Рішення

від 05.12.2023 по справі 914/945/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2023 Справа № 914/945/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мебель-сервіс», м. Радехів, Радехівського району, Львівської області;

про стягнення 80465,87грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Валько Вікторія Русланівна представник;

від відповідача: Талалаєва Олена Юріївна - представник.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Державної екологічної інспекції у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мебель-сервіс» про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в розмірі 80465,87грн.

Ухвалою суду від 27.03.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.04.2023р. Ухвалою суду від 18.04.2023р. відкладено підготовче засідання на 09.05.2023р. Ухвалою суду від 09.05.2023р. відкладено підготовче засідання на 23.05.2023р. Ухвалою суду від 23.05.2023р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 13.06.2023р. В підготовчому засіданні 13.06.2023р. було оголошено перерву до 11.07.2023р.Ухвалою суду від 11.07.2023р. відкладено підготовче засідання на 25.07.2023р. Ухвалою суду від 25.07.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 12.09.2023р. В судових засіданнях 12.09.2023р., 10.10.2023р., 14.11.2023р. оголошувались перерви до 05.12.2023р.

Відповідач 10.04.2023р. подав відзив на позовну заяву за вх. № 8942/23. Через систему «Електронний суд» позивач 05.05.2023р. подав відповідь на відзив за вх. № 11236/23 та клопотання про долучення доказів за вх. № 11285/23, 02.06.2023р. подав додаткові пояснення у справі за вх. № 13888/23,18.07.2023р. подав додаткові пояснення за вх. № 17840/23, позивач 10.11.2023р. подав додаткові пояснення за вх. № 27913/23 від 15.11.2023р. із додатками.

Через систему «Електронний суд» відповідач 23.05.2023р. подав додаткові пояснення у справі за вх. № 12865/23, 09.06.2023р. подав додаткові пояснення у справі за вх. № 14488/23, 26.09.2023р. подав додаткові пояснення у справі за вх. № 23292/23.

Представник позивача в судове засідання 05.12.2023р. з`явився, надав суду усні пояснення щодо предмета позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на пояснення відповідача.

Представник відповідача в судове засідання 05.12.2023р. з`явився, надав суду усні пояснення щодо предмета позову, заперечив проти долучення доказів, доданих позивачем до додаткових пояснень за вх. № 27913/23, заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, щодо долучення пояснень позивача за вх. № 27913/23 із доданими додатками, належить зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За приписами ч. ч. 1, 2, 5 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

За умовами ч. ч. 2, 4, 8, 10 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Частиною 2 статті 164 ГПК України встановлено обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Ухвалою суду від 25.07.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 12.09.2023р.

За приписами ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Позивачем не подано заяв чи клопотань, щодо поновлення пропущеного строку про долучення доказів доданих до пояснень № 27913/23, не обґрунтовано поважності причин пропуску такого строку та неможливості подання таких доказів, із позовною заявою чи на стадії підготовчого провадження у справі, не подано суду клопотання про їх долучення до матеріалів справи доданих до пояснень документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги подання позивачем додаткових доказів на стадії розгляду справи по суті, в порушення приписів статей 80, 119, 161, 164, та 207 ГПК України, додані позивачем до письмових пояснень № 27913/23 докази, які не були подані у встановлений строк, не приймаються судом та залишаються без розгляду.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період 29.09.2020 - 12.10.2020 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мебель-сервіс» (надалі ТзОВ «Мебель-сервіс»), про що складено Акт перевірки №630/05/02/888 від 12.10.2020 року.

Позивач зазначає, що із чотирьох свердловин №1 (1313/167), 1/06, 1/08, 1/09) що здійснюють забір води із одного підземного водоносного горизонту (60/БАЛ/ВИСЛА/0388/0696/Р.БЯЛИСТОК) із встановленим лімітом забору 68064м.куб. на рік за неповний рік (9 місяців), за період з 01.01.2020р. по 30.09.2020р. видобуто 85670 м.куб. води, чим перевищено ліміт забору води 17606 м.куб. води. Виявлене є порушенням вимог п.3 ст. 44 Водного кодексу України, п. 1 умов дозволу на спеціальне водокористування №613/ЛВ/49д-19 від 10.06.2019р.

Відповідно до розрахунку проведеного за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" від 20.07.2009 № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783 (зі змінами внесеними згідно наказу Мінекологіі та природніх ресурсів України від 30.06.11 №220, та №367 від 13.10.15, розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів становить 80 465,87 грн.

У відповіді на відзив за вх. № 11236/23 позивач зазначив, що згідно п.7 ст. 44 Водного кодексу України водокористувач повинен здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод. У додаткових поясненнях за вх. № 13888/23 позивач вказує, що розрахунок проведено за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 20.07.2009 N 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за №767/16783 (зі змінами внесеними згідно наказу Мінекології та природніх ресурсів України від 30.06.11 №220, та №367 від 13.10.15 ), і становить 80 465,87 грн.

Позивач зазначив, відповідно до ст.44 Водного Кодексу водокористувачі зобов`язані здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Оскільки дані журналу не містили посилання на дані вимірювальної техніки інспекцією прийнято рішення використовувати в частині розрахунку дані отримані з лічильників свердловин.

Позивач наголошує, що розрахунок збитків заподіяних державі, проведений уповноваженими особами Інспекції за період з 01.01.2020 р. по 30.09.2020р. Предметом спору даної справи №914/945/23 є порушення норм Водного Кодексу України, а саме використання водних ресурсів з перевищенням ліміту встановленому у дозволі на спеціальне водокористування, виданий ТзОВ «Мебель-Сервіс» від 10.06.2019р. за № 613/ЛВ/49д-19, терміном дії до 10.06.2024р.

Додатково, позивач звертає увагу, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2021р. у справі № №380/3015/21 встановлено, що у період з 29.09.2020 по 12.10.2020 Інспекцією була проведена перевірка товариства щодо виконання вимог попереднього винесеного припису № 675-05 від 06.12.2019, у результаті якої було встановлено, що вимоги даного припису не виконані, а виявлені порушення умов дозволу на спеціальне водокористування № 613/ЛВ/49д-19 від 10.06.2019 не усунені, зокрема в частині перевищення річного ліміту забору води на 17 606 м3 (не виконаний пункт 37 припису № 675-05 від 06.12.2019).

У додаткових поясненнях за вх. № 17840/23 позивач вказує, що розрахунки, надані відповідачем не можна брати до уваги, оскільки вони суперечливими та помилковими.

З огляду на викладене вище, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в розмірі 80465,87грн.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву за вх. № 8942/23 від 10.04.2023р. відповідач зазначив, що не погоджується із заявленими позовними вимогами з огляду на наступне.

Відповідач вказує, що у період з 29.09.2020 р. по 12.10.2020р. Держекоінспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТзОВ «Мебель-Сервіс» (Акт перевірки № 630/05/02/888), за результатами якої складено розрахунок розміру відшкодування збитків, завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 80 465,87 гривень.

Відповідач вважає, що вищевказаний розрахунок є безпідставним та складений Держекоінспекцією з порушенням норм чинного законодавства виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9.2. Методики, фактичний об`єм води, що використано самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинного обліку водокористування; звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна); звітності за формою № 7-гр (підземні води) (річна); податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води; ліміту забору та використання води; індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

На думку відповідача, як вбачається зі спірного Розрахунку, у період з 01.01.2020 року по 29.09.2020 року (274 доби) з трьох свердловин № 1/06, 1/08, 1/09 видобуто 84105,2 м. куб. води без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням, на переконання Держекоінспекції, вимог ст. 19 Кодексу України про надра, та необґрунтовано встановлено, що за добу видобувається 306,95 м. куб. води (84 105,2 м. куб/274 дні). Відповідач зазначає, що даний факт уже спростовано рішенням Господарського суду Львівської області від 26.04.2021 року у справі № 914/320/21.

При цьому, як стверджує відповідач, окремі дані для розрахунку було взято з показників лічильників (даних водолічильного обладнання), які фактично встановлені у виробничому приміщенні ТЕС та які фіксують кількість циркульованої води з метою контролю виробничого процесу, а не кількість видобутої води із кожної свердловини окремо. Водночас не взято до уваги дані первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення, або довідки юридичної особи, як це передбачено п. 9.2. Методики. Окрім показників лічильників, які не мають відношення до обліку води, видобутої з свердловини, для розрахунку використано дані Журналу обліку споживання води із однієї свердловини 1/08 лише за період з 01.01.2020 року по 19.05.2020 року (16 772,2 м. куб.).

Відповідач стверджує, що при проведенні розрахунку Держекоінспекція діяла не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України оскільки використані сумнівні дані не передбачені п. 9.2. Методики та не мають підтвердження належними і допустимими доказами. Таким чином, на переконання відповідача, розрахунок проведено з порушенням вимог п.9.2. Методики, а тому він не може бути використаний при вирішенні питання про відшкодування збитків.

Відповідач вказує, що під час проведення перевірки Держекоінспекцією не вимагалось надання пояснень або довідок, документів, матеріалів передбачених п.9.2. Методики для використання їх під час проведення розрахунку, при цьому, всі журнали обліку води за 2019, 2020 роки ТзОВ «Мебель-Сервіс» представлені, однак, не взяті до уваги інспекторами Держекоінспекції ні при проведенні перевірки, ні під час складання розрахунку.

Відповідач зазначає, що в акті перевірки Держекоінспекцією зафіксовано показники лічильників, які не мають відношення до обліку води, видобутої зі свердловин, зокрема тих, які встановлені у виробничому приміщенні ТЕС, та фіксують кількість частково циркульованої води з метою контролю виробничого процесу, та внесено дані, які є недостовірними, не мають підтвердження належними доказами, тому не можуть бути допустимими доказами, які б підтверджували у даній справі факт завдання ТзОВ «Мебель-Сервіс» шкоди.

Також відповідач повідомив, що наданий позивачем спірний розрахунок від 02.11.2020 року вважає необґрунтованим, для спростування вищезазначеного розрахунку відповідач надав таблицю-розрахунок яка складена відповідно до журналів обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), звітності за формою № 7-гр (підземні води) (річна) та податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, в якій зазначено фактичні об`єми забору води зі свердловин № 1/06, № 1/08, 1/09 за період 9 місяців, відповідно до якої, перевищення об`ємів забору води відсутні.

Відповідач наголошує, що дії (бездіяльність) відповідача, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, шкода та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою за заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність елементів делікту свідчить про відсутність складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Щодо Рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/3015/21 від 25.06.2021 року, яким було анульовано дозвіл на спеціальне водокористування, за № 613/ЛВ/49д-19 від 10.06.2019 терміном дії до 10.06.2024 виданий ТзОВ «Мебель-Сервіс», відповідач повідомив, що 10.06.2019 року ТзОВ «Мебель-Сервіс» отримано дозвіл на спеціальне водокористування, за № 613/ЛВ/49д-19 від 10.06.2019 терміном дії до 10.06.2024р.

Наказом № 328 від 06.05.2021 року Державного агентства водних ресурсів України було анульовано дозвіл на спеціальне водокористування № 613/ЛВ/49д-19 від 10.06.2019 . Однак, 13.05.2021 року Державним агентством водних ресурсів України було видано відповідачу новий дозвіл на спеціальне водокористування № 34/ЛВ/49д-21 строком дії з 12.05.2021 року по 12.05.2026 року, що заперечує факт здійснення господарської діяльності без дозволу на спецводокористування.

У додаткових поясненнях за вх. № 12865/23 відповідач зазначив, що 10.06.2019 року Позивач отримав дозвіл на спеціальне водокористування за № 613/ ЛВ/49д-19. Відповідно до умов вказаного дозволу, такий надавався для декількох свердловин з різними підземними горизонтами, та встановлені відповідні ліміти. Так, ліміт на забір води для кожного річкового басейну з підземних вод встановлювався різний. З р. Бялисток такий ліміт був встановлений у межах 203,79 куб. м. в добу, та 68,064 тис. куб.м.на рік. Згідно наданого дозволу на вказаному річковому басейні розташовані 4 свердловини, які використовуються позивачем. Такі свердловини знаходяться на земельній ділянці, яка перебуває у власності позивача.

Відповідач вказує, що у 2020 році подавав звіт за формою № 7-гр (підземні води) (річна) та звіт за використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), які долучались до відзиву на позовну заяву. Подання такої форми звітності передбачено п. 1.3 розд. І «Порядку ведення державного обліку водокористування» затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 із змінами (Порядок).

Також, враховуючи наявність дозволу на спеціальне водокористування, відповідач сплачував рентну плату за кожний квартал дії такого дозволу.

Окрім того, відповідач у 2020 році вів журнал обліку води по кожній свердловині. Враховуючи зафіксовані у такому журналі об`єми води, за період з 01.01.2020 року по 30.09.2020 року по трьох свердловинах було використано 37040 куб. м. води., тобто в межах ліміту, який визначений у спеціальному дозволі. З огляду на вказане, відповідач стверджує, що жодного перевищення лімітів забору води не допустив, та заборгованості по рентній платі за вказаний період немає.

Розрахунок, який був поданий позивачем, на думку відповідача, не відповідає тим показникам і даним, які були наведені в акті, що вказує на протиправність дій зі сторони позивача.

Відповідно до п.п. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платники рентної плати за спеціальне використання води подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.

Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за спеціальне використання води.

Враховуючи наведене, відповідач сформував податкову звітність, подав таку у відповідні податкові органи та сплатив рентну плату.

Відповідач стверджує, що у п.9.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів вказано, що фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Відтак, у даному пункті наведений вичерпний перелік документів, які аналізуються під час визначення об`ємів води. Відповідач надав вказані документи, і первинну документацію, у вигляді журналів обліку води, звітність за формою № 7-гр., та звітність за формою 2ТП, спеціальний дозвіл на водокористування. Вказана методика не визначає порядок отримання інших даних для проведення розрахунку, а тому такий розрахунок проведений не на підставі методики, що робить його незаконним.

З огляду на вищенаведене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Обставини, встановлені судом.

Державною екологічною інспекцією у Львівській області (позивач по справі) у період 29.09.2020 - 12.10.2020 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Мебель-сервіс» (відповідач по справі).

За наслідками вказаної перевірки складено Акт перевірки №630/05/02/888 від 12.10.2020 року. Вказаний акт підписали державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Львівської області С.І. Швайка, А.І. Мандій, І. М. Савчишин, С.М. Джура, О.П. Довган., директор ТОВ «Мебель-сервіс» Ю.В. Лящук відмовився підписувати та отримувати даний Акт, про що внесено відповідний запис.

Відповідно до акту №630/05/02/888 від 12.10.2020р. відповідачем не внесено зміни у дозвіл на спецводокористування стосовно лімітів забору води із свердловини №1/08 та перевищується ліміт забору та використання води із свердловин №1/08,1/06, 1/09 на території Половецької сільської ради Радехівського району. Згідно дозволу на спецводокористування №613/ЛВ/49д-19 від 10 06.2019р. встановлено загальний ліміт забору води 203,79м.куб. для чотирьох свердловин (№1/08,1/06,1/09 на території Половецької сільської ради Радехівського району та №1; (1313/167) в м. Радехів по вул. Витківська) джерелом водопостачання яких є один підземний водоносний горизонт - р. Бялисток.

Згідно отриманих даних водолічильного обладнання із свердловин №1/08,1/06,1/09 за 6 діб (показники лічильника взято з 11.30до 12.30 30.09.2020р. та повторні з 11.30 до 12.30год 06.10.2020р.» спожито разом 1464 м.куб, води. Відповідно за добу із трьох свердловин видобуто 245 м.куб. води що значно перевищує ліміт забору води 203,79м.куб., при тому що до уваги не взято кількість води видобутої із свердловини №1 (1313/167) в м. Радехів по вул. Витківська (у зв`язку із незадовільним використанням водозабірної споруди - споруда підтоплена) яка також здійснює забір води із того ж горизонту. При врахуванні показника лічильника свердловини №1 (1313/167) перевищення ліміту забору води збільшиться; (п.37 припису). Показник лічильника на свердловині 1/06 станом на 30.09.2020р. - 20339, 06.10.2020р. 20741, на свердловині 1/09 станом на 30.09.2020р. 41584, на 06.10.2020р. 42060, на свердловині 1/08 станом на 30.09.2020р. 12153, на 06.10.2020р. 12739. Крім того встановлено перевищення ліміту забору води протягом 2020року з 01.01.2020 до 30.09.2020р., а саме, згідно показників лічильника знятих при проведенні попередньої перевірки у листопаді грудні 2019 року показник лічильника свердловини 1/06 (лічильник ЛЛТ-80х №8792) станом на 27.11.2019р. - 003611 а станом на 30.09.2020р. 020339, відповідно за період з 27.11.2019р. по 30.09.2020р. із свердловини 1/06 видобуто 16728 м.куб води. Показник лічильника свердловини 1/09 (лічильник MWN80-NKOP №14526688) станом на 27.11.2019р. -001994 а станом на 30.09.2020р. - 041584, відповідно за період з 27.11.2019р. по 30.09.2020р. із свердловини 1/09 видобуто 39590 м.куб. води. Враховуючи журнали обліку води за 2019 рік із свердловин 1/06 та 1/09 видобуто у грудні, разом 938 м.куб. води. Відповідно з 01.01.2020р. до 30.09.2020р. із свердловин 1/06 та 1/09 видобуто 55380 м.куб. води (39590 + 16728 - 938м.куб. води).

