Рішення

від 14.12.2023 по справі 484/584/23

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/584/23

Провадження № 2/484/357/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Маржиної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Григо`євої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном,

у відсутність сторін та їх представників, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, мотивуючи тим, що вони є членами автогаражного кооперативу «Центральний» по вул. Одеській в м. Первомайську Миколаївської області. ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки для будівництва індивідуальних гаражів з кадастровим номером 4810400000:07:064:0083 загальною площею 0,0092 га з розташованим на ній гаражем № НОМЕР_1 загальною площею 77,5 кв.м та з кадастровим номером № 4810400000:07:064:0078 загальною площею 0,0053 га з розташованим на ній гаражем АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка для будівництва індивідуальних гаражів з кадастровим номером 4810400000:07:064:0073 загальною площею 0,0062 га з розташованим на ній гаражем АДРЕСА_2 . У 2020-2021 роках вони виконали покрівельні роботи на даху гаражів з урахуванням всіх норм та правил. Впритул до гаражів знаходиться двоповерхова цегляна будівля, власником якої є ОСОБА_3 . Під час покрівельних робіт у 2022 році він не передбачив водовідведення з будівлі, яка має двосхилий дах, внаслідок чого дощова вода і талий сніг з даху течуть на гаражі позивачів. В подальшому позивачі планують добудувати другі поверхи на гаражах, однак двосхилий дах з будівлі відповідача заважає цьому, а вода, яка стікає на гаражі, завдає матеріальної шкоди майну позивачів. Вони неодноразово просили ОСОБА_3 полагодити водовідведення і привести дах його будівлі у відповідність до будівельних норм та правил, однак відповідач ігнорує такі прохання. Позивачі вважають, що для них існує перешкода у здійсненні права користування майном. Вони звертались до Виконавчого комітету Первомайської міської ради для вирішення цієї ситуації, однак їм повідомили, що це питання необхідно вирішувати на загальних зборах членів автогаражного кооперативу «Центральний» або в судовому порядку. За таких обставин позивачі просили зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні ними права користування майном, шляхом приведення водовідведення та даху двоповерхової будівлі відповідача у відповідність до державних будівельних норм.

Ухвалою суду від 13.02.2023 року відкрито провадження в наданій справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.03.2023 року, 09:30 годину.

09.03.2023 року підготовче судове засідання відкладено на 03.04.2023 року у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

03.04.2023 року підготовче судове засідання відкладено на 25.04.2023 року у зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 25.04.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22.05.2023 року.

Від позивачів 28.04.2023 року надійшла спільна заява, в якій вони підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, зазначили, що не заперечуються проти заочного розгляду справи.

22.05.2023 року судове засідання відкладено на 19.06.2023 року у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Розгляд справи відкладено на 20.07.2023 року за клопотанням представника відповідача.

У зв`язку з відпусткою судді Маржиної Т.В. згідно наказу № 242/ос від 17.07.2023 року розгляд справи відкладено на 15.08.2023 року.

Судовий розгляд відкладено на 05.10.2023 року за клопотанням сторін для врегулювання спору мирним шляхом.

05.10.2023 року представник відповідача адвокат Кучера В.Л. надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном залишити без задоволення, мотивуючи тим, що позивачами не надано жодних належних доказів, а саме: доказів, які б підтверджували право власності на гараж № НОМЕР_2 , площею 54,7 кв.м, який розташований в автогаражному кооперативі «Центральний», доказів причинно-наслідкового зв`язку між затіканням води та діями чи бездіяльністю відповідача, доказів того, що саме ОСОБА_3 є власником майна, неналежний стан якого, на думку позивачів, перешкоджає користуванню майном. Крім того, зазначив, що проведений самими позивачами ремонт міг призвести до подальшого затікання води до їхніх гаражів.

Відзив прийнято судом, оскільки встановлено, що відповідач не був обізнаний про наявність наданої справи, тож не мав можливості підготувати відзив у встановлений судом строк.

Судове засідання відкладено на 07.11.2023 року за клопотанням сторін для забезпечення можливості позивачів підготувати відповідь на відзив.

16.10.2023 року від позивачів надійшла відповідь на відзив разом з доказами направлення відповідачу, в якій вони просили усунути перешкоди у здійсненні ними права користування майном шляхом приведення водовідведення та даху двоповерхової будівлі у відповідність до державних будівельних норм, посилаючись на те, що у 2022 році відповідач виконав неналежним чином покрівельні роботи на даху двоповерхової цегляної будівлі по АДРЕСА_3 , яка розташована впритул до гаражів позивачів. Вони зазначили, що в період і до початку ремонту покрівлі належних їм гаражів та до початку покрівельних робіт відповідача, вода не затікала і стіни не руйнувались. Про наслідки неналежних ремонтних робіт відповідача неодноразово було повідомлено, однак він не реагував на це. Щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку затікання води позивачі зазначили, що детально розписали хронологію подій та додали фото, які в сукупності дозволяють зрозуміти зв`язок між дією (бездіяльністю) відповідача і наслідками у вигляді руйнування їхніх гаражів. В разі, якщо відповідачу не зрозумілий механізм затікання води, вони пропонують йому замовити будівельно-технічну експертизу. Позивачі вказали, що вони не повинні мати документів, які підтверджують право власності відповідача на майно, тому що ОСОБА_3 не заперечує того факту, що він є власником майна, а лише зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження цього факту. Також вони зазначають, що відповідач дбав про своє майно шляхом виконання покрівельних робіт на даху будівлі і неодноразово в розмовах підтверджував факт свого права власності на будівлю. Крім того, позивачі зазначили, що надали витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджує їх право власності на гаражі.

Судове засідання відкладено на 04.12.2023 року за клопотанням представника відповідача для підготовки заперечень. Однак такі заперечення не були подані.

Сторонами, їх представниками не подано будь-яких інших заяв і клопотань по суті позовних вимог.

В судове засідання учасники справи не з`явилися.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали заяви про розгляд справи в їх відсутність.

ОСОБА_3 та його представник - адвокат Кучера В.Л. належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судових повісток за їх місцем проживання та місцем знаходженням, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про отримання, однак до суду не з`явились.

На підставі ст. 223 ЦПК Українисуд проводить судовий розгляд у відсутність учасників справи.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, наданих сторонами, з врахуванням позицій сторін, викладених у поданих ними заявах по суті справи, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого у статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підстави вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі № 450/1686/17).

Судом встановлено,що ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки для будівництва індивідуальних гаражів з кадастровим номером 4810400000:07:064:0083 загальною площею 0,0092 га з розташованим на ній гаражем № НОМЕР_1 загальною площею 77,5 кв.м та з кадастровим номером № 4810400000:07:064:0078 загальною площею 0,0053 га з розташованим на ній гаражем № НОМЕР_3 загальною площею 45 кв.м в автогаражному кооперативі «Центральний» по АДРЕСА_3 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.12-15). ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка для будівництва індивідуальних гаражів з кадастровим номером 4810400000:07:064:0073 загальною площею 0,0062 га з розташованим на ній гаражем № НОМЕР_2 загальною площею 54,7 кв.м в автогаражному кооперативі «Центральний» по АДРЕСА_3 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.11, 22).

Відповідно до ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в іншій формі. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав зазначених вимог, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язком для неї.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів влади та місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Позивачі стверджують, що впритул до їхніх гаражів знаходиться двоповерхова цегляна будівля, власником якої є ОСОБА_3 , який під час покрівельних робіт у 2022 році не передбачив водовідведення з будівлі, яка має двосхилий дах, внаслідок чого дощова вода і талий сніг з даху течуть на гаражі позивачів. Крім того, позивачі планують добудувати другі поверхи на гаражах, однак двосхилий дах з будівлі відповідача заважає цьому, а вода, яка стікає на їхні гаражі, наносить матеріальну шкоду майну позивачів.

На думку суду, таке твердження позивачів не доведене сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів.

На підтвердження зазначених обставин позивачами надано фотокартки, на яких зображені гаражі різного рівня та двоповерхова цегляна будівля. Однак суду не надано жодних доказів на підтвердження того факту, що будь-яка споруда завдає позивачам незручностей чи руйнує належне їм майно. Крім того, не надано доказів, які б вказували з якої саме будівлі стікає вода на гаражі позивачів, кому належить зазначена двоповерхова цегляна будівля, не доведено наявність завданої позивачам шкоди та що спричинення шкоди відбулось саме внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, зокрема, внаслідок неправильно здійснених покрівельних робіт.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 та 2 статті 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достовірність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частинами 1, 2, 8 статті 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду на зазначене, кожен факт та обставини, що підлягають доказуванню під час розгляду цивільної справи, зокрема й щодо наявності перешкод у здійсненні користування майном, протиправної поведінки особи та її винуватості у завданні шкоди, має бути підтверджено повнотою зібраних доказів, а переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед судом, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Оцінюючи в сукупності надані сторонами докази з точки зору їх належності, достовірності, допустимості і взаємозв`язку, суд дійшов до висновку про те, що вимога позивачів про зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні ними права користування майном шляхом приведення водовідведення та даху двоповерхової будівлі у відповідність до державних будівельних норм, не підлягає задоволенню, оскільки позивачами не доведено належними та допустимими доказами факту існування будь-яких порушень їхніх прав відповідачем.

Судом в даному випадку на підставі наданих доказів не встановлено будь-яких порушень прав чи інтересів позивачів з боку відповідача, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачів, в тому числі, по сплаті судового збору, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні користування майном - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 .

Повний текст судового рішення виготовлено 14.12.2023 року.

СУДДЯ: