Ухвала

від 14.12.2023 по справі 916/5377/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/5377/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., розглянувши заяву Компанії «Deere Company» (Дір енд Компані») (1 John Deere Plase Moline, Illinois 61265-8098 (US) за вх.суду№4-78/23 від 14.12.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» (37500, Полтавська область, м. Лубни, Тупик Тернівський, 11А, кв. 2, код ЄДРПОУ 41085908) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, офіс 438, код ЄДРПОУ 36553339) про забезпечення позову до подання позову

ВСТАНОВИВ:

Компанія «Deere Company» (Дір енд Компані») звернулася до Господарського суду Одеської області з заявою про забезпечення позову до подання позову в якій просить заборонити Одеській митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А код ЄДРПОУ 44005631) або будь-якому іншому митному органу здійснювати митне оформлення товару, який поданий до митного оформлення за митною декларацією типу IM 40 ДЕ № UA500050/2021/007579 від 19.06.2021 року: «обладнання для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згорання: - паливні фільтри та масляні фільтри, різних артикулів загальною кількістю 723 шт. (паливні фільтри: арт. RE525523 - 120 шт., арт. RE541922 - 100 шт., арт. RE522878 - 100 шт., арт. RE508633 - 50 шт., арт. RE522688 - 1 шт., арт. RE531703 - 1шт., арт. RE174130 -1 шт.; масляні фільтри: арт. RE509672 - 95 шт., арт. RE57394 - 48 шт., арт. RE504836 - 96 шт., арт. AN203010 - 30 шт., арт. AN128449 - 80 шт., арт. RE 573817 - 1 шт.). Торговельна марка AGROFIL. Виробник: «Jieli filter automotive co. Ltd. Країна виробництва: Китай. Вивантажено з контейнера: HLXU3430481», імпортером якого є ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» (Україна, Полтавська область, м. Лубни, тупик вул. Тернівської, буд. 11-А, кв. 2, код ЄДРПОУ 41085908), а декларантом - ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» (Україна, 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, офіс 438, код ЄДРПОУ 36553339), який знаходиться на митному оформленні у Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А код ЄДРПОУ 44005631) до набрання рішенням законної сили по суті спору.

В обґрунтування заяви Компанія «Deere Company» (Дір енд Компані») зазначає, що вона є власником прав інтелектуальної власності, зокрема, на торговельну марку за міжнародною реєстрацією №910037 від 03.05.2005 з правовою охороною на території України. Торговельна марка зареєстрована та охороняється відповідно до вимог міжнародного і національного законодавства України, в тому числі для товарів 8 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме для: «Hand tools including grease presses and air pumps; cutting implements, e.g. mowing knives, chopping flails; industrial or agricultural tools for manual operation, like saws, saw blades, files, drills, tongs, hammers, chamfering drills, metal cutting tools, knives, marking tools, rasps, spades, hoes; hand pushed mowers; sharpening stones, sharpening discs; hand operated implements for use in agriculture, horticulture or forestry including hoes, spades, rakes, forks, cultivators.» (переклад товарів на українську мову наявний у додатку - 1). Заявник використовує зазначену торговельну марку для маркування своєї продукції, у тому числі й в Україні та є єдиною офіційною особою в Україні, що має виключне право дозволяти та забороняти використання торговельної марки. Власнику торговельної марки надано виключне право забороняти іншим особам, зокрема імпортувати (ввозити) на територію України товар, маркований торговельною маркою чи позначеннями тотожними або схожими з нею настільки, що їх можна сплутати.

Як вказує заявник, повідомленням від 28.07.2021 №2021/046/П101, від 02.08.2021 №2021/046/П02 Одеська митниця поінформувала Заявника, що у зв`язку з підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності заявника ними було призупинено за власною ініціативою митне оформлення, заявленого в зоні діяльності митниці за митною декларацією №є UA500050/2021/007579 від 19.06.2021 товару «обладнання для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згорання: - паливні фільтри та масляні фільтри, різних артикулів загальною кількістю 723 шт. (паливні фільтри: арт. RE525523 - 120 шт., арт. RE541922 - 100 шт., арт. RE522878 - 100 шт., арт. RE508633 - 50 шт., арт. RE522688 - 1 шт., арт. RE531703 - 1шт., арт. RE174130 -1 шт.; масляні фільтри: арт. RE509672 - 95 шт., арт. RE57394 - 48 шт., арт. RE504836 - 96 шт., арт. AN203010 - 30 шт., арт. AN128449 - 80 шт., арт. RE 573817 - 1 шт.). Торговельна марка AGROFIL. Виробник: «Jieli filter automotive co. Ltd. Країна виробництва: Китай. Вивантажено з контейнера: HLXU3430481». До повідомлень 28.07.2021 № 2021/046/101, від 02.08.2021 № 2021/046/П02 було додано у додатках інформацію, пов`язану із призупиненням митного оформлення товарів, а також фотографічні зображення товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності. В повідомленні зазначено, що: 1) Декларантом товару є ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс», місцезнаходження: Україна, 65014, Одеська область, місто Одеса, вул. Маразліївська, будинок 1/20, офіс 438; 2) Власником та одержувачем/імпортером товару є ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС», місцезнаходження: Україна, 37500, Полтавська область, м. Лубни, Тупик Тернівської, буд. 11А, кв. 2. 3) Виробник: SOUTH ORGANIZASYON TURIZM LIMITED SIRKETI.

Заявник вказує, що 30.08.2021 представником компанії «Deere Company» («Дір енд Компані») було подане до Одеської митниці клопотання про порушення справи про порушення митних правил, до якого було додано висновок експерта за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 25/08-2021 від 25.08.2021 та висновок компанії «Deere Company» («Дір енд Компані») від 27.08.2021 з нотаріально посвідченим перекладом на українську мову, з проханням притягти до адміністративної відповідальності посадових осіб ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» (Україна, Полтавська область, м. Лубни, тупик вул. Тернівської, буд. 11-А, кв. 2, код ЄДРПОУ: 41085908), згідно статті 476 Митного кодексу України. 06.09.2021 посадовою особою Одеської митниці був складений протокол про порушення митних правил № 3056/50000/21 згідно ст. 476 Кодексу та направлені всі матеріали до про ПМП № 3056/50000/21 до Малиновського районного суду м. Одеси для прийняття рішення згідно чинного законодавства. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 21.02.2022 року у справі № 521/19973/21 було вирішено: 1) провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України, 2) зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби повернути ОСОБА_1 вилучений за протоколом про порушення митних правил № 3056/50000/21 від 06.09.2021 товар. В обґрунтування постанови від 21.02.2022 Малиновським районним судом м. Одеси було зазначено про відсутність в матеріалах справах висновку від 25.08.2021 №25/08-2021. Даний висновок подавався до Одеської митниці разом з клопотанням про порушення справи про порушення митних правил від 30.08.2021. Апеляційну скаргу представника Одеської митниці на постанову Малиновського районного суду м. Одеса від 21.02.2021 по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 476 МК України було вирішено 27.11.2023 повернути особі, яка її подала, через недотримання строків на подання апеляційної скарги.

Як зазначає заявник, висновком експерта за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 25/08-2021 від 25.08.2021 та висновком Компанії «Deere Company» («Дір енд Компані») від 27.08.2021 було встановлено, що нанесені на товар позначення є тотожними з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 910037 від 03.05.2005. Тобто зазначеними висновками був підтверджений факт порушення прав інтелектуальної власності Компанії «Deere Company» на торговельну марку за міжнародною реєстрацією № 910037 від 03.05.2005. А отже, Компанія «Deere Company» («Дір енд Компані») є особою, чиї права інтелектуальної власності були порушені внаслідок ввезення на територію України Товару ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» оскільки заявник не надавав ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» дозволів на використання торговельної марки, яка міститься на імпортованій продукції.

Заявник вважає, що зазначена продукція імпортується (ввозиться) на територію України з порушенням його прав інтелектуальної власності на Торговельну марку за міжнародною реєстрацією № 910037. З огляду на вказане, заявник планує звертатися до суду з позовом про припинення порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку. Наразі заявник звертається до суду для отримання ухвали про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати митне оформлення спірного товару. Невжиття заходів забезпечення позову Компанії «Deere Company» («Дір енд Компані») може унеможливити ефективне поновлення порушених прав заявника, за захистом яких останній планує звернутись до суду. Заходи забезпечення позову, вжиття яких просить заявник, враховують також інтереси осіб, щодо яких просять вчинити заходи забезпечення позову, забезпечуючи їх збалансованість та співмірність.

Заявник зазначає, що ним буде подано у визначений ст. 138 ГПК України строк позовну заяву, в прохальній частині якої будуть наступні позовні вимоги: 1) визнати спірний імпортований товар контрафактним: 2) заборонити ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» здійснювати імпорт (ввезення) в України спірного товару; 3) вилучити з цивільного обороту та знищити контрафактний товар. Якщо заява про вжиття заходів забезпечення позову не буде задоволена, ці вимоги заявника виконати буде неможливо, так як товар буде розмитнений та введений в цивільний обіг. Існує високий ризик істотного ускладнення чи навіть унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Існує реальна ймовірність настання наступних обставин: ???якщо заява про вжиття заходів забезпечення позову не буде задоволена, неможливо (або суттєво утруднено) буде подати потрібні докази, оскільки Товар потрапить у цивільний обіг; ???у заявника існують підстави вважати, що його права на торговельну марку за міжнародною реєстрацією № 910037 від 03.05.2005 порушені шляхом імпорту спірного товару; ???існує реальна загроза порушення прав заявника внаслідок продажу товару, що порушує його права інтелектуальної власності. Вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб. У разі якщо заява про вжиття заходів забезпечення позову не буде задоволена, відбудеться подальше розмитнення вказаного товару та його реалізація, і як наслідок, у випадку задоволення позову про вилучення контрафактного товару, виконання рішення буде значно ускладнено або взагалі неможливе. Враховуючи те, що Одеським апеляційним судом було повернуто апеляційну скаргу Одеської митниці на постанову Малиновського районного суду Одеської області від 21.02.2022 та постанова Малиновського районного суду Одеської області від 21.02.2022 набрала законної сили, у ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» є можливість у будь-який момент звернутися до Одеської митниці з проханням про продовження митного оформлення та видачу Товару, існує реальна вірогідність завдання невиправної шкоди у вигляді введення в цивільний обіг контрафактної продукції, якщо заходи забезпечення позову оперативно не будуть застосовані.

Як вказує заявник, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. 3 огляду на те, що вимоги заявника обмежуються забороною здійснювати митне оформлення конкретного товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією № UA500050/2021/007579 від 19.06.2021 та ніяким іншим чином не зачіпають інші права та законні інтереси осіб, щодо яких заявник просить здійснити заходи забезпечення позову, а також той факт, що спірний товар не є швидкопсувним, заявник вважає неможливим завдання внаслідок застосування заходів забезпечення позову будь-яких збитків ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС», а відтак не вбачає підстав для зустрічного забезпечення позову.

Враховуючи викладене, заявник просить задовольнити вимоги заяви та заборонити Одеській митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А код ЄДРПОУ 44005631) або будь-якому іншому митному органу здійснювати митне оформлення товару, який поданий до митного оформлення за митною декларацією типу IM 40 ДЕ № UA500050/2021/007579 від 19.06.2021 року: «обладнання для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згорання: - паливні фільтри та масляні фільтри, різних артикулів загальною кількістю 723 шт. (паливні фільтри: арт. RE525523 - 120 шт., арт. RE541922 - 100 шт., арт. RE522878 - 100 шт., арт. RE508633 - 50 шт., арт. RE522688 - 1 шт., арт. RE531703 - 1шт., арт. RE174130 -1 шт.; масляні фільтри: арт. RE509672 - 95 шт., арт. RE57394 - 48 шт., арт. RE504836 - 96 шт., арт. AN203010 - 30 шт., арт. AN128449 - 80 шт., арт. RE 573817 - 1 шт.). Торговельна марка AGROFIL. Виробник: «Jieli filter automotive co. Ltd. Країна виробництва: Китай. Вивантажено з контейнера: HLXU3430481», імпортером якого є ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» (Україна, Полтавська область, м. Лубни, тупик вул. Тернівської, буд. 11-А, кв. 2, код ЄДРПОУ 41085908), а декларантом - ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» (Україна, 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, офіс 438, код ЄДРПОУ 36553339), який знаходиться на митному оформленні у Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А код ЄДРПОУ 44005631) до набрання рішенням законної сили по суті спору.

Дослідивши заяву Компанії «Deere Company» («Дір енд Компані») про забезпечення позову до подання позову, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За положеннями ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

У статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів. Відповідно до частини другої цієї статті, Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема: 1) справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування; 2) справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов`язані з ними законні інтереси; 3) справи про визнання торговельної марки добре відомою; 4) справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами; 5) справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії; 6) справи у спорах, які виникають із відносин, пов`язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.

Однак, у п. 16 Перехідних положень (розділ ХІ) Господарського процесуального кодексу України установлено, що до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.

Також, відповідно до п.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності», згідно з частиною першою статті 432 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів розглядається господарським судом, у районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, при вирішенні питання про місце розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів слід виходити з того, який саме запобіжний захід заявник вважає за необхідне вжити: тобто якщо йдеться про витребування доказів, про огляд приміщень або про накладення арешту на майно, заява має подаватися до місцевого господарського суду, в районі діяльності якого знаходяться відповідно докази, приміщення або майно, стосовно яких належить провести певні дії.

Відповідно до ч.1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Згідно ч.6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення, суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Також заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання певних дій, а діють виключно як засіб забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарського процесуального кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Вищевикладене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №910/688/13.

У Розділі ІІ Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності» роз`яснено питання щодо підстав та порядку вжиття запобіжних заходів для попередження порушень прав інтелектуальної власності (суд відзначає, що аналогом запобіжних заходів, передбачених попередньою редакцією Господарського процесуального кодексу України, в нині діючій редакції Господарського процесуального кодексу України є, в певній мірі, забезпечення позову до пред`явлення позову).

Відповідно до пунктів 7, 8 вказаної Постанови, вжиття запобіжних заходів має здійснюватися для попередження порушень прав інтелектуальної власності та для збереження доказів такого порушення, перелік запобіжних заходів установлено статтею 432 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017). З урахуванням змісту статті 399 Митного кодексу України господарський суд може вживати такий запобіжний захід як заборона митному органові вчиняти дії щодо митного оформлення товару до розгляду по суті справи про порушення права інтелектуальної власності.

Зазначене роз`яснення також знайшло відображення у п.8 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України у редакції, що набрала чинності з 15.12.2017, де серед способів забезпечення позову передбачено зупинення митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності.

З матеріалів заяви вбачається, що Компанії «Deere Company» (Дір енд Компані») є власником прав інтелектуальної власності, зокрема, на торговельні марки за міжнародною реєстрацією №910037 від 03.05.2005 з правовою охороною на території України.

Відповідно ч.3 ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 399 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів на підставі даних митного реєстру обєктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред`явлених до митного контролю та митного оформлення, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу; у день прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів орган доходів і зборів засобами факсимільного та/або електронного зв`язку повідомляє правовласника про факт пред`явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта - про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу правовласника. У повідомленні правовласнику зазначаються: митне оформлення яких саме товарів призупинено, їх кількість, причини та строк призупинення, найменування та адреса власника товарів, а також інша необхідна інформація.

За повідомленням від 28.07.2021 №2021/046/П101, від 02.08.2021 №2021/046/П02 Одеська митниця поінформувала Заявника, що у зв`язку з підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності заявника ними було призупинено за власною ініціативою митне оформлення, заявленого в зоні діяльності митниці за митною декларацією №є UA500050/2021/007579 від 19.06.2021 товару «обладнання для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згорання: - паливні фільтри та масляні фільтри, різних артикулів загальною кількістю 723 шт. (паливні фільтри: арт. RE525523 - 120 шт., арт. RE541922 - 100 шт., арт. RE522878 - 100 шт., арт. RE508633 - 50 шт., арт. RE522688 - 1 шт., арт. RE531703 - 1шт., арт. RE174130 -1 шт.; масляні фільтри: арт. RE509672 - 95 шт., арт. RE57394 - 48 шт., арт. RE504836 - 96 шт., арт. AN203010 - 30 шт., арт. AN128449 - 80 шт., арт. RE 573817 - 1 шт.). Торговельна марка AGROFIL. Виробник: «Jieli filter automotive co. Ltd. Країна виробництва: Китай. Вивантажено з контейнера: HLXU3430481». До повідомлень 28.07.2021 № 2021/046/101, від 02.08.2021 № 2021/046/П02 було додано у додатках інформацію, пов`язану із призупиненням митного оформлення товарів, а також фотографічні зображення товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності. В повідомленні зазначено, що: 1) Декларантом товару є ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс», місцезнаходження: Україна, 65014, Одеська область, місто Одеса, вул. Маразліївська, будинок 1/20, офіс 438; 2) Власником та одержувачем/імпортером товару є ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС», місцезнаходження: Україна, 37500, Полтавська область, м. Лубни, Тупик Тернівської, буд. 11А, кв. 2. 3) Виробник: SOUTH ORGANIZASYON TURIZM LIMITED SIRKETI.

Відповідно до ч. 8, ч.9, ч.10 ст. 399 Митного кодексу України, у разі якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує орган доходів і зборів про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернеться до такого органу доходів і зборів з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то призупинення митного оформлення вказаних товарів може бути продовжено органом доходів і зборів, але не більш як на 10 робочих днів. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, правовласник подасть органу доходів і зборів, що призупинив митне оформлення товарів, ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами, орган доходів і зборів продовжує призупинення митного оформлення товарів на строк, встановлений цими органами. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, до органу доходів і зборів, що призупинив митне оформлення товарів, не буде подано ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або відповідне рішення іншого уповноваженого державного органу, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, щодо яких було прийнято рішення про призупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку. У такому разі відшкодування декларанту та іншим особам витрат та збитків, спричинених призупиненням митного оформлення, здійснюється за рахунок правовласника.

Враховуючи зазначені норми Митного кодексу України (які передбачають чіткий алгоритм дій органів доходів і зборів та правовласника об`єктів права інтелектуальної власності щодо захисту порушеного права інтелектуальної власності), та обставини, доведені заявником в тексті заяви та доданих документах, суд відзначає, що заявник, як правовласник в розумінні п. 47 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, був належним чином повідомлений органом доходів і зборів про ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред`явлених до митного контролю та митного оформлення, що стало підставою його правомірного звернення до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, з метою попередження порушень та захисту порушеного права.

06.09.2021 посадовою особою Одеської митниці був складений протокол про порушення митних правил № 3056/50000/21 згідно ст. 476 Кодексу та направлені всі матеріали до про ПМП № 3056/50000/21 до Малиновського районного суду м. Одеси для прийняття рішення згідно чинного законодавства. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 21.02.2022 року у справі № 521/19973/21 було вирішено: 1) провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України, 2) зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби повернути ОСОБА_1 вилучений за протоколом про порушення митних правил № 3056/50000/21 від 06.09.2021 товар.

Як зазначає заявник, в обґрунтування постанови від 21.02.2022 Малиновським районним судом м. Одеси було зазначено про відсутність в матеріалах справах висновку від 25.08.2021 №25/08-2021. Даний висновок подавався до Одеської митниці разом з клопотанням про порушення справи про порушення митних правил від 30.08.2021. Апеляційну скаргу представника Одеської митниці на постанову Малиновського районного суду м. Одеса від 21.02.2021 по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 476 МК України було вирішено 27.11.2023 повернути особі, яка її подала, через недотримання строків на подання апеляційної скарги.

Висновком експерта за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 25/08-2021 від 25.08.2021 та висновком Компанії «Deere Company» («Дір енд Компані») від 27.08.2021 було встановлено, що нанесені на товар позначення є тотожними з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 910037 від 03.05.2005. Тобто зазначеними висновками був підтверджений факт порушення прав інтелектуальної власності Компанії «Deere Company» на торговельну марку за міжнародною реєстрацією № 910037 від 03.05.2005. А отже, Компанія «Deere Company» («Дір енд Компані») є особою, чиї права інтелектуальної власності були порушені внаслідок ввезення на територію України Товару ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» оскільки заявник не надавав ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» дозволів на використання торговельної марки, яка міститься на імпортованій продукції.

Наразі, з огляду на наявні матеріали заяви та предмет позовних вимог, є обґрунтованими та доведеними наявні у заявника припущення, що після спливу строку призупинення митного оформлення спірного товару, існуватиме імовірність введення в цивільний обіг спірної продукції, що може ускладнити або зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду у випадку задоволення позову, який заявник має намір подати до суду, з огляду на що підлягає судом задоволенню у повному обсязі заява Компанія «Deere Company» («Дір енд Компані») про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Поряд із цим суд вбачає, що застосування заходів забезпечення позову у даному спорі запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод для виконання рішення суду в разі повного чи часткового задоволення позовних вимог.

Так, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Одночасно, суд вважає, що у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу, мають суто процесуальний «забезпечувальний» характер та їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення справи по суті.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в ч.6 ст.140 ГПК України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.

Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» не позбавлено права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.

Суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Також суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до вимог ч. 13 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити заявнику строк, протягом якого останній зобов`язаний подати позов та надати відповідне підтвердження суду, а саме: десять днів з дня постановлення даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Компанії «Deere Company» (Дір енд Компані») (1 John Deere Plase Moline, Illinois 61265-8098 (US) за вх.суду№4-78/23 від 14.12.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» (37500, Полтавська область, м. Лубни, Тупик Тернівський, 11А, кв. 2, код ЄДРПОУ 41085908) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, офіс 438, код ЄДРПОУ 36553339) про забезпечення позову до подання позову задовольнити.

2. Заборонити Одеській митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А код ЄДРПОУ 44005631) або будь-якому іншому митному органу здійснювати митне оформлення товару, який поданий до митного оформлення за митною декларацією типу IM 40 ДЕ № UA500050/2021/007579 від 19.06.2021 року: «обладнання для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згорання: - паливні фільтри та масляні фільтри, різних артикулів загальною кількістю 723 шт. (паливні фільтри: арт. RE525523 - 120 шт., арт. RE541922 - 100 шт., арт. RE522878 - 100 шт., арт. RE508633 - 50 шт., арт. RE522688 - 1 шт., арт. RE531703 - 1шт., арт. RE174130 -1 шт.; масляні фільтри: арт. RE509672 - 95 шт., арт. RE57394 - 48 шт., арт. RE504836 - 96 шт., арт. AN203010 - 30 шт., арт. AN128449 - 80 шт., арт. RE 573817 - 1 шт.). Торговельна марка AGROFIL. Виробник: «Jieli filter automotive co. Ltd. Країна виробництва: Китай. Вивантажено з контейнера: HLXU3430481», імпортером якого є ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» (Україна, Полтавська область, м. Лубни, тупик вул. Тернівської, буд. 11-А, кв. 2, код ЄДРПОУ 41085908), а декларантом - ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» (Україна, 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, офіс 438, код ЄДРПОУ 36553339), який знаходиться на митному оформленні у Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А код ЄДРПОУ 44005631) до набрання рішенням законної сили по суті спору.

Стягувачем за цією ухвалою є: Компанія «Deere Company» (Дір енд Компані») (1 John Deere Plase Moline, Illinois 61265-8098 (US)

Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» (Україна, Полтавська область, м. Лубни, тупик вул. Тернівської, буд. 11-А, кв. 2, код ЄДРПОУ 41085908)

Боржником за цією ухвалою є: Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А код ЄДРПОУ 44005631)

3. Строк, протягом якого заявник Компанія «Deere Company» (Дір енд Компані») (1 John Deere Plase Moline, Illinois 61265-8098 (US) зобов`язана подати відповідний позов та надати відповідне підтвердження суду становить десять днів з дня постановлення даної ухвали.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Повний текст ухвали складено та підписано 14 грудня 2023.

Ухвала набирає законної сили 14.12.2023 та підлягає оскарженню в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Степанова Людмила Валеріївна