Рішення

від 14.12.2023 по справі 915/1005/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року Справа № 915/1005/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" (03040, Київська обл., м. Київ, вул. Васильківська, 14; ідентифікаційний код 38948033, адр. ел. пошти: 38948033_2830219811@mail.gov.ua; представник позивача: Заматов Р.В., АДРЕСА_1 , адр. ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Фермерського господарства "Асоль" (57233, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Засілля; ідентифікаційний код 31392851)

про стягнення 346246,30 грн

У с т а н о в и в:

26.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 23.06.2023 (вх. № 8287/23), в якій просить суд:

1. Призначити розгляд заяви в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Асоль" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" заборгованість в сумі 346246,3 грн, що складається з:

- основної суми боргу - 151570,30 грн;

- суми пені - 99533 грн;

- суми відсотків річних (20%) - 43489 грн;

- суми штрафу - 13180 грн;

- суми інфляційних витрат - 38474 грн.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Асоль" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" судовий збір у сумі 5194 грн.

4. У відповідності до ч. 10 ст. 238 ГПК України нарахувати відсотків річних, органом (особою) що буде здійснювати примусове виконання рішення, на залишок боргу, з дня винесення рішення до моменту виконання рішення Господарського суду Миколаївської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" до Фермерського господарства "Асоль" за наступною формулою: сума відсотків річних = сума, що підлягає оплаті * 20% * кількість днів прострочення/365 днів.

5. Стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.07.2023 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 03.07.2023, до господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків № б/н від 12.07.2023, сформована в системі "Електронний суд" 12.07.2023 (вх. № 9173/23).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Ухвалу суду від 17.07.2023 відповідачеві надіслано за адресою, яку зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 57233, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Засілля та повернуто до суду 28.07.2023 без вручення з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

30.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" (продавець) та Фермерським господарством "Асоль" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 21 НХ 009 МИЄО (далі - Договір), відповідно до умов якого, продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, найменування та асортимент якого вказується в специфікації/додатку до даного Договору, яка становить його невід`ємну частину, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов Договору (пункт 1.1 Договору).

Всі додатки і додаткові угоди до Договору становлять його невід`ємну частину і складають єдиний правочин (пункт 1.2 Договору).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що ціна товару вказується в специфікаціях до Договору в гривні та додатково визначається в еквіваленті долара США/Євро до гривні. Дана ціна товару є первинною, яка підлягає коригуванню на умовах, які зазначені нижче.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору, у випадку проведення попередньої оплати за товар, то вартість товару в гривні на момент поставки визначається наступним чином:

Попередні оплати при зарахуванні визначаються в гривні, а також додатково виражені в еквіваленті долара США/Євро до національної валюти України гривні за курсом, який зазначений в Специфікації до даного Договору. Оплачена до моменту відвантаження частина вартості товару у еквіваленті долара США/Євро визначається за середньозваженим курсом всіх здійснених оплат.

У випадку порушення покупцем строків здійснення попередньої оплати, зазначених у Специфікаціях (Додатках) до даного Договору, покупець зобов`язаний сплатити попередню оплату за Товар за більш високим курсом - або на дату попередньої оплати, яка зазначена у Специфікаціях (Додатках) до даного Договору, або на день фактичного здійснення попередньої оплати за товар.

Пунктом 2.2.3. Договору передбачено, що неоплачена частина вартості товару, яка була сформована на дату поставки товару, буде змінена продавцем в односторонньому порядку виключно у випадку зростання курсу долара США/Євро до національної валюти України на 1 (один) або більше процентів, діючого на дату кожного фактичного платежу, відносно курсу долара США/Євро до національної валюти України, що діяв на дату поставки товару.

Неоплачена вартість товару розраховується за формулою та сплачується в гривні: Х2 = (Y2/Y1)*Х1, де

Х1 - неоплачена вартість товару у національній валюті України на дату поставки товару;

Y1 - курс долара США/Євро до національної валюти України, на дату поставки товару;

Y2 - курс долара США/Євро до національної валюти України, на дату кожної оплати за Договором;

Х2 - сума несплаченої вартості товару у національній валюті України до сплати.

Графік оплати вказується в Додатках до даного договору. Валютою платежу є гривня (п.2.3. Договору).

Відповідно до пункту 2.4 Договору, зокрема, оплата по Договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця на підставі умов даного Договору або на підставі рахунку фактури. Рахунок фактура дійсний протягом 3-х календарних днів з дня його виписки (включно). Датою оплати вважається дата зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Продавця.

Згідно із пунктом 3.1 Договору поставка товару за даним Договором може здійснюватися окремими частинами - партіями. Партією товару сторони визначають кількість та асортимент товару, зазначеного в окремій видатковій накладній.

Поставка товару здійснюється на умовах та за адресою (-ами), узгодженими сторонами додатково у відповідності з положеннями ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р. з урахуванням умов даного Договору (п. 3.6. Договору).

За змістом пункту 3.7. Договору товар вважається прийнятим покупцем за кількістю та якістю в момент отримання товару представником покупця від представника продавця/перевізника у відповідності до видаткової накладної. Датою поставки (відвантаження) товару покупцю визнається дата складення продавцем видаткової накладної, зазначена в її тексті.

Право власності на товар переходить до покупця в дату його поставки покупцю відповідно до пункту 3.7 Договору та умов поставки за положеннями ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого на умовах відстрочки оплати, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару з дня наступного за днем, коли такий товар мав бути оплачений покупцем (пункт 3.8. Договору).

Відповідно до підпункту 5.2.1. Договору, зокрема, приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем у момент одержання його від продавця на умовах поставки за положеннями ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р. Покупець зобов`язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити продавцю. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем.

Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін і діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 8.1. Договору).

Матеріали справи не містять та сторонами не надано доказів того, що Договір у встановленому порядку оспорювався та визнався недійсним чи був розірваним.

У позовній заяві позивач зазначив, що взяті на себе зобов`язання за договором виконав належним чином, поставивши відповідачу товар належної якості на умовах та у порядку, визначеному Договором та специфікаціями, які є його невід`ємними частинами.

Так, між сторонами були складені та підписані наступні специфікації:

- № 1 ЗК від 30.03.2021; поставка Енжіо 24,7% к.с. (5л), Камбіо Стар 48% р.к. (10л), Клабріс 35,5% к.е. (10 л) на загальну суму 79535,40 грн; кінцевий строк поставки - 15.04.2021; оплата не пізніше 15.10.2021;

- № 4 ЗК від 06.05.2021; поставка Фронтьєр 72% к.е. (5л) на загальну суму 12649,44 грн; кінцевий строк поставки - 14.05.2021; оплата не пізніше 15.10.2021;

- № 5 ЗК від 06.05.2021; поставка Гліфоган РК (20л) на загальну суму 7589,52 грн; кінцевий строк поставки - 14.05.2021; оплата не пізніше 15.10.2021;

- № 6 ЗК від 12.05.2021; поставка Базагран М 37,5% в.р. (5л) на загальну суму 4824,00 грн; кінцевий строк поставки - 15.05.2021; оплата не пізніше 15.10.2021;

- № 7 ЗК від 14.05.2021; поставка Гліфоган РК (20л) на загальну суму 2519,76 грн; кінцевий строк поставки - 15.05.2021; оплата не пізніше 15.10.2021;

- № 8 ЗК від 11.06.2021; поставка Амістар Екстра 28% к.с. (5л) на загальну суму 14815,62 грн; кінцевий строк поставки - 11.06.2021; оплата не пізніше 15.10.2021;

- № 9 ПК від 11.06.2021; поставка Фолік Борон (20л) на загальну суму 7135,92 грн; кінцевий строк поставки - 15.06.2021; оплата не пізніше 15.10.2021;

- № 10 НП від 12.07.2021; поставка Фінікс КЛ насіння озимого ріпаку на загальну суму 65351,75 грн; кінцевий строк поставки - 12.10.2021; попередня оплата не пізніше 08.10.2021;

- № 11 НП від 09.08.2021; поставка Фінікс КЛ насіння озимого ріпаку на загальну суму 48963,23 грн; кінцевий строк поставки - 10.12.2021; попередня оплата не пізніше 05.11.2021;

- № 12 НП від 20.08.2021; поставка Арсенал насіння озимого ріпаку на загальну суму 33580,39 грн; кінцевий строк поставки - 15.11.2021; попередня оплата не пізніше 15.11.2021;

- № 13 НП від 25.08.2021; поставка Арсенал насіння озимого ріпаку на загальну суму 8386,43 грн; кінцевий строк поставки - 25.11.2021; попередня оплата не пізніше 23.11.2021.

Умовами специфікацій № 10 НП, 11 НП, 12 НП, 13 НП передбачено, що зазначені ціни на товар діють тільки при умові виконання покупцем всіх умов договору, в тому числі дотримання строків оплати за поставлений товар. У випадку невиконання покупцем вищезазначених умов або їх частини, продавець має право в односторонньому порядку змінити ціни на товар, які зазначені в Специфікаціях, шляхом збільшення їх на 15% від початкових, в т.ч. ПДВ. продавець інформує

Поставка товару підтверджується видатковими накладними, які підписані безпосередньо керівником ФГ "Асоль" та скріплені печатками сторін:

- № АІ000013153 від 07.05.2021;

- № АІ000013994 від 13.05.2021;

- № АІ000013995 від 13.05.2021;

- № АІ000014998 від 19.05.2021;

- № АІ000018356 від 14.06.2021;

- № АІ000018357 від 14.06.2021;

- № АІ000020995 від 13.07.2021;

- № АІ000023003 від 09.08.2021;

- № АІ000024078 від 20.08.2021;

- № АІ000024298 від 25.08.2021.

Вищевказані видаткові накладні містять посилання на Договір.

Товар, переданий за вищезазначеними видатковими накладними, оплачений відповідачем частково на загальну суму 49505,46 грн, що підтверджується роздруківкою кредитового повідомлення щодо здійснених відповідачем платежів: №@2PL753598 від 04.08.2021 на суму 14815,62 грн, №@2PL753584 від 04.08.2021 на суму 12649,44 грн, №@2PL753586 від 04.08.2021 на суму 7560,72 грн, №@2PL753594 від 04.08.2021 на суму 7135,92 грн, №@2PL753590 від 04.08.2021 на суму 2519,76 грн, №40227161-3 від 26.11.2021 на суму 4824,00 грн.

Відповідачем частково повернено товар (Фінікс КЛ насіння озимого ріпаку) на суму 24481,61 грн, що підтверджується накладною на повернення від покупця № 5 від 21.09.2021.

Враховуючи наведене, і той факт, що відповідач прострочив виконання зобов`язання по специфікаціям № 10 НП, 11 НП, 12 НП, 13 НП, позивачем на підставі письмових повідомлень про розрахунок зміни ціни від 11.10.2021, 08.11.2021, 16.11.2021 та 24.11.2021 були проведені розрахунки по збільшенню ціни товару на 15% на загальну суму 19770,11 грн.

З урахуванням збільшення ціни на 15%, загальна сума заборгованості відповідача склала 151570,30 грн (131800,19+19770,11).

Позивач зазначає, що заборгованості за Договором не було сплачено у повному обсязі, у зв`язку з чим позивачем, за порушення строків оплати товару відповідно до договору купівлі-продажу, нараховано на суму основного боргу у розмірі 151570,30 грн - пеню в сумі 99533,00 грн, інфляційні збитки в сумі 38474,00 грн, 20% річних у сумі 43489,00 грн та штраф у сумі 13180,00 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами Договору та положення законодавства, суд дійшов висновку, що останній підпадає під правове регулювання норм глави 54 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (статті 632 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із частиною першою статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору та специфікацій, поставлений згідно видаткових накладних товар прийнятий відповідачем без претензій по кількості та якості одержаного товару разом із сертифікатами якості, крім повернутого товару (Фінікс КЛ насіння озимого ріпаку) на суму 24481,61 грн відповідно до накладної на повернення від покупця № 5 від 21.09.2021.

Специфікації та видаткові накладні містять підписи уповноважених представників сторін, які скріпленні печатками сторін відповідно.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково.

Відповідачем будь-яких заперечень щодо наявності заборгованості за Договором у розмірі 151570,30 грн, доказів, що спростовують її розмір або доказів щодо повної оплати такої заборгованості до суду не надано.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо сплати заборгованості за поставлений товар, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору купівлі-продажу № 21 НХ 009 МИЄО від 30.03.2021 в частині повної та своєчасної сплати заборгованості, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 151570,30 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені та штрафу, суд приходить до такого.

Законодавством передбачено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у Договорі, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт), покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду прострочення платежів по оплаті товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення до моменту повної оплати, а також 20% відсотків річних від простроченої суми.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що крім того, в разі порушення покупцем строків оплати за товар відповідно до графіку, встановленого Договором, продавець має право стягнути з покупця штраф у розмірі 10% від суми, щодо якої покупцем допущено прострочення оплати товару.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу за прострочення оплати поставленого товару суд визнає обґрунтованими.

Позивачем нараховано відповідачу за прострочення оплати поставленого товару штраф у сумі 13180,00 грн.

Проте, за розрахунками суду розмір штрафу становить 13180,02 грн (131800,19 грн * 10%), тому суд не виходячи за межі позовних вимог задовольняє досліджувану вимогу в межах заявленої суми - 13180,00 грн.

Згідно поданого розрахунку позивачем нараховано відповідачу 99533,89 грн - пені за прострочення виконання грошових зобов`язань за специфікацією № 10 НП від 12.07.2021 на суму 42082,95 грн за період з 09.10.2021 по 21.06.2023, за специфікацією № 11 НП від 09.08.2021 на суму 21188,34 грн за період з 06.11.2021 по 21.06.2023, за специфікацією № 12 НП від 20.08.2021 на суму 29063,14 грн за період з 16.11.2021 по 21.06.2023, за специфікацією № 13 НП від 25.08.2021 на суму 7199,46 грн за період з 24.11.2021 по 21.06.2023.

Проте, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 99533,00 грн.

Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування пені, судом встановлено, що нарахування пені позивачем були здійснені з допущенням помилок при визначенні кількості днів у періодах, за які здійснено нарахування.

Судом здійснено перерахунок розміру пені за допомогою програми "ІpLex" по кожній специфікації окремо (по яким міститься заборгованість), з урахуванням зазначених позивачем періодів, та встановлено, що обґрунтованою сумою нарахування пені є 84378,24 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача пені в сумі 15154,76 грн. (99533,00 - 84378,24).

Щодо вимог про стягнення 20% річних та інфляційних витрат, суд приходить до такого.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відмічає, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Стаття 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Відповідно до п. 6.1. Договору, у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у Договорі, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт), покупець сплачує продавцю, зокрема, 20% відсотків річних від простроченої суми.

Отже, укладеним сторонами Договором встановлено інший, ніж визначено у ст. 625 ЦК України, розмір процентів річних, підлягаючих сплаті боржником.

На підставі ст. 625 ЦК України та умовами Договору позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 20% річних.

Згідно поданого розрахунку позивачем нараховано відповідачу 43489,75 грн - 20% річних від суми заборгованості окремо по кожній специфікації (по яким міститься заборгованість), а саме:

- за специфікацією № 10 НП від 12.07.2021 - 20% річних від суми заборгованості 65351,75 грн за період з 09.10.2021 по 21.06.2023 (620 днів) в розмірі 22201,69 грн;

- за специфікацією № 11 НП від 09.08.2021 - 20% річних від суми заборгованості 24481,62 грн за період з 06.11.2021 по 21.06.2023 (592 дні) в розмірі 7941,44 грн;

- за специфікацією № 12 НП від 20.08.2021 - 20% річних від суми заборгованості 33580,39 грн за період з 16.11.2021 по 21.06.2023 (582 дні) в розмірі 10708,92 грн;

- за специфікацією № 13 НП від 25.08.2021 - 20% річних від суми заборгованості 8386,43 грн за період з 24.11.2021 по 21.06.2023 (574 днів) в розмірі 2637,70 грн.

Проте, позивач просить стягнути з відповідача 20% річних у сумі 43489,00 грн.

Перевіривши розрахунок 20% річних, судом встановлено, що при нарахуванні суми річних позивачем неправильно визначено кількість днів у періодах за які здійснено нарахування.

Судом здійснено перерахунок розміру 20% річних за допомогою програми "ІpLex" та встановлено, що обґрунтованою сумою 20% річних є 43727,17 грн, а саме:

- за специфікацією № 10 НП від 12.07.2021 - 20% річних від суми заборгованості 65351,75 грн за період з 09.10.2021 по 21.06.2023 (621 день) в розмірі 22350,30 грн;

- за специфікацією № 11 НП від 09.08.2021 - 20% річних від суми заборгованості 24481,62 грн за період з 06.11.2021 по 21.06.2023 (593 дні) в розмірі 7981,02 грн;

- за специфікацією № 12 НП від 20.08.2021 - 20% річних від суми заборгованості 33580,39 грн за період з 16.11.2021 по 21.06.2023 (583 дні) в розмірі 10745,73 грн;

- за специфікацією № 13 НП від 25.08.2021 - 20% річних від суми заборгованості 8386,43 грн за період з 24.11.2021 по 21.06.2023 (575 днів) в розмірі 2650,12 грн.

Проте, суд не виходячи за межі позовних вимог задовольняє досліджувані вимоги у межах заявленої суми - 43489,00 грн.

Згідно поданого розрахунку позивачем нараховано відповідачу 38474,49 грн - інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання окремо по кожній специфікації (по яким міститься заборгованість), а саме:

- за специфікацією № 10 НП від 12.07.2021 - інфляційні втрати від суми заборгованості 65351,75 грн за період з жовтня 2021 року по травень 2023 року (включно) в розмірі 19540,17 грн;

- за специфікацією № 11 НП від 09.08.2021 - інфляційні втрати від суми заборгованості 24481,62 грн за період з листопада 2021 року по травень 2023 року (включно) в розмірі 7099,67 грн;

- за специфікацією № 12 НП від 20.08.2021 - інфляційні втрати від суми заборгованості 33580,39 грн за період з грудня 2021 року по травень 2023 року (включно) в розмірі 9469,67 грн;

- за специфікацією № 13 НП від 25.08.2021 - інфляційні втрати від суми заборгованості 8386,43 грн за період з грудня 2021 року по травень 2023 року (включно) в розмірі 2364,97 грн.

Проте, позивач просить стягнути з відповідача інфляційних втрат у сумі 38474,00 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за допомогою програми "ІpLex" встановлено, що обґрунтованою сумою інфляційних втрат є 44092,98 грн, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання окремо по кожній специфікації (по яким міститься заборгованість), проте суд не виходячи за межі позовних вимог задовольняє досліджувані вимоги у межах заявленої суми - 38474,00 грн.

Крім того, позивачем надано розрахунок курсової різниці на підставі п. 2.2.3. Договору на загальну суму 35296 грн, проте суд зазначає, що позов не містить вимоги про стягнення з відповідача даної суми.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягають: основний борг у сумі 151570,30 грн, пеня у сумі 84378,24 грн, штраф у сумі 13180,00 грн, 20% річних у сумі 43489,00 грн та інфляційні втрати у сумі 38474,00 грн, а загалом грошові кошти в сумі 331091,54 грн.

Отже, позовні вимоги ТОВ "Агріі Україна" підлягають задоволенню частково.

У позовній заяві позивач також просить суд у відповідності до ч. 10 ст. 238 ГПК України визначити в резолютивній частині рішення про нарахування відсотків річних, органом (особою) що буде здійснювати примусове виконання рішення, на залишок боргу, з дня винесення рішення до моменту його виконання за наступною формулою: сума відсотків річних = сума, що підлягає оплаті*20%*Кількість днів прострочення/365 днів.

Стаття 238 ГПК України визначає зміст судового рішення та встановлює, що саме повинно/може бути зазначено в судовому рішенні.

Приписами ч. 10 ст. 238 ГПК України визначено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дана вимога є законною та такою, що підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні із цією позовною заявою, необхідно було сплатити судовий збір виходячи зі ставки заявленої вимоги майнового характеру, встановленої законом. Позивачем мав бути сплачений судовий збір у розмірі 5193,70 грн (346246,30 грн * 1,5%).

При зверненні до суду із вимогою про стягнення 346246,30 грн заборгованості позивачем згідно платіжної інструкції № 994 від 22.06.2023 сплачено судовий збір у сумі 5194,00 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково, витрати по сплаті судового збору у сумі 4966,38 грн покладаються на відповідача, 227,32 грн на позивача, а решта суми судового збору за відповідним клопотанням підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4)доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Судом встановлено, що правова допомога Товариству з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" у даній справі надавалась адвокатом Заматовим Романом Валерійовичем, на підтвердження повноважень якого надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2030, виданого 26.10.2005, довіреності № 79 від 10.12.2022 та договору № 14/06 про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 14.06.2023.

14.06.2023 між ТОВ "Агріі Україна", як клієнтом, та Заматовим Романом Валерійовичем, як адвокатом, укладено договір № 14/06 про надання правової допомоги (адвокатських послуг), відповідно до пункту 1.1 якого, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу з усіх питань пов`язаних з поданням клієнтом позову до Господарського суду Миколаївської області про стягнення заборгованості з ФГ "Асоль" (ЄДРПОУ 31392851) по Договору купівлі-продажу № 21 НХ 009 МИЄО від 30.03.2021.

У пункті 2.1 Договору про надання правової допомоги закріплено, що адвокат, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги:

2.1.1. Представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в судах, в державних та недержавних органах, установах, підприємствах, організаціях.

2.1.2. Вивчає надані клієнтом документи (в тому числі первинні, але не виключно), які мають значення для виконання доручення.

2.1.3. Формує правову позицію клієнта, погоджує її з клієнтом та готує відповідні процесуальні документи від імені клієнта при розгляді будь-яких цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних справ.

2.1.4. Узагальнює та аналізує практику розгляду судових та інших аналогічних справ; надає клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків.

2.1.5. Надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у клієнта.

Клієнт уповноважує адвоката приймати всі рішення та вживати усіх дій, необхідних для виконання умов Договору, в тому числі збирати необхідні для виконання Договору дані та матеріали. Для виконання адвокату функцій пов`язаних із захистом прав та охоронюваних законом інтересів клієнта у зв`язку з розглядом справи, зазначеної у п. 1.1 Договору адвокату надаються усі без винятку права, але не виключно, які надані процесуальними кодексами України, користуватися іншими правами, встановленими законом задля досягнення мети договору (пункт 2.2. Договору про надання правової допомоги).

Згідно із пунктом 4.1 Договору про надання правової допомоги, юридичну допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує в гривнях, шляхом перерахування суми, що визначена в актах виконаних робіт, що складається з розрахунку фактично витраченого часу осіб, призначених для надання правової допомоги, без ПДВ … за одну годину роботи - 2000 грн.

Відповідно до пункту 4.2. Договору про надання правової допомоги, оплата за даним договором здійснюється протягом 30 днів після складання повного тексту судового рішення, яке набрало законної сили.

Договір про надання правової допомоги укладений на строк до 31.12.2025 та набирає чинності з моменту його підписання (пункт 7.1 Договору про надання правової допомоги).

На підтвердження факту надання послуг до матеріалів справи долучено акт виконаних робіт від 21.06.2023 за договором № 14/06 від 14.06.2023 про надання правової допомоги (адвокатських послуг) та розрахунок адвокатських послуг від 21.06.2023 за договором №14/06 від 14.06.2023 про надання правової допомоги (адвокатських послуг) на суму 10000,00 грн, у яких встановлено, що Заматовим Р.В. надано ТОВ "Агріі Україна" такі адвокатські послуги (5 год): складання і подання позовної заяви - 2 год - 4000,00 грн; підготовка додатків до позову - 1 год - 2000,00 грн, розрахунок штрафних санкцій - 1 год - 2000,00 грн, участь у судових засіданнях - 1 год - 2000,00 грн.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у численних постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суд доходить висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Заматовим Романом Валерійовичем професійної правничої допомоги ТОВ "Агріі Україна", розмір таких витрат є співмірним з урахуванням складності справи та обсягу наданих послуг.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач обґрунтованих письмових заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу не подав.

Проте, суд не вбачає підстав для задоволення витрат на правову допомогу в частині участі адвоката в судових засіданнях - 1 год - 2000,00 грн, оскільки справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тобто без проведення судового засідання.

Разом із тим, враховуючи часткове задоволення позову суд відмічає таке.

Відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як було зазначено вище, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 7649,85 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Асоль" (57233, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Засілля; ідентифікаційний код 31392851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" (03040, Київська обл., м. Київ, вул. Васильківська, 14; ідентифікаційний код 38948033) заборгованість у розмірі 331091,54 грн, яка складається з: основного боргу в сумі 151570,30 грн, пені в сумі 84378,24 грн, штрафу в сумі 13180,00 грн, 20% річних у сумі 43489,00 грн, інфляційних втрат у сумі 38474,00 грн, а також 4966,38 грн судового збору та 7649,85 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У відповідності до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України органу (особі), що буде здійснювати примусове виконання даного рішення суду, нарахувати відсотки річних, на залишок боргу, з дня винесення рішення суду до моменту його виконання за наступною формулою: сума відсотків річних = сума, що підлягає оплаті*20%*кількість днів прострочення/кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

4. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Адаховська