Рішення

від 07.12.2023 по справі 912/1625/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 рокуСправа № 912/1625/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури (вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам`янка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27400) в інтересах держави - Олександрійська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Незалежності України, 42 А, смт. Олександрівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27300)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКОР ПРОМ" (вул. Чехова, б. 1, оф. 301, м. Житомир, Житомирська область, 10003)

про стягнення 223 038,36 грн,

секретар судового засідання - Безчасна Н.Г.

представники сторін:

від прокуратури - Радкевич С.В., посвідчення №075389 від 01.03.23;

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав;

у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури в інтересах держави - Олександрійська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКОР ПРОМ" про стягнення 223 038,36 грн коштів за користування земельною ділянкою та стягнення судового збору.

Ухвалою від 11.09.2023 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 10.10.2023.

10.10.2023 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 02.11.2023.

Ухвалою від 02.11.2023 господарський суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду. Закрити підготовче провадження у справі № 912/1625/23 та призначити справу до судового розгляду по суті на 07.12.2023.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник позивача участі в судовому засіданні не брав. Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується відміткою № 912/1625/23/6893/2023 про направлення на електронну адресу позивача ухвали суду від 02.11.2023 (а.с. 107).

Відповідач участі в судовому засіданні не брав.

Судом вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання - ухвала-повідомлення суду від 10.10.2023 направлено на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Чехова, б. 1, оф. 301, м. Житомир, Житомирська область, 10003.

Зазначена ухвала направлена рекомендованим листом з повідомленням з позначкою "Судова повістка".

Органом поштового зв`язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвали по справі) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.46 даної Доповіді:

"Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.

Поряд з цим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею.

Господарський суд бере до уваги, що відповідач мав можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відзив на позов відповідач не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 07.12.2023 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур реалізації прав на землю, так само як і у дотриманні норм чинного - законодавства. Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин. У той же час, використання земель без правовстановлюючих документів та безоплатно не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.

Отже, правовідносини щодо використання земель становлять суспільний інтерес, а незаконність та безоплатність їх використання такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Статтями 14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Несплата фактичним землекористувачем орендної плати за використання земельної ділянки грубо порушує інтереси держави, оскільки спричиняє ненадходження до бюджету визначених земельним та податковим законодавством коштів, а тому може мати своїм наслідком недофінансування бюджету та неможливість реалізації місцевих програм, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, п "в" ч. 2 ст. 83 Земельного Кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. При цьому, в комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Статтею 12 Земельного Кодексу України до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин на території селищ віднесено здійснення державного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, у межах та порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 188 Земельного Кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель в обсязі, визначеному законом, також здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

Статтею 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів селищних рад належить здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель.

Більш того, орендна плата за землю, як різновид плати за землю, в силу положень п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10, п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України, п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України, є місцевим податком, що зараховуються до відповідного місцевого бюджету сільської, селищної, міської територіальної громади.

Згідно зі ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.

Статтею 17 Цивільного кодексу України передбачено, що орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

Оскільки спірна земельна ділянка наразі належить до комунальної власності Олександрівської селищної ради, а відповідні платежі за користування землею підлягають перерахуванню на її рахунок, то право пред`явлення позову до відповідача про стягнення збережених без достатніх правових підстав коштів за фактичне користування земельною ділянкою належить Олександрівській селищній раді.

Олександрівська селищна рада зареєстрована, як юридична особа з організаційно-правовою формою - орган місцевого самоврядування, що підтверджується інформацією у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не перебуває в процесі припинення, кінцеве рішення про державну реєстрацію припинення юридичної особи в реєстрі відсутнє.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Олександрівська селищна рада.

Зі змісту положень ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" вбачається, що прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, "не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим Інтересам за захистом до суду не звертається,

Олександрівській селищній раді ще з грудня 2021, після отримання листа АТ КБ "ПриватБанк" від 16.12.2021 за №Е93.0.0.0/0-211216/21730, було відомо про перехід права власності об`єкта нерухомого майна - комплексу будівель, розташованих за адресою: вул. Вокзальна, 2 в смт. Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області від АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "ВАСКОР ПРОМ" а відтак, про факт використання Відповідачем без оформлення правовстановлюючих документів та безоплатно земельної ділянки площею 3,3940 га з кадастровим номером 3520555100:50:018:0001, розташованої за вказаною адресою, про що свідчить направлення ТОВ "ВАСКОР ПРОМ" упродовж лютого-грудня 2022 року чотирьох листів з пропозицією укладення відповідного договору оренди землі (а.с. 48-53).

Однак, не зважаючи на ігнорування Відповідачем вимог земельного законодавства, що призвело до тривалого ненадходження до бюджету орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, Олександрівська селищна рада про самовільне використання ТОВ "ВАСКОР ПРОМ" згаданої земельної ділянки уповноважені органи державного контролю та нагляду у сфері земельних відносин не повідомила, до суду за захистом інтересів територіальної громади, від імені та в інтересах якої зобов`язана діяти, з позовною заявою про стягнення з ТОВ "ВАСКОР ПРОМ" безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за користування земельною ділянкою до цього часу не звернулася.

Натомість листами від 30.03.2023 №875/02.1-16 та від 18.04.2023 №1034/02.1-16 Олександрівська селищна рада просить Знам`янську окружну прокуратуру вжити заходів представницького характеру щодо стягнення з ТОВ "ВАСКОР ПРОМ" безпідставно збережених коштів, які не надійшли до бюджету територіальної громади унаслідок не укладення Відповідачем договору оренди землі, що свідчить про відсутність наміру самостійно звернутись за захистом порушених інтересів держави до суду (а.с. 22, 26-27).

Верховним Судом у постановах від 09.06.2021 у справі № 920/839/20 та від 26.05.2021 у справі № 926/14/19 висловлено позицію, за якою у разі свідчення попереднього листування прокурора з уповноваженим органом про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У такому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави уповноваженим органом.

Сам факт не звернення до суду уповноваженого органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у звхязку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Така позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та Верховним Судом у постанові від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020).

За викладених обставин Олександрівською селищною радою належних заходів до реального поновлення порушених інтересів територіальної громади у земельній та бюджетній сферах не вжито. Таким чином, інтереси держави залишаються без належного захисту зі сторони уповноваженого органу - Олександрівської селищної ради, а вжиті нею заходи недостатні для реального відновлення інтересів держави загалом та громади зокрема.

Більш того, як вказано у постанові Великої палати Верховного суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт не звернення до суду відповідного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо стягнення несплаченої орендної плати, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вищевказані обставини, які свідчать про порушення інтересів держави в земельній і бюджетній сферах, тривале невжиття органом, наділеним такими повноваженнями, заходів щодо повернення безпідставно збереженого майна у розмірі 223 038,36 грн призводять до недоотримання коштів місцевим бюджетом та відповідно до приписів ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Олександрівської селищної ради.

Рішенням Олександрівської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області (наразі - Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області) від 05 квітня 2019 року за №824 АТ КБ "ПриватБанк" передано у постійне користування земельну ділянку комунальної власності, яка відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 3,3940 га з кадастровим номером 3520555100:50:018:0001, яка знаходиться за адресою: вул. Вокзальна,2 в смт.Олександрівка Олександрівського (наразі - Кропивницького) району Кіровоградської області для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, власником яких є АТ КБ "ПриватБанк", а саме: комплексу будівель загальною площею 805,93 кв.м., який належав Акціонерному товариству на праві приватної власності, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. 06 червня 2016 року, номер запису про право власності 14873312, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 890350435205 (а.с. 31-33, 45).

За твердженням прокурора, за користування земельною ділянкою АТ КБ "ПриватБанк" сплачувався земельний податок, заборгованість зі сплати якого відсутня.

Прокурор зазначає, що АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області 16.12.2021 з листом за №Е93.0.0.0/0-211216/21730, 14.04.2022 листом за №Е.93.0.0.0/0-6844770 та 15.07.2022 з листом за №Е. 93.0.0.0/0-220715/13004 (а.с. 28) про припинення права користування земельною ділянкою площею 3,3940 га з кадастровим номером 3520555100:50:018:0001, яка знаходиться за адресою: вул. Вокзальна, 2 в смт. Олександрівка, Олександрівського (наразі - Кропивницького) району Кіровоградської області у зв`язку з продажем нерухомості (нафтобази), що розташована на зазначеній земельній ділянці.

Листи АТ КБ "ПриватБанк" від 16.21.2021 №Е93.0.0.0/0-211216/21730 та від 14.04.2022 №Е.93.0.0.0/0-6844770 до суду не надані та в матеріалах справи відсутні.

Припинення права власності АТ КБ "ПриватБанк" на спірне нерухоме майно підтверджується укладеним 10.12.2021 між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "ВАСКОР ПРОМ" договором купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький (колишній Олександрівський) район, смт. Олександрівка, вул. Вокзальна, буд.2, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Алейніковим М.В. та зареєстрований в реєстрі за №1414 (а.с. 36-37).

За результатами розгляду листа АТ КБ "ПриватБанк" Олександрівською селищною радою 23.09.2022 прийнято рішення №3981 про припинення АТ КБ "ПриватБанк" права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3520555100:50:018:0001 загальною площею 3,3940 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована за адресою: вул. Вокзальна, 2, селище міського типу Олександрівка Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (а.с. 46).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №289565939 від 10.12.2021, право власності ТОВ "ВАСКОР ПРОМ" на комплекс будівель, розташованих на земельній ділянці площею 3,3940 га з кадастровим номером 3520555100:50:018:0001, яка знаходиться за адресою: вул. Вокзальна,2 в смт.Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.12.2021 (номер запису про право власності 45576087) (а.с. 33).

Згідно з інформацією Олександрівської селищної ради (лист від 18.04.2023 №1034/02.1-16) встановлено, що з моменту реєстрації речового права на нерухоме майно, тобто з 10.12.2021 ТОВ "ВАСКОР ПРОМ" до вказаного органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3520555100:50:018:0001 загальною площею 3,3940 га, яка розташована за адресою: вул. Вокзальна, 2, селище міського типу Олександрівка Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області не зверталося та договір оренди вказаної земельної ділянки між Олександрівською селищною радою та ТОВ "ВАСКОР ПРОМ" не укладався (а.с. 31-32).

Згідно з Актом візуального огляду земельної ділянки з кадастровим номером 3520555100:50:018:0001 загальною площею 3,3940 га, яка розташована за адресою: вул.Вокзальна, 2, селище міського типу Олександрівка Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 30.03.2023, вказана земельна ділянка фактично використовувалась ТОВ "ВАСКОР ПРОМ" (а.с. 72-75).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.05.2023 за №333199851 встановлено, що на підставі розподільчого балансу, виданого 27.01.2023 ТОВ "ВАСКОР ПРОМ", 15.04.2023 зареєстровано право власності на комплекс будівель за адресою вул. Вокзальна, 2, смт. Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області за Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРАМБУЕСА", (номер відомостей про речове право 49971554) (а.с. 78-79).

Таким чином, ТОВ "ВАСКОР ПРОМ", будучи власником об`єкту нерухомого майна, а саме - комплексу будівель, розташованих за адресою: вул. Вокзальна, 2, смт. Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області, фактично у період з 10.12.2021 (тобто з моменту набуття права власності на нерухоме майно) до 15.04.2023 (до дня припинення права власності на об`єкт нерухомості та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості, розташований за вказаною адресою за ТОВ "ФРАМБУЕСА") було фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 520555100:50:018:0001, на якій розміщений вказаний об`єкт нерухомості, без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Упродовж вказаного періоду не сплачувалась орендна плата за використання земельної ділянки площею 3,3940 га з кадастровим номером 3520555100:50:018:0001 по вул. Вокзальна, 2, смт. Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області, яка фактично використовувалась для розміщення комплексу будівель, що знаходились у власності ТОВ "ВАСКОР ПРОМ", що й стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору господарський суд враховує таке.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України, з посиланням на яку заявлено позовні вимоги, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. (ч. 1)

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч. 2)

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. (ст. 2)

Використання землі в Україні є платним; об`єктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону. (ст. 206 Земельного кодексу України)

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Як вбачається із положень ст. 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас, ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.

Стаття 120 Земельного кодексу України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на будівлю) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, ст. 120, 125 Земельного кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований.

У разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України. Наведений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією нерухомістю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу у період з 10.12.2021 до 15.04.2023 належав на праві власності об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель за адресою вул. Вокзальна, 2, смт. Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.12.2021, який укладено між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "ВАСКОР ПРОМ", посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Алейніковим М.В. та зареєстрований в реєстрі за №1414 (а.с. 36-37).

Спірне нерухоме майно належало відповідачу до 15.04.2023, згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.05.2023 за №333199851, з якої судом встановлено, що на підставі розподільчого балансу, виданого 27.01.2023 ТОВ "ВАСКОР ПРОМ", 15.04.2023 зареєстровано право власності на комплекс будівель за адресою вул. Вокзальна, 2, смт. Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області за Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРАМБУЕСА" (номер відомостей про речове право 49971554) (а.с. 78-79).

Набута відповідачем будівля за нормами ст. 181 Цивільного кодексу України є нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) та органічно і нерозривно пов`язаним з земельною ділянкою з кадастровим номером 3520555100:50:018:0001. Тому, передача відповідачеві права власності на нежитлову будівлю автоматично призвела до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці будівлі та споруди.

Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

Крім того, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно 206 Земельного кодексу України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

При цьому, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Як зазначалося вище, земельна ділянка з кадастровим номером 3520555100:50:018:0001, на якій розташований належний відповідачу об`єкт нерухомості відноситься до земель комунальної власності територіальної громади смт Олександрівка в особі Олександрівської міської ради. Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України, п.п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України власником майна, фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою), також є територіальна громада смт Олександрівка в особі Олександрівської міської ради.

Разом з тим, доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Олександрівською міською радою та державної реєстрації такого права, матеріали справи не містять.

Згідно з нормами ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, за змістом абзацу 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підп. 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Подібне визначення міститься і у ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХII Податкового кодексу України.

Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, зокрема, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу з орендної плати за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підп. 271.1.1. п. 271.1. ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно зі ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до рішень Олександрівської селищної ради №1023 від 29.06.2021 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на 2022 рік" та № 3916 від 24.06.2022 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території Олександрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на 2023 рік" передбачено, що плата за користування земельними ділянками, які відносяться до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення нормативну грошову оцінку яких проведено, які використовуються юридичними особами для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Згідно з інформацією, наданою Головним Управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі № 18-22-0.555,2-1664/290-23 від 19.07.2023, грошова оцінка земельної ділянки площею 33 940 кв. м з кадастровим номером 3520555100:50:018:0001 станом на 01.01.2021 складала 5 153 816,60 грн, станом на 01.01.2022 складала 5 670 013,31 грн (а.с. 55).

Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 05.04.2023, грошова оцінка земельної ділянки площею 33 940 кв. м з кадастровим номером 3520555100:50:018:0001 станом на 01.01.2023 складала 6 520 379,46 грн (а.с. 54).

Господарський суд враховує, що чинне земельне законодавство, в тому числі ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, результатом нормативної грошової оцінки земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), яка надається відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки проведена та не зазнала змін у цей період.

Із розрахунку позивача вбачається, що за період з 10.01.2022 по 15.04.2023 відсутня будь - яка оплата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3520555100:50:018:0001.

Перевіривши розрахунок прокурора, суд зазначає, що прокурором арифметично не вірно розраховано розмір безпідставно збережених відповідачем коштів у сумі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3520555100:50:018:0001 за період з 10.01.2022 по 15.04.2023.

Здійснивши власний розрахунок заборгованості суд встановив:

- за період з 10.01.2022 по 31.12.2022 за формулою 5 670 013,31 грн Х 3% : 365 Х 356 = 165 906,14 грн;

- за період з 01.01.2013 до 15.04.2023 за формулою 6 520 379,46 грн Х 3% : 365 Х 105 = 56 271,17 грн.

Враховуючи вище наведене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність правових підстав для його задоволення частково в сумі 222 177,31 грн.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКОР ПРОМ" ( вул. Чехова, б. 1, оф. 301, м. Житомир, Житомирська область, 10003, ідентифікаційний код 44078610) на користь держави в особі Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Незалежності України, 42 А, смт. Олександрівка, Кіровоградська область, 27300, ідентифікаційний код 04364035) кошти в сумі 222 177,91 грн за безоплатне користування земельною ділянкою площею 3,3940 га з кадастровим номером 3520555100:50:018:0001, яка знаходиться за адресою: вул. Вокзальна,2 в смт.Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області, перерахувавши їх за платіжними реквізитами: розрахунковий рахунок: UА278999980334179812000011 в ГУК у Кіровоградській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 37918230, код класифікації доходів бюджету-18010600.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКОР ПРОМ" ( вул. Чехова, б. 1, оф. 301, м. Житомир, Житомирська область, 10003, ідентифікаційний код 44078610) на користь Кіровоградської обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 3 332,53 грн на р/р UА848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДР 02910025.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суд звертає увагу учасників справи про обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України.

Копії рішення направити Кіровоградській обласній прокуратурі; Знам`янській окружній прокуратурі через систему "Електронний суд", позивачу (ІНФОРМАЦІЯ_1) та відповідачу (вул. Чехова, б. 1, оф. 301, м. Житомир, Житомирська область, 10003).

Повне рішення складено 14.12.2023.

Суддя М.С. Глушков