Рішення
від 12.12.2023 по справі 903/1066/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 грудня 2023 року Справа № 903/1066/23Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Гандзілевська Яна Вікторівна

за участю представників сторін:

від позивача: Андрущак О.М. - виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань

від відповідача-1: н/з

від відповідача-2: н/з

від третьої особи: Кошатюк І.А. виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань

взяв участь прокурор відділу Волинської обласної прокуратури: Скучинський Л.Є. службове посвідчення №071755 від 01.03.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/1066/23 за позовом керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової (державної) адміністрації до Любешівської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Сіон Інвестмент, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (м.Луцьк) про визнання недійсним та скасування рішення , визнання недійсних договорів оренди землі, скасування державної реєстрації земельних ділянок з одночасним припиненням прав на них та повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2023 керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури надіслав до суду позов в інтересах держави в особі Волинської обласної військової (державної) адміністрації до Любешівської селищної ради, ТОВ Сіон Інвестмент, в якому просить:

1. Визнати недійсним рішення Любешівської селищної ради від 31.01.2022 №19/126 Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок невитребуваних земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів сіл Дольськ, Шлапань та Гречища ТОВ СІОН ІНВЕСТМЕНТ.

2. Визнати недійсними договори оренди землі від 14.02.2022 №Д/НП/Ю -001, №Д/НП/Ю-002, №Д/НП/Ю-003, №Д/НП/Ю-004, №Д/НП/Ю-005, №Д/НП/Ю-006, №Д/НП/Ю-007, №Д/НП/Ю-008, №Д/НП/Ю-009, №Д/НП/Ю-010, №Д/НП/Ю-011, №Д/НП/Ю-012, №Д/НП/Ю-013, №Д/НП/Ю-014, №Д/НП/Ю-015, №Д/НП/Ю-016, №Д/НП/Ю-017, №Д/НП/Ю-018, №Д/НП/Ю-019, №Д/НП/Ю-020, №Д/НП/Ю-021, №Д/НП/Ю-022, №Д/НП/Ю-023, №Д/НП/Ю-024, №Д/НП/Ю-025, №Д/НП/Ю-026, №Д/НП/Ю-027, укладені між Любешівською селищною радою та ТОВ СІОН ІНВЕСТМЕНТ щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0723184800:04:001:0151, 0723184800:04:001:0149, 0723184800:04:001:0174, 0723184800:04:001:0162, 0723184800:04:001:0179, 0723184800:04:001:0132, 0723184800:04:001:0157, 0723184800:04:001:0156, 0723184800:04:001:0180, 0723184800:04:001:0134, 0723184800:04:001:0148, 0723184800:04:001:0165, 0723184800:04:001:0166, 0723184800:04:001:0141, 0723184800:04:001:0158, 0723184800:04:001:0161, 0723184800:04:001:0142, 0723184800:04:001:0177, 0723184800:04:001:0146, 0723184800:04:001:0168, 0723184800:04:001:0135, 0723184800:04:001:0140, 0723184800:04:001:0172, 0723184800:04:001:0160, 0723184800:04:001:0154, 0723184800:04:001:0133, 0723184800:04:001:0130, площею 0,1931 га кожна, як розташовані за межами сіл Дольськ, Шлапань та Гречище в урочищі Островець.

3. Усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної військово' (державної) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельними ділянками у межах прикордонної смуги шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 0723184800:04:001:0151, 0723184800:04:001:0149, 0723184800:04:001:0174, 0723184800:04:001:0162, 0723184800:04:001:0179, 0723184800:04:001:0132, 0723184800:04:001:0157, 0723184800:04:001:0156, 0723184800:04:001:0180, 0723184800:04:001:0134, 0723184800:04:001:0148, 0723184800:04:001:0165, 0723184800:04:001:0166, 0723184800:04:001:0141, 0723184800:04:001:0158, 0723184800:04:001:0161, 0723184800:04:001:0142, 0723184800:04:001:0177, 0723184800:04:001:0146, 0723184800:04:001:0168, 0723184800:04:001:0135, 0723184800:04:001:0140, 0723184800:04:001:0172, 0723184800:04:001:0160, 0723184800:04:001:0154, 0723184800:04:001:0133, 0723184800:04:001:0130, площею 0,1931 га кожна, загальною площею 5,2137 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарською виробництва.

4. Усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної військової (державної) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельними ділянками у межах прикордонної смуги шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ТОВ Сіон Інвестмент на земельні ділянки з кадастровими номерами 0723184800:04:001:0151, 0723184800:04:001:0149, 0723184800:04:001:0174, 0723184800:04:001:0162, 0723184800:04:001:0179, 0723184800:04:001:0132, 0723184800:04:001:0157, 0723184800:04:001:0156, 0723184800:04:001:0180, 0723184800:04:001:0134, 0723184800:04:001:0148, 0723184800:04:001:0165, 0723184800:04:001:0166, 0723184800:04:001:0141, 0723184800:04:001:0158, 0723184800:04:001:0161, 0723184800:04:001:0142, 0723184800:04:001:0177, 0723184800:04:001:0146, 0723184800:04:001:0168, 0723184800:04:001:0135, 0723184800:04:001:0140, 0723184800:04:001:0172, 0723184800:04:001:0160, 0723184800:04:001:0154, 0723184800:04:001:0133, 0723184800:04:001:0130.

5. Зобов`язати Любешівську селищну раду та ТОВ Сіон Інвестмент повернути Волинській обласній військовій (державній) адміністрації земельні ділянки з кадастровими номерами 0723184800:04:001:0151, 0723184800:04:001:0149, 0723184800:04:001:0174, 0723184800:04:001:0162, 0723184800:04:001:0179, 0723184800:04:001:0132, 0723184800:04:001:0157, 0723184800:04:001:0156, 0723184800:04:001:0180, 0723184800:04:001:0134, 0723184800:04:001:0148, 0723184800:04:001:0165, 0723184800:04:001:0166, 0723184800:04:001:0141, 0723184800:04:001:0158, 0723184800:04:001:0161, 0723184800:04:001:0142, 0723184800:04:001:0177, 0723184800:04:001:0146, 0723184800:04:001:0168, 0723184800:04:001:0135, 0723184800:04:001:0140, 0723184800:04:001:0172, 0723184800:04:001:0160, 0723184800:04:001:0154, 0723184800:04:001:0133, 0723184800:04:001:0130, площею 0,1931 га кожна, загальною площею 5,2137 га.

Прокурор просить залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Ухвалою суду від 16.10.2023 прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.11.2023 о 10:00 год. Залучено до участі в справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_1 ).

31.10.2023 Любешівська селищна рада надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити повністю (т.2, а.с.169-204).

08.11.2023 керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури надіслав до суду відповідь на відзив Любешівської селищної ради (т.2, а.с.206-219).

13.11.2023 представник ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ» сформувала в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому просить позовну заяву залишити без задоволення (т.2, а.с.221-223).

13.11.2023 представник Любешівської селищної ради на електронну адресу суду та 15.11.2023 на поштову адресу суду надіслав заперечення на відзив (т.2, а.с.230-231).

Протокольною ухвалою від 14.11.2023 суд відклав розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 28.11.2023 о 11:00 год (т.2, а.с.243-245).

08.11.2023 представник третьої особи надіслав до суду письмові пояснення (т.3, а.с.1-18).

17.11.2023 керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури надіслав до суду пояснення на заперечення (т.3, а.с.24-35) та відповідь на відзив ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ» (т.3, а.с.37-49).

27.11.2023 представник Любешівської селищної ради на електронну адресу суду та 28.11.2023 на поштову адресу суду надіслав заперечення на пояснення на заперечення (т.3, а.с.51-52).

Прокурор, представники позивача та третьої особи в судовому засіданні просили суд позов зодовольнити повністю.

Представники відповідачів в призначене судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.3, а.с.58).

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.240 ГПК України, а неявка представників відповідачів не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Любешівської селищної ради від 31.08.2021 №13/213 надано дозвіл ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 10,0412 га з земель колишньої колективної власності КСП «Полісся» на землях невитребуваних земельних часток (паїв) для надання в оренду з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться за межами населених пунктів сіл Дольськ, Шлапань, Гречища (т.1, а.с.35-37).

Згідно додатку до вказаного рішення згадані земельні ділянки розташовані в урочищі «Островець», ділянки №№ 1684-1735 площею 0,1931 га кожна, вид угідь - сінокіс.

У подальшому, відповідно до рішення Любешівської селищної ради від 31.01.2022 №19/126 затверджено технічні документації із землеустрою на 52 земельні ділянки та передано їх в оренду ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ» строком на 15 років або на строк до дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку (т.1, а.с.38-41).

На підставі вказаного рішення між Любешівською селищною радою та ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ» 14.02.2022 укладено відповідні договори оренди землі,згідно п.2 яких в оренду передаються земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 0,1931 га, за складом угідь сіножаті, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 6 договорів оренди землі визначено, що вказані земельні ділянки не мають недоліків, що можуть перешкоджати їх ефективному використанню.

Згідно п. 22 договорів на орендовані земельні ділянки не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.

Поряд з цим, відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру в області згадані земельні ділянки частково знаходяться в межах 30-50 метрів від лінії українсько-білоруського кордону вглиб країни (т.1, а.с.52).

Крім цього, як вбачається із картографічних матеріалів до землевпорядної документації (Креслення проекту адміністративних меж Дольської сільської Ради народних депутатів Любешівського району Волинської області 1991 року, Проекту встановлення меж сіл Гречища, Дольськ, Шлапань Дольської сільської ради 1994 року, Проекту роздержавлення земель з видачею Державного акта на право колективної власності на землю КСП «Полісся» Дольської сільської Ради народних депутатів Любешівського району 1995 року) встановлено, що масив перелічених вище земельних ділянок розташовано безпосередньо біля межі, яка розділяє територію земель Дольської сільської ради та земель республіки білоруси.

Згідно інформації 6 прикордонного Волинського загону процес демаркації українсько-білоруського кордону в межах Волинської області завершено, але не завершена вказана процедура в цілому, у зв`язку з чим оцифровані відомості про координати поворотних точок українсько-білоруської ділянки державного кордону в прикордонному загоні відсутні.

Зазначені відомості також відсутні у Державній прикордонній службі України, Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру та Міністерстві закордонних справ України (що підтверджується листами від 26.12.2022 № 130-43301/0/6-22, від 04.01.2023 № 10-28-0.212-80/2-23, від 26.01.2023 № 72/17-412-9232).

Відповідно до даних 6 прикордонного Волинського загону лінія прикордонних інженерних споруд, яка включає в себе контрольно-слідову смугу на ділянці українсько-білоруського державного кордону в межах Камінь-Каширського району Волинської області безпосередньо прилягає до лінії державного кордону та в середньому має ширину від 30 до 50 метрів. Лінія державного кордону позначена на місцевості прикордонними знаками, згадані вище земельні ділянки знаходяться на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Дольськ» в межах прикордонних знаків № № 0459-0460.

Оскільки відомості про державний кордон з республікою білорусь, прикордонна смуга та лінія прикордонних інженерних споруд не внесені до матеріалів Державного земельного кадастру, з метою виготовлення картографічних матеріалів накладення земельних ділянок, переданих в оренду ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ», на землі оборони та, відповідно, підтвердження або спростування порушення вимог земельного законодавства у даному випадку Камінь-Каширською окружною прокуратурою за участю відповідного спеціаліста організовано проведення топографо-геодезичних вишукувань, за результатами яких встановлено, що територія 27 земельних ділянок (0723184800:04:001:0151, 0723184800:04:001:0149, 0723184800:04:001:0174, 0723184800:04:001:0162, 0723184800:04:001:0179, 0723184800:04:001:0132, 0723184800:04:001:0157, 0723184800:04:001:0156, 0723184800:04:001:0180, 0723184800:04:001:0134, 0723184800:04:001:0148, 0723184800:04:001:0165, 0723184800:04:001:0166, 0723184800:04:001:0141, 0723184800:04:001:0158, 0723184800:04:001:0161, 0723184800:04:001:0142, 0723184800:04:001:0177, 0723184800:04:001:0146, 0723184800:04:001:0168, 0723184800:04:001:0135, 0723184800:04:001:0140, 0723184800:04:001:0172, 0723184800:04:001:0160, 0723184800:04:001:0154, 0723184800:04:001:0133, 0723184800:04:001:0130) частково знаходиться на лінії прикордонних інженерних споруд.

Як вбачається з матеріалів геодезичного викопіювання, усі перелічені вище земельні ділянки частково накладаються на 50-метрову територію від лінії державного кордону України з республікою білорусь, по їх території пролягають загорожа (залізобетонний паркан) та облаштований проїзд. Відстань, на яку земельні ділянки знаходяться за межами паркану в сторону кордону з республікою білорусь, становить 7,07 м на рівні земельної ділянки з кадастровим номером 0723184800:04:001:0174, яка розташована поблизу прикордонного знаку № 0459, 2,82 м - земельної ділянки з кадастровим номером 0723184800:04:001:0130, розташованої у напрямку прикордонного знаку № 0460.

Згідно відомостей 6 прикордонного Волинського загону в межах прикордонних знаків №№ 0459-0460 на відстані 50 м від державного кордону облаштовано протитанкові рови, контрольно-слідову смугу, залізобетонний паркан та спостережну вежу.

Отже, з вищевикладено слідує, що земельні ділянки знаходяться на території прикордонної смуги, що перебуває під охороною 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної смуги України та розташовані між державним кордоном України та лінією інженерних прикордонних споруджень. Заїзд до вказаних земельних ділянок у зв`язку з цим обмежений, оскільки діє прикордонний режим, вільного доступу до них немає.

Згідно інформації Любешівської селищної ради станом на 16.08.2023 ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ» до використання (обробітку) орендованих земельних ділянок не приступило.

Договори оренди землі з вказаним суб`єктом господарювання не розірвано, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на майно.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони» від 27.11.2003 № 1345-IV.

Відповідно до ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

З метою забезпечення національної безпеки та оборони, дотримання режиму державного кордону в межах прикордонної смуги військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми (в редакції Закону № 232-IX від 29.10.2019).

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Законом № 2952-IX від 24.02.2023 до абз. 2 ч. 3 ст. 77 Земельного Кодексу України внесено зміни та визначено, що ширина земельних ділянок, які надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь, становить 2 кілометри.

Згідно ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, серед інших, належать землі оборони.

У відповідності до ч. 1 ст. ЗУ «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 115 Земельного кодексу України та ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони» уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.

Згідно ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони» землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони» військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

Статтею 22 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

У прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України (ст. 23 Закону України «Про державний кордон України»).

Відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим» вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм установлено прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

Відповідно до затвердженого цією постановою Кабінету Міністрів України «Положення про прикордонний режим» прикордонна смуга - ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

Лінія прикордонних інженерних споруд - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів. Відстань облаштування лінії прикордонних інженерних споруд від лінії державного кордону визначається органами Державної прикордонної служби.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.

Згідно Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та про виконані проектно-вишукувальні роботи на землях колишньої колективної власності КСП «Полісся» на території Дольської сільської ради Любешівського району Волинської області 2010 року (книга 1), протоколу № 1 від 26.09.2010 загальних зборів власників земельних сертифікатів на право на земельну частку (пай) на землях колишнього КСП «Полісся» та рішення № 1/1, ухваленого за результатами їх проведення, територія урочища «Островець», де розташовані спірні земельні ділянки, включена до складу земель, що підлягають розпаюванню по сільській раді.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент розроблення вказаної землевпорядної документації), землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Крім цього, згідно указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Пунктом 1.4 Рекомендацій по складанню проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій від 15.05.1992 визначено, що у колективну власність громадян передаються землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Площа цих земель визначається як різниця між загальною площею земель сільськогосподарських підприємств, кооперативів, товариств і площею земель, які залишаються у приватній та державній власності громадян і у державній власності (резервний фонд земель, лісовий фонд, водний фонд тощо).

З наведеного вбачається, що згаданий масив земельних ділянок не підлягав включенню до складу земель, що мали розпайовуватись, оскільки дані землі у подальшому не могли бути передані у приватну власність в якості земельної частки (паю).

Отже, згадана вище територія входила до земель колишньої колективної власності КСП «Полісся» та підлягала розпаюванню, факт розташування таких земельних ділянок у безпосередній близькості до лінії державного кордону України, знаходження у прикордонній смузі та на лінії можливого облаштування прикордонних інженерних споруд мав би бути врахований при проведенні інвентаризації земель та виконанні проектно-вишукувальних робіт на землях колишньої колективної власності, яка проводилась у 2010 році, а також при встановленні (відновленні) меж вказаних земельних ділянок у 2021 році.

Встановлення факту розташування спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 0723184800:04:001:0151, 0723184800:04:001:0149, 0723184800:04:001:0174, 0723184800:04:001:0162, 0723184800:04:001:0179, 0723184800:04:001:0132, 0723184800:04:001:0157, 0723184800:04:001:0156, 0723184800:04:001:0180, 0723184800:04:001:0134, 0723184800:04:001:0148, 0723184800:04:001:0165, 0723184800:04:001:0166, 0723184800:04:001:0141, 0723184800:04:001:0158, 0723184800:04:001:0161, 0723184800:04:001:0142, 0723184800:04:001:0177, 0723184800:04:001:0146, 0723184800:04:001:0168, 0723184800:04:001:0135, 0723184800:04:001:0140, 0723184800:04:001:0172, 0723184800:04:001:0160, 0723184800:04:001:0154, 0723184800:04:001:0133, 0723184800:04:001:0130 в межах прикордонної смуги на території облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож свідчить про належність вказаних земель до земель оборони в силу законодавчого визначення.

При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених ст. 22 Закону України «Про державний кордон України», ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим».

Нерозроблення та незатвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Як зазначалося вище, ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України визначено, що у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з російською федерацією і республікою білорусь - шириною до 2 кілометрів (із змінами від 29.10.2019, 24.02.2023).

За таких обставин, земельні ділянки шириною 30-50 метрів (з 23.03.2023 2 кілометри вздовж лінії державного кордону України з республікою білорусь) уздовж лінії державного кордону в межах прикордонної смуги надаються військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування, та земельні ділянки з кадастровими номерами 0723184800:04:001:0151, 0723184800:04:001:0149, 0723184800:04:001:0174, 0723184800:04:001:0162, 0723184800:04:001:0179, 0723184800:04:001:0132, 0723184800:04:001:0157, 0723184800:04:001:0156, 0723184800:04:001:0180, 0723184800:04:001:0134, 0723184800:04:001:0148, 0723184800:04:001:0165, 0723184800:04:001:0166, 0723184800:04:001:0141, 0723184800:04:001:0158, 0723184800:04:001:0161, 0723184800:04:001:0142, 0723184800:04:001:0177, 0723184800:04:001:0146, 0723184800:04:001:0168, 0723184800:04:001:0135, 0723184800:04:001:0140, 0723184800:04:001:0172, 0723184800:04:001:0160, 0723184800:04:001:0154, 0723184800:04:001:0133, 0723184800:04:001:0130, згідно картографічних матеріалів розташовані в межах прикордонної смуги та в межах 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону, та повинні перебувати у державній власності та надані 6 прикордонному Волинському загону Державної прикордонної служби України у постійне користування.

Отже, віднесення спірних земельних ділянок до земель пайового фонду колишньої колективної власності КСП «Полісся» (згідно Державного акту на право колективної власності на землю від 03.01.1996, Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та про виконані проектно-вишукувальні роботи на землях колишньої колективної власності КСП «Полісся» на території Дольської сільської ради Любешівського району Волинської області 2010 року), не спростовує їх розташування у межах прикордонної смуги на землях оборони, які відповідно до статей 77, 84 Земельного кодексу України не можуть передаватись у приватну власність (аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 26.07.2023 №454/2498/19).

Враховуючи вищезазначене, вказані земельні ділянки належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності.

Про те, що землі оборони, зокрема землі у межах прикордонної смуги, не можуть передаватись у комунальну та приватну власність, свідчить усталена судова практика Верховного Суду.

Зокрема, постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №924/174/18 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання незаконними і скасування рішень органу місцевого самоврядування, якими надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що належали до земель оборони та знаходились у межах прикордонної смуги.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 297/1395/15-ц залишено без змін судові рішення про задоволення позовних вимог прокурора про скасування наказів Головного управління Держземагенства у Закарпатській області та повернення в державну власність земельної ділянки з чужого незаконного володіння з огляду на те, що відповідно до вимог ст. 77, ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України землі оборони належать виключно до державної власності та не можуть передаватись у приватну власність.

Аналогічний висновок міститься і у постанові Львівського апеляційного суду у справі №454/2498/19 від 01.08.2022.

Щодо вимоги про визнання недійсним рішення Любешівської селищної ради про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок не витребуваних земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів сіл Дольськ, Шлапань та Гречища ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ» та укладених на його підставі договорів оренди землі, судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 Земельного кодексу України землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Частиною 1 ст. 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин віднесено: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ст.ст. 12, 20, 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради не наділені повноваженнями щодо вилучення, зміни цільового призначення, передання у власність земель оборони.

За приписами ст. ст. 141, 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Однак, рішення про вилучення спірних земельних ділянок не приймалось.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Прийняття Любешівською селищною радою рішення про надання в оренду земельних ділянок, які розташовані між лінією державного кордону України з республікою білорусь та лінією інженерно-технічних споруд унеможливлює забезпечення неналежного захисту державного кордону та дотримання прикордонного режиму, а також використання вказаних земельних ділянок для цілей товарного сільськогосподарського виробництва як земель сільськогосподарського призначення.

Таким чином, Любешівською селищною радою рішення від 31.01.2022 № 19/126 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок не витребуваних земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів сіл Дольськ, Шлапань та Гречища ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ» прийнято з порушенням вимог земельного законодавства ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 3, 12, 20, 77, 122 Земельного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони», оскільки остання не мала права розпоряджатись вказаними землями, рішення щодо зміни цільового призначення землі уповноваженим органом не приймалось та земельні ділянки передані без вилучення з постійного користування, рішення щодо вилучення вказаних земельних ділянок не приймалось та не могло бути прийнятим.

Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ст. 21 ЦК України).

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Отже, Любешівська селищна рада своїми діями, щодо розпорядження спірними земельними ділянками порушила встановлений законодавством порядок надання в користування земель та зміни їх цільового призначення, порушила інтереси держави та створила умови для вилучення земельної ділянки з користування уповноваженого державного органу та унеможливлення захисту державного кордону та дотримання прикордонного режиму, що дає підстави для звернення до суду за захистом порушеного права.

З врахуванням вищевикладено, рішення Любешівської селищної ради від 31.01.2022 № 19/126 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок не витребуваних земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів сіл Дольськ, Шлапань та Гречища ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ» підлягає визнанню недійсним та скасуванню в порядку, визначеному ст. ст. 16, 21, 393 Цивільного кодексу України та ст.ст. 152, 155 Земельного кодексу України.

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів (ст. 16 Цивільного кодексу України) і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (стаття 203, частина перша статті 215 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на те, що рішення Любешівської селищної ради від 31.01.2022 № 19/126 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок не витребуваних земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів сіл Дольськ, Шлапань та Гречища ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ», яке визначило правовий статус земель та їх цільове призначення, прийняте з порушенням наведених вище вимог закону та підлягає скасуванню, договори оренди землі від 14.02.2022 №Д/НП/Ю-001, №Д/НП/Ю-002, №Д/НП/Ю-003, №Д/НП/Ю-004, №Д/НП/Ю-005, №Д/НП/Ю-006, №Д/НП/Ю-007, №Д/НП/Ю-008, №Д/НП/Ю-009, №Д/НП/Ю-010, №Д/НП/Ю-011, №Д/НП/Ю-012, №Д/НП/Ю-013, №Д/НП/Ю-014, №Д/НП/Ю-015, №Д/НП/Ю-016, №Д/НП/Ю-017, №Д/НП/Ю-018, №Д/НП/Ю-019, №Д/НП/Ю-020, №Д/НП/Ю-021, №Д/НП/Ю-022, №Д/НП/Ю-023, №Д/НП/Ю-024, №Д/НП/Ю-025, №Д/НП/Ю-026, №Д/НП/Ю-027, укладені між Любешівською селищною радою та ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ», що укладались в подальшому між Любешівською селищною радою і ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ» на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України підлягають визнанню недійсними.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, судом враховано наступне.

Згідно ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Порядок формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав визначено положенням ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Так, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру та здійснюється, зокрема у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж (ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За змістом ч. 1 ст. 24 вищевказаного Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

За приписами ст. 3 Закону України «Про Державний земельний кадастр» основними принципами, на яких базується Державний земельний кадастр, є зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.201 (далі - Порядок) визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до п. п. 49-54 цього Порядку.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); нормативна грошова оцінка та ін.

У відповідності до ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі, серед іншого, надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Згідно ст. 25 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації..

До видів документації із землеустрою належить зокрема, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 30 вказаного Закону, погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Статтею 55 Закону України «Про землеустрій», регламентовано, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Технічна документація погоджується та затверджується в порядку, встановленому статтею 186 Земельного кодексу України. Зокрема, згідно п. 5 ч.5 ст. 186 ЗК України, технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку: технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується: у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів.

Затверджена документація із землеустрою в електронній формі подається розробником до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель.

За змістом ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Як вбачається з відомостей Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами 0723184800:04:001:0151, 0723184800:04:001:0149, 0723184800:04:001:0174, 0723184800:04:001:0162, 0723184800:04:001:0179, 0723184800:04:001:0132, 0723184800:04:001:0157, 0723184800:04:001:0156, 0723184800:04:001:0180, 0723184800:04:001:0134, 0723184800:04:001:0148, 0723184800:04:001:0165, 0723184800:04:001:0166, 0723184800:04:001:0141, 0723184800:04:001:0158, 0723184800:04:001:0161, 0723184800:04:001:0142, 0723184800:04:001:0177, 0723184800:04:001:0146, 0723184800:04:001:0168, 0723184800:04:001:0135, 0723184800:04:001:0140, 0723184800:04:001:0172, 0723184800:04:001:0160, 0723184800:04:001:0154, 0723184800:04:001:0133, 0723184800:04:001:0130 23.10.2021 зареєстровані в Державному земельному кадастрі на підставі технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблених 22.09.2021 Любешівським РВВ Волинської РФ Центру ДЗК.

У подальшому, 16.02.2022 державним реєстратором Любешівської селищної ради проведено державну реєстрацію права оренди перелічених земельних ділянок.

Внаслідок передачі в оренду ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ» оспорюваних земельних ділянок, Любешівською селищною радою незаконно визначено їх цільове призначення як земель сільськогосподарського призначення, хоча останні належать до земель оборони.

За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0723184800:04:001:0151, 0723184800:04:001:0149, 0723184800:04:001:0174, 0723184800:04:001:0162, 0723184800:04:001:0179, 0723184800:04:001:0132, 0723184800:04:001:0157, 0723184800:04:001:0156, 0723184800:04:001:0180, 0723184800:04:001:0134, 0723184800:04:001:0148, 0723184800:04:001:0165, 0723184800:04:001:0166, 0723184800:04:001:0141, 0723184800:04:001:0158, 0723184800:04:001:0161, 0723184800:04:001:0142, 0723184800:04:001:0177, 0723184800:04:001:0146, 0723184800:04:001:0168, 0723184800:04:001:0135, 0723184800:04:001:0140, 0723184800:04:001:0172, 0723184800:04:001:0160, 0723184800:04:001:0154, 0723184800:04:001:0133, 0723184800:04:001:0130 у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої повинні перебувати спірні земельні ділянки.

Згідно з абзацом 2 частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Частиною 13 статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначені вище земельні ділянки зареєстровані на праві оренди за ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ».

Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, то відповідний запис наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника - державу.

Зважаючи на те, що у Державному земельному кадастрі в порушення вимог чинного законодавства невірно визначено категорію землі та її цільове призначення, що обумовило фактичне її вилучення із земель оборони державної власності, а також подальшу передачу в оренду суб`єкту господарювання, відновити становище, яке існувало до порушення, можливо лише в порядку ст. 16 Цивільного кодексу України, шляхом усунення перешкоди держави в особі Волинської обласної військової (державної) адміністрації шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 0723184800:04:001:0151, 0723184800:04:001:0149, 0723184800:04:001:0174, 0723184800:04:001:0162, 0723184800:04:001:0179, 0723184800:04:001:0132, 0723184800:04:001:0157, 0723184800:04:001:0156, 0723184800:04:001:0180, 0723184800:04:001:0134, 0723184800:04:001:0148, 0723184800:04:001:0165, 0723184800:04:001:0166, 0723184800:04:001:0141, 0723184800:04:001:0158, 0723184800:04:001:0161, 0723184800:04:001:0142, 0723184800:04:001:0177, 0723184800:04:001:0146, 0723184800:04:001:0168, 0723184800:04:001:0135, 0723184800:04:001:0140, 0723184800:04:001:0172, 0723184800:04:001:0160, 0723184800:04:001:0154, 0723184800:04:001:0133, 0723184800:04:001:0130 площею 0,1931 га кожна, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ» на них.

Щодо вимоги про усунення перешкод у здійсненні права володіння, користування та розпорядження земельними ділянками як належного способу захисту.

Статтею 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України кожному гарантується його право на судовий захист цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, способами, визначеними ч. 2 ст. 16 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі ст. 90 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Фізичне зайняття обмежено оборотоздатних земель та їх використання особою, яка з огляду на вимоги законодавства не могла набувати прав власності чи користування ними, не позбавляє права володіння ними дійсного власника таких земель, але створює останньому перешкоди у здійсненні ним охоронюваного законом права користування своїм майном.

Навіть у випадку оформлення права приватної або ж комунальної власності на виведені з цивільного обороту земельні ділянки, такий власник не набуває статусу одноособового володільця спірним майном, оскільки за Українським народом зберігається його право на землю, що є об`єктом права власності народу, і таке право залишається неприпиненим.

Таким чином, у разі фізичного зайняття обмежено оборотоздатних земель та оформлення речових прав на них відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Предмет негаторного позову становить вимога власника майна до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 04.06.2019 по справі №916/3156/17, від 11.09.2018 по справі № 905/1926/16).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Обґрунтування наявності порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Основною рисою земель оборони прикордонної смуги є призначення цих земель саме для забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону, також облаштування та утримання у вказаних цілях інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

Віднесення спірних земельних ділянок до земель сільськогосподарського призначення та надання в користування суб`єкту господарювання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва беззаперечно свідчить про порушення інтересів держави у сфері оборони.

Захист від порушень права власності Українського народу належить до сфери державного інтересу й повинен забезпечуватись усіма передбаченими Конституцією України правовими механізмами, у тому числі через представництво інтересів держави в суді органами прокуратури.

В умовах сьогоднішньої повномасштабної війни з російською федерацією та запровадженого воєнного стану питання забезпечення безпеки нашої держави, тим більше на кордоні з республікою білорусь, набуває надзвичайно критичного значення.

Таким чином, надзвичайно важливим є питання збереження земель оборони та їх використання за цільовим призначенням, для забезпечення безпеки держави.

У цьому випадку звернення прокурора з позовом зумовлено тим, що внаслідок державної реєстрації перелічених вище земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві оренди за ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ», протиправно позбавило державу будь-якої можливості повноцінно реалізовувати права власника щодо свого майна.

Крім того, перебування спірних земельних ділянок в оренді суб`єкта господарювання негативно впливає на належне виконання Державною прикордонною службою України завдань щодо забезпечення надійної охорони та недоторканості державного кордону.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

На даний час Волинська обласна державна адміністрація (наразі Волинська обласна військова адміністрація) є розпорядником земель оборони, в тому числі наділена повноваженнями щодо надання та вилучення земельних ділянок вказаної категорії.

Листом від 02.12.2022 за № 51-2769вих-22 Камінь-Каширською окружною прокуратурою повідомлено Волинську обласну військову адміністрацію про виявлені порушення земельного законодавства, однак жодної відповіді на вказаний лист до прокуратури не надійшло.

Камінь-Каширською окружною прокуратурою повторно скеровано лист від 10.08.2023 № 51-2307вих-23, у відповідь на який Волинська обласна військова (державна) адміністрація повідомила, що не заперечує проти подання прокуратурою позову про визнання недійсним відповідного рішення Любешівської селищної ради та усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні зазначеними земельними ділянками у межах прикордонної смуги шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації таких земель з одночасним припиненням права оренди ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ» на них.

Таким чином, Волинська обласна військова (державна) адміністрація фактично самоусунулась від реалізації покладених на неї обов`язків, що зумовлює необхідність захисту інтересів держави прокурором.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Камінь-Каширською окружною прокуратурою інформовано Волинську обласну військову (державну) адміністрацію про намір пред`явити позов (лист від 28.09.2023 № 51-2650вих-23).

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Щодо доводів Любешівської селищної ради, що земельна ділянка шириною 30-50 м уздовж лінії державного кордону не відведена та не передана у постійне користування ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом враховано наступне.

Таким чином, земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.

Згідно Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та про виконані проектно-вишу кувальні роботи на землях колишньої колективної власності КСП «Полісся» на території Дольської сільської ради Любешівського району Волинської області 2010 року (книга 1), протоколу № 1 від 26.09.2010 загальних зборів власників земельних сертифікатів на право на земельну частку (пай) на землях колишнього КСП «Полісся» та рішення № 1/1, ухваленого за результатами їх проведення, територія урочища «Островець», де розташовані спірні земельні ділянки, включена до складу земель, що підлягають розпаюванню по сільській раді.

Поряд з цим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на момент розроблення вказаної землевпорядної документації, землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Отже, згаданий масив земельних ділянок не підлягав включенню до складу земель, що мали розпайовуватись (для прикладу, з числа пайових за результатами відповідних загальних зборів від 26.09.2010, копію протоколу яких долучено до матеріалів справи, виключено малопродуктивні та самозаліснені земельні ділянки), оскільки дані землі розташовано безпосередньо біля державного кордону у прикордонній смузі та на лінії облаштування прикордонних інженерних споруд (що не оспорюється органом місцевого самоврядування) та у подальшому не могли бути передані у приватну власність в якості земельної частки (паю), у зв`язку з неможливістю використання за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених ст. 22 Закону України «Про державний кордон України», ч. З ст. 77 Земельного кодексу України та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим».

Частиною 3 ст. 77 Земельного кодексу України визначено, що у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з російською федерацією і республікою білорусь - шириною до 2 кілометрів (із змінами від 29.10.2019, 24.02.2023).

За таких обставин, земельні ділянки шириною 30-50 метрів (з 23.03.2023 - 2 кілометри вздовж лінії державного кордону України з республікою білорусь) уздовж лінії державного кордону в межах прикордонної смуги надаються військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування, та земельні ділянки з кадастровими номерами 0723184800:04:001:0151, 0723184800:04:001:0149, 0723184800:04:001:0174, 0723184800:04:001:0162, 0723184800:04:001:0179, 0723184800:04:001:0132, 0723184800:04:001:0157, 0723184800:04:001:0156, 0723184800:04:001:0180, 0723184800:04:001:0134, 0723184800:04:001:0148, 0723184800:04:001:0165, 0723184800:04:001:0166, 0723184800:04:001:0141, 0723184800:04:001:0158, 0723184800:04:001:0161, 0723184800:04:001:0142, 0723184800:04:001:0177, 0723184800:04:001:0146, 0723184800:04:001:0168, 0723184800:04:001:0135, 0723184800:04:001:0140, 0723184800:04:001:0172, 0723184800:04:001:0160, 0723184800:04:001:0154, 0723184800:04:001:0133, 0723184800:04:001:0130, згідно картографічних матеріалів розташовані в межах прикордонної смуги та в межах 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону, та повинні перебувати у державній власності та надані 6 прикордонному Волинському загону Державної прикордонної служби України у постійне користування.

