Рішення

від 11.12.2023 по справі 910/8499/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2023Справа № 910/8499/22Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши справу за правилами загального позовного провадження

за позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Українсько-Американсько-Швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 1 378 101,03 грн.

За участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 11.12.2023.

В С Т А Н О В И В:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Українсько-Американсько-Швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 1 378 101,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.11.2018 № 2060-1, а саме в частині несплати повної орендної плати за період з 15.11.2021 по 31.08.2022 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 221 731, 31 грн та заборгованість у розмірі 26 922, 15 грн з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 15.11.2018 по 31.08.2022, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також просить стягнути 3% річних у розмірі 13 517, 14 грн та інфляційні втрати у розмірі 115 930, 43 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 910/8499/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 209 430, 75 грн, 3% річних у розмірі 4478, 41 грн, інфляційні втрати у розмірі 43 698, 62 грн та судовий збір у розмірі 4267, 95 грн.

При прийняті вказаних рішень, судами враховано рішення Київської міської ради від 24.12.2020 № 25/25, яким встановлено на період дії карантинних обмежень орендну плату за майно територіальної громади міста Києва у розмірі 50 % від орендної плати, визначеної у діючих договорах, а тому за період з 15.11.2021 по 24.02.2022 судами було прийнято рішення про стягнення 209 430, 75 грн боргу по орендній платі, та відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення за період 24.02.2022 по 31.08.2022 з урахуванням рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592, згідно з яким на період дії воєнного стану орендаря звільнено від такого обов`язку. Також судами зроблено висновок про продовження між сторонами договірних відносин, оскільки відповідач не отримав від позивача відповіді на своє звернення від 10.06.2021 вих. № 116/06 про продовження строку дії договору, а призначений аукціон стосовно оренди цього приміщення не відбувся.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.2023 у справі № 910/8499/22 касаційну скаргу Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задоволено частково. Постанову апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 910/8499/22 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд при направлені даної справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва зазначив, що «причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода позивача з оскаржуваними рішеннями у цій справі у відмовлених частинах позову про стягнення з відповідача 1 012 300, 56 грн орендної плати, 72 231, 81 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 9038, 73 грн».

Верховний Суд у своїй постанові в даній справі зазначив, що 10.06.2021 відповідач звертався до позивача з листом вих. № 116/06 про продовження строку дії договору оренди. Утім, позивач прийняв рішення про оголошення аукціону на право продовження цього договору. Протокол електронного аукціону № LLP001-UA-20211125-44371, організованого 21.12.2021 Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) свідчить, що цей аукціон не відбувся. При цьому, суди встановили, що ані орендодавцем, ані балансоутримувачем не надавалось орендарю відповіді про продовження строку дії договору оренди і після того, як аукціон не відбувся орендодавець не вчинив жодних дій. Ці дії позивача (відсутність відповіді на запит орендаря про продовження договірних відносин) суди розцінили як такі, що підтверджують продовження названого договору оренди.

Разом з тим, суди не врахували, що ч. 11 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі за текстом Закон № 157-ІХ) передбачає, що у разі якщо об`єкт не було передано в оренду за результатами аукціону, проведеного згідно з частиною десятою цього Закону, протягом п`яти робочих днів з дати формування протоколу про визнання аукціону таким, що не відбувся, публікується оголошення про проведення аукціону та здійснюється проведення аукціону відповідно до статті 13 цього Закону, яка передбачає порядок проведення аукціону.

Верховний Суд у даній справі вказав, якщо договір закінчується після 01.07.2020, то Закон № 157-ІХ передбачає можливість його продовження лише за результатами проведення аукціону, який, як встановили суди, не відбувся. Тому задля визначення наявності підстав для стягнення з орендаря орендної плати у спірному періоді судам слід встановити обставини продовження сторонами договірних відносин з урахуванням виконання приписів статей 13, 18 Закону № 157-ІХ та пункту 3.12 названого вище договору.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що зроблені судами висновки стосовно продовження договору є передчасними, оскільки суди не оцінили та не перевірили виконання сторонами умови пункту 9.7 договору про те, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються договором, який є невід`ємною частиною цього договору. При цьому, Верховний Суд зазначив, що чи укладено сторонами такий договір суди не перевірили і відповідно їх висновки про продовження названого вище договору є передчасними. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Верховний Суд, посилаючись на п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України, вказав, що підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Скасовуючи повністю оскаржувані судові рішення та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд вказав, що під час нового розгляду справи, «необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, належним чином встановити чи продовжилися між сторонами договірні відносини після 13.11.2021 та чи існує в орендаря обов`язок сплачувати орендну плату після цієї дати відповідно до пункту 3.12 договору, про яку заявив позивач».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 справу № 910/8499/22 прийнято до провадження у складі судді Господарського суду міста Києва Алєєвої І.В. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. З урахуванням запланованої щорічної відпустки судді, підготовче засідання призначено на 04.09.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 задоволено клопотання сторін про відкладення розгляду справи. Продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено розгляд справи на 25.09.2023.

В судовому засіданні 25.09.2023 під розписку, підписану уповноваженими учасниками справи, було відкладено розгляд справи на 16.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи на стороні позивача. Залучено до участі у справі Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Відкладено підготовче засідання на 20.11.2023.

30.10.2023 від позивача через канцелярію суду надійшли пояснення по суті спору, в яких позивач просив позовні вимоги задовольнити.

30.10.2023 від відповідача через канцелярію суду надійшли пояснення, в яких відповідач визнає позов в частині суми є 209 430, 75 грн заборгованості з орендної плати за період з 15.11.2021 по 24.02.2022, яка враховує 50 % знижку орендної ставки на оренду нерухомого майна. В іншій частині в задоволені позову відповідач просить відмовити.

15.11.2023 через канцелярію суду від третьої особи надійшли пояснення, в яких третя особа просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

20.11.2023 від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині сплаченої суми, а саме у розмірі 209 430, 75 грн заборгованості з орендної плати за період з 15.11.2021 по 24.02.2022. На підтвердження сплати вказаної суми відповідач додав до клопотання платіжну інструкцію від 14.11.2022 № 1374.

В судовому засіданні 20.11.2023 під розписку, підписану уповноваженими учасниками справи, було відкладено розгляд справи на 11.12.2023.

30.11.2023 від позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач просив позовні вимоги задовольнити.

В підготовче судове засідання 11.12.2023 з`явились представники сторін, які подали спільну заяву про розгляд справи по суті після закінчення підготовчого провадження у відповідності до ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 11.12.2023 суд встановив, що всі завдання підготовчого провадження у даній справі виконані, у зв`язку з чим, з урахуванням поданої сторонами заяви від 11.12.2023, на підставі ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, суд протокольно ухвалив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.

Представник позивача, третьої особи у судовому засіданні 11.12.2023 надали пояснення суду та просили позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання 11.12.2023 надав пояснення суду та заперечив проти задоволення позовних вимог, просив в задоволені позову відмовити.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.12.2023 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2018 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як орендодавцем, ТОВ «Канком» як орендарем та КП «Київжитлоспецексплуатація» як балансоутримувачем укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2060-1, згідно з яким орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 25.09.2018 № 43/119 (пункт 361) передав орендарю в оренду до 13.11.2021 нежитлові приміщення загальною площею 256, 50 кв.м, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 19, літ. А, для розміщення офісу.

За умовами пунктів 3.1, 3.1.1, 3.2, 3.6, 3.7 Договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, починаючи з дати підписання цього договору. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 9.7 Договору, для продовження його дії на новий строк орендар звертається до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії цього договору із заявою про його продовження на новий строк. До заяви додається новий звіт з незалежної оцінки об`єкта, як передбачено пунктом 4.2.20 цього договору. У разі неотримання орендодавцем заяви орендаря і звіту з незалежної оцінки об`єкта протягом двох місяців з дати закінчення граничного строку для їх надання орендодавець зобов`язаний направити орендарю повідомлення про припинення цього договору. Зазначене повідомлення повинно бути направлено не пізніше одного місяця після закінчення строку дії договору. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються договором, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 3.12 Договору у разі припинення (розірвання) цього договору відповідач сплачує орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою до дня повернення об`єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити підприємству-балансоутримувачу заборгованість, якщо така виникла, з урахуванням штрафних санкцій.

Внаслідок неналежного виконання вказаних умов договору позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача за період з 15.11.2021 по 31.08.2022 заборгованості з орендної плати у розмірі 1 221 731, 31 грн та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 26 922, 15 грн. Крім того, позивач в порядку ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 13 517, 14 грн та інфляційні втрати у розмірі 115 930, 43 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що під час первинного розгляду справи господарським судом (до направлення справи Верховним Судом на новий розгляд), ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2022, закрито провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 26 922, 15 грн, у зв`язку із сплатою відповідачем 13.09.2022 вказаної суми боргу (т. 1 а.с. 94 - 95).

Вказана ухвала суду не скасована та є чинною, а тому подальший повний розгляд позовних вимог здійснюється в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати у розмірі 1 221 731, 31 грн та 3 % річних у розмірі 13 517, 14 грн, а також інфляційних втрат у розмірі 115 930, 43 грн.

Крім того, 20.11.2023 відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про закриття провадження у справі в частині сплати боргу з орендної плати за період з 15.11.2021 по 23.02.2022 включно у розмірі 209 430, 75 грн. На підтвердження сплати вказаної суми боргу відповідачем надано платіжну інструкцію від 14.11.2022 № 1374.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору відбувається, зокрема, у випадку сплати суми боргу боржником.

За таких обставин, оскільки відповідачем сплачено позивачеві заборгованість з орендної плати за період з 15.11.2021 по 23.02.2022 включно у розмірі 209 430, 75 грн, провадження у справі в частині стягнення вказаної суми також підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

З урахуванням викладеного, остаточними позовними вимогами по даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати у розмірі 1 012 300, 56 грн (1 221 731, 31 грн - 209 430, 75 грн), 3 % річних у розмірі 13 517, 14 грн та інфляційних втрат у розмірі 115 930, 43 грн.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1, 5 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У позовній заяві позивач зазначає, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем з орендної плати за період з 15.11.2021 по 31.08.2022, що підтверджується довідкою заборгованості про нарахування і надходження плати за користування нежитловим приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 119, літ А.

Згідно п. 3.7. та 4.2.2. Договору, орендар зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

30.10.2023 відповідач через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких визнав заборгованість з орендної плати у розмірі 209 430, 75 грн за період з 15.11.2021 по 24.02.2022, з урахуванням рішення Київської міської ради від 24.12.2020 № 25/25 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів». Щодо заборгованості по орендній платі за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 відповідач заперечує, оскільки відповідно до підпункту 1.2. п. 1 Рішення Київської міської ради № 4551/4592 від 30.03.2022, звільнений від сплати орендних платежів за вказаний період.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211, яка набула чинності 12.03.2020, установлено з 12 березня 2020 на усій території України карантин, який в подальшому відповідними постановами КМУ продовжувався до 30.06.2023.

Відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах.

Пунктом 6 Рішення Київської міської ради від 24.12.2020 № 25/25 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів» із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 8 квітня 2021 року № 569/610 вирішено тимчасово, на строк з 01 січня 2021 року і на період дії карантинних обмежень, встановлених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, але не раніше 30 червня 2021 року встановити орендну плату за майно територіальної громади міста Києва у розмірі 50 % від орендної плати, визначеної у діючих договорах.

Згідно з п. 8 вказаного Рішення застосування пунктів 6 та 7 цього рішення не потребує внесення змін до договорів оренди майна територіальної громади міста Києва.

Отже, з урахуванням викладеного та відповідно до рішення Київської міської ради від 24.12.2020 № 25/25, під час дії договорів оренди комунального майна, на період дії карантинних обмежень, встановлено орендну плату за майно територіальної громади міста Києва у розмірі 50 % від орендної плати, визначеної у діючих договорах, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі під час дії договорів у період карантину, підлягають задоволенню у розмірі 50 % від орендної плати, визначеної у договорі.

Як вже зазначалось, відповідач у своїх поясненнях, що надійшли до суду 30.10.2023, з посиланням на рішення Київської міської ради від 24.12.2020 № 25/25 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів», визнав позов в частині стягнення 209 430, 75 грн заборгованості з орендної плати за період з 15.11.2021 по 24.02.2022 та оплатив його. В наслідок чого провадження в цій частині судом на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрито.

Відповідно до ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідач не погоджується з вимогами позивача щодо стягнення з нього заборгованості по орендній платі за період з 24.02.2022 по 31.08.2022.

Верховний Суд у постанові по даній справі, зазначив, що під час нового розгляду справи необхідно, зокрема, встановити чи продовжилися між сторонами договірні відносини після 13.11.2021 та чи існує в орендаря обов`язок сплачувати орендну плату після цієї дати відповідно до пункту 3.12 договору, про яку заявив позивач.

03.10.2019 Верховна Рада України прийняла Закон № 157-ІХ, у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.02.2020 (за виключенням окремих зазначених норм). При цьому пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про оренду державного та комунального майна» з дня введення в дію цього Закону.

Враховуючи опублікування тексту Закону № 157-ІХ в офіційному виданні «Голос України» 26.12.2019, цей Закон набрав чинності 27.12.2019 і, відповідно до наведених приписів, введений в дію з 01.02.2020, а отже з цієї дати підлягають застосуванню його приписи (за виключенням норм, зазначених в розділі «Прикінцеві та перехідні положення»). При цьому, за загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті.

У пункті 2 розділу Закону № 157-ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини другої статті 18 цього Закону, або 01.07.2020. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Враховуючи, що строк дії Договору оренди від 15.11.2018 визначений сторонами до 13.11.2021, тобто він закінчувався після 01.07.2020, то Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що до спірних правовідносин слід застосувати положення Закону № 157-ІХ.

Статтею 18 Закону № 157-ІХ визначений порядок продовження договору оренди, відповідно до частини першої якої продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Згідно з частиною третьою цієї ж статті договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Аналогічні за змістом положення містяться в пункті 143 «Порядку передачі в оренду державного та комунального майна». Згідно з пунктом 144 цього Порядку після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною дев`ятою статті 18 Закону № 157-ІХ.

Частиною 9 ст. 18 Закону № 157-ІХ визначено, що після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень: про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем; про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.06.2021 відповідач звертався до позивача з листом вих. № 116/06 про продовження строку дії договору оренди. Утім, позивач прийняв рішення про оголошення аукціону на право продовження цього договору. Протокол електронного аукціону № LLP001-UA-20211125-44371, організованого 21.12.2021 Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) свідчить, що цей аукціон не відбувся.

Відповідно до ч. 11 ст. 18 Закону № 157-ІХ, у разі якщо об`єкт не було передано в оренду за результатами аукціону, проведеного згідно з частиною десятою цього Закону, протягом п`яти робочих днів з дати формування протоколу про визнання аукціону таким, що не відбувся, публікується оголошення про проведення аукціону та здійснюється проведення аукціону відповідно до статті 13 цього Закону.

Згідно ч. 11 - 13 ст. 13 Закону № 157-ІХ, у разі якщо об`єкт не було передано в оренду за результатами аукціону, протягом п`яти робочих днів з дати формування протоколу про визнання аукціону таким, що не відбувся, публікується оголошення про проведення повторного аукціону із зниженням стартової орендної плати на 50 відсотків. Якщо повторний аукціон із зниженням стартової ціни визнається таким, що не відбувся, у разі якщо для участі у такому аукціоні подано заяву на участь від одного учасника, договір оренди укладається з таким учасником за запропонованою ним орендною платою, але не нижче стартової ціни, встановленої відповідно до частини одинадцятої цієї статті. У разі якщо об`єкт не передано в оренду в порядку, передбаченому частинами п`ятою, одинадцятою, дванадцятою цієї статті, протягом п`яти робочих днів з дати формування протоколу про визнання аукціону таким, що не відбувся, публікується оголошення про проведення аукціону за методом покрокового зниження стартової орендної плати та подальшого подання цінових пропозицій. Стартова орендна плата для такого аукціону встановлюється згідно з частиною одинадцятою цієї статті. Передача в оренду об`єкта за результатами аукціону за методом покрокового зниження стартової орендної плати та подальшого подання цінових пропозицій здійснюється за наявності не менш як одного учасника аукціону.

В матеріалах справи відсутні докази дотримання сторонами наведеного порядку щодо проведення аукціону на укладення відповідного договору оренди майна територіальної громади.

Крім того, позивач у своїх поясненнях вказує, що відповідач участі в аукціоні не приймав, про що не заперечує сам відповідач.

У пунктах 55-58 постанови Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 916/2469/21 зазначено, що Закон № 157-ІХ від 03.10.2019 не передбачає такої підстави для продовження дії договору оренди як «мовчазна згода», натомість вимагає від орендаря вчинити юридично значимі дії, а саме, звернутись з заявою про продовження договору не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди, та надати звіт про оцінку майна. Шляхом надсилання орендодавцю відповідної заяви орендар має завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування майном. З іншої сторони, орієнтуючись на наявність чи то відсутність своєчасного повідомлення про такий намір, орендодавець отримує можливість належно спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди, зокрема, продовжити договір оренди за результатами проведення аукціону, що відповідає спрямованості законодавчих змін на забезпечення конкурентних засад передачі в оренду та максимальної ефективності використання комунального майна. Покладення на орендаря обов`язку з надсилання заяви про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої статті 18 Закону № 157-ІХ від 03.10.2019 (разом зі звітом про оцінку майна та рецензію на цей звіт) до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них.

Якщо договір закінчується після 01.07.2020, то Закон № 157-ІХ передбачає можливість його продовження лише за результатами проведення аукціону, про що зазначено в п. 28 постанови Верховного Суду в даній справі.

