Ухвала

від 14.12.2023 по справі 469/1575/23

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.12.23 Справа№469/1575/23

1-кс/469/208/23

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2023 року смт.Березанка

Слідчий суддя Березанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Березанського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023153150000101 від 25.10.2023 ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор Березанського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 13.12.2023 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову)

Заявлене клопотання обґрунтоване тим, що 24.10.2023 до чергової частини ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів ОСОБА_4 , про те, що 24.10.2023 приблизно о 15:30 годині в акваторії Тилігульського лиману, поблизу с. Краснопілля, Миколаївського (Березанського) району, Миколаївської області було виявлено ОСОБА_5 , який за допомогою шести месинових сіток, займався незаконним рибним добувним промислом, при цьому незаконно виловив 76 особин риби роду «сингіль».

За вказаним фактом сектором дізнання відділення поліції №8 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, розпочато кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР за № 12022153150000101 від 25.10.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

25.05.2023 в ході огляду місця події, а саме ділянки місцевості, розташованої на узбережжі Тилігульського лиману, в південному напрямку від с.Краснопілля Миколаївського (Березанського) району Миколаївської області було виявлено: 6 мисинових сіток, розмірами: 50 м. довжиною, 1,5 м. висотою, вічко 22мм. кожна, пластмасовий ємність та біоресурси у вигляді риби, роду «сингіль» в кількості 76 особин.

На цьому огляд був завершений, в ході огляду було вилучено:

- 6 мисинових сіток, розмірами: 50 м. довжиною, 1,5 м. висотою, вічко 22мм. кожна;

- пластмасова ємність ;

- біоресурси у вигляді риби роду «сингіль» в кількості 76 штук;

6 мисинових сіток, розмірами: 50 м. довжиною, 1,5 м. висотою, вічко 22мм. кожна та пластмасова ємність вилучено до ВП №8 МРУП ГУНП в Миколаївській області.

За вказаним фактом 13.12.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.249 КК України.

13.12.2023 прокурором Березанського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_5 , ціна позову 127908.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що у підозрюваного ОСОБА_5 , згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, мається земельна ділянка з кадастровим номером 4820982400:06:000:0081, площею 11.0083 га, яка згідно договору оренди землі №1 від 11.10.2021 перебуває в оренді Фермерського господарства «АГРО КРАСНОПІЛЛЯ», код ЄДРПОУ 44412028, строк дії договору до 11.10.2028.

Крім того, у ОСОБА_5 , згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, мається земельна ділянка з кадастровим номером 4820982400:05:000:0132, площею 1.4999 га. з цільовим призначенням, для ведення особистого селянського господарства.

У судове засідання прокурор Березанського відділу Миколаївської оружної прокуратури ОСОБА_3 не з`явилася, подала заяву від 14.12.2023, у якій просила розглянути клопотання без її участі та задовольнити його.

Особа у якої перебуває зазначене у клопотанні майно ОСОБА_5 на розгляд справи не з`явився.

Про місце, дату і час судового засідання у справі щодо розгляду клопотання прокурора ОСОБА_5 повідомлявся в телефонному режимі за номером, наявним у матеріалах клопотання, однак, всі виклики суду ОСОБА_5 залишені без відповіді.

Крім того, про місце, дату і час судового засідання у справі щодо розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно, учасники судового провадження повідомлялися шляхом оголошення, опублікованого на офіційному Веб-сайті Березанського районного суду Миколаївської області.

За таких обставин, з метою дотримання слідчим судом процесуальних строків, встановлених ч.1 ст.172, ч.6 ст.173 КПК України, клопотання прокурора було розглянуто за відсутності учасників кримінального провадження, оскільки неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України.

Ознайомившись зі змістом клопотання та дослідивши матеріали, яким воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі. відчуження.

Положення цієї норми КПК України узгоджується зі ст. 1 протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в конкретній нормі закону.

За змістом ч.4.2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального проступку (цивільний позов).

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Окрім вказаного, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.171 КПК України обґрунтування необхідності арешту майна має бути викладене прокурором, слідчим у клопотанні про арешт майна.

За ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження; такими засадами, зокрема, законність, що передбачає обов?язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено виявити та дослідити обставини кримінального провадження (ст.9 КПК), та змагальність сторін (ст.22 КПК), що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

За відсутності викладу обґрунтування заявлених прокурором вимог у клопотанні, що подане слідчому судді, самостійне встановлення слідчим суддею обставин, які підлягають доказуванню при розгляді клопотання, може бути розцінене як виконання функцій сторони обвинувачення та буде грубим порушенням основних принципів кримінального провадження.

Посилання на існування ризиків можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна у клопотанні відсутнє, як і обставини, що свідчать про наявність таких ризиків.

Відповідно, є недоведеним і існування необхідності арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, клопотання задоволенню не підлягає, оскільки необхідність арешту майна та наявність ризиків не доведено.

На підстві викладеного, керуючись ст. ст.132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

У задоволенні клопотання відмовити.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя