Рішення
від 14.12.2023 по справі 910/15748/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.12.2023Справа № 910/15748/23Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (040802, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код: 41946011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 4; ідентифікаційний код: 23387970)

про стягнення 55184,05 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя» про стягнення 55184,05 грн, з яких 3% річних у розмірі 7154,01 грн та інфляційні втрати у розмірі 48030,04 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2021, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі №910/10504/21, позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» було задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя» 180956 грн 02 коп. заборгованості за необліковану електроенергію, 371 грн 83 коп. 3% річних та 2719 грн 92 коп. витрат по сплаті судового збору. Так як позивачем у справі №910/10504/21 було нараховано до стягнення з відповідача 3% річних до 25.06.2021 включно, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 7154,01 грн за період з 26.06.2021 по 23.01.2023 а також інфляційні втрати, які не заявлялись до стягнення у справі №910/10504/21, у розмірі 48030,04 грн за період з 26.06.2021 по 23.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 відкрито провадження у справі №910/15748/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

16.11.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що позивачем були допущені численні помилки при нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат.

04.12.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 7130,47 грн та інфляційні втрати у розмірі 47805,04 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскілки провадження у даній справі було відкрито ухвалою суду 16.10.2023, то позивачем було пропущено строк для подання заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Так як заява позивача про зменшення розміру позовних вимог була подана після закінчення процесуального строку для її подання, суд дійшов висновку залишити її без розгляду на підставі ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя» про стягнення 181357,59 грн., з яких 180956,02 грн основного боргу та 401,57 3% річних (справа №910/10504/21).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2021, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі №910/10504/21, позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» було задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя» 180956 грн 02 коп. заборгованості за необліковану електроенергію, 371 грн 83 коп. 3% річних та 2719 грн 92 коп. витрат по сплаті судового збору.

Так як позивачем у справі №910/10504/21 було нараховано до стягнення з відповідача 3% річних до 25.06.2021 включно, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 7154,01 грн за період з 26.06.2021 по 23.01.2023 а також інфляційні втрати, які не заявлялись до стягнення у справі №910/10504/21, у розмірі 48030,04 грн за період з 26.06.2021 по 23.01.2023.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за надані останнім послуги у визначеному рішеннями Господарського суду міста Києва розмірі має преюдиційне значення та не підлягає доказуванню в силу вищенаведених положень законодавства.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Отже, за змістом ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов`язання.

Тобто наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2021, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі №910/10504/21, позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» було задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя» 180956 грн 02 коп. заборгованості за необліковану електроенергію, 371 грн 83 коп. 3% річних (за період з 30.05.2021 по 25.06.2021) та 2719 грн 92 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наразі позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 7154,01 грн за період з 26.06.2021 по 23.01.2023.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, у зв`язку з чим здійснив власний розрахунок (враховуючи дати часткового погашення відповідачем заборгованості), відповідно до якого обґрунтованим розміром 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача, є 7130,47 грн.

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя» 3% річних у розмірі 7154,01 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 7130,47 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 48030,04 грн.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, у зв`язку з чим здійснив власний розрахунок (враховуючи дати часткового погашення відповідачем заборгованості), відповідно до якого обґрунтованим розміром інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача, є 47805,04 грн.

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя» інфляційних втрат у розмірі 48030,04 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 47805,04 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 4; ідентифікаційний код: 23387970) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (040802, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код: 41946011) 3% річних у розмірі 7130 (сім тисяч сто тридцять) грн 47 коп., інфляційні втрати у розмірі 47805 (сорок сім тисяч вісімсот п`ять) грн 04 коп. та судовий збір у розмірі 2671 (дві тисячі шістсот сімдесят одна) грн 91 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення14.12.2023
Оприлюднено18.12.2023
Номер документу115651297
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —910/15748/23

Рішення від 28.12.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Рішення від 14.12.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 16.10.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні