Постанова

від 14.12.2023 по справі 127/1839/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/1839/21

Провадження № 22-ц/801/2306/2023

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Медяна Ю. В.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів Матківської М.В., Сопруна В.В.,

розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Медяної Ю.В.,

у справі №127/1839/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стильестейт» (позивач)

до ОСОБА_1 (відповідач)

про стягнення коштів за договором,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року ТОВ «Стильестейт» звернулося в міський суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором, в обґрунтування якого посилалось на те, що 04.11.2019 між сторонами було укладено договір №04/11, відповідно до якого ОСОБА_2 доручає, а ТОВ «Стильестейт» приймає на себе зобов`язання надати послуги замовнику щодо пошуку покупця, підготовки і супроводу угоди щодо відчуження будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно умов договору замовник зобов`язався сплатити виконавцю винагороду за послуги у розмірі 1000 доларів США у строк не пізніше 3-х банківських днів після надходження коштів від покупця зазначеного об`єкта нерухомості. Підтвердженням виконання виконавцем робіт по об`єкту, зазначеному в договорі, є підписання замовником договору купівлі-продажу щодо відчуження цього об`єкту.

З інформаційної довідки вбачається, що 13.07.2020 право власності на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 13.07.2020, що підтверджує виконання ТОВ «Стильестейт» своїх зобов`язань перед відповідачем.

Проте, відповідач відмовляється виконувати свої зобов`язання по договору від 04.11.2019 щодо оплати послуг, а тому 23.10.2020 на її адресу направлено досудову вимогу про стягнення заборгованості за укладеним договором, яка залишилась поза увагою останньої.

Відповідно до умов договору, у випадку порушення замовником п. 3.5, 5.1 замовник зобов`язується сплатити виконавцю неустойку у розмірі подвійної вартості наданих послуг (винагороди), обумовленої у п.5.1 даного договору.

З вказаних підстав та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог товариство просило стягнути з відповідача на користь позивача кошти у сумі 36 568,80 грн, як оплату за договором №04/11 від 04.11.2019, та 33597,38 грн пені за прострочення виконання грошового зобов`язання, й інфляційні втрати.

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стильестейт» кошти на загальну суму 23416,38 грн, з яких: 15673,90 грн оплата за договором №04/11 від 04.11.2019 та 7742,48 грн пеня та судовий збір у розмірі 749,10 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

11 листопада 2023 року відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт вважає, що в поданій позивачем заяві про зменшення позовних вимог він фактично змінив підстави та предмет позову, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.

Крім того, на думку апелянта позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимоги про стягнення пені.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надійшов.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 30 листопада 2023 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду, який вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду в справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у справі, яка не відноситься до категорії тих, що не може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 274 ЦПК України) з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (84494,40 грн), колегією суддів вирішено призначити в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що 04.11.2019 між сторонами було укладено договір №04/11, відповідно до якого ОСОБА_1 , надалі «Замовник» з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬЕСТЕЙТ» в особі директора Яцуби Володимира Миколайовича, який діє на підставі Статуту, надалі «Виконавець» з іншого боку, уклали договір відповідно до п. 1.1., 1.5 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги замовнику щодо пошуку покупця, підготовки і супроводу угоди, далі Угода, щодо відчуження будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з наступними характеристиками: загальна площа 355; житлова площа 137; поверх/поверховість г/ц. Початкова вартість об`єкта еквівалент 130 000 доларів США за курсом НБУ на день оплати.

Відповідно до Розділу 2 Договору, виконавець зобов`язаний: здійснювати пошук потенційного покупця на об`єкт Замовника всіма наявними в нього можливостями (п. 2.1); включити інформацію про об`єкт у власну базу даних та базу даних інших рієлторських фірм (п. 2.2); розмістити рекламні оголошення про продаж об`єкта нерухомості в щотижневику «РІА», «Вінницька нерухомість будівництво», спеціалізованих інтернет-виданнях» (п. 2.3); надавати інформаційно-консультаційні послуги з правових, організаційних, технічних та інших питань, що стосуються відчуження об`єкту (п. 2.4); організовувати та проводити переговори з потенційними покупцями про умови майбутньої угоди (п. 2.5); прийняти від Замовника та містити в цілісності й схоронності на термін дії цього договору документи. На вимогу Замовника повернути зазначені в цьому договорі документи після закінчення дії цього договору або після розірвання договору за погодженням сторін (п. 2.6); Організувати підготовку та правовий супровід угоди, включаючи (п. 2.7): проведення аналізу правовстановлюючих документів на об`єкт (п. 2.7.1); консультації і надання допомоги Замовнику по збору всіх необхідних для угоди документів (п. 2.7.2); здійснення координації розрахунків між замовником та покупцем об`єкта (п. 2.7.3).

Згідно з п. 4.2 Договору, у разі необхідності розірвання Замовником Договору в односторонньому порядку до закінчення терміну дії, Замовник зобов`язаний сповістити про це виконавця і виплатити йому грошову компенсацію пропорційно виконаній роботі і понесених витрат, але не менше 10% від суми винагороди, зазначеної в п. 5.1 Договору.

Згідно з п. 5.1. Договору замовник зобов`язується сплатити виконавцю винагороду за послуги у розмірі 1000 доларів від реальної вартості об`єкту нерухомості. Оплата за послуги поділяється наступним чином: аванс в розмірі 500 грн. оплачується в день підписання даного договору, решта суми виплачується за проданий об`єкт не пізніше трьох днів після надходження коштів від покупця даного Об`єкту.

Відповідно до п. 5.3. даного Договору, підтвердженням виконання виконавцем робіт по об`єкту, зазначеному в договорі, є підписання замовником договору купівлі-продажу, договору про наміри чи будь-яких інших договорів щодо відчуження об`єкту.

Згідно з п. 5.5. Договору, за прострочення виплати Виконавцю передбаченої договором винагороди Замовник за кожен день прострочки платежу, виплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Згідно з п. 6.1 Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 04.05.2020 включно.

Згідно з п. 6.2 Договору, якщо будь-які зі сторін протягом 10 днів до кінця дії Договору не заявить у письмовій формі про бажання розірвати або змінити Договір, строк дії Договору продовжується на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені Договором. Договір може бути розірваний достроково, за взаємною згодою сторін, про що Сторонами складається протокол про розірвання Договору.

Згідно з п. 7.1 Договору, Виконавець має право на отримання винагороди, розміром передбаченим п.5.1 Договору також у тому випадку, якщо протягом 90 днів після закінчення терміну дії даного Договору Виконавцем буде укладений будь-який договір відчуження об`єкту з потенційними покупцями, імена яких зафіксовано в акті огляду об`єкту, а також з будь-якою пов`язаною з покупцем особою.

Судом також встановлено, що сторони не погодили перелік документів, які підлягають передачі, з чого можна зробити висновок, що документи не передавались та не приймались (п. 2.6).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №226679632 від 02.10.2020, 13.07.2020 право власності на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 13.07.2020, №520.

23.10.2020 позивачем на адресу відповідача було надіслано досудову вимогу про стягнення заборгованості за укладеним договором, яка, відповідно до витягу з офіційного сайту Укрпошти, поштове відправлення №2105018689352, була вручена адресату 30.10.2020.

На підтвердження вчинення ТОВ «Стильестейт» заходів, спрямованих на виконання умов договору, Замовнику було надано скріншоти, які підтверджують розміщення оголошень про продаж будинку, зокрема, на порталах «дом.ріа» та ОЛХ, виготовлення листівок, банеру та стрілки-вказівника, розміщення оголошень про продаж будинку в мережі інтернет, розіслання пропозиції про співпрацю агентам, що здійснюють продаж будинків в ОСОБА_4 .

Також було надано перелік витрат, відповідно до яких виконавець під час виконання договору поніс витрати у розмірі 5369 грн: банер і рекламна стрілка (виготовлення, дизайн, встановлення) 850 грн; кольорові листівки поліграфічної якості А5 1000 шт. (виготовлення, дизайнер, доставка, розклейка-доставка) 1332 грн; портал mesto.ua 32 грн.; портал dom.ria (перевірене оголошення, максимальний ТОП на 1-2 позиції в пошуку серед будинків) 1632 грн; портал ОЛХ (оголошення VIP на 7 днів та максимальний ТОП) 521 грн, продукти на день відкритих дверей для агентів та канц. Товари 405 грн.; просування на фейсбук 597 грн. При цьому суд першої інстанції звернув увагу, що доказів понесення вказаних витрат (квитанції, платіжні доручення) надано не було.

