Рішення

від 05.12.2023 по справі 910/9417/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2023Справа № 910/9417/22

Господарський суд міста Києва в складі судді Літвінової М.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу № 910/9417/22

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (вул. Шевченка, буд. 2, м. Дніпро, 49000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕМБУДСЕРВІС" (вул. Пирогівський шлях, буд. 34, м. Київ,03083)

про стягнення 396 837,22 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до ТОВ «Цембудсервіс» про стягнення 396 837,22 грн, з яких: 368 731,35 грн основного боргу, 5 346,60 грн інфляційних втрат, 1 288,03 грн 3% річних, 21 467,24 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №094211NT7PAPO16 від 01.01.2016 в частині оплати послуг з розподілу природного газу за червень, липень 2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків.

19.10.2022 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9417/22, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.11.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі, розглянувши яке суд відмовляє в його задоволенні з огляду на те, що підстави на які посилається заявник наразі не є актуальними.

13.12.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

14.03.2023 від відповідача до суду надійшли пояснення у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015 затверджено Типовий договір розподілу природного газу, згідно з п. 1.1 якого цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до п. 1.2 Типового договору умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Пунктом 1.3 Типового договору визначено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦКУ на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2016 між АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" та ТОВ «Цембудсервіс» (споживач) було укладено типовий договір розподілу природного газу шляхом надання відповідачем позивачу підписаної заяви-приєднання №094211NT7PAPO16 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Згідно з п. 2.1 Типового договору за ним Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив, що на виконання умов договору протягом червня - липня 2022 року надав відповідачу послуги з розподілу природного газу, що підтверджується актом № ДГП82010783 від 30.06.2022 на загальну суму 184 365,68 грн та актом № ДГП82012692 від 31.07.2022 на загальну суму 184 365,68 грн. Однак, відповідач у порушення взятого на себе зобов`язання, надані позивачем послуги не оплатив, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість в сумі 368 731,35 грн. З огляду на вказане позивач звернувся до відповідача з вимогою від 03.08.2022 №49008-Сл-11984-0822 про погашення наявної суми боргу. Враховуючи, що дана претензія була залишена відповідачем без виконання, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення спірної суми заборгованості, а також нарахованих на неї 3% річних у розмірі 1 288,03 грн, інфляційних втрат у розмірі 5 346,60 грн та пені у розмірі 21 467,24 грн.

Заперечуючи проти позову, у поданому відзиві відповідач зазначив, що за надані послуги з розподілу природного газу за спірний період розрахувався у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 3148 від 21.07.2022 на суму 64 142,59 грн і № 3195 від 05.08.2022 на суму 52 185,76 грн. При цьому відповідач стверджує, що виставлені позивачем до оплати суми є необґрунтованими, оскільки розраховані, виходячи із завищених об`ємів наданих послуг у спірному періоді. Так, актами зняття показів приладу обліку газу від 01.07.2022 та 01.08.2022 підтверджується використання відповідачем природного газу у червні та липні 2022 року в об`ємах лише 42 422,35 куб.м і 34 514,39 куб.м відповідно.

Заперечуючи проти стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, відповідач послався на збройну агресію РФ проти України як форс-мажорну обставину, у силу якої боржник звільняється від відповідальності за прострочення взятого на себе зобов`язання.

Згодом у письмових поясненнях відповідач вказав, що за надані позивачем послуги з розподілу природного газу розрахувався у повному обсязі згідно заявлених позивачем сум, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи копії відповідних платіжних доручень, у зв`язку з чим просив суд у стягненні спірної суми заборгованості відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статття 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання визначає господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 526 ЦК України, з якою кореспондується ст. 193 ГК України, встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

У силу ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правові засади функціонування ринку природного газу України унормовані Законом України «Про ринок природного газу».

Так, відповідно до ст. 1 названого Закону суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник і споживач.

Пунктом 17 ч. 1. ст. 1 названого Закону визначено, що оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Типовий договір розподілу природного газу затверджується регулятором.

Так, п. 6.1 Типового договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 6.3 Типового договору унормовано, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Пунктом 1 глави 6 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Пунктом 2 глави 6 розділу VІ названого Кодексу передбачено, що Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).

Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.09.2021 №ДГП0050849, складеного за наслідками останнього місяця газового року та підписаного представниками сторін, річна замовлена потужність на 2022 рік становить 1 140 950,53 куб.м, виходячи з якої величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2022 році складає 121 934,97 куб.м.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на 2022 рік постановою від 22.12.2021 № 2745 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз»» установила для позивача тариф на вказану послугу у розмірі 1,26 грн за 1 куб.м (без урахування ПДВ).

Виходячи з наведеного, позивач цілком обґрунтовано стверджує, що розмір місячної плати за послугу з розподілу природного газу для відповідача у 2022 році дорівнює 184 365,67 грн (у т.ч. ПДВ - 20%).

Пунктом 6.6 Типового договору визначено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Пунктом 6.7 Типового договору унормовано, що у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Отже, оплата послуги з розподілу природного газу за червень 2022 року мала бути здійснена відповідачем до 10 липня 2022 року, а за липень 2022 року - до 10 серпня 2022 року.

Однак, доказів виконання відповідачем взятого на себе грошового зобов`язання у визначений договором строк матеріали справи не містять.

Водночас наданими ТОВ «Цембудсервіс» до матеріалів справи платіжними дорученнями № 32995, №3306, № 3328 та № 3340, датованими вже 26.09.2022, 03.10.2022, 10.10.2022 та 18.10.2022 відповідно, підтверджується перерахування відповідачем позивачу грошових коштів у загальній сумі 525 492,12 грн, частина з яких у розмірі 368 731,34 грн на підставі абз. 2 п. 6.7 Типового договору була зарахована позивачем в рахунок погашення наявної у відповідача заборгованості за червень - липень 2022 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу, тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення (відкриття) провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Враховуючи, що з даним позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» звернулося 07.09.2022, а погашення відповідачем заборгованості за спірний період мало місце з 26.09.2022 по 18.10.2022, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 368 731,35 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, адже не виконав його у строк, встановлений умовами Типового договору, суд вважає, що вимога позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних від прострочених сум за загальний період з 11.07.2022 по 06.09.2022 є правомірною.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що останній виконаний позивачем з урахуванням початкових дат та сум прострочення виконання грошового зобов`язання за кожним з місяців та без урахування здійснених ТОВ «Цембудсервіс» часткових оплат за платіжними дорученнями № 3148 від 21.07.2022 на суму 64 142,59 грн і № 3195 від 05.08.2022 на суму 52 185,76 грн, позаяк останні, попри вказане відповідачем призначення платежу, на підставі абз. 2 п. 6.7 Типового договору були правомірно зараховані позивачем в рахунок погашення наявної заборгованості за попередні періоди. Заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних у розмірі 1 288,03 грн є арифметично правильною, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 5 346,60 грн.

Крім цього, позивачем була заявлена вимога про стягнення 21 467,24 грн пені, нарахованої за загальний період з 11.07.2022 по 06.09.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 наведеної норми).

Частиною 4 ст. 231 ГК України унормовано, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 8.2 Типового договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, а тому позовна вимога про стягнення пені в сумі 21 467,24 грн підлягає задоволенню.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на розпочату 24.02.2022 військову агресію російської федерації проти України та лист ТПП України від 28.02.2022, яким засвідчено, що збройна агресія російської федерації є форс-мажорною обставиною в контексті українського законодавства, як підставу звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, виходячи з такого.

Частиною 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо.

Частиною 1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі №913/20/21 Верховний Суд виснував, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, тому при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Отже, саме по собі посилання на існування форс-мажорних обставин, засвідчених листом ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, не звільняє відповідача від обов`язку з доведення причинно-наслідкового зв`язку між такими обставинами і неможливістю виконання ним конкретного зобов`язання, тобто що відповідач не мав можливості виконати спірне грошове зобов`язання перед позивачем саме внаслідок військової агресії російської федерації проти України.

У силу ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Разом з тим, відповідачем не наведено жодних мотивувань, як і не надано доказів того, що Товариство вимушено зупинило роботу у зв`язку з початком військової агресії та введенням воєнного стану, що всі працівники (чи їх частина) були мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, у зв`язку з чим тимчасово не виконують свої обов`язки, що все чи частина майна Товариства задіяне під час тих чи інших заходів, пов`язаних з введенням воєнного стану, знищене чи суттєво пошкоджене, що фактично унеможливлює здійснення суб`єктом господарювання підприємницької діяльності тощо.

Натомість, на переконання суду, самі по собі військова агресія російської федерації та введення на території України воєнного стану не означають, що відповідач не міг здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти, а тому - і своєчасно виконати спірне грошове зобов`язання перед позивачем.

За встановленого суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення 368 731,35 грн заборгованості слід закрити. Решту позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 5 346,60 грн інфляційних втрат, 1 288,03 грн 3% річних, 21 467,24 грн пені задовольнити.

Згідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 231, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 368 731 (триста шістдесят вісім тисяч сімсот тридцять одна) грн 35 коп.

2. Решту позовних вимог Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕМБУДСЕРВІС" задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕМБУДСЕРВІС" (вул. Пирогівський шлях, буд. 34, м. Київ,03083, код ЄДРПОУ 37857277) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (вул. Шевченка, буд. 2, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 03340920) 5 346 (п`ять тисяч триста сорок шість) грн 60 коп інфляційних втрат, 1 288 (одну тисячу двісті вісімдесят вісім) грн 03 коп 3% річних, 21 467 (двадцять одну тисячу чотириста шістдесят сім) грн 24 коп пені, 421 (чотириста двадцять одну) грн 53 коп судового збору за подання позовної заяви.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 05.12.2023.

Суддя М.Є. Літвінова