Рішення

від 14.12.2023 по справі 910/14402/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

14.12.2023Справа № 910/14402/23Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу №910/14402/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дніпропластавтомат» до товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттехінвест» про стягнення 93 615,55 грн без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.09.2023 товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дніпропластавтомат» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттехінвест» про стягнення суми попередньої оплати сплаченої за договором №1709191 від 23.09.2019 купівлі - продажу у розмірі 93 615,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за договором №1709191 від 23.09.2019 купівлі - продажу в частині здійснення поставки попередньо оплаченого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 позовну ТОВ «Виробниче підприємство «Дніпропластавтомат» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/14402/23 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Водночас, ухвалою встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено ТОВ «Смарттехінвест» за адресою: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» - 29.09.2023.

Згідно з приписів частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У пункті 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №920/256/22.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 04.03.2021 у справі №910/6835/20, від 26.05.2021 у справі № 916/1176/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 25.11.2021 у справі №873/41/21, від 23.06.2022 у справі №914/2265/20, від 27.07.2022 у справі №908/3468/13.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

Отже, керуючись приписами пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі №910/14402/23 від 18.09.2023 є дата відмітки поштового штемпеля на конверті - 27.09.2023.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 12.10.2023 (включно).

Крім того, суд враховує, що відповідач не був позбавлений права ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 в Єдиному реєстрі судових рішень, який є загальнодоступним.

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

26.09.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 18.09.2023. Зокрема, позивачем надано суду докази, що стосуються предмету спору (для огляду): платіжне доручення №1813 від 27.09.2019 на суму 52 500, 00 грн, виписку по особовому рахунку позивача за 27.09.2019, роздруківку електронного листування, лист відповідача за 23.09.2019, що містить у собі підписаний примірник договору, рахунок-фактуру та додаткову угоду №1 до договору, примірник електронного листа відповідача за 25.09.2019 щодо стану розрахунків за договором.

Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (із подальшими змінами, внесеними Указами Президента України, які затверджені відповідними Законами України), затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 16.11.2023 на 90 діб, до 14.02.2024.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

23.09.2019 між ТОВ «Виробниче підприємство «Дніпропластавтомат», як покупцем, та ТОВ «Смарттехінвест», як постачальником, укладено Договір №1709191 купівлі-продажу (далі - «Договір») за умовами якого покупець зобов`язується сплатити, а продавець поставити складську техніку згідно з додатком №1 до Договору (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору продавець поставляє товар на умовах DAP - м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 112.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що загальна вартість товару за Договором складає 52 500, 00 грн, в тому числі ПДВ 8 750, 00 грн.

Номенклатура, ціна і характеристики товару, що поставляється, вказуються у Додатку №1 до Договору (пункт 2.3. Договору).

Оплата здійснюється таким чином: передоплата у розмірі 50% - 26 250, 00 грн з урахуванням ПДВ 20% від загальної вартості товару перераховується покупцем на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у рахунку впродовж трьох банківських днів з моменту підписання Договору.

Оплата у розмірі 50% - 26 250, 00 грн з урахуванням ПДВ 20% від загальної вартості товару перераховується покупцем на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у рахунку впродовж трьох банківських днів з моменту прийому товару на склад покупця та підписання видаткової накладної (пункти 2.5., 2.5.1., 2.5.2. Договору).

Розділом 3 Договору сторони погодили порядок терміни і умови постачання товару.

Відповідно до пункту 3.1. Договору постачання товару згідно з Додатком №1 до Договору має бути доставлено в термін 10 (десяти) робочих днів за умови отримання передоплати згідно з пунктом 2.5.1. Договору.

Сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором (пункт 5.1. Договору).

За умовами пункту 5.2. Договору у разі невиконання договірних термінів постачання товару продавець виплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення поставки від суми отриманого авансу.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за Договором (пункт 8.1. Договору).

Відповідно до наявного у матеріалах справи додатку №1 до Договору відповідач мав поставити позивачеві штабелер електричний.

27.09.2019 позивач перерахував на користь відповідача 52 500, 00 грн в якості попередньої оплати товару за Договором, що підтверджується платіжним дорученням №1813 від 27.09.2019 з призначенням платежу: оплата за штабелер електричний згідно з рахунком №РФ-010135 від 24.09.2019.

Враховуючи погоджені сторонами терміни поставки (пункт 3.1. Договору) та зважаючи на дату здійснення позивачем попередньої оплати в розмірі 52 500, 00 грн (27.09.2019), останнім днем поставки товару є: 11.10.2019 включно (через 10 робочих днів з моменту отримання передоплати).

Відповідач поставку попередньо оплаченого товару не здійснив, що стало причиною для звернення позивача з даним позовом про повернення попередньої оплати в порядку статті 693 Цивільного кодексу України, стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 526, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Визначене частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем з поставки товару.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено факт виконання позивачем договірних зобов`язань щодо попередньої оплати товару за Договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученнями та випискою по особовому рахунку позивача № НОМЕР_1 за 27.09.2019. Натомість доказів поставки відповідачем позивачу товару у строки визначені Договором (до 11.10.2019) на суму 52 500, 00 грн матеріали справи не містять. Також, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачеві 52 500, 00 грн попередньої оплати.

Враховуючи невиконання відповідачем договірних зобов`язань щодо поставки товару у повному обсязі у встановлені Договором строки, вимога позивача про повернення суми попередньої оплати, що за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем з поставки товару, є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Також позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути 5 993, 63 грн 3% річних, нарахованих на суму попередньої оплати за період з 14.10.2019 по 03.08.2023, та 28 271, 73 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму попередньої оплати за період з жовтня 2019 по червень 2023 року.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем визначено період нарахування 3% річних та інфляційних втрат починаючи з дня коли зобов`язання з поставки товару (не грошове зобов`язання) мало бути виконане відповідачем.

Договором не встановлено строку повернення попередньої оплати за умов невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів пред`явлення вимоги щодо повернення сплаченої позивачем попередньої оплати матеріали справи не містять.

Таким чином, нараховані суми 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання відповідачем негрошового зобов`язання є необґрунтованими, а відтак вимоги про стягнення 5 993, 63 грн 3% річних та 28 271, 73 грн інфляційних втрат не підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути 6 850, 19 грн пені, нарахованої за період з 14.10.2019 по 13.04.2020 на суму попередньої оплати.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За умовами пункту 5.2. Договору у разі невиконання договірних термінів постачання товару продавець виплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення поставки від суми отриманого авансу.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 року № 10 даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив прострочення поставки товару. В свою чергу, реалізуючи принцип свободи Договору, сторони пунктом 5.2. Договору передбачили можливість нарахування пені на суму попередньої оплати у разі недотримання строків поставки товару, визначених у Договорі.

Враховуючи встановлення судом факту невиконання відповідачем зобов`язання щодо поставки обумовленого Договором та Додатком №1 до Договору товару, а також те, що сторони умовами Договору погодили можливість нарахування пені на суму попередньої оплати саме у випадку невиконання негрошового зобов`язання (поставка товару), вимога про стягнення пені підлягає у заявленому позивачем розмірі 6 850, 19 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дніпропластавтомат» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттехінвест» (код 42616747 адреса: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 45) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дніпропластавтомат» (код 31614302, адреса: 49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 122) 52 500 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот гривень) 00 копійок - попередньої оплати, 6 850 (шість тисяч вісімсот п`ятдесят гривень) 19 копійок - пені та 1 701 (одну тисячу сімсот одну гривню) 00 копійок - судового збору.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.12.2023.

Суддя Ігор Курдельчук