Рішення

від 02.11.2023 по справі 910/6436/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 910/6436/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства «Зал офіційних делегацій»

до Київського квартирно-експлуатаційного управління

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Військової частини НОМЕР_1

прo стягнення 1 598 564,11 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Сільченко Т.І.

відповідача: Науменко Я.М.

третьої особи: Ільїн О.О.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Державного підприємства «Зал офіційних делегацій» (надалі позивач) до Київського квартирно-експлуатаційного управління (надалі відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Військової частини НОМЕР_1 (надалі третя особа) прo стягнення 1 598 564,11 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.06.2023 року відкрито провадження у справі № 910/6436/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.08.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 26.07.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 517/3232 від 24.07.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 11.08.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 07.08.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 16.08.2023 року від третьої особи надійшли письмові пояснення № 350/133/47/607лс від 14.08.2023 року.

У судовому засіданні 17.08.2023 року оголошено перерву на 07.09.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 25.08.2023 року від відповідача надійшли заперечення б/н від 21.08.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 07.09.2023 року від третьої особи надійшло клопотання № 117/ЮГ від 06.09.2023 року про зупинення провадження.

У судовому засіданні 07.09.2023 року оголошено перерву на 21.09.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 12.09.2023 року від третьої особи надійшло клопотання № 119/ЮГ від 12.09.2023 року про долучення доказів.

До канцелярії Господарського суду Київської області 13.09.2023 року позивачем подано заперечення на клопотання про зупинення провадження б/н від 11.09.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 19.09.2023 року від позивача надійшло заперечення на клопотання про долучення доказів б/н від 14.09.2023 року.

У підготовчому засіданні 21.09.2023 року представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Позивач у підготовче засідання не з`явився.

Крім того, судом відхилено клопотання третьої особи № 117/ЮГ від 06.09.2023 року про зупинення провадження, оскільки воно не обґрунтоване та не підтверджене належними доказами.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 21.09.2023 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 12.10.2023 року.

В судовому засіданні 12.10.2023 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 02.11.2023 року.

В судовому засіданні 02.11.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача та третьої особи проти позову заперечували.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 02.11.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством «Зал офіційних делегацій» (позивач, Орендодавець) та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (відповідач, Орендар) був укладений Договір оренди № 297 від 14.12.2022 року (далі - Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1. Договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення об`єкту «Термінальний комплекс» загальною площею 257,00 кв.м, яке знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 2/1а. Майно передається в оренду з метою розміщення Військової частини НОМЕР_1 (третя особа, Користувач) п. 1.2. Договору.

На виконання цього Договору Сторонами та Користувачем був підписаний Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 14.12.2022 року, за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно зазначене у п. 1.1. Договору оренди.

Сторони погодили, що положення Договору оренди будуть застосовуватись до відносин, які виникли між ними з 26.02.2022 року тобто із дня фактичного використання Третьою особою (Користувачем) орендованого майна (п. 2.4. Договору оренди). Саме з цієї дати розпочалось фактичне використання Військовою частиною НОМЕР_1 (Третьою особою) орендованого майна, коли між позивачем та Третьою особою був підписаний Акт від 26.02.2022 року прийому-передачі у тимчасове користування нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 2/1а. Цей факт зафіксований і відображений в абзаці 2 пункту 10.1. Договору оренди.

Відповідно до п. 4.6. Договору оренди Орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, в тому числі фактичні комунальні платежі. Додатково цей пункт покладає на Орендаря зобов`язання укласти з Орендодавцем договір про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних платежів, протягом 15 робочих днів з моменту підписання Договору оренди.

Позивач зазначає, що у січні 2023 року передав підписані з його боку два примірники узгодженого між Сторонами проекту Договору про відшкодування вартості електроенергії (по одному для кожної зі Сторін) спеціалісту Київського квартирно-експлуатаційного управління Альоні Скориській. Однак, Орендарем підписаний примірник Договору про відшкодування не було повернуто ні з зауваженнями ні з протоколом розбіжностей.

03.04.2023 року позивач направив на адресу відповідача лист № 03/04-01 з проханням надати інформацію про підписання з боку Київського квартирно-експлуатаційного управління Договору про відшкодування вартості електроенергії на електронну адрecy, а письмовий примірник відповіді надіслати на поштову адресу. Відправлення отримане згідно відомостей офіційного сайту Укрпошта 06.04.2023 року, однак залишене без відповіді та задоволення.

05.04.2023 року разом із супровідним листом № 05/04-01 позивачем на адресу відповідача надісланий Договір про відшкодування вартості електроенергії з додатками на семи аркушах в двох примірниках, підписаний позивачем (трек-номер поштової накладної: 0830201269744). Відправлення отримане згідно відомостей офіційного сайту Укрпошта 13.04.2023 року.

07.04.2023 року разом із супровідним листом № 07/04-01 позивачем на адресу відповідача надіслано рахунок на оплату № 322 від 31.12.2022 року з додатком «Розшифровка обсягів та вартості споживання електричної енергії на об`єкті «Термінальний комплекс по вул. Київський шлях, 2/1-а, м. Бориспіль» за період з 26.02.2022 року по 31.12.2022 року». Кількість спожитої електричної енергії складає 309 454 кВт/год, загальною вартістю 1 598 564,11 грн., в т.ч. ПДВ 266 427,35 грн. Відправлення отримане згідно відомостей офіційного сайту Укрпошти 13.04.2023 року.

Згідно з п. 8.2. Договору оренди якщо сторона не може виконати своїх зобов`язань з поважних причин, вона повинна проінформувати іншу сторону не пізніше семиденного строку після їх появи. Виникнення обставин непереборної сили оформлюється сторонами двостороннім актом.

Спори, які виникають за Договором оренди або у зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку відповідно до домовленості сторін, викладеній у пункті 9.3. Договору оренди.

Договір оренди чинний з дати його підписання, поширює свою дію на період з 26.02.2022 року та діє до моменту скасування або припинення воєнного стану на території України та Київської області включно (п. 10.1. Договору). Договір оренди не був розірваний та/або визнаний недійсним у судовому порядку, зобов`язання є чинним (дійсним).

Договірні відносини між Сторонами виникли на підставі Договору оренди № 297 від 14.12.2022 року, відповідно до якого у Орендодавця (позивача) виник обов`язок щодо забезпечення комунальними послугами та енергоносіями переданого ним майна в оренду (п. 6.3. Договору), а у Орендаря (відповідача) виник обов`язок щодо відшкодування таких витрат (п. 4.6. Договору).

Факт користування орендованим майном Третьою особою у період з 26.02.2022 року по 31.12.2022 року (період за який стягується заборгованість) підтверджується наступними документами: Договором оренди № 297 від 14.12.2022 року; Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.12.2022 року № 620; Погодженням Бориспільської районної військової адміністрації від 20.12.2022 року; Актом прийому-передачі у тимчасове користування нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 2/1-А від 26.02.2022, підписаним між Військовою частиною НОМЕР_1 та Державним підприємством «Зал офіційних делегацій».

Акт приймання-передачі орендованого нерухомого майна від 14.12.2022 року підписаний між позивачем та відповідачем.

Факт забезпечення орендованого Майна комунальними послугами (купівля-продаж електроенергії та отримання послуг з постачання електроенергії) з боку позивача у період з 26.02.2022 року по 31.12.2022 року на загальну суму 1598564,11 грн. підтверджуються долученими до позову Актами прийняття-передавання електричної енергії, що складені на підставі даних приладів обліку, які встановлені на об`єкті: лічильник №05013252 EIC-код 62Z7182720557050 (№ приладу 7001388544) 7001388534) та лічильник №05013257 EIC-код 62Z5022329876632 (№ приладу 7001388534).

Факт споживання електричної енергії саме Третьою особою, на користь якої був укладений Договір оренди № 297 від 14.12.2022 року підтверджується:

Переліком приладів обліку початкових показників на момент розміщення особового складу військової частини НОМЕР_1 ЗС України на фондах Державного підприємства «Зал офіційних делегацій», Київської обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 2/1-А. Станом на 26.02.2022 року. Підписаний ДП «ЗОД» (позивачем) та Військовою частиною НОМЕР_1 (третя особа). Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (відповідачем) проігнорований обов`язок щодо підписання зазначеного документу. Акт зняття показників приладів обліку електроенергії за березень грудень 2022 року військової частини НОМЕР_1 на фондах Державного підприємства «Зал офіційних делегацій», Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/1-А. Підписаний ДП «ЗОД» (позивачем) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Третя особа). Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (відповідачем) проігнорований обов`язок щодо підписання зазначеного документу;

- Актом наданих послуг з постачання електричної енергії у розмірі 309 454 кВт на суму 1 598 564,11 грн., в т.ч. ПДВ 266 427,35 гри. Підписаний ДП «ЗОД» (позивачем) і Військовою частиною НОМЕР_1 (третя особа). Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (відповідачем) проігнорований обов`язок щодо підписання зазначеного документу.

- Зведеним актом звірки взаєморозрахунків за спожиту електроенергію між Державним підприємством «Зал офіційних делегацій» та Військовою частиною НОМЕР_1 (Споживач), згідно Договору оренди № 297 від 14.12.2022 року, за змістом якого заборгованість за фактично спожиту електроенергію на 01.01.2023 року становить 1598 564,11 грн., підписаний обома сторонами.

Таким чином, наразі існує заборгованість відповідача перед позивачем за спожиті комунальні послуги та витрати на утримання орендованого майна у зв`язку із використанням орендованого за Договором оренди майна у сумі 1 598 564,11 грн., яка не сплачена відповідачем.

Позивач зазначає, що обов`язок відповідача (Орендаря) відшкодувати позивачу (Орендодавцю) витрати на комунальні послуги в орендованому приміщенні та витрати на утримання орендованого майна базується на положеннях: статті 759 Цивільного кодексу України щодо змісту правовідносин, що виникають з договору оренди, статті 174 Господарського кодексу України та статті 11 Цивільного кодексу України щодо підстав для виникнення господарських зобов`язань (цивільних прав та обов`язків).

Вищезазначений обов`язок прямо слідує з умов Договору оренди (п. 4.6.), дія якого поширюється на правовідносини, які виникли до його укладення, а саме з 26.02.2022 року з моменту фактичного розташування військової частини НОМЕР_1 у орендованому приміщенні тобто з моменту фактичного користування приміщеннями і комунальними послугами відповідно, що підтверджується Актом прийому-передачі у тимчасове користування нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 26.02.2022 року, укладеного між відповідачем (Орендарем) та позивачем (Орендодавцем).

Також обов`язок споживача оплатити житлово-комунальні послуги за умови, якщо споживач фактично ними користувався, передбачений статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Верховний суд, розглядаючи аналогічну справу (Постанова від 07.06.2022 року, справа № 911/27/21) дійшов висновку, що до цих правовідносин у передбачених Законом випадках застосовуються положення пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України, за якими цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з інших юридичних фактів, цим фактом у спірних правовідносинах є фактичне споживання комунальних послуг в орендованому приміщенні та послуг з утримання орендованого майна.

З огляду на наведене, позивач просить у позові стягнути з відповідача - Київського квартирно-експлуатаційного управління заборгованість за фактично поставлену та використану електроенергію за період з 26.02.2022 року по 31.12.2022 року у сумі 1 598 564,11 грн.

В ході розгляду спору відповідачем подано відзив на позов, в якому позовні вимоги заперечував, в обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що він не був фактичним споживачем комунальних послуг, оскільки приміщення орендувалось для розміщення Військової частини НОМЕР_1 , і з відповідачем договір про відшкодування не укладено, тому відсутні підстави для виникнення відповідних зобов`язань.

У відповідності до пункту 4.6 Договору № 297 передбачено, що орендар зобов`язується здійснювати витрати, пов`язані зі утриманням орендованого Майна, в тому числі фактичні комунальні платежі. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Орендодавцем орендованого Майна договір про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю.

У відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року № 630 «Про деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно» передбачено, що до плати за оренду іншого окремого індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладеного договору зобов`язується надавати орендарю балансоутримувач.

З урахуванням пункту 4 вищезгаданої постанови КМУ вбачається, що відшкодування комунальних витрат здійснюється на підставі укладеного договору. Відсутність укладеного договору не породжує між сторонами жодних зобов`язань. У зв`язку із відсутністю укладеного договору про відшкодування витрат за електроенергію між позивачем та відповідачем у Київського КЕУ не виникало обов`язку здійснювати відшкодування позивачу кошти за спожиту електроенергію Військовою частиною НОМЕР_1 .

Крім того, відповідач зазначив, що для встановлення розміру цього обов`язку орендаря нерухомого майна (вартості спожитих послуг) визначальним є не факт оренди конкретного нерухомого майна, а факт споживання відповідної послуги орендарем та її розмір. За відсутності доказів на підтвердження розміру фактично спожитої у відповідному періоді орендарем послуги (послуг) у орендаря не виникає обов`язку оплачувати ці послуги.

Як вбачається із умов укладеного Договору оренди № 297, за положеннями пункту 1.2. Договору Київським квартирно-експлуатаційним управлінням орендувалося дане майно не для розміщення власного особового складу, а для розміщення особового складу Військової частини НОМЕР_1 . У матеріалах справи наявний зведений акт звірки взаєморозрахунків за спожиту електроенергію станом на 01.01.2023 року, який підписаний між ДП «Зал офіційних делегацій» та споживачем Військовою частиною НОМЕР_1 згідно Договору № 297 від 14.12.2022 року.

Таким чином, споживачем послуг з постачання електричної енергії було не Київське КЕУ, а саме Військова частина НОМЕР_1 , яка є самостійною юридичною особою.

Позивач у відповіді на відзив зауважив, що Боржник (Київське КЕУ) взяв на себе обов`язок щодо оренди зазначеного у п. 1.1. Договору об`єкту нерухомості з метою розміщення там Військової частини НОМЕР_1 .

Сторони погодили, що положення Договору оренди будуть застосовуватись до відносин, які виникли між ними з 26.02.2022 року, тобто із дня фактичного використання Третьою особою (Користувачем) орендованого майна (п. 2.4. Договору оренди).

Відповідач підписавши Договір взяв на себе зобов`язання здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, в тому числі фактичні комунальні платежі, шляхом укладення з позивачем договору про відшкодування витрат позивача на утримання орендованого майна та надання комунальних платежів, протягом 15 робочих днів з моменту підписання Договору оренди (пункт 4.6. Договору оренди), від чого відповідач протиправно ухиляється.

Вказаний пункт 4.6. Договору також кореспондуються із Положенням про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних сил України, затвердженого наказом МО України від 03.07.2013 року № 448 (далі - Положення), відповідно до пункту 8.8. Положення оплата спожитих комунальних послуг та енергоносіїв за військові частини, які розміщуються (у тому числі тимчасово) на фондах, що орендовані МО України, здійснюється за договорами про постачання (відшкодування вартості спожитих) комунальних послуг та енергоносіїв квартирно- експлуатаційними органами, у зоні відповідальності яких знаходяться займані об`єкти, на підставі укладених договорів оренди згідно із пунктом 5.12 розділу У цього Положення.

Договір оренди був укладений саме із відповідачем, як квартирно-експлуатаційним органом, у зоні відповідальності якого знаходиться займаний об`єкт. Саме відповідач повинен був укласти Договір про відшкодування вартості електроенергії відповідно до умов Договору оренди № 297 від 14.12.2022 року та відшкодувати вартість спожитої військовою частиною НОМЕР_1 електроенергії за період з 26.02.2022 по 31.12.2022 року.

При цьому обов`язок орендаря нерухомого майна оплачувати комунальні послуги та витрати на утримання цього майна незалежно від укладеного договору у сфері комунальних послуг (хоча умова щодо цього узгоджена сторонами в пункті 4.6. Договору оренди) випливає також з положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (стаття 9) відповідно до якої споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними; факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Такий висновок було зроблено Верховним Судом у постанові від 15.06.2022 у справі 911/27/21 з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 07.07.2020 року у справі № 7128916/17.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач наполягав на відсутності у нього зобов`язань з оплати комунальних послуг у зв`язку з відсутністю укладеного Договору відшкодування.

Також, в ході розгляду спору третя особа Військова частина НОМЕР_1 надала пояснення, в яких зазначила про наявність у відповідача обов`язку з відшкодування комунальних витрат на підставі п. 4.6. Договору та Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних сил України, затвердженого наказом МО України від 03.07.2013 року № 448.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 4.6. Договору оренди Орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, в тому числі фактичні комунальні платежі.

Наведена умова п. 4.6. Договору оренди передбачає обов`язок відповідача, як Орендаря, здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, в тому числі фактичні комунальні платежі.

Відповідний обов`язок кореспондується з нормами Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних сил України, затвердженого наказом МО України від 03.07.2013 року № 448, згідно з яким оплата спожитих комунальних послуг та енергоносіїв за військові частини, які розміщуються (у тому числі тимчасово) на фондах, що орендовані МО України, здійснюється за договорами про постачання (відшкодування вартості спожитих) комунальних послуг та енергоносіїв квартирно-експлуатаційними органами, у зоні відповідальності яких знаходяться займані об`єкти, на підставі укладених договорів оренди згідно із пунктом 5.12 розділу У цього Положення.

Договір оренди був укладений саме із відповідачем, як квартирно-експлуатаційним органом, у зоні відповідальності якого знаходиться займаний об`єкт. Саме відповідач повинен був укласти Договір про відшкодування вартості електроенергії відповідно до умов Договору оренди № 297 від 14.12.2022 року та відшкодувати вартість спожитої військовою частиною НОМЕР_1 електроенергії за період з 26.02.2022 по 31.12.2022 року.

Обсяги та вартість фактично спожитих комунальних послуг підтверджуються наявними в матеріалах доказами, які відповідачем не спростовані.

Щодо посилання відповідача на необхідність укладення Договору про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних платежів, протягом 15 робочих днів з моменту підписання Договору оренди, дійсно, відповідний обов`язок також визначено п. 4.6. Договору оренди, однак відповідний обов`язок є додатковим і його невиконання свідчить про порушення саме зі сторони Орендаря. При цьому, відсутність укладеного Договору про відшкодування не звільняє відповідача як Орендаря та як квартирно-експлуатаційний орган від оплати спожитих комунальних послуг та енергоносіїв за військові частини, які ним розміщуються.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за фактично поставлену та використану електроенергію за період з 26.02.2022 року по 31.12.2022 року у сумі 1 598 564,11 грн. правомірні і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Зал офіційних делегацій» до Київського квартирно-експлуатаційного управління, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Військової частини НОМЕР_1 прo стягнення 1 598 564,11 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, п-т Повітрофлотський, 30, код ЄДРПОУ 22991617) на користь Державного підприємства «Зал офіційних делегацій» (08301, Київська область, м. Бориспіль-7, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 26191463) 1 598 564,11 грн. заборгованості за фактично поставлену та використану електроенергію та 23 978,46 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 14.12.2023 року