ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3429/23
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд.34-А, код ЄДРПОУ - 40111046, електронна пошта: info@eetrade.org, drachenkovlad@gmail.com)
До відповідача: Приватного переробного підприємства «Любимівський Сирзавод» (74822, Херсонська обл., Каховський р-н, село Любимівка, вул. Леніна, буд.27, код ЄДРПОУ - 32126209)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Євроенерготрейд», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного переробного підприємства (далі - ППП) «Любимівський Сирзавод» про стягнення заборгованості у розмірі 32 994 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 1 125 грн 41 коп., інфляційних втрат у розмірі 4 212 грн 85 коп.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Позивач - ТОВ «Євроенерготрейд», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідач - ППП «Любимівський Сирзавод», не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.
У зв`язку зі зміною режиму роботи поштового відділення АТ «Укрпошта» за індексом 74822, яке обслуговує відповідача у справі, ухвали суду у справі №916/3429/23 не направлялися за адресою ППП «Любимівський Сирзавод».
Суд зауважує на тому, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня офіційна електронна пошта ППП «Любимівський Сирзавод». Суд також приймає до уваги відсутність у відповідача у справі особистих кабінетів в підсистемі Електронний суд.
Згідно ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
На підставі зазначеного, на виконання ч.2 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022р. №1364 "Про деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" та Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. №306 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи на офіційному сайті Господарського суду Одеської області публікувались повідомлення про призначення судових засідань у межах справи №916/3429/23.
У відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява №30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява №30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.
У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.
При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
Враховуючи введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та продовження строку його дії, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
Позивач у справі зазначає, що 30.08.2021р. між ТОВ «Євроенерготрейд» (Постачальник) та ППП «Любимівський Сирзавод» (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № ЄЕТ-ЕЕ-ЛСЗ-30/08/21.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (отриманої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 1 Комерційної пропозиції до Договору сторонами визначено ціну спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді, яка обраховується за наступною формулою: Цспож = ((Вфакт +Вбр)/ Wфакт) + Тпост + Тпер)*1,2(ПДВ), де Вфакт - фактична вартість обсягів електричної енергії на ринку «на добу на переде», яка визначається як сума добутків погодинних обсягів споживання електричної енергії Споживачем та фактичної ціни кВт*год; Вбр - вартість небалансів Споживача на балансуючому ринку; Wфакт - фактичні обсяги споживання електроенергії Споживачем у розрахунковому періоді; Тпост - вартість послуг Постачальника, що фіксується на рівні 0,1 грн.
Позивач зазначає, що ППП «Любимівський Сирзавод» в травні 2022р. спожито 9 400 кВт*год. на суму 32 994 грн., які не були сплачені.
Пунктом 5.7. Договору сторони визначили, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, який не може бути меншим п`яти робочих днів з моменту отримання його споживачем.
Відповідно п.4 Комерційної пропозиції до Договору оплата рахунку Постачальника має бути здійснена у строки, визначені у рахунку, протягом 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем.
Однак, п.2 Комерційної пропозиції встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем по ціні визначеній в п. 1 цієї Комерційної пропозиції, по факту споживання, до 15-го числа місяця після закінчення розрахункового періоду.
Позивач зазначив, що відповідно до п.4.12 ПРРЕЕ рахунок за спожиту електричну енергію оплачується в інший термін, передбачений Договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
При цьому, позивач звернув увагу суду на те, що Споживач, відповідно до п.п. 1 п. 6.2. Договору, взяв на себе зобов`язання забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
За таких обставин, з метою захисту своїх прав та охоронюваних інтересів, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ППП «Любимівський Сирзавод» заборгованості за спожиту в травні 2022р. електричну енергію у розмірі 32 994 грн.
Крім того, позивач зазначив, що відповідно до п. 5.8. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати.
Пунктом 6 Комерційної пропозиції до Договору визначено, що Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання.
Однак, у зв`язку з початком війни в України та тимчасовою окупацією території Херсонської області й безпосередньо відповідача, Постачальник відмовляється від нарахування пені.
Позивач також зазначає, згідно із положенням ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеного, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 1 125 грн 41 коп. та інфляційні втрати у розмірі 4 212 грн 85 коп. за період з 20.06.2022р. по 08.08.2023р., які просить стягнути з відповідача у зв`язку з порушенням ним своїх обов`язків за Договором.
В якості нормативного обґрунтування позивач посилається на положення ст.173, 174, 181, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526, 530, 546, 625, 692 Цивільного кодексу України.
Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист.
Дослідив матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України законодавець також встановив, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальниками та споживачами, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. ( далі -Правила, ПРРЕЕ ).
Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику».
Згідно зі ст. ст. 1, 26 Закону України «Про електроенергетику» постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.
За приписами ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи 30.09.2021р. між ТОВ «Євроенерготрейд» (Постачальник) та ППП «Любимівський Сирзавод» (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № ЄЕТ-ЕЕ-ЛСЗ-30/08/21, відповідно п. 2.1. якого за цим Договором Постачальник постачає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (отриманої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно п. 1.1. Договору цей Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, та є однаковими для всіх споживачів.
Додатком №1 до Договору є заява - приєднання на постачання електричної енергії, підписана Споживачем 30.08.2021р. Додатком №2 є комерційна пропозиція.
За п. 13.1. Договору цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.
Згідно п. 9 Комерційної пропозиції Договір набирає чинності з дати акцептування Споживачем заяви - приєднання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.
Згідно п.п.5.1 - 5.7 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, в тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за отриману електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни. Оплата електричної енергії, отриманої за цим Договором, має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або в строк, зазначений у комерційній пропозиції. У випадку якщо строки розрахунків за цим Договором, зазначені в рахунку на оплату, відрізняються від строків розрахунків, зазначених в комерційній пропозиції, для цілей виконання цього Договору застосовуються строки, зазначені в комерційній пропозиції. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеці.
За умовами п.2 Комерційної пропозиції оплата електричної енергії здійснюється Споживачем по ціні , визначеній в п.1 Комерційної пропозиції, по факту споживання до 15 числа місяця після закінчення розрахункового періоду.
Відповідно до п.1. Комерційної пропозиції попередня оплата (плановий та/або авансовий платіж) очікуваного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період здійснюється за прогнозованою ціною, що визначається Постачальником за формулою (за 1 кВт.год): Ц=(Цпрог+Тпер)*1,2(ПДВ) де: Цпрог - прогнозована ціна купівлі електричної енергії Постачальником для Споживача на всіх сегментах ринку електричної енергії в розрахунковому періоді; Тпер - тариф на послуги з передачі електричної енергії оператора системи передачі (НЕК «УКРЕНЕРГО») затверджений НКРЕКП на відповідний розрахунковий період; остаточний розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію в розрахунковому (звітному) періоді здійснюється Споживачем за ціною, що розраховується Постачальником за формулою: Цспож= ((Вфакт+Вбр)/Wфакт) + Тпост + Тпер)*1,2(ПДВ) де: Вфакт - фактична вартість купівлі електричної енергії Постачальником для Споживача на всіх сегментах ринку електричної енергії в розрахунковому періоді, без урахування ПДВ; Вбр - вартість небалансів Споживача на балансуючому ринку, вираховується як різниця між прогнозним погодинним та фактичним погодинним обсягом споживання помножена на вартість 1 кВт*год на балансуючому ринку для відповідної години. Небаланси в межах 0% не враховуються; Wфакт -фактичні обсяги споживання електроенергії Споживачем у розрахунковому періоді; Тпост - тариф вартості послуг Постачальника, 0,10 грн. за 1 кВт*год т (без ПДВ).
Згідно п. 4 Комерційної пропозиції Постачальник до 10 числа місяця наступного за розрахунковим надає Споживачу рахунок та акт приймання-передачі товарної продукції (Розрахункові документи). Споживач зобов`язаний в продовж п`яти робочих днів підписати розрахункові документи та повернути Постачальнику або надати заперечення, щодо них в термін наданий для підписання таких документів. У разі не неповернення підписаних розрахункових документів, або не надання заперечень Постачальнику в строк, наданий для їх підписання з урахуванням терміну поштового обігу, вони вважаються належним чином підписаними зі сторони Споживача. Остаточний розрахунок за фактично спожиту електричну енергію Споживач сплачує, не пізніше 5-х банківських днів від дня отримання рахунка від Постачальника.
З матеріалів справи вбачається, що згідно акту прийому передачі електричної енергії №00000003741 від 31.05.2022р. ТОВ «Євроенерготрейд» передав електричну енергію, а ППП «Любимівський Сирзавод» прийняв та використав електричну енергію в обсязі 9,4 тис. кВт*год на суму 32 994 грн. у зв`язку із чим ТОВ «Євроенерготрейд» виставлено ППП «Любимівський Сирзавод» рахунок на оплату №3666 від 13.06.2022р.
Відповідно до звіту щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ «Євроенерготрейд», які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ Херсонобленерго від травня 2022р., що ППП «Любимівський Сирзавод» спожив 9 400 кВт*год.
За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, у строк до 08.08.2023р. (включно) відповідачем не сплачено вартість електричної енергії, у зв`язку з чим за ППП «Любимівський Сирзавод» існує заборгованість у розмірі 32 994 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що він є вірним, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 1 125 грн 41 коп. та інфляційних втрат у розмірі 4 212 грн 85 коп. підлягають задоволенню.
Окрім того, ТОВ «Євроенерготрейд» просить зазначити в рішенні суду про нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Згідно із частинами 11 та 12 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» до Приватного переробного підприємства «Любимівський Сирзавод» про стягнення заборгованості у розмірі 32 994 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 1 125 грн 41 коп., інфляційних втрат у розмірі 4 212 грн 85 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного переробного підприємства «Любимівський Сирзавод» (74822, Херсонська обл., Каховський р-н, село Любимівка, вул. Леніна, буд.27, код ЄДРПОУ - 32126209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд.34-А, код ЄДРПОУ - 40111046, електронна пошта: info@eetrade.org, drachenkovlad@gmail.com) заборгованість у розмірі 32 994 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 1 125 грн 41 коп., інфляційних втрат у розмірі 4 212 грн 85 коп. та судовий збір у розмірі 2 147 грн 20 коп.
3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нарахування 3% річних за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП): КДР : 100 = сума процентів, де СОБ - сума основного боргу, простроченого ППП «Любимівський Сирзавод» за наказом, виданим на виконання цього рішення; 3 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати ППП «Любимівський Сирзавод» суми основного боргу за період: з 09.08.2023р. і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти і стягнути отриману суму процентів з Приватного переробного підприємства «Любимівський Сирзавод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд».
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 14 грудня 2023 р.
Суддя Н.В. Рога
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2023 |
Оприлюднено | 18.12.2023 |
Номер документу | 115653042 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Рога Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні