Ухвала

від 07.12.2023 по справі 461/5925/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

07.12.2023 Справа № 461/5925/22

За позовом: Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл.Ринок,1; ідент.код 04055896)

до Відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Площа Ринок, 43» (79008, м.Львів, пл.Ринок,43; ідент.код 42153236),-

Третя особа-1 (на стороні Позивача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Галицька,15; ідент.код 25558625),

Третя особа-2 (на стороні Відповідача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43» (79008, м.Львів, пл.Ринок, буд.43; ідент.код 38056840),-

про: витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мацейко А.Ю.

Представники:

Позивача: не прибув;

Відповідача: Вовк У.Я. Довіреність б/н від 22.02.2023;

Третьої особи-1: Чижович І.З. Посвідчення №230203002 дійсне до 31.12.2023;

Третьої особи-2: не прибув.

Присутній: прокурор Мацюра Я.Р.

Процесуальні дії вчинено Судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Суд встановив:

Львівською міською радою подано Позовну заяву з вимогою про витребування з приватної власності Обслуговуючого кооперативу «Площа ринок, 43» (Відповідача) у комунальну власність територіальної громади м.Львова приміщення (загальною площею 48,2 м2), розташованого у будинку №43 на площі Ринок міста Львова.

Галицький районний суд м.Львова, Ухвалою від 09.12.2022, передав дану справу за належною підсудністю на розгляд Господарського суду Львівської області.

Відповідачем подано Відзив з обґрунтуванням безпідставності позовної вимоги, а також - Пояснення.

Третьою особою-1 подано Відзив з обґрунтуванням наявності підстав для задоволення позову.

Суд у новому складі прийняв справу до розгляду Ухвалою від 08.06.2023.

Судом, Ухвалою від 20.07.2023, здійснено повернення на стадію підготовчого провадження у справі та залучено до участі у справі Третю особу-2.

Третьою особою-2 надано Пояснення з обґрунтуванням безпідставності позову.

Відповідачем подано Пояснення від 15.06.2023 із додатковими доказами без обґрунтування, при цьому, причин неподання Висновку експерта від 15.12.2022 із Відзивом.

15.06.2023 Відповідачем подано Клопотання про приєднання до матеріалів справи Висновку Експертів від 15.12.2022.

Позивачем надано Пояснення стосовно обставин, зазначених Третьою особою-2 (у Поясненнях).

Також Позивачем заявлено Клопотання про витребування доказу та Заяву про поновлення строку на заявлення Клопотання про витребування.

Львівською обласною прокуратурою подано Клопотання про вступ у справу з метою захисту інтересів Держави (яке підписано заступником керівника) з таким обгрунтуванням:

-11.08.2023 Верховним Судом відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури на Постанову Львівського апеляційного суду від 17.05.2023 у справі № 461/107/18 за позовом заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах Держави в особі Львівської міської ради до Плонки Ю. Є., Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43» (Треті особи: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Р.Гусак, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради) про скасування державної реєстрації' права власності та витребування майна;

-предметом розгляду справи № 461/107/18 є витребування допоміжних приміщень першого поверху площею 49.0 кв. м за адресою: пл. Ринок. 43 у м.Львові;

-обставини, які будуть досліджуватись в межах господарської справи №461/5925/22, а саме щодо права власності на спірне майно, статусу спірних допоміжних приміщень, передачі їх Львівською міською радою співвласникам багатоквартирного будинку як допоміжних, пов`язані з обставинами цивільної справи № 461/107/18;

-водночас, обставини, які є предметом дослідження у цивільній справі № 461/107/18, можуть вплинути на оцінку доказів у господарській справі №461/5925/22;

-на органи прокуратури, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом;

-право на звернення прокурора або його заступника до господарського суду в інтересах Держави передбачено ст. 4 ГПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»;

-відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, вступати у справу, порушену за позовом іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;

-крім цього, згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України, прокурор може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті;

-відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів;

-враховуючи те, що справа № 461/5925/22 зачіпає інтереси Держави у сфері комунального майна, з метою захисту інтересів Держави в особі Львівської міської ради, яка представляє об`єднану територіальну громаду Львівщини у даній справі, та те, що предметом спору у справах №461/107/18 і №461/5925/22 є одне і те ж саме нерухоме майно, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», подається Заява про вступ Львівської обласної прокуратури у справу № 461/5925/22;

Також Львівською обласною прокуратурою надано Пояснення стосовно підстав підписання заступником керівника Заяви про вступ у дану справу та, зокрема, зазначено:

-у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що суд знає право; суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін та самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus);

-відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка, серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом;

-представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист цих інтересів у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»);

-межі повноважень прокурора передбачені як процесуальним законодавством (Господарським процесуальним кодексом України), так і Законом України «Про прокуратуру»;

-відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення цих інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб?єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу;

-повноваження прокурора передбачені ст. 53 ГПК України, згідно з якою у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;

-водночас, прокурор може брати участь у розгляді судом господарських справ як представник органу прокуратури, яка має статус відповідача, позивача або третьої особи, а також - як представник держави, виконуючи конституційну функцію представництва інтересів;

-зокрема, статус прокурора, що здійснює представництво інтересів Держави в суді, не можна ототожнювати зі статусом представника в судовому процесі, оскільки відносини між представником і довірителем ґрунтуються на договорі доручення;

-із наведених правових норм убачається, що прокурор у таких випадках виконує функцію представництва інтересів держави, яка одночасно є його конституційним обов?язком;

-слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбачену цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави;

-відповідно до приписів статті 5 даного Закону, функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами, перелік посад яких вказано у статті 15 цього Закону;

-при цьому прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі (ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»);

-також потрібно враховувати і правову позицію Конституційного Суду України, викладену у Постанові від 08.04.1999 у справі Nє 3-рп/99, зокрема, що представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб?єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації;

-у зв?язку з цим не можна ототожнювати статус прокурора, що здійснює представництво інтересів держави в суді, зі статусом представника в господарському процесі, оскільки відносини між представником і довірителем грунтуються на договорі доручення;

-види представництва сторін в суді, які врегульовані нормами статей 56 - 61 ГПК України, передбачають обов?язковий порядок правових відносин між представником і особою, яку він представляє;

-натомість, повноваження прокурора при здійсненні представництва інтересів Держави визначені ст. 53 ГПК України;

-крім того, відповідно до вимог ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов?язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє;

-представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства;

-за змістом ст. 238 ЦК України, ст. 61 ГПК України, представник, для виконання своїх обов?язків, наділяється довірителем відповідними повноваженнями і не може виходити за їх межі, якщо не одержить на це спеціального дозволу;

-здійснюючи представництво інтересів держави, прокурор не обмежений волею суб?єкта, від імені якого він представляє інтереси держави, і діє автономно, незалежно від нього;

-зокрема, ч. 5 ст. 55 ГПК України та ч. 4 ст. 57 ГПК України передбачено, що відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті;

-оскільки прокурор діє виключно від імені та в інтересах держави, то ні суб?єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, ні прокурор, яким здійснено вступ у розгляд справи, не наділені правом надавати йому доручення на участь в судових засіданнях;

-при цьому, відповідно до ст. 59 ГПК України, прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють від імені відповідних органів, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні представники сторони чи третьої особи;

-до прокурора ці правила застосовуються у разі оскарження дій чи бездіяльності органів прокуратури та їх посадових осіб, коли прокурор в адміністративному судочинстві набуває статусу відповідача як суб?єкт владних повноважень, проте, в таких випадках прокурор не здійснює представництва інтересів держави;

-саме у справах такої категорії повноваження представників органів прокуратури, крім керівника прокуратури, можуть підтверджуватися не службовим посвідченням, а іншими документами, визначеними ст. 60 ГПК України;

-разом з тим, процесуальне становище прокурора при здійсненні конституційної функції представництва в суді інтересів держави визначається його компетенцією: прокурор є службовою особою державного органу - прокуратури і діє без його спеціальних доручень, на підставі закону та свого службового становища, оскільки виконує покладені на органи прокуратури завдання і функції щодо представництва в суді державних інтересів;

-аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України (Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України) у Постанові від 18.10.2016 у справі № 826/10324/14; від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах Верховний Суд не відступав;

-більше того, у Постанові від 17.03.2020 у справі № 704/1233/17 Верховний Суд зробив висновок, що прокурор, здійснюючи функцію представництва, діє не від імені органу прокуратури як юридичної особи, а виключно від імені держави;

-Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками; Держава набуває і здійснює цивільні права й обов?язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції; отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, у цивільних правовідносинах;

-тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов?язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у Постановах від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11 (пункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (пункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-н (пункт 26), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (пункт 8.5);

-Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (Постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-н (пункт 27));

-отже, у цій справі прокурор діє не від імені органу прокуратури як юридичної особи (ст.11 Закону України «Про прокуратуру»), а виключно від імені держави (ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»);

-відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

-крім цього, Генеральний прокурор організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур в частині виконання конституційних функцій, затверджує акти з питань щодо внутрішньої організації діяльності органів прокуратури, видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України;

-право підпису позову заступником керівника обласної прокуратури передбачене внутрішнім нормативним документом Офісу Генерального прокурора, а саме п. 6.1 Наказу Генерального прокурора № 389 від 21.08.2020 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді»;

-поряд з цим, здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України (п. 2 ст. 16 Закону України «Про прокуратури»);

-слід також зазначити, що відомості про те, що Друзюк М.В. є заступником керівника Львівської обласної прокуратури, є загальновідомою доступною інформацією, яка міститься на офіційному сайті Львівської обласної прокуратури: https://lviv.gp.gov.ua/ua/guidance.html.

Відповідачем подано Клопотання із запереченнями стосовно вступу у справу прокурора та, зокрема, зазначено:

-згідно із ч. 1 ст. 24 ЗУ Про прокуратуру, право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

-відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЗУ Про прокуратуру, керівник обласної прокуратури представляє обласну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями;

-згідно з ч. 3 ст. 11 ЗУ Про прокуратуру, у разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури;

-системний аналіз норм Закону України «Про прокуратуру» дає підстави для висновку, що повноваження щодо здійснення представництва обласної прокуратури у відносинах з органами державної влади надано її керівнику, і лише у разі його відсутності повноваження керівника має виконувати перший заступник, а у разі відсутності першого заступника - один із заступників;

-тобто, заступник прокурора області уповноважений підписувати позовну заяву Прокуратури лише у разі відсутності на дату її підписання (і подання) прокурора області та його першого заступника;

-Верховний Суд наголошує, що Законом не передбачено можливості керівника обласного органу прокуратури делегувати повноваження щодо представництва обласної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 11 цього Закону;

-дана позиція Верховного Суду викладена у Постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 260/1939/22, від 25 вересня 2019 р. у справі №819/198/17, від 27 травня 2020 року у справі №819/478/17 та в Ухвалах від 15 лютого 2021 року у справі №723/3390/17, від 09 лютого 2021 року у справі № 200/7112/20, від 01.02.2022 у справі №420/4462/20;

-матеріали справи не містять доказів відсутності керівника обласної прокуратури та першого заступника станом на день підписання позовної заяви та її подання до суду, а отже відсутні підстави для прийняття вказаної позовної заяви, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Заперечення Відповідача стосовно Заяви (Клопотання) Львівської обласної прокуратури про вступ у справу безпідставні, так як:

-нормами ст.23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено право прокурора на здійснення представництва інтересів Держави в суді;

-нормою ч.3 ст.53 ГПК України передбачено право прокурора, у визначених законом випадках, звертатись до суду з позовною заявою або вступати у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи;

-прокурор, у випадку захисту інтересів Держави, діє від її імені, а не від імені Прокуратури, тобто, - здійснює конституційну функцію представництва інтересів Держави, тому, у даному випадку, необхідно керуватись нормами ст.23 Закону «Про прокуратуру» та ч.3 ст.53 ГПК України.

Враховуючи наявність у Прокуратури повноважень на представництво інтересів Держави в Суді та наявність у Заступника керівника Львівської обласної прокуратури права на подання у Суд Заяви (Клопотання) про вступ Прокуратури у справу, наявні підстави, передбачені нормою ч.3 ст.53 ГПК України, для задоволення Клопотання Львівської обласної прокуратури про вступ у дану справу.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 53, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, - Суд

Ухвалив:

1.Задоволити Клопотання Прокуратури про вступ у справу.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і не підлягає оскарженню окремо від рішення у справі.

Суддя Стороженко О.Ф.