Рішення

від 04.12.2023 по справі 914/2864/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2023 Справа № 914/2864/23

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ», м. Львів

до відповідача: Кооперативного комерційно-виробничого підприємства «ПОДОЛЯНКА», с. Ралівка, Львівська область

про: стягнення 13 079,89 грн

За участю представників: не викликалися.

Обставини розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ», м.Львів звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Кооперативного комерційно-виробничого підприємства «ПОДОЛЯНКА», с.Ралівка, Львівська область про стягнення 13 079,89 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань. Зобов`язано відповідача подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

26.10.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечив позовні вимоги, просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

31.10.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 31.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» та Кооперативним комерційно-виробничим підприємством «ПОДОЛЯНКА» було укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ЕР797-5447-21.

Позивач вказує, що позивачем зобов`язання за вказаним договором виконано, водночас, відповідачем оплату за отриманий газ за період з грудня 2021 по лютий 2022 року не здійснено, у зв`язку з чим у відповідача існує заборгованість в розмірі 9 779,36 грн. Крім того, позивачем нараховано відповідачу 2 815,90 грн інфляційних втрат, 484,63 грн 3% річних. Судові витрати в розмірі 2 684,00 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач щодо позовних вимог заперечив з підстав, наведених у поданому відзиві на позовну заяву. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що позивачем порушено умови п. 3.1, п. 3.3 договору щодо зміни ціни на природний газ, відповідно у ККВП «Подолянка» відсутні зобов`язання щодо оплати за природний газ відповідно до тарифів, які встановлені позивачем одноособово.

Враховуючи наведене, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог в розмірі 13 079,89 грн та вимог щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн відмовити повністю.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що в матеріалах справи містяться підписані та скріплені печаткою ККВП «Подолянка» додаткові угоди щодо узгодження ціни на газ та акти приймання-передачі природного газу за період постачання газу. Відтак, твердження відповідача про те, що позивачем порушено умови п. 3.1 та п. 3.3 договору щодо зміни ціни на природний газ не відповідають дійсності та є необґрунтованими.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» (постачальник, позивач у справі) та Кооперативним комерційно-виробничим підприємством «ПОДОЛЯНКА» (споживач, відповідач у справі) укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41ЕР797-5447-21 від 31.03.2021 (надалі Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу природний газ (надалі газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Додатковою угодою від 20.08.2021 до Договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.08.2021 року. Ціна одного кубічного метра природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 16,58333333 грн. Податок на додану вартість становить 3,31666667 грн.

Додатковою угодою від 01.09.2021 до Договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.09.2021 року. Ціна одного кубічного метра природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 24,88657600 грн. Податок на додану вартість становить 4,97731520 грн.

Додатковою угодою від 11.10.2021 до Договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.10.2021 року. Ціна одного кубічного метра природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 31,39490933 грн. Податок на додану вартість становить 6,27898187 грн.

Додатковою угодою від 30.12.2021 до Договору, сторони продовжили строк дії Договору на 2022 рік та визначили планові обсяги постачання газу у 2022 році.

Додатковою угодою від 31.12.2021 до Договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.01.2022 року. Ціна одного кубічного метра природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 54,72824267 грн.

Відповідно до п. 4.2 Договору, оплата газу за Договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється Споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю постачання.

Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

ТОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» свої зобов`язання згідно умов Договору виконало, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за період з грудня 2021 по лютий 2022 на суму 10 919,61 грн, а саме:

-акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 на суму 5 230,64 грн;

-акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 на суму 5 678,16 грн;

-акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 на суму 10,81 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за період грудень 2021 року - лютий 2022 року відповідач взяті на себе зобов`язання виконав частково на суму 1 140,25 грн, внаслідок чого, станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ становить 9 779,36 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості поставленого газу, позивач просив суд стягнути з відповідача 9 779,36 грн основного боргу, 2 815,90 грн інфляційних втрат, 484,63 грн 3% річних.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Факт поставки природного газу за період з грудня 2021 по лютий 2022 загальною вартістю 10 919,61 грн, підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, підписаними обома сторонами.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на вищезазначене, безпідставними є твердження відповідача про те, що позивачем порушено умови п. 3.1, п. 3.3 договору щодо зміни ціни на природний газ, оскільки в матеріалах справи містяться підписані директором та скріплені печаткою ККВП «Подолянка» як додаткові угоди щодо узгодження ціни на газ, так і акти приймання-передачі природного газу за період постачання газу.

Відтак, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 9 779,36 грн заборгованості є правомірною та обґрунтованою.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень позивачем нараховано та заявлено до стягнення 484,63 грн 3% річних, 2 815,90 грн інфляційних втрат.

Судом перевірено розрахунок та періоди нарахувань 3% річних та інфляційних та встановлено, що такі нараховано правильно.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем належними доказами не спростовані, відтак позовні вимоги в розмірі 9 779,36 грн основного боргу, 484,63 грн 3% річних, 2 815,90 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 2 684,00 грн витрат на оплату судового збору.

До позовної заяви позивачем долучено попередній розрахунок витрат на правову допомогу в сумі 6 000,00 грн, та долучено копію довіреності та копію свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6 000 грн надано лише копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копію довіреності.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій вказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18 відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Позивачем не долучено до матеріалів справи ані договору про надання правової допомоги, ані підписаних сторонами актів прийняття наданих послуг, що унеможливлює визначення обсягу наданих адвокатом позивачу послуг та їх вартість.

Зважаючи на викладене, суд констатує, що в нього відсутня об`єктивна можливість пересвідчитися щодо домовленості між адвокатом та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару станом на момент підготовки позовної заяви та розгляду справи в суді.

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави для здійснення розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Кооперативного комерційно-виробничого підприємства «ПОДОЛЯНКА» (81473, Львівська область, Самбірський район, с. Ралівка, вул. Івана Франка, 24, ідентифікаційний код 31318935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 111А, ідентифікаційний код 39594527) 9 779,36 грн основного боргу, 2 815,90 грн інфляційних втрат, 484,63 грн 3% річних, 2 684,00 грн понесених витрат на сплату судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 04.12.2023.

СуддяМазовіта А.Б.