Віднесення спірних земельних ділянок до земель пайового фонду колишньої колективної власності КСП «Полісся» (згідно Державного акту на право колективної власності на землю від 03.01.1996, Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та про виконані проектно-вишукувальні роботи на землях колишньої колективної власності КСП «Полісся» на території Дольської сільської ради Любешівського району Волинської області 2010 року), не спростовує їх розташування у межах прикордонної смуги на землях оборони, які відповідно до статей 77, 84 Земельного кодексу України не можуть передаватись у приватну власність.

Щодо доводів позивача-1, щодо посилання на усталену судову практику Верховного Суду, суд погоджується з доводами прокурора, а саме, що усталеної судової практики Верховного Суду, як і будь-якої судової практики, стосовно спірних земельних правовідносин, пов`язаних з накладенням земельних ділянок на землі оборони, розташовані уздовж державного кордону України з республікою білорусь, немає, що, зокрема, зумовлено тим, що відомості про державний кордон з республікою білорусь, прикордонна смуга та лінія прикордонних інженерних споруд не внесені до Державного земельного кадастру, оскільки не завершено процедуру демаркації в цілому, як про це зазначено у позовній заяві.

Поряд з цим, посилання на позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 26.07.2023 № 454/2498/19, здійснено, оскільки вказана справа стосувалась аналогічних за змістом спірних правовідносин, ключовим у яких є факт накладення розпайованих земель сільськогосподарського призначення приватної форми власності на землі оборони, розташовані між лінією державного кордону та лінією інженерно-технічних споруд. В даному випадку жодного значення не має попередня форма власності таких земельних ділянок-державна чи колективна, а також час встановлення Фактичних меж кордону.

Щодо твердження відповідача-1 та відповідача-2 про відсутність у спірних земельних ділянок статусу «земель оборони» за оформленого права постійного користування ними, судом враховано наступне.

Відомості про державний кордон з республікою білорусь, прикордонна смуга та лінія прикордонних інженерних споруд не внесені до Державного земельного кадастру.

У зв`язку з цим, з метою виготовлення картографічних матеріалів накладення земельних ділянок, переданих в оренду ТОВ «СІОН ІНВНСТМЕНТ», на землі оборони та, відповідно, підтвердження або спростування порушення вимог земельного законодавства у даному випадку Камінь-Каширською окружною прокуратурою за участю відповідного спеціаліста організовано проведення топографо-геодезичних вишукувань, за результатами яких встановлено, що територія 27 земельних ділянок частково знаходиться на лінії прикордонних інженерних споруд.

Як вбачається і матеріалів геодезичного викопіювання, усі земельні ділянки частково накладаються на 50-метрову територію від лінії державного кордону України з республікою білорусь, по їх території пролягають загорожа (залізобетонний паркан) та облаштований проїзд.

Згідно відомостей ІНФОРМАЦІЯ_3 в межах прикордонних знаків №0459-0460 на відстані 50 м від державного кордону облаштовано протитанкові рови, контрольно-слідову смугу, залізобетонний паркан та спостережну вежу.

Поряд з цим, при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених ст. 22 Закону України «Про державний кордон України», ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України та п.1 постанови Кабінету Міністрів України» №1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим».

Нерозроблення та незатвердження окремою проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Частиною 3 ст. 77 Земельного кодексу України визначено, що у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державною кордону України з російською федерацією і республікою білорусь - шириною до 2 кілометрів (із змінами від 29.10.2019, 24.02.2023).

Віднесення спірних земельних ділянок до земель пайового фонду колишньої колективної власності КСП «Полісся» (згідно Державного акту па право колективної власності на землю від 03.01.1996, Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та про виконані проектно-вишукувальні роботи на землях колишньої колективної власності КСП «Полісся» на території Дольської сільської ради Любешівського району Волинської області 2010 року), не спростовує їх розташування у межах прикордонної смуги на землях оборони, які відповідно до статей 77. 84 Земельного кодексу України не можуть передаватись у приватну власність.

Щодо твердження відповідача-2 про одержання бюджетом коштів в сумі 11231,04 грн, як орендної плати за спірні земельні ділянки, судом враховано наступне.

Згідно інформації ГУ ДІІС у Волинській області від 08.06.2023, надана на запит окружної прокуратури, згідно якої інформація щодо укладання договорів оренди земель з ТОВ «Сіон Інвсстмент» від Любешівської територіальної громади до контролюючого органу не надходила, платника виявлено під час аналізу даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Щодо необхідності стати на податковий облік в Любешівській ДПІ (платник іногородній, юридична адреса: м.Дніпро, вул.Ударників, 27) та подання податкової звітності з плати за землю Товариству надіслано лист (від 20.12.2022 №13968/6/03-20-04-06-06), який повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Повторно лист платнику надіслано 06.06.2023 за №8841/6/03-20-04-06-06.

З метою недопущення втрат місцевого бюджету контролюючим органом повідомлено Любешівську селищну раду (лист від 16.03.2023 №1847/5/03-20-04- 06-05) щодо несплати орендної плати за землю та вжиття заходів по розірванню договорів оренди землі з Товариством.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ» не має зареєстрованих видів економічної діяльності у сфері сільського господарства.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідачів, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідачів порівну (13420:2=6710).

Керуючись ст. ст. 129, 231, 232, 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення Любешівської селищної ради від 31.01.2022 №19/126 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок невитребуваних земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів сіл Дольськ, Шлапань та Гречища ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ».

3. Визнати недійсними договори оренди землі від 14.02.2022 №Д/НП/Ю-001, №Д/НП/Ю-002, №Д/НП/Ю-003, №Д/НП/Ю-004, №Д/НП/Ю-005, №Д/НП/Ю-006, №Д/НП/Ю-007, №Д/НП/Ю-008, №Д/НП/Ю-009, №Д/НП/Ю-010, №Д/НП/Ю-011, №Д/НП/Ю-012, №Д/НП/Ю-013, №Д/НП/Ю-014, №Д/НП/Ю-015, №Д/НП/Ю-016, №Д/НП/Ю-017, №Д/НП/Ю-018, №Д/НП/Ю-019, №Д/НП/Ю-020, №Д/НП/Ю-021, №Д/НП/Ю-022, №Д/НП/Ю-023, №Д/НП/Ю-024, №Д/НП/Ю-025, №Д/НП/Ю-026, №Д/НП/Ю-027, укладені між Любешівською селищною радою та ТОВ «СІОН ІНВЕСТМЕНТ» щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0723184800:04:001:0151, 0723184800:04:001:0149, 0723184800:04:001:0174, 0723184800:04:001:0162, 0723184800:04:001:0179, 0723184800:04:001:0132, 0723184800:04:001:0157, 0723184800:04:001:0156, 0723184800:04:001:0180, 0723184800:04:001:0134, 0723184800:04:001:0148, 0723184800:04:001:0165, 0723184800:04:001:0166, 0723184800:04:001:0141, 0723184800:04:001:0158, 0723184800:04:001:0161, 0723184800:04:001:0142, 0723184800:04:001:0177, 0723184800:04:001:0146, 0723184800:04:001:0168, 0723184800:04:001:0135, 0723184800:04:001:0140, 0723184800:04:001:0172, 0723184800:04:001:0160, 0723184800:04:001:0154, 0723184800:04:001:0133, 0723184800:04:001:0130, площею 0,1931 га кожна, як розташовані за межами сіл Дольськ, Шлапань та Гречище в урочищі Островець.

4. Усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної військової (державної) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельними ділянками у межах прикордонної смуги шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 0723184800:04:001:0151, 0723184800:04:001:0149, 0723184800:04:001:0174, 0723184800:04:001:0162, 0723184800:04:001:0179, 0723184800:04:001:0132, 0723184800:04:001:0157, 0723184800:04:001:0156, 0723184800:04:001:0180, 0723184800:04:001:0134, 0723184800:04:001:0148, 0723184800:04:001:0165, 0723184800:04:001:0166, 0723184800:04:001:0141, 0723184800:04:001:0158, 0723184800:04:001:0161, 0723184800:04:001:0142, 0723184800:04:001:0177, 0723184800:04:001:0146, 0723184800:04:001:0168, 0723184800:04:001:0135, 0723184800:04:001:0140, 0723184800:04:001:0172, 0723184800:04:001:0160, 0723184800:04:001:0154, 0723184800:04:001:0133, 0723184800:04:001:0130, площею 0,1931 га кожна, загальною площею 5,2137 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарською виробництва.

5. Усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної військової (державної) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельними ділянками у межах прикордонної смуги шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ТОВ «Сіон Інвестмент» на земельні ділянки з кадастровими номерами 0723184800:04:001:0151, 0723184800:04:001:0149, 0723184800:04:001:0174, 0723184800:04:001:0162, 0723184800:04:001:0179, 0723184800:04:001:0132, 0723184800:04:001:0157, 0723184800:04:001:0156, 0723184800:04:001:0180, 0723184800:04:001:0134, 0723184800:04:001:0148, 0723184800:04:001:0165, 0723184800:04:001:0166, 0723184800:04:001:0141, 0723184800:04:001:0158, 0723184800:04:001:0161, 0723184800:04:001:0142, 0723184800:04:001:0177, 0723184800:04:001:0146, 0723184800:04:001:0168, 0723184800:04:001:0135, 0723184800:04:001:0140, 0723184800:04:001:0172, 0723184800:04:001:0160, 0723184800:04:001:0154, 0723184800:04:001:0133, 0723184800:04:001:0130.

6. Зобов`язати Любешівську селищну раду (вул.Незалежності,53, смт. Любешів, Камінь-Каширський р-н, Волинська обл, 44201, код ЄДРПОУ 04333170) та ТОВ «Сіон Інвестмент» (вул.Ударників,27, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41633075) повернути Волинській обласній військовій (державній) адміністрації (Київський майдан,9, м.Луцьк, 43027, код ЄДРПОУ 13366926) земельні ділянки з кадастровими номерами 0723184800:04:001:0151, 0723184800:04:001:0149, 0723184800:04:001:0174, 0723184800:04:001:0162, 0723184800:04:001:0179, 0723184800:04:001:0132, 0723184800:04:001:0157, 0723184800:04:001:0156, 0723184800:04:001:0180, 0723184800:04:001:0134, 0723184800:04:001:0148, 0723184800:04:001:0165, 0723184800:04:001:0166, 0723184800:04:001:0141, 0723184800:04:001:0158, 0723184800:04:001:0161, 0723184800:04:001:0142, 0723184800:04:001:0177, 0723184800:04:001:0146, 0723184800:04:001:0168, 0723184800:04:001:0135, 0723184800:04:001:0140, 0723184800:04:001:0172, 0723184800:04:001:0160, 0723184800:04:001:0154, 0723184800:04:001:0133, 0723184800:04:001:0130, площею 0,1931 га кожна, загальною площею 5,2137 га.

7. Стягнути з Любешівської селищної ради (вул.Незалежності,53, смт. Любешів, Камінь-Каширський р-н, Волинська обл, 44201, код ЄДРПОУ 04333170) на користь Волинської обласної прокуратури (вул.Винниченка, 15, м.Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 6710,00 грн. (шість тисяч сімсот десять гривень) витрат по сплаті судового збору.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіон Інвестмент» (вул.Ударників,27, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41633075) на користь Волинської обласної прокуратури (вул.Винниченка, 15, м.Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 6710,00 грн. (шість тисяч сімсот десять гривень) витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений 14.12.2023.

СуддяІ. О. Гарбар


Суд	Господарський суд Волинської області
Дата ухвалення рішення	12.12.2023
Оприлюднено	18.12.2023
Номер документу	115649571
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку

Гарбар Ігор Олексійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 12.12.2023 по справі 903/1066/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —903/1066/23

Судовий наказ від 12.01.2024

Судовий наказ від 12.01.2024

Судовий наказ від 12.01.2024

Судовий наказ від 12.01.2024

Рішення від 12.12.2023

Ухвала від 28.11.2023

Ухвала від 14.11.2023

Ухвала від 16.10.2023

Рішення
від 12.12.2023 по справі 903/1066/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