Також замовнику було надано форму Пропозиції про купівлю (оферту), звіт про результати рекламної компанії (кількість дзвінків, кількість осіб, що оглянули об`єкт продажу, кількість оферт, перелік зауважень покупців), а також надано правила проведення торгів. Замовнику було повідомлено про результати торгів, та надано пропозицію про купівлю (оферту) від ОСОБА_3 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 31.01.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Стильестейт» про визнання договору частково недійсним, визнано недійсним пункт 5.4 договору №04/11 від 01.02.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Стильестейт». При цьому, апеляційним судом встановлено, що на момент розгляду справи в силу п. 6.2 договору №04/11 цей договір є пролонгованим.

Позиція апеляційного суду

Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що ТОВ «Стильестейт», як виконавець договору, фактично виконав (надав) три послуги з семи обумовлених сторонами, тоді як відповідач умови договору не виконала, не сплатила своєчасно позивачу винагороду, а тому у ТОВ «Стильестейт» виникло право вимоги до ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.

Відповідно до частини першоїстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першоюстатті 627 ЦК України,сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

За змістом частини першої статті 901ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага, об`єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є оборотоздатним сам по собі. При цьому переважно наголошується, що послуга тісно пов`язана з особою виконавця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення діяльності) й навіть невіддільна від них, але все ж таки не збігається з такими діями (діяльністю) й існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, що споживається в процесі вчинення відповідних дій (здійснення діяльності) виконавцем.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі № 361/4256/19 (провадження № 61-9229св20).

Як правильно встановлено судом, укладений між сторонами договір за своєю природою є саме договором про надання послуг.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку стаття 509 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як було встановлено судом, сторони в п. 5.5. Договору №04/11 від 04.11.2019 погодили, що за прострочення виплати Виконавцю передбаченої договором винагороди, Замовник за кожен день прострочки платежу, виплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Відповідач умови договору не виконала, та своєчасно не сплатила позивачу обумовлену сторонами винагороду.

Встановивши, що позивач виконав умови договору частково, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача винагороди пропорційно до обсягу наданих останнім послуг.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про пропущення позивачем строку позовної давності щодо вимоги в частині стягнення пені.

Цивільним кодексом України встановлено, що:

-позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256);

-загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257);

-до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (частина 2 статті 258);

-перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261);

-зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (зокрема - стягнення неустойки) (частина 1 статті 266).

Як вбачається з вищенаведеного,стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми12 місяцями перед зверненням кредитора до суду.

Умовами договору п. 6.1 встановлено, що він набуває чинності з моменту його підписання і дії по 04 травня 2020 року. Відтак, перебіг позовної давності почався 05 травня 2020 року.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 25 січня 2021 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Отже, позовна давність до основної вимоги (повернення винагороди за договором) на час звернення позивача до суду з даним позовом не сплила.

Відповідно, не сплив строк позовної давності і до додаткової вимоги (про стягнення пені), проте лише за останні 12 місяців перед зверненням позивача до суду з даним позовом.

Не приймаються й до уваги апеляційним судом доводи апеляційної скарги про те, що подавши заяву про зменшення позовних вимог, позивач фактично змінив предмет і підстави позову з огляду на таке.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретної позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені статтею 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 вказаної норми позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача (постанова Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19).

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором, позивач вказував на невиконання умов договору (п. 5.1) щодо сплати винагороди за послуги.

За змістом поданої до суду заяви про зменшення позовних вимог від 25 травня 2023 року фактично міститься відмова позивача від пред`явлених позовних вимог в частині стягнення неустойки на підставі п. 5.4 договору №04/11, оскільки такий (пункт) визнаний судом недійсним, натомість є вимога про стягнення з відповідача пені на підставі п. 5.5 цього договору, вказуючи при цьому , що за прострочення виплати передбаченої п.5.1 винагороди, сплачується пеня за кожний день прострочення платежу.

Отже, зміст позовної заяви та заяви про зменшення позовних вимог не свідчить про зміну позивачем як підстав та предмету позову, змінено лише підставу позову, що не заборонено процесуальним законодавством.

Верховний Суд відзначив, що під підставами позову, які згідно із ст. 49 ЦПКможе змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, Суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, не підлягає.

Головуючий: І.М. Стадник

Судді: М.В. Матківська

В.В. Сопрун