Показник лічильника свердловини 1/08 станом на 20.05.2020р. - 0, а станом на 30.09.2020р. 12153, враховуючи журнал обліку споживання води із свердловини 1/08 з 01.01.2020 по 19.05.2020р. видобуто 16772,2 м.куб води. Таким чином з 01.01.2020р. по 30.09.2020р. із свердловини 1/08 видобуто 28925,2 м куб. води. Згідно журналу обліку води із свердловини №1 (1313/167) у м.Радехів з 01.01.2020р. по 30.06.2020р. і 4 дні липня видобуто 1364,8м.куб. води . За весь місяць липень, серпень та вересень інформації про кількість видобутої води не надано. Таким чином із чотирьох свердловин №№1 (1313/167), 1/06, 1/08, 1/09 що здійснюють забір води із одного підземного водоносного горизонту (60/БАЛ/ВИСЛА/0388/0696/Р.БЯЛИСТОК) із встановленим лімітом забору - 68064м.куб. на рік за неповний рік (9 місяців), за період з 01.01.2020р. по 30.09.2020р. видобуто 85670 м.куб. води (28925,2+1364,8+55380), чим перевищено ліміт забору води 17606 м.куб. води.

Державною екологічною інспекцією у Львівській області на підставі акту №630/05/02/888 від 12.10.2020р. та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" від 20.07.2009 №389 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за №767/16783 (зі змінами внесеними згідно наказу Мінекології та природніх ресурсів України від 30.06.11 №220, та №367 від 13.10.15) проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів в розмірі 80 465,87 грн.

Вказаний Розрахунок направлено на адресу відповідача разом із претензією №103 від 06.11.2020р. про відшкодування збитків заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства у сумі 80 465,87 грн. Докази надіслання вказаної претензії та розрахунку, а саме опис вкладення у цінний лис № 7906004998523 від 02.02.2021р. долучено до матеріалів справи.

Державне агенство водних ресурсів України зверталось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мебель-Сервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Львівській області, про анулювання дозволу на спеціальне водокористування від 10.06.2019 за № 613/ЛВ/49д-19.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2021р. у справі № 380/3015/21 позов задоволено повністю та анульовано дозвіл на спеціальне водокористування, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Мебель-Сервіс» від 10.06.2019 за № 613/ЛВ/49д-19, терміном дії до 10.06.2024.

У вказаному рішенні судом встановлено наступні обставини: сектором Держводагенства у Львівській області 10.06.2019 року видано дозвіл на спеціальне водокористування ТзОВ «Мебель-Сервіс» (далі - Товариство) №613/ЛВ/49/д-19, терміном дії по 10.06.2024.

У період з 19.11.2019 по 02.12.2019 Інспекцією було проведено планову перевірку товариства щодо додержання вимог природоохоронного законодавства на території Львівської області, в результаті якої було встановлено, що товариством при здійсненні діяльності порушуються вимоги законодавства щодо охорони земель, надр, раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів щодо охорони атмосферного повітря та з питань поводження з відходами.

За результатами проведеної перевірки щодо додержання товариством вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, Інспекцією був складений Акт № 1087/05/1068 та винесений припис № 675-05 від 06.12.2019, який обов`язковий до виконання у встановлені терміни.

У період з 29.09.2020 по 12.10.2020 Інспекцією була проведена перевірка товариства щодо виконання вимог попереднього винесеного припису № 675-05 від 06.12.2019, у результаті якої було встановлено, що вимоги даного припису не виконані, а виявлені порушення умов дозволу на спеціальне водокористування № 613/ЛВ/49д-19 від 10.06.2019 не усунені.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.05.2021р. у справі № 914/320/21 в задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мебель-Сервіс» про стягнення 333496,04грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме користування надрами без спеціального дозволу відмовлено.

У рішенні Господарського суду Львівської області від 06.05.2021р. у справі № 914/320/21, зокрема встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Львівській області (позивач по справі) у період 29.09.2020 - 12.10.2020 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю Мебель-сервіс (відповідач по справі).

За наслідками вказаної перевірки складено Акт перевірки №630/05/02/888 від 12.10.2020 року. Під час перевірки державними інспекторами встановлено, що ТзОВ Мебель-Сервіс здійснюється самовільне користування надрами (за відсутності дозволу на користування надрами) а саме без врахування видобутої води із свердловини №1(1313/167) в м. Радехів. За 9 місяців (274 дні) 2020 року (з 01.01.2020 по 29.09.2020 включно) із одного підземного горизонту (60/БАЛ/ВИСЛА/0388/0696/Р.БЯЛИСТОК) з трьох свердловин 1/06, 1/08, 1/09 в с. Полове Радехівського району видобуто 84105,2 (85670-1364,8) м. куб. води. Відповідно, за добу видобувається 306,95 м.куб. води (84105,2 м.куб/274 дні). Позивач стверджує, що кількість самовільно видобутих надр - підземних вод з трьох свердловин 1/06, 1/08, 1/09, без врахування самовільно видобутих надр з перевищенням річного ліміту та без врахування видобутої води з свердловини №1(1313/167) у м.Радехів, становить 66699,2 м.куб. води.

Відповідач зазначає, що окремі дані для розрахунку було взято з показників лічильників (даних водолічильного обладнання), які фактично встановлені у виробничому приміщенні ТЕЦ та які фіксують кількість циркульованої води з метою контролю виробничого процесу, а не кількість видобутої води із кожної свердловини окремо. Водночас даних первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення, або довідки юридичної особи, як це передбачено п. 9.2. Методики, Інспекцією не взято до уваги. Крім того для розрахунку використано дані Журналу обліку споживання води із однієї свердловини 1/08 лише за період з 01.01.2020 року по 19.05.2020 року (16772,2 м.куб.). На думку ТОВ Мебель-Сервіс вказаний Розрахунок проведено з порушенням вимог п.9.2. Методики, а тому він не може бути використаний при вирішенні питання про відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, забір води ТОВ Мебель-Сервіс проводиться із декількох водозаборів, а саме свердловин №№1(1313/167), 1/06, 1/08,1/09.

В рішенні Господарського суду Львівської області від 06.05.2021р. у справі № 914/320/21 зазначено, що дослідивши Акт, складений за результатами перевірки №630/05/02/888 від 12.10.2020 року суд зазначає, що Інспекцією при проведенні перевірки не зазначено, що перевірка була проведена по кожній свердловині окремо та добовий забір води по кожній із свердловин перевищує 300 м.куб. добу, як передбачено у ст. 23 Кодексу України "Про надра". У вказаному акті зазначено лише, що добовий об`єм забору води ТОВ Мебель-Сервіс перевищує 300 м.куб. за добу, тоді, як відповідач здійснює забір води із 3 свердловин.

У рішенні Господарського суду Львівської області від 06.05.2021р. у справі № 914/320/21 судом встановлено, що за фактичними обсягами забору води з кожного водозабору (свердловини - №№ 1/06, 1/08, 1/09) відповідач не перевищував встановленого статтею 23 Кодексу України про надра добового ліміту водовидобутку. Порушення природоохоронного законодавства з боку відповідача, встановлені в Акті №630/05/02/888 від 12.10.2020, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються поданими разом з відзивом відповідачем документами .

Відповідно до дозволу на спецводокористування №613/ЛВ/49д-19 від 10 06.2019р. виданого водокористувачу ТзОВ» Мебель-Сервіс» встановлено загальний ліміт забору води 203,79м.куб.за добу та 68.064тис.м.куб. в рік забір води р. Бялисток . Свердловин №1/08,1/06,1/09 розташовані у с. Полове на території Половецької сільської ради Радехівського району та №1; (1313/167) розташована в м. Радехів джерелом водопостачання яких є один підземний водоносний горизонт - р. Бялисток.

Як вбачається із даних акту №630/05/02/888 від 12.10.2020р. та пояснень представників позивача інформація щодо фактичного забору води отримана згідно показників лічильника (даних водолічильного обладнання), журналів обліку по свердловинах 1/06 та 1/09 води за грудень 2019р., згідно показників лічильника знятих при проведенні попередньої перевірки у листопаді грудні 2019р.та частково з журналів обліку споживання води із свердловини 1/08 з 01.01.20р по 19.05.20р. та свердловини №1 з 01.01.20р. по 30.06.20р.

При цьому позивачем не долучено належних доказів в підтвердження зняття показів лічильників, не надано журналів обліку по свердловинах 1/06 та 1/09 води за грудень 2019р., не подано доказів, (актів) в підтвердження проведення попередньої перевірки у листопаді грудні 2019р.

Позивачем, на підтвердження заявлених позовних вимог до відповіді на відзив долучено фото водолічильного обладнання, однак, дані фото не містять дати та місця фіксації чи приналежність водолічильного обладнання до тієї чи іншої свердловини відповідача, із доданих матеріалів, не можливо встановити показники лічильників, зокрема період фіксування, попередні та поточні дані покази лічильників, дані документи не містять інформації, яка має значення для встановлення фактичних обставин справи, відтак представлені документи не є належними доказами у справі, тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

Відповідачем представлено журнали обліку водоспоживання (водовідведення) побічними методами щодо свердловин, згідно даних яких № 1/06 за період 01.01.2020р. 14.01.2020р.; свердловини № 1/09 за період 01.01.2020р. 14.01.2020р. та 15.01.2020р. 30.09.2020р.; свердловини № 1/08 за період 01.01.2020р. 30.09.2020р. Відповідно до даних, що містяться у вказаних журналах, на свердловині № 1/06 за період січень вересень 2020р. використано 2 879 м. куб. води; на свердловині № 1/09 за період січень вересень 2020р. використано 4 881м. куб. води; на свердловині № 1/08 за період січень вересень 2020р. використано 29220м. куб. води, що разом становить 36 980 м. куб.

Відповідно до даних звітного балансу використання підземних вод за 2020 рік форма №7-гр (підземні води) (річна) затв. Наказом Державної геологічної служби Мінприроди України від 26.12.07 №142, відповідачем за 2020 рік видобуто зі свердловини № 1/167 3.698 м.куб. води, зі свердловини № 1/06 7.779 м.куб. води, зі свердловини № 1/08 33.715 м.куб. води, зі свердловини № 1/09 10.504 м.куб. води, що разом становить 55 696м.куб.

За даними звіту про використання води за 2020 рік форма № 2ТП-водгосп (річна) затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 16.03.15р. №78(у редакції наказу Міністерства захисту довкілля ресурсів України від 24.01.22 №49 відповідачем за 2020рік із свердловин № 1313/167 , № 1/06, № 1/08, № 1/09 видобуто 55.7тис.куб.м води.

Відповідач зазначає, що окремі дані для розрахунку позивачем було взято з показників лічильників (даних водолічильного обладнання), які фактично встановлені у виробничому приміщенні ТЕС та які фіксують кількість циркульованої води з метою контролю виробничого процесу, а не кількість видобутої води із кожної свердловини окремо. Крім того, відповідач вказує, що забір води проводиться із декількох водозаборів, а саме: свердловин №№ 1(1313/167), 1/06, 1/08, 1/09. Вказані свердловини розташовані на певній відстані одна від одної, здійснюють водозабір з використанням окремих електронасосів із різних підземних басейнів, розташування яких обумовлено конкретними конструктивними глибинами кожної із свердловин (довжиною обсадних колон свердловини). Робота водозабору кожної із свердловин є незалежною від роботи водозабору з інших свердловини, оскільки такі облаштовані окремими насосами різної потужності та мають незалежне один від одного підключення до мережі електричного живлення.

Позиція суду.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ч.1 ст.13 Конституції України).

Відповідно до пунктів "а" та "й" частини першої ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до п.1 Положення "Про Державну екологічну інспекцію в Львівській області" затверджену Наказом Державної екологічної інспекції України від 22.04.2020 року №122 Державна екологічна інспекція у Львівській області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Вказаним Положенням встановлено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства (п. 2 Положення); проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування) (п. 3 Положення); пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п. 9 Положення).

Державною екологічною інспекцією у Львівській області у період 29.09.2020 - 12.10.2020 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Мебель-сервіс», за наслідками вказаної перевірки складено Акт перевірки №630/05/02/888 від 12.10.2020 року.

Відповідно до акту №630/05/02/888 від 12.10.2020р. встановлено перевищення відповідачем ліміту забору та використання води із чотирьох свердловин №№1 (1313/167), 1/06, 1/08, 1/09 що здійснюють забір води із одного підземного водоносного горизонту (60/БАЛ/ВИСЛА/0388/0696/Р.БЯЛИСТОК). Згідно дозволу на спецводокористування №613/ЛВ/49д-19 від 10.06.2019р. встановлено загальний ліміт забору води 68064м.куб. на рік. для чотирьох свердловин (№1/08,1/06,1/09 на території Половецької сільської ради Радехівського району та №1; (1313/167) в м. Радехів по вул. Витківська) джерелом водопостачання яких є один підземний водоносний горизонт - р. Бялисток. Як встановлено за результатами перевірки, за неповний рік (9 місяців), період з 01.01.2020р. по 30.09.2020р. видобуто 85670 м.куб. води, чим перевищено ліміт забору води на 17606 м.куб. води.

Відповідно до п. 9.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 20.07.2009 №389 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за №767/16783 (зі змінами внесеними згідно наказу Мінекології та природніх ресурсів України від 30.06.11 №220, та №367 від 13.10.15) фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Як вбачається із матеріалів справи позивачем не долучено належних доказів в підтвердження зазначених в акті перевірки №630/05/02/888 від 12.10.2020р. обсягів видобудку води в загальному розмірі. 85670 м.куб.

Дані обставини, щодо фактичного об`єму води у спірний період спростовуються представленими відповідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 20.07.2009 №389 даними первинної документації; статистичної звітності.

Так, відповідно до журналів обліку водоспоживання (водовідведення) на свердловині № 1/06 за період січень вересень 2020р. використано 2 879 м. куб. води; на свердловині № 1/09 за період січень вересень 2020р. використано 4 881м. куб. води; на свердловині № 1/08 за період січень вересень 2020р. використано 29220м. куб. води, що разом становить 36 980 м. куб. Відповідно до даних звітного балансу використання підземних вод за 2020 рік форма №7-гр (підземні води) (річна) затв. Наказом Державної геологічної служби Мінприроди України від 26.12.07 №142, відповідачем за 2020 рік видобуто зі свердловини № 1/167 3.698 м.куб. води, зі свердловини № 1/06 7.779 м.куб. води, зі свердловини № 1/08 33.715 м.куб. води, зі свердловини № 1/09 10.504 м.куб. води, що разом становить 55 696м.куб. За даними звіту про використання води за 2020 рік форма № 2ТП-водгосп (річна) затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 16.03.15р. №78(у редакції наказу Міністерства захисту довкілля ресурсів України від 24.01.22 №49 відповідачем за 2020рік із свердловин № 1313/167 , № 1/06, № 1/08, № 1/09 видобуто 55.7тис.куб.м води, що фактично не перевищує встановлений дозволом на спецводокористування №613/ЛВ/49д-19 від 10 06.2019р. виданий водокористувачу ТзОВ» Мебель-Сервіс» ліміт забору води. Відповідачем було подано річну звітність за 2020 рік про використання води до відповідних контролюючих органів, яка ними прийнята без зауважень.

З огляду на вищенаведене, обставини, на які позивач покликається у позовній заяві як на підставу позовних вимог не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, та спростовані наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 1 Водного кодексу України: водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт); водозабір - споруда або пристрій для забору води з водного об`єкта, забір води - вилучення води з водного об`єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них; ліміт забору води - граничний обсяг забору води з водних об`єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.

Відтак, в розумінні ст. 1 Водного Кодексу України кожна із свердловин, з яких відповідач здійснює видобування води, є спорудою для забору води з підземного водного об`єкта, відповідно є водозабором.

Як вбачається з матеріалів справи, забір води ТОВ Мебель-Сервіс проводиться із декількох водозаборів, а саме свердловин №№1(1313/167), 1/06, 1/08,1/09. В Акті перевірки №630/05/02/888 від 12.10.2020 року Інспекцією не зазначено, що перевірка була проведена по кожній свердловині окремо .

Предметом позову у цій справі є вимога Інспекції про стягнення з ТОВ Мебель-Сервіс шкоди, заподіяної державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок видобування підземних вод з перевищенням встановленого ліміту. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статтями 110, 111 ВК України встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Дії (бездіяльність) відповідача, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, шкода та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою за заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно, встановлення у цій справі, оскільки відсутність елементів делікту свідчить про відсутність складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 ЦК України). Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 922/3488/19.

Порушення природоохоронного законодавства з боку відповідача, встановлені в Акті №630/05/02/888 від 12.10.2020, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються даними первинної документації.

З урахуванням наведеного та встановлених судом обставин, представлених доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах складу правопорушення, передбаченого статтею 1166 ЦК України та статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а відтак про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення шкоди за порушення природоохоронного законодавства.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, надані пояснення, суд дійшов висновку, що обставини які підлягають доказуванню, позивачем не доведені, позовні вимоги необґрунтовані та не підтверджені належними доказами, тому задоволенню не підлягають.

Судовий збір та судові витрати покладаються на позивача, відповідно до вимог ст.129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 126, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 14.12.2023р.

Суддя Іванчук С.В.