Ухвала

від 13.12.2023 по справі 911/3706/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" грудня 2023 р. Справа № 911/3706/23

Суддя Шевчук Н.Г. розглянувши матеріали позовної заяви

Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", 04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1 А

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ МІТ", 01103, місто Київ, вулиця М.Бойчука, будинок 5, Н.П. 4

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДМІТ", 08140, Київська область, Бучанський район, село Білогородка, вулиця Володимирська (Леніна), будинок 49

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності

встановив:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ МІТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДМІТ", в якому просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу 3/4 часток у праві спільної часткової власності на нежитлові будівлі, а саме: магазин-кафе літ. А, адміністративно-складську будівлю літ. Е, загальною площею 421,6 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Володимирська (бувша вул. Леніна), буд. 49, який посвідчений 10.02.2017 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І.А. та зареєстровано за № 439.

- скасувати державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОДМІТ" на 3/4 часток у праві спільної часткової власності на нежитлові будівлі: магазин-кафе літ. А, адміністративно-складську будівлю літ. Е, загальною площею 421,6 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Володимирська (бувша вул. Леніна), буд. 49; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 68465332224.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ МІТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОДМІТ" договір купівлі-продажу 3/4 часток у праві спільної часткової власності на нежитлові будівлі є фіктивним в розумінні статті 234 Цивільного кодексу України, а саме таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Позивачем до матеріалів позовної заяви не додано доказів направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адреси відповідачів.

Разом з тим, позивач в обґрунтування відсутності доказів направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачам послався на положення абзацу 2 частини сьомої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає що, якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Натомість, суд зазначає, що позивач, посилаючись на положення абзацу 2 частини сьомої 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України залишає поза увагою положення абзацу 1 частини сьомої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якою також закріплено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншому учаснику у паперовій формі листом з описом вкладення у випадку відсутності у такого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у такого учасника справи електронного кабінету.

Суд погоджується з доводами позивача в частині покладення частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України на відповідача обов`язку зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), в підсистемі "Електронний Суд".

Водночас, судом враховано, що відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України останній визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною третьою статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Із врахуванням специфіки господарських правовідносин, з метою дотримання прав та інтересів обох сторін, судом не може виключатися ймовірність відсутності у відповідача(ів) судових спорів, що відповідно, виключає можливість наявності в нього(них) електронного кабінету, обов`язок реєстрації якого виникає саме на підставі положень частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України, як для учасника справи.

На переконання суду не направлення відповідачу(ам) копії позовної заяви з додатками листом з описом вкладення суперечить імперативній нормі (частина перша статті 172 Господарського процесуального кодексу України), яка застосовується судом при вирішенні питання відкриття провадження у справі, та фактично позбавляє відповідача(ів) можливості ознайомитися із заявленими до нього(них) вимогами.

Також, відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 цього Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).

За змістом абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви, яка надійшла до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд", позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності), за пред`явлення яких, з урахуванням частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", підлягає сплаті судовий збір у розмірі 5 368,00 грн (2684,00 грн х 2).

Натомість до позовної заяви додано платіжну інструкцію № 2010744126 від 16.11.2023 про сплату судового збору на суму 2684,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір".

Посилання позивача на лист Вищого адміністративного суду від 05.02.2016 "Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року N 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" та твердження, що позивач звертається з 1 вимогою немайнового характеру є помилковими.

До позовних заяв немайнового характеру відносять вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Суд зазначає, що вимога про скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "ПРОДМІТ" на частку у праві спільної часткової власності нежитлового приміщення, як і вимога про визнання недійсним правочину, є самостійною підставою для припинення відповідного речового права. У випадку задоволення вимоги про скасування державної реєстрації права власності на частку у праві спільної часткової власності нежитлового приміщення, відповідач 2 може позбавитись реєстрації права власності на відповідне майно. Суд додає, що такі ж наслідки настають і за результатами визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, що передбачено статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, в позові заявлено дві вимоги немайнового характеру.

У відповідності до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 6, 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ухвалив:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити строк на усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Запропонувати ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" усунути недоліки позовної заяви у встановлений строк надавши суду:

- докази направлення копії позовної заяви з додатками на адреси ТОВ "РЕАЛ МІТ" та ТОВ "ПРОДМІТ" засобами поштового зв`язку листом з описом вкладення;

- докази, які підтверджують доплату судового збору у встановленому порядку в розмірі 2 684,00 грн.

4. Роз`яснити учаснику справи, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

5. Повідомити сторін, що згідно з частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 13.12.2023