Ухвала

від 14.12.2023 по справі 910/18894/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.12.2023Справа № 910/18894/23

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Фізичної особи-підприємця Максименка Володимира Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетріат»

про стягнення 261 639,51 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Максименко Володимир Володимирович (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетріат» (далі - відповідач) про стягнення 261 639,51 грн., з яких: 180 000,00 грн. основного боргу, 5 418,14 грн. інфляційних втрат, 4 704,66 грн. 3 % річних, 71 516,66 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору на надання послуг по перевезенню вантажів від 27.12.2022 № ТП2712-2022/1, за змістом якого позивач взяв на себе зобов`язання за узгоджену плату доставити довірений йому відповідачем вантаж у міжнародному сполученні та по території України власним чи орендованим автомобільним транспортом до пунктів призначення і видати його відповідачу на території України. Оскільки відповідач не здійснив оплату наданих позивачем послуг з перевезення вантажу, то за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетріат» утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій та компенсаційних виплат.

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Пунктом 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Всупереч вищенаведеним положенням чинного законодавства, позивачем такої інформації у позові не вказано.

Пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З поданої заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача 261 639,51 грн., з яких: 180 000,00 грн. основного боргу, 5 418,14 грн. інфляційних втрат, 4 704,66 грн. 3 % річних, 71 516,66 грн. пені.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем нараховано 3 % річних та пеню за період з 20.01.2023 по 03.12.2023 року.

Разом з тим, у позовній заяви позивач жодним чином не мотивує з посиланням на відповідні докази, положення Договору та чинного законодавства початок нарахування пені та 3 % річних на суму 180 000,00 грн. саме з 20.01.2023 року, у зв`язку з чим суд не може вважати такий розрахунок обґрунтованим.

Крім того, у позовній заяві (абзац 6, сторінка 2) Фізична особа-підприємця Максименко Володимир Володимирович посилається на пункт 4.3 Договору, відповідно до якого оплата за міжнародні перевезення здійснюється протягом 2 (двох) днів з дати оформлення митної декларації про ввезення та розмитнення вантажу на території України.

Проте, до позовної заяви відповідних митних декларацій про ввезення та розмитнення вантажу на території України позивачем не долучено. Слід зауважити про відсутність посилань на такі докази і у переліку додатків до позовної заяви.

Крім того, до позовної заяви долучаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, з урахуванням ціни позову (261 639,51 грн.) позивачу при зверненні з позовом необхідно було сплатити судовий збір у сумі 3 924,59 грн. Проте, будь-яких доказів на підтвердження сплати судового збору до позову не долучено.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач не дотримався окремих вимог статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити Фізичній особі-підприємцю Максименку Володимиру Володимировичу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Фізичній особі-підприємцю Максименку Володимиру Володимировичу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- обґрунтованого розрахунку 3 % річних та пені з посиланням на відповідні докази, положення Договору та чинного законодавства, зокрема з мотивуванням початку розрахунку з 20.01.2023 року;

- митних декларацій про ввезення та розмитнення вантажу відповідача на території України позивачем;

- доказів сплати судового збору у сумі 3 924,59 грн.;

- заяви з зазначенням інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

4. Роз`яснити Фізичній особі-підприємцю Максименку Володимиру Володимировичу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака