Рішення

від 14.12.2023 по справі 910/14822/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.12.2023Справа № 910/14822/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМІТАД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Джобер"

про стягнення 159 125, 34 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМІТАД" звернулось з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Джобер" з вимогою про стягнення заборгованості у сумі 159 125, 34 грн. за надані послуги з розміщення реклами за договором № UKR/1-01178 від 01/03/2019 року, з яких: 109 386, 00 грн. - основна заборгованість, 22 118, 75 грн. - пеня, 22 899, 96 грн. - інфляційні втрати, 4 720, 63 грн. - 3% річних.

Також позивач просить покласти на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.09.2023 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 25.09.2023 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0600226470880, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.03.2019 між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) укладено договір № UKR/1-01178 про надання послуг з розміщення реклами, відповідно до умов якого на підставі наданих замовником заявок виконавець у терміни, в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язується надавати замовнику наступні послуги: здійснювати розміщення РІМ (рекламно-інформаційний модуль) замовника в мережі інтернет на веб-сайтах на свій розсуд; здійснювати облік здійснення лідів і надавати замовнику відповідно до умов цього Договору статистичні звіти про надання послуг.

Відповідно до п. 2.2 Договору параметри здійснення лідів, обсяги і терміни надання послуг і інші істотні умови узгоджуються сторонами в Заявках замовника щодо надання послуг.

Згідно з п. 3.1 Договору виконавець зобов`язується на підставі та відповідно до Заявки замовника забезпечити старт розміщення РІМ замовника на ресурсах мереж інтернет та в обсягах, визначених виконавцем на свій розсуд.

Пунктом 1.5 Договору визначено поняття заявки, що є документом, який підписується Сторонами відповідним додатком до Договору і містить замовлення щодо надання послуг за Договором, вимоги, що пред`являються замовником до здійснення лідів, а також визначає інші істотні умови замовлення, в тому числі термін початку надання послуг і ціни (тарифи) на послуги виконавця.

У п. 1.6 Договору визначено, що лід це виконання користувачем мережі інтернет заздалегідь визначеної замовником дії на веб-сайті замовника, на якому виконавцем розміщений контрольний піксель (запит додаткової інформації, реєстрація на сайті, заповнення анкети, тощо). Факт здійснення користувачем ліда визначається за допомогою спеціальних контрольних пікселів, що розміщуються на веб-сторінках обраних замовником веб-сайтів, або за допомогою інших способів інтеграції між системою виконавця і базами даних замовника. Характеристики та умови розміщення та виконання лідів визначаються сторонами в заявках до Договору.

Підпунктом 3.3.2 Договору передбачено, що замовник зобов`язується своєчасно і в повному обсязі вносити передоплату, визначену у відповідній заявці, і оплачувати послуги виконавця відповідно до цього Договору.

Згідно з підпунктом 3.3.6 Договору замовник зобов`язується зараховувати на користь виконавця і, відповідно, оплачувати виконавцю всі дії (ліди), здійснені користувачами за незабороненими видами трафіку в проекті (на сайті) замовника, зазначеним у заявках до цього Договору, незалежно від деталей вчинення дій (лідів), включаючи, але не обмежуючись версією сайту і/або мобільним додатком замовника, способом оформлення і доставки дії (ліда) тощо.

Відповідно до п. 4.1 Договору ціни і тарифи на послуги, що надаються виконавцем за цим Договором, сторони визначають в заявках на послуги, в залежності від обраних замовником параметрів і умов здійснення лідів. Підсумкова вартість послуг виконавця за звітний період фіксується в Акті надання послуг (далі - Акт). Звітним періодом за Договором визнається 1 (один) календарний місяць.

У п. 4.2 Договору вказано, що сплата замовником вартості послуг виконавця проводиться, в такому порядку: за звітний період замовник здійснює сплату наданих послуг у розмірі 100% протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати виставлення рахунку та Акту наданих послуг.

Згідно з п. 4.4 Договору виконавець щомісяця, не пізніше 5-ти робочих днів після закінчення календарного місяця, надає замовнику Акт надання послуг за відповідний календарний місяць. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання Акту надання послуг зобов`язаний направити виконавцю підписаний Акт надання послуг або письмову вмотивовану відмову від його підписання. У разі якщо замовник не виконує цю умову, зобов`язання виконавця перед замовником за даним Договором вважаються виконаними в повному обсязі і належним чином, а Акт надання послуг - належним чином оформленим. Момент отримання замовником відповідних документів визначається в будь-якому випадку не пізніше 15 календарних днів з дати їх відправки виконавцем рекомендованим листом за адресою, вказаною у Договорі.

19.11.2021 сторони уклали Додаткову угоду № 3 до Договору, згідно з п. 1 якої сторони домовились про те, що починаючи з 01.12.2021, при виконанні умов Договору будуть здійснювати обмін первинними бухгалтерськими документами та іншими юридично значущими документами у вигляді електронних документів із застосуванням до них кваліфікованого електронного підпису посадових осіб та кваліфіковані електронні печатки сторін відповідно до вимог, що встановлені у Законі України "Про електронні довірчі послуги".

Згідно п. 2 цієї угоди сторони домовилися, що обмін і підписання електронних документів здійснюється засобами телекомунікаційного зв`язку за допомогою відповідних систем електронного документообіг, таких як інтернет сервіс "Вчасно". У разі використання сторонами різних систем електронного документообігу або КЕЗ різних Центрів сертифікації ключів - зазначені системи або КЕП повинні мати можливість взаємної роботи та веретифікації ключів один з одним.

Відповідно до пунктів 7.1-7.4 Додаткової угоди № 3 Сторони домовились встановити наступні умови обміну електронними документами: електронний документ вважається отриманим адресатом (Стороною Договору, якій направлено електронний документ) відповідно до дати та часу отримання, що відображається в системі електронного документообороту адресата. При цьому, адресат повинен направити автору (Сторона Договору, яка створила та відправила електронний документ) електронного документу повідомлення в електронній формі про отримання електронного документу на електронну пошту. У випадку, якщо протягом 5 робочих днів з дати відправлення електронного документу адресату, автор не отримає від адресата повідомлення із підтвердженням отримання електронного документу, то датою отримання документу буде дата відправлення автором документу адресату, що відображується в системі документообігу автора. Сторона, яка отримала електронний документ (адресат) зобов`язана протягом 7 (семи) робочих днів з дати отримання або погодити електронний документ, шляхом накладення КЕП, або внести свої корективи до такого електронного документу і направити на погодження іншій Стороні, або відмовитись від прийняття та підписання такого документу повідомивши підстави такої відмови іншій Стороні. Відповідно до вимог чинного законодавства електронні документи, які містять обов`язкові реквізити та підписані КЕП є оригіналом і мають таку ж юридичну силу, як і оригінали документів у паперовій формі.

Відповідно до п. 9.1 Договору його укладено строком на 1 (один) рік і вступає в силу з моменту підписання його сторонами. Договір вважається подовженим на наступний рік, якщо жодна зі сторін за 30 (тридцять) днів до моменту закінчення терміну його дії не заявить письмово про свій намір розірвати Договір. Доказів припинення договору в установленому порядку не подано.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що за період з січня по лютий 2022 року у відповідача наявна заборгованість по за надані послуги у розмірі 109 386 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно наявних матеріалів позивач оформив відповідно до умов Договору з електронним підписом і печаткою акти надання послуг №№ 210 від 31.01.2022, 455 від 28.02.2022, які відповідач також підписав електронним підписом і печаткою. Претензій за надані послуги відповідач не висловив.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату №№ УКР-004264 від 31.01.2022, УКР-004485 від 17.03.2022 за вищевказаний період та направлено електронною поштою.

Всупереч ст. 74 ГПК відповідачем на подано суду доказів здійснення ним оплат за договором за спірний період.

Враховуючи, що відповідачем доказів здійснення оплати послуг за спірним договором за період січня-лютого 2022 року суду не надано, то вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 109 386 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

За прострочення виконання зобов`язання із оплати товару позивачем нараховано до стягнення з відповідача 22 118,75 грн. пені.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п 5.2 Договору у разі порушення замовником термінів оплати послуг більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, у порівнянні з термінами, вказаними в пункті 4.2 Договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 22 118,75 грн. пені суд задовольняються вказані вимоги, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Також за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 4 720,63 грн. 3% річних та 22 899,96 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 4 720,63 грн. 3% річних та 22 899,96 грн. інфляційних втрат, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для сплати спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.

Крім того позивач просить покласти на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження понесених судових витрат позивач долучив до матеріалів справи: копію договору про надання правничих (правових) послуг № 2507Д від 25.07.2023, звіт (детальний опис) наданих послуг, виконаних адвокатом за період з 25.07.2023 по 18.09.2023, рахунок № 3 від 25.07.2023, платіжну інструкцію № 12550 від 23.08.2023.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 15 000 грн., судом враховано, що вартість послуг визначена за погодженням адвокатом з клієнтом, послуги адвоката були реально надані позивачу, що підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень юридичної кваліфікації правовідносин у справі.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не подав суду заяву про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи, і розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, співмірним зі складністю позову, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, наявні підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Джобер" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 8, корпус 6, код 41939706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМІТАД" (м. Київ, вул. Теліги Олени, 6, корпус 6, офіс 2, код 38864442) 109 386 (сто дев`ять тисяч триста вісімдесят шість) грн. основного боргу, 22 118 (двадцять дві тисячі сто вісімнадцять) грн. 75 коп. пені, 4 720 (чотири тисячі сімсот двадцять) грн. 63 коп. 3% річних, 22 899 (двадцять дві тисячі вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору, 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. витрат на професійну правову допомогу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак