поставку/споживання спірного обсягу електричної енергії саме по лічильнику № №10145565, обставини щодо споживання за лічильниками - №10145229 та №10145579 також знаходяться поза межами предмету доказування у цій справі.

Щодо показників лічильника №10145565 та обсягу споживання електроенергії за цим приладом обліку протягом лютого 2022 року, слід зазначити наступне.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

Законом України №132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 2.3.11. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі- ПРРЕЕ) встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі ККОЕЕ) та цих правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п.2.3.14. ПРРЕЕ).

Згідно із пунктом 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленим Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно з п. 8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі-ККОЕЕ), зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

За змістом пункту 6.5.1, 6.5.3 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, оператор системи зобов`язаний згідно з затвердженими графіками за місцем провадження господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії проводити, зокрема контрольний огляд ЗКО споживачів та зчитування даних з лічильників електричної енергії, де не забезпечено гарантоване щодобове автоматизоване дистанційне зчитування даних, не рідше одного разу на шість місяців. Під час здійснення контрольного огляду вузлів обліку та ЗКО має бути виконаний комплекс робіт (без використання спеціальних технічних засобів), зокрема щодо зняття показів засобів комерційного обліку та перевірка часу годинників інтервальних засобів комерційного обліку.

Відповідно до пункту 12.4.4 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 311 (далі - ККОЕЕ), до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції АКО з ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії; оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО (у ролі ОЗД та ОДКО), учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії.

Оператором системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» було надано позивачу інформацію про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем за розрахункові місяці, на підставі чого і було розраховано суму плати за електричну енергію.

Відповідно до показників лічильників, зафіксованих ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» ( пояснення ДТЕК від 22.06.2023 (а.с.140-141, т.2), та на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, обсяги споживання електричної енергії відповідачем у лютому 2022 року становлять:

Лічильник № 10145565, дані на 01.02.2022 - 50 343, дані на 28.02.2022 - 96 379 , різниця - 46 036;

Лічильник № 10145229, дані на 01.02.2022 - 86 948, дані на 28.02.2022 - 86 948, різниця - 0;

Лічильник № 10145579, дані на 01.02.2022 - 90 480, дані на 28.02.2022 - 90 480, різниця - 0;

Лічильник № 10145228, дані на 01.02.2022 - 60 235, дані на 28.02.2022 - 60 619, різниця - 384;

Всього 46 420

З огляду на вказані показники лічильників позивач 30.05.2023 здійснив коригування Акту №В0013922021 приймання передачі електричної енергії від 28.02.2022 (з обсягом 10256,696 кВт/год), Акту №В0013922021-1 приймання передачі електричної енергії від 28.02.2022 (з обсягом 60 775,306 кВт), Акту №В0013922021 приймання передачі електричної енергії від 28.02.2022 (з обсягом 71 032 кВт/год) та відкоригував обсяг споживання відповідачем до 43 408 кВт/год. в зв`язку з тим, що згідно інформації начальника відділу з розрахунків ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в інформації про розрахунки по площадці 7001114607 договір 220082316 Броварський ліцей №3 Броварської міської ради Броварського району Київської області за ТОВ «ГАЗ.УА» не було враховано лічильник заводський номер 10145228 відповідно до якого споживання в період з січня 2022 по жовтень 2022 і склав 3011 кВт/год., що є різницею між обсягом споживання відповідачем в лютому 2022 згідно даних третьої особи 46420 кВт/год. та погодженого обсягу відпуску позивачем в коригуючих документів по лютому 2022 - 43408 кВт/год.

Так, зі змісту пояснень позивача від 22.06.2023 (вх.№12288/23) (а.с. 143-148, т.2) вбачається, що позивач своїм коригуванням обсягів споживання електричної енергії в лютому 2022 року погоджує відповідачеві обсяг споживання електричної енергії за період з січня 2022 по жовтень 2022 84413 кВт/год. та не заперечує проти обсягу споживання в лютому 2022 року в кількості 43408 кВт/год.

Позивач стверджує, що споживання вказаного обсягу електричної енергії мало місце по лічильнику №10145565.

Показник вказаного лічильника на початок спірного періоду за твердженням ДТЕК і позивача, яке базується на звітних показах, наданих ДТЕКу відповідачем, склав 50343,00кВт/год.

В свою чергу, відповідач посилається на те, що показники лічильника №10145229 станом на початок спірного періоду 31.01.2022 та показники лічильника №10145565 станом на цю ж дату були сплутані, тому показник лічильника №10145565 станом на 31.01.2022 був не 50343,00кВт/год., а 86948,00кВт/год, а відтак ДТЕКу були передані помилкові показники.

Суд першої інстанції, виходячи з того, які покази по вказаним лічильникам було зафіксовано ДТЕК в наступні періоди, дійшов висновку про те, що показники лічильника №10145229 станом на 31.01.2022 та показники лічильника №10145565 станом на цю ж дату були сплутані, з чим колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Так, ДТЕК по обом вказаним лічильникам було зафіксовано покази з фотофіксацією станом на 09.02.2022 та станом на 29.03.2022:

Лічильник № 10145565:

- дата - 31.01.2022, покази - 50 343,00, джерело отримання - звітний;

- дата - 09.02.2022, покази - 92 332,00, джерело отримання - з фото фіксацією;

- дата - 28.02.2022, покази - 96 379,00, джерело отримання - звітний

- дата - 29.03.2022, покази - 97 796,00, джерело отримання - з фото фіксацією;

- дата - 07.06.2022, покази - 100 946,00, джерело отримання - контрольний;

Лічильник № 10145229:

- дата - 31.01.2022, покази - 86 948,00, джерело отримання - звітний;

- дата - 09.02.2022, покази - 50 948,00, джерело отримання - з фото фіксацією;

- дата - 28.02.2022, покази - 86 948,00, джерело отримання - звітний

- дата - 29.03.2022, покази - 50 725,50, джерело отримання - з фото фіксацією;

- дата - 07.06.2022, покази - 50827,00, джерело отримання - контрольний;

З вказаних даних, а саме - з контрольних показників та показників з фотофіксацією вбачається, що ймовірно (за вірогідністю) показники лічильників №10145229 та №10145565 станом на 31.01.2022 були змінені місцями, і, відповідно, показник по лічильнику №10145229 станом на 31.01.2022 був 50 343,00, а по лічильнику №10145565 - 86 948,00.

Тобто оцінюючи за вірогідністю показники лічильника «звітні» (передані ДТЕКу відповідачем), показники лічильника «з фото фіксацією», показники лічильника «контрольні» (зняті ДТЕКом), найбільш вірогідними є показники «з фото фіксацією» (за поясненнями ДТЕКу у судовому засіданні, при знятті показників «з фотофіксацією» відповідальний представник ДТЕК додатково фіксує показники лічильників за допомогою фотозйомки) та «контрольні», ніж показники «звітні».

При цьому, станом на кінець спірного періоду 28.02.2022 показник лічильника №10145229 не міг бути 86 948,00, як про те стверджують позивач та третя особа, базуючись на показах, які були зафіксовані та передані відповідачем ДТЕКу, оскільки по вказаному лічильнику 29.03.2022 ДТЕКом було зафіксовано з фото фіксацією показник 50 725,50, а контрольний показник станом на 07.06.2022 був зафіксований 50 827,00 (наведене вбачається із таблиці, наданою третьою особою, яка міститься в матеріалах справи).

В свою чергу очевидним є те, що станом на 28.02.2022 показник лічильника №10145229 не міг бути вищим зафіксованого ДТЕКом станом на 29.03.2022 50 727,00, тобто, ніяк не міг становити 86948,00.

Тому вірогідніше за все, станом на кінець спірного періоду 28.02.2022 показник лічильника №10145229 склав саме 50 690,00 (згідно пояснень відповідача з посиланням на інформацію, отриману від особи, яка була відповідальна за зняття показів лічильників).

В свою чергу, докази, надані позивачем та третьою особою на спростування цієї обставини даних показів лічильника а саме, інформація про звітні покази, отримані від відповідача - є менш вірогідними, тобто, з меншою вірогідністю мали місце в дійсності, виходячи з наступних (пізніших) зафіксованих ДТЕКом показників.

Отже, найбільш вирогідним є те, що станом на 31.01.2022 та на 28.02.2022 показники лічильника №10145565 були такими:

- дата - 31.01.2022, покази - 86 948,00 джерело отримання - звітний;

- дата - 09.02.2022, покази - 92 332,00, джерело отримання - з фото фіксацією;

- дата - 28.02.2022, покази - 96 379,00, джерело отримання - звітний.

При цьому за вірогідністю показник на початок спірного періоду склав 86 948,00 (враховуючи попередні висновки щодо того, що показники лічильників №10145229 та №10145565 станом на 31.01.2022 були переплутані місцями), а станом на кінець спірного періоду 28.02.2022 склав 96 379,00 (вказаний показник є звітним показником відповідача, який не заперечують ні ДТЕК, ні позивач - примітка суду).

Враховуючи встановлені вище обставини щодо показників лічильника №10145565 станом на початок та на кінець спірного періоду, обсяг споживання електричної енергії по вказаному лічильнику склав 9 431 кВт/год. (96379,00-86948,00=9431,00).

Слід зауважити і на тому, що:

- споживання електричної енергії по вказаному лічильнику у іншому/більшому розмірі, позивачем за допомогою належних доказів не доведено;

- посилання позивача на те, що звітні показники є належним, достовірним і достатнім доказом на підтвердження обставин споживання електроенергії з огляду на положення чинного законодавства щодо обліку спожитої електричної енергії та щодо обов`язку відповідача подати актуальні покази приладів обліку, колегія суддів оцінює критично, адже неналежне виконання обов`язку щодо передачі актуальних показників не покладає на споживача обов`язку сплати неспожитої електроенергії, як не спростовує і процесуального обов`язку позивача довести обсяг поставленої електроенергії;

- сам по собі факт підписання акту-приймання передачі певного обсягу електричної енергії не може підтвердити факт постачання цього обсягу електроенергії, за наявності доказів, які спростовують відповідні обставини інформації з приладів обліку електроенергії (покази лічильника). Наявність підписаного акту про приймання-передачі електроенергії не завжди з необхідністю свідчить про постачання електроенергії, так само як і відсутність акту не завжди свідчить, що постачання електроенергії не мало місця у дійсності.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази з урахуванням приписів ст.ст. 76-79 ГПК України, колегія суддів зазначає про те, що відповідачем надано більш переконливі та вагомі докази на підтвердження того, що у лютому 2022 року за лічильником №10145565 було спожито 9 431 кВт/год..

При цьому, враховуючи, що як позивач так і відповідач підтверджують споживання електричної енергії по лічильнику №10145228 у обсязі 384 кВт/год., загальний обсяг споживання електричної енергії відповідачем у лютому склав 9815кВт/год.

В свою чергу, так як позивач та відповідач визнають, що відповідачем було сплачено за споживання електроенергії у лютому 2022 року обсягом 10 256,696квт/год., суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 123 149,37 грн. за поставлену у лютому 2022 року за Договором, але неоплачену електричну енергію. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Так як позовні вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 4 676,30 грн. та інфляційних втрат в сумі 34 018,65 грн. не сформульовані як самостійні, не містять окремого обґрунтування і доказів, а є правовим наслідком задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу, то, за відсутності підстав для такого, не можуть бути задоволені. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вказаних позовних вимог залишається без змін.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу колегією суддів враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Київської області від 15.08.2023 у справі № 911/118/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ.УА» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ.УА» на рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2023 у справі № 911/118/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2023 у справі № 911/118/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/118/23.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала