Ухвала

від 07.12.2023 по справі 914/2369/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

07.12.2023 Справа № 914/2369/23

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, м. Львів, в інтересах держави в особі,позивача 1:Міністерства оборони України, м. Львів, позивача 2:Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району), м. Львів, до відповідача:Приватного підприємства «Барбарас-Україна», м. Жовква Львівської обл.,про:стягнення 495?741,82 грн боргу, 52?826,27 грн пені та 2?934,00 грн трьох відсотків річних.За участю:прокурора:Бучко Р. В.,позивача 1:Шведа О. Б. - представник,позивача 2:Бринько М. Р. представник,відповідача:не з`явився.Встановив.

На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі позивача 1: Міністерства оборони України, позивача 2: Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) до відповідача: Приватного підприємства «Барбарас-Україна» про стягнення 495?741,82 грн боргу, 52?826,27 грн пені та 2?934,00 грн штрафу.

Детальний рух справи відображено у попередніх ухвалах та протоколах суду.

Ухвалою суду від 24.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.11.2023. В подальшому, у судовому засіданні 07.11.2023 оголошено перерву до 14.11.2023.

09 листопада 2023 року до суду надійшла заява (вх. № 27314/23) прокурора, у якій заявник повідомляє суд, що у прохальній частині позову допущено опису, а саме: сума 2934,00 грн визначена як штраф, однак насправді така сума є трьома відсотками річних, що підтверджується розрахунком даного нарахування, що долучений до позовної заяви. Відтак, прокурор просить суд прийняти до уваги наведене та читати п. 2 прохальної частини позовної заяви так: «Стягнути з приватного підприємства «Барбарас-Україна» (80300, Львівська обл., Львівський р-н, м. Жовква, вул. Львівська, 98А, код юр. особи 34466061) на користь Міністерства оборони України в особі Самбірської КЕЧ (району) (81400, Львівська обл., с. Самбір, вул. Завокзальна, 13, код юр. особи 26622609) заборгованість у сумі 551502,09 грн., з яких: 495741,82 грн основної суми заборгованості, 2934 грн 3% річних, 52826,27 грн пені».

У судове засідання 14.11.2023 з`явились прокурор та представники позивача, представник відповідача у засідання не прибув та не повідомив суду причин своєї неявки.

У даному засіданні суд протокольною ухвалою прийняв до розгляду заяву прокурора про виправлення описки у позовні заяві (вх. № 27314/23 від 09.11.2023) та постановив здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням п. 2 прохальної частини позовної заяви, що викладений так: «Стягнути з приватного підприємства «Барбарас-Україна» (80300, Львівська обл., Львівський р-н, м. Жовква, вул. Львівська, 98А, код юр. особи 34466061) на користь Міністерства оборони України в особі Самбірської КЕЧ (району) (81400, Львівська обл., с. Самбір, вул. Завокзальна, 13, код юр. особи 26622609) заборгованість у сумі 551502,09 грн., з яких: 495741,82 грн основної суми заборгованості, 2934 грн 3% річних, 52826,27 грн пені».

Крім того, з урахуванням наведених обставин, посилаючись на ст. 243 ГПК України, суд з власної ініціативи вважає за необхідне виправити описки, допущені у вступній частині ухвал суду від 08.08.2023, від 17.08.2023, від 19.09.2023, від 05.10.2023, від 24.10.2023 та від 07.11.2023, виклавши предмет даного спору так: « 495?741,82 грн боргу, 52?826,27 грн пені та 2?934,00 грн трьох відсотків річних».

За наслідками судового засідання 14.11.2023 у розгляді справи оголошено перерву до 07.12.2023.

04 грудня 2023 року прокурором подано до суду заяву про уточнення (зміну) позовних вимог (вх. № 4855/23). Подана заява обґрунтована тим, що у ході розгляду справи позивачем здійснено уточнення розрахунків штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, зокрема, проведено розрахунки штрафних санкцій окремо, за кожним виставленим та несплаченим відповідачем рахунком. Таким чином, за результатами проведених розрахунків з відповідача підлягає стягненню 522469,64 грн., з яких: 495741,82 грн основний борг, 23177,5 грн пеня, 1390,65 грн три відсотки річних та 2159,67 грн інфляційні втрати.

Також, 04.12.2023 прокурором подано клопотання (вх. № 29637/23), у якому викладено прохання поновити процесуальний строк та прийняти до розгляду повторні розрахунки спірної заборгованості, що долучені до заяви про уточнення (зміну) позовних вимог (вх. № 4855/23 від 04.12.2023). Крім того, для вчинення відповідних дій прокурор просить суд повернутися до підготовчої стадії розгляду даної справи.

У судове засідання 07.12.2023 явку своїх представників забезпечила прокуратура та позивачі. Відповідач у дане засідання не прибув.

Щодо заяви прокурора про уточнення (зміну) позовних вимог (вх. № 4855/23 від 04.12.2023).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження як збільшити, так і зменшити розмір позовних вимог.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги з якою позивач звернувся до відповідача.

Пунктом 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, що ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК.

Суд звертає увагу, що подаючи заяву про уточнення (зміну) позовних вимог, прокурор не тільки змінює кількісні показники та періоди нарахувань пені і трьох відсотків річних, але й додає вимогу про стягнення 2159,67 грн інфляційних втрат.

Відтак, виходячи зі змісту, поданої прокурором заяви (вх. № 4855/23 від 04.12.2023) та конкретних обставин справи, суд розцінює її як заяву про зміну предмету позову, приймає таку заяву та постановляє здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням змін викладених у такій заяві.

Щодо клопотання прокурора (вх. № 29637/23 від 04.12.2023) про поновлення процесуального строку та прийняття до розгляду повторних розрахунків спірної заборгованості.

Частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію ( частини 5 - 6 статті 119 ГПК України).

Тобто, з аналізу вказаних вище норми вбачається, що процесуальний закон надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.

Також, суд зазначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).

Визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу. Натомість установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи (правова позиція, що викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справах N 917/1338/18, N 922/2005/18).

Такої ж позиції дотримується суд у даній справі, при цьому, звертаючи увагу сторін, що обов`язком суду є з`ясування дійсних обставин справи, перевірка їх доказами та установлення за результатами такої перевірки обґрунтованості заявлених позовних вимог. На думку суду, прийняття до розгляду заяви прокурора про зміну предмета позову без прийняття до розгляду розрахунків, які підтверджують нарахування, що складають новий предмет спору є беззмістовним, відтак, розглянувши заявлене клопотання та заслухавши позиції представників сторін, присутніх у судовому засіданні 07.12.2023, суд дійшов висновку поновити прокурору строк на подання доказів та прийняти подані докази до матеріалів справи.

Щодо повернення до розгляду справи № 914/2369/23 у підготовчому провадженні.

Згідно з пункту 7, 10 частини 1 статті 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві …; вирішує заяви та клопотання учасників справи

Беручи до уваги те, що питання про зміну предмета позову та прийняття до матеріалів справи доказів повинне вирішуватись в межах підготовчого провадження, однак, необхідність вчинення відповідних дій була виявлена на стадії розгляду справи по суті, суд вважає можливим у даному випадку повернутись до розгляду справи № 914/2369/23 у підготовче провадження, зважаючи на таке.

Право на справедливий суд встановлено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зміст права на справедливий розгляд справи висвітлюється в практиці Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні у справі «Руіз-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain, заява № 12952/87, від 23 червня 1993 року, п. 63) ЄСПЛ зазначив, що принцип рівності сторін (рівних процесуальних можливостей) є одним з проявів справедливого розгляду, який включає фундаментальне право на змагальність розгляду. Зокрема, кожна сторона вправі знати про доводи та докази, представлені іншою стороною, та мати дієву можливість коментувати їх.

У рішенні у справі «Вержбицький проти Польщі» (Wierzbicki v. Poland, заява № 24541/94, від 18 червня 2002, п. 39) ЄСПЛ, посилаючись на рішення у справі «Домбо Бехер проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands, заява № 14448/88, п. 33), наголосив, що стосовно судового процесу, який стосується протилежних приватних інтересів, принцип рівності сторін передбачає, що кожній стороні забезпечується достатня можливість представити свою позицію - включаючи докази - з дотриманням вимог, які не ставлять сторону в невигідне становище по відношенню до опонента.

Наведена практика ЄСПЛ свідчить, що за наявності спору про право цивільне держава повинна забезпечити учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів.

На досягнення цієї мети спрямовані правила Господарського процесуального кодексу України, що регламентують позовне провадження, в тому числі правила здійснення та проведення підготовчого засідання у кожній судовій справі, яка розглядається у загальному позовному провадженні ураховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин.

У пункті 30 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: «Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя».

Частина перша статті 177 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Узагальнюючи вищенаведене, задля належного та повного виконання завдань підготовчого провадження, для справедливого та неупередженого вирішення спору, встановлення фактичних обставин справи, зважаючи, що даний випадок є винятковим і потребує вжиття процесуальних заходів, вжиття яких можливе лише у підготовчому провадженні, суд дійшов висновку про необхідність повернення у підготовче провадження, прийняття до розгляду заяви прокурора про уточнення (зміну) позовних вимог, поновлення строку на подання доказів та долучення таких доказів до матеріалів справи.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 13, 41, 46, 69, 71, 98, 177, 182, 183, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Повернутися до розгляду справи № 914/2369/23 у підготовчому провадженні.

2.Заяву Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про уточнення (зміну) позовних вимог (вх. № 4855/23 від 04.12.2023) задовольнити. Здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням змін, викладених у такій заяві.

3.Клопотання Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони (вх. № 29637/23 від 04.12.2023) задовольнити.. Поновити пропущений строк для подання доказів, долучених до такого клопотання та прийняти подані докази до матеріалів справи.

4.Призначити підготовче засідання на 19.12.2023 о 09:30 год. у приміщенні Господарського суду Львівської області (адреса: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх).

5.Явку учасників процесу у наступне підготовче засідання визнати обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржено у порядку визначеному розділом IV Господарськиого процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 12.12.2023.

Суддя Трускавецький В.П.