Спірний Договір оренди згідно п. 9.1. Договору припинив свою дію 13.11.2021.

Як вже зазначалось, аукціон щодо продовження/укладення договору оренди приміщення, яким користується відповідач не відбувся.

Згідно п. 9.7 Договору, для продовження його дії на новий строк орендар звертається до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії цього договору із заявою про його продовження на новий строк. До заяви додається новий звіт з незалежної оцінки об`єкта, як передбачено пунктом 4.2.20 цього договору. У разі неотримання орендодавцем заяви орендаря і звіту з незалежної оцінки об`єкта протягом двох місяців з дати закінчення граничного строку для їх надання орендодавець зобов`язаний направити орендарю повідомлення про припинення цього договору. Зазначене повідомлення повинно бути направлено не пізніше одного місяця після закінчення строку дії договору. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються договором, який є невід`ємною частиною цього договору.

В матеріалах справи відсутні, а сторонами не надано доказів укладення між сторонами у відповідності до вказаного пункту договору, відповідного договору на продовження строку дії спірного Договору оренди від 15.11.2018 № 2060-1.

За таких обставин договірні відносини між позивачем та відповідачем за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.11.2018 № 2060-1 припинилися із закінченням його строку дії, а саме 13.11.2021.

Однак, як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, відповідач надалі користується приміщеннями, що були надані за Договором від 15.11.2018 № 2060-1.

Відповідно до п. 3.12 Договору у разі припинення (розірвання) цього договору відповідач сплачує орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою до дня повернення об`єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість з орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції, підприємству-балансоутримувачу.

Укладаючи спірний договір, сторони п. 3.12. Договору визначили, що після закінчення його дії за користування майном відповідач зобов`язаний сплачувати орендні платежі.

Як вже зазначалось, відповідач частково визнав позов та сплатив орендні платежі за період з 15.11.2021 по 23.02.2022, не погоджується з орендними платежами за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 у сумі 1 012 300, 56 грн.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Верховною Радою України 24.02.2022 Законом № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Верховною Радою України 15.03.2022 Законом № 2119-ІХ, від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Верховною Радою України Законом № 2212-ІХ, від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ. Останнім Указом воєнний стан в Україні продовжено з 23.08.2022 на 90 діб, тобто до 21.11.2022.

Підпунктом 1.2 п. 1 Рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ», із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 15.04.2022 № 4569/4610, передбачено, що у сфері комунального майна територіальної громади міста Києва на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати.

З урахуванням положень підпункту 1.2 п. 1 Рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 із змінами та враховуючи, що сторони договору після закінчення його дії в п. 3.12. договору визначили, що за користування майном відповідач зобов`язаний вносити саме орендні платежі, а наведеним рішенням Київської міської ради відповідач звільнений від сплати орендних платежів в період військового стану, то вказане є підставою для відмови в задоволені позову про стягнення з відповідача на користь позивача 1 012 300, 56 грн орендних платежів за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 включно.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 13 517, 14 грн та інфляційні втрати у загальному розмірі 115 930, 43 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати орендних платежів та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Так, за приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши розрахунки позивача в частині 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, суд дійшов висновку, що розрахунок останнього є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 293,55 грн та інфляційних втрат у розмірі 2542, 65 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується нарахованих позивачем 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати орендних платежів, то за перерахунком суду, з урахуванням встановленої суми боргу, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є 3% річних у розмірі 4184, 86 грн та інфляційні втрати у розмірі 41 155, 97 грн.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Враховуючи направлення Верховним Судом даної справи на новий розгляд до суду першої інстанції після скасування рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023, з урахуванням часткового задоволення позову під час нового розгляду справи, витрати по сплаті судового збору, в тому числі витрати в апеляційній та касаційній інстанції, у відповідності до положень ст. 129, 130 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 129, 231, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 910/8499/22 в частині стягнення 209 430 (двісті дев`ять тисяч чотириста тридцять) грн 75 коп. закрити.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКО-ШВЕЙЦАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАНКОМ» (01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 19, ідентифікаційний код 19367453) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» (01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 3 % річних у розмірі 4478 (чотири тисячі чотириста сімдесят вісім) грн 41 коп., інфляційні втрати у розмірі 43 698 (сорок тири тисячі шістсот дев`яносто вісім) грн 62 коп., витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3864 (три тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн 12 коп., витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 5796 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто шість) грн 17 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 7728 (сім тисяч сімсот двадцять вісім) грн 23 коп.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 14.12.2023.

Суддя Алєєва І.В.