Постанова

від 05.12.2023 по справі 927/929/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2023 р. Справа№ 927/929/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

при секретарі судового засідання: Звершховській І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Лобанець І.М.,

від відповідача: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу

Фізичної особи-підприємця Денисенка Костянтина Івановича

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2023 (повний текст складено 29.09.2023)

у справі № 927/929/23 (суддя Фесюра М.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Денисенка Костянтина Івановича

до Комунального некомерційного підприємства Ічнянська міська лікарня Ічнянської міської ради

про стягнення 1 086 073,41 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У червні 2023 року Фізична особа-підприємець Денисенко Костянтин Іванович (далі - ФОП Денисенко К.І.) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою, у якій просив стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради (далі - Лікарня) 1 086 073,41 грн, з яких: 676 801,26 грн пені, 348 418,92 грн інфляційних втрат та 60 853,23 грн відсотків за користування коштами.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Лікарнею зобов`язання за договором №01-01/21 від 01.01.2021 про закупівлю послуг (теплова енергія) за державні кошти.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2023 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Лікарні на користь ФОП Денисенка К.І. 348 418,92 грн інфляційних втрат, 60 853,23 грн 3% річних, 6 139,09 грн судового збору та 13 189,28 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на приписи Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та враховуючи, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору позивач забезпечує відповідача тепловою енергією, суд дійшов висновку, що на спірні взаємовідносини сторін у цій справі поширюються положення пп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ, оскільки послуга з теплопостачання є житлово-комунальною послугою.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначив, що позивач здійснив правильний розрахунок 3% річних за прострочення оплати теплопостачання у лютому, березні, квітні та травні 2021 року, що становить 3% річних в сумі 60853,23 грн та інфляційних втрат в сумі 348418,92 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2023, ФОП Денисенко К.І. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині, якою відмовлено у задоволенні вимог, та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Лікарні на користь ФОП Денисенка К.І. 1 086 073,41 грн, з яких 676 801,26 грн пені, 348 418,92 грн інфляційних втрат та 60 853,23 відсотків за користування чужими коштами.

Скаржник вважає посилковим висновок суду щодо статусу відповідача як споживача житлово-комунальних послуг. Апелянт зазначає, що надані ним послуги з постачання теплової енергії є товарною продукцією, а тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення пп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №530-ІХ.

Позиції учасників справи.

Лікарня надала відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її доводів та вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги повністю та вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/929/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ФОП Денисенка К.І. на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2023 до надходження матеріалів справи №927/929/23.

27.10.2023 матеріали справи №927/929/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Денисенка К.І. на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2023 у справі №927/929/23. Розгляд справи призначено на 27.11.2023. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Судове засідання 27.11.2023 не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги по місту Києву з 12:22 до 14:04.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 призначено судове засідання на 05.12.2023.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

11.11.2019 Лікарня як замовник та ФОП Денисенко К.І. як постачальник уклали договір №24-10/2019 про закупівлю послуг (теплова енергія) за державні кошти.

10.12.2019 Лікарня (замовник) та ФОП Денисенко К.І. (постачальник) уклали договір №02/12-2019 про закупівлю послуг (теплова енергія) за державні кошти.

Спожиті послуги за вказаними договорами відповідачем оплачено у повному обсязі.

01.01.2021 Лікарня як замовник та ФОП Денисенко К.І. як постачальник уклали договір №01-01/21 про закупівлю послуг (теплова енергія) за державні кошти (далі - договір №01-01/21), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язався у період дії договору надати послуги, код ДК 021:2015-09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (постачання теплової енергії), а саме здійснювати виробництво теплової енергії у вигляді гарячої води для опалення будівель і споруд замовника в потрібних йому обсягах, а замовник зобов`язався приймати та оплачувати такі послуги.

Згідно з п. 1.2 договору №01-01/21 постачальник постачає замовнику пару та гарячу воду для опалення приміщень КНП «Ічнянська міська лікарня».

Відповідно до п. 1.3 договору №01-01/21 в редакції додаткової угоди №1 від 08.02.2021 обсяг надання послуг: 943,96 Гкал.

Вартість однієї гігакалорії згідно з тарифом на теплову енергію становить 1507,26 грн.

За умовами п. 3.1 договору №01-01/21 в редакції додаткової угоди №1 від 08.02.2021 ціна договору становить 1 422 800,00 грн.

Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення постачальником рахунка на оплату послуг, що споживаються, виписаним на підставі показань приладів обліку (далі - рахунок). Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. п. 4.1, 4.2 договору №01-01/21).

Згідно з п. 4.4 договору №01-01/21 у разі виникнення у замовника заборгованості з оплати вартості послуг з теплової енергії сторони за взаємною згодою та в порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформляється додатком до договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від замовника за теплову енергію в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості замовником відповідно до черговості її виникнення.

Строк (термін) надання послуг - з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно. Сторони домовилися про те, що умови договору розповсюджуються на правовідносини сторін, що склалися до моменту його укладання (ЦК України ст. 631, п. 3) (п. 5.1 договору № 01-01/21).

За умовами п. п. 10.1, 10.3 договору №01-01/21 він набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Строк дії договору та виконання зобов`язань щодо надання послуг може продовжуватися у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 10.4 договору ).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

На виконання умов договору №01-01/21 ФОП Денисенко К.І. надав лікарні послуги, що підтверджується актами про зняття показників розрахункового приладу обліку теплової енергії, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунками на оплату:

- №2 від 04.03.2021 на суму 398 640,12 грн (за спожиті 264,48 Гкал у січні 2021 року),

- №6 від 01.03.2021 на суму 544 164,63 грн (за спожиті 357,52 Гкал у лютому 2021 року),

- №18 від 05.04.2021 на суму 357 550,35 грн (за спожиті 232,34 Гкал у березні 2021 року),

- №31 від 05.05.2021 на суму 189 670,66 грн (за спожиті 123,25 Гкал у квітні 2021 року),

- №35 від 13.05.2021 на суму 38 472,75 грн (за спожиті 25 Гкал у травні 2021 року).

Лікарня, в свою чергу, частково оплатила надані позивачем послуги, а саме: 15.03.2021 - рахунок №2 від 01.03.2021 на суму 398 640,12 грн, а також частково оплатила рахунок №6 від 01.03.2021 - 29.03.2021 на суму 45 321,55 грн та 27.04.2021 на суму 163 173,27 грн.

Заборгованість Лікарні перед ФОП Денисенко К.І. за лютий - травень 2021 року становить 921 363,57 грн (335 669,81 грн за лютий 2021 року + 357 550,35 грн за березень 2021 року + 189 670,66 грн за квітень 2021 року + 38 472,75 грн за травень 2021 року).

Згідно з Актом звірки взаємних розрахунків за період 01.10.2020 - 21.07.2021 між ФОП Денисенком К.І. та КНП «Ічнянська міська лікарня», що підписаний представниками та скріплений печатками сторін, заборгованість відповідача становить 921363,57 грн.

27.07.2021 у зв`язку із заборгованістю відповідача за надані послуги позивач звертався з листами №11, №12, №13 про оплату боргу до голови Ічнянської міської ради, до відповідача, до Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації. Але від відповідача та Ічнянської міської ради відповіді не отримав.

Управління охорони здоров`я Чернігівської облдержадміністрації у відповіді №04-75/4977 від 20.08.2021 повідомило, що за інформацією відповідача заборгованість за послуги з виробництва та постачання теплової енергії станом на 18.08.2021 становить 921 363,57 грн. Зазначена сума заборгованості виникла у зв`язку з недостатнім обсягом фінансових ресурсів, який був виділений з міського бюджету. Погашення зазначеної суми заборгованості буде здійснюватися по мірі надходження коштів від Національної служби здоров`я України, або виділення додаткових коштів з міського бюджету.

Неоплата Лікарнею наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії у повному обсязі у період 2019-2021 роки стала підставою звернення позивача до суду у справі №927/1246/21.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2023 №927/1246/21 позовні вимоги ФОП Денисенка К.І. до Лікарні про стягнення оплати за спожиті послуги з виробництва та постачання теплової енергії для опалення задоволено частково. Стягнуто з НКП «Ічнянська міська лікарня» на користь ФОП Денисенка К.І. за період 2019-2021 роки заборгованість у сумі 910 941,11 грн боргу, 13 664,12 грн судового збору та 33 615,39 грн витрат на професійну правничу допомогу. Рішення набрало законної сили 15.06.2023, у зв`язку з чим суд видав позивачу наказ про примусове виконання рішення.

У справі, що розглядається, у зв`язку з несвоєчасним виконанням Лікарнею зобов`язань за договором №01-01/21 в частині оплати послуг з виробництва та постачання теплової енергії ФОП Денисенко К.І. заявив до стягнення з Лікарні 676 801,26 грн пені, 348 418,92 грн інфляційних втрат та 60 853,23 грн відсотків за користування чужими коштами.

У відзиві на позовну заяву Лікарня проти заявлених ФОП Денисенком К.І. вимог в частині стягнення 676 801,26 грн пені заперечила та зазначила про заборону нарахування і стягнення неустойки за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги змінами у законодавстві.

Позивач у відповіді на відзив заперечив проти викладеного у відзиві відповідачем.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За визначенням ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 7 ст. 179 ГК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Правовідносини за договором №01-01/21 регулюються Законами України «Про теплопостачання» і «Про житлово-комунальні послуги», ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» сфера теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності (ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок споживачів теплової енергії, визначений ст. 19 цього Закону, згідно з яким споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»).

Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком) та комунальні послуги (послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами).

Статтями 7, 8 цього Закону визначені права та обов`язки споживачів й виконавця комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством і умовами договорів, а обов`язком споживача є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Обов`язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. При цьому, п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Суд встановив, що 01.01.2021 сторони уклали №01-01/21 про закупівлю послуг (теплова енергія) за державні кошти, на виконання якого ФОП Денисенко К.І. надав Лікарні послуги з виробництва теплової енергії, які Лікарня оплатила частково.

Заборгованість Лікарні перед ФОП Денисенком К.І. за надані за договором №01-01/21 послуги була присуджена до стягнення рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2023 у справі №927/1246/21.

З огляду на доводи апеляційної скарги про те, що Лікарні була поставлена теплова енергія не як послуга, а як товар, колегія суддів відзначає, що у рішенні від 22.05.2023 у справі №927/1246/21 суд встановив, що позивач надав відповідачу протягом 2019-2021 років послуги з виробництва теплової енергії згідно з встановленими рішеннями Виконавчого комітету Ічнянської міської ради тарифами.

У вказаній справі суд присудив до стягнення з відповідача 910 941,11 грн заборгованості за спожиті послуги з виробництва та постачання теплової енергії для опалення.

Рішення від 22.05.2023 у справі №927/1246/21, в т.ч. його мотивувальна частина, не оскаржувалось сторонами та набрало законної сили.

Колегія суддів відзначає, що у апеляційній скарзі ФОП Денисенко К.І. оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені, нарахованої та заявленої позивачем у зв`язку з невиконанням Лікарнею зобов`язань з оплати послуг з теплопостачання.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог про стягнення пені, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

У п. 4.3 договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за постачання теплової енергії замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день наявності заборгованості.

Відповідно до ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Пунктом 7 Розділу IX «Прикінцеві положення» ГК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19), строки, визначені ст. ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ (далі - Закон України №540-ІХ), який набрав чинності з 02.04.2020.

Постановою від 25.04.2023 №383 Кабінет Міністрів України через COVID-19 продовжив режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України до 30.06.2023, який був введений на території України з 12.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020№211.

За таких обставин дія Закону України №540-ІХ фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Однак з 17.03.2020 пп. 4 п. 3 розділу II Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Таким чином, оскільки за спірним договором позивач надає відповідачу послугу з централізованого опалення будівель і споруд Лікарні, що є комунальною послугою, на спірні правовідносини поширюються положення пп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №530-ІХ.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 676 801,26 грн пені.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Денисенко Костянтина Івановича на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2023 у справі №927/929/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2023 у справі №927/929/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №927/929/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.12.2023.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова