Рішення

від 07.12.2023 по справі 917/113/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2023 Справа № 917/113/22

за позовною заявою Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського. 6. м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 42149108)

до Козельщинської селищної ради (39100, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, смт. Козельщина, вул. Остроградського, буд. 75/15. код ЄДРПОУ 21063513)

про стягнення 972 192,00 грн

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін: згідно протоколу

Державна екологічна інспекцій Центрального округу звернулася до суду з позовом до Козельщинської селищної ради про стягнення 972 192,00 грн. шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів внаслідок бездіяльності відповідача.

Суд ухвалою від 07.02.22 постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі.

Ухвалою від 24.02.22 р. відкладено підготовче засідання на 15.03.22.

Від відповідача надійшли відзив на позовну заяву (вх. № 2204 від 12.03.22) та клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 2203 від 12.03.22).

Ухвалою від 15.03.22р. відкладено підготовче засідання на 07.04.22.

Ухвалою від 07.04.2022р. суд постановив зупинити провадження у справі № 917/113/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/15892/21, зобов`язати сторін повідомити господарський суд Полтавської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 917/113/22.

Ухвалою від 23.08.2023р. суд постановив поновити провадження у справі, призначити підготовче засідання на 14.09.2023 р., запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

13.09.23 від відповідача надійшли пояснення до відзиву на позов.

Ухвалою від 14.09.23р. відкладено підготовче засідання на 17.10.23.

17.10.23 від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні, 17.10.2023р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 17.10.2023р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/113/22, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 09.11.2023.

23.10.21 та 24.10.21 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 09.11.2023суд оголосив перерву до 23.11.23.

23.11.23 від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від відповідача 23.11.23 до суду надійшли пояснення про наявні розбіжності у підрахунку шкоди.

Також, від відповідача 23.11.23 до суду надійшло клопотання, в якому він просив суд судовий розгляд справи № 917/113/22 провести без участі представників відповідача, та відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 23.11.23 суд відклав розгляд справи на 07.12.2023.

28.11.23 від позивача надійшла заява про зміну (збільшення) предмету позову у справі, згідно якої позивач просить стягнути з Козельщинської селищної ради збитки, завдані навколишньому природньому середовищу в розмірі 978 375 грн 36 коп.

Згідно зі ст. 207 ГПК України учасники справи можуть подати заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені у підготовчому провадженні до моменту розгляду справи по суті із обґрунтуванням поважності причин їх неподання у визначений строк.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Підготовче провадження у справі було закрито ухвалою від 17.10.2023. Представник позивача приймав участь у судовому засіданні 17.10.2023

Заява про збільшення розміру позовних вимог була надіслана 28.11.2023, тобто вже під час розгляду справи по суті (перед другим судовим засіданням з розгляду справи по суті).

З наведеного вбачається, що позивач пропустив строк на звернення до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог.

Поважних причин, які перешкоджали позивачу звернутися до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог під час підготовчого провадження, позивач не навів.

Відповідно до ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Також ч.2 ст.118 ГПК України передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд на підставі ч.2 ст.207 ГПК України залишив без розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та додані до неї докази.

07.12.23 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Представники сторін в судове засідання 07.12.23 не з"явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно із 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Суд враховує факт подання сторонами заяв про розгляд справи без участі їх представників.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, оскільки явка учасників справи у призначене засідання обов`язковою судом не визнавалася, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні судом складено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відділом державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів Управління екологічного нагляду (контролю) у Полтавській області за зверненням Козельщинського госпрозрахункового мисливсько-рибальського підприємства від 13.04.2021 № 22 у період з 30.04.2021 по 18.05.2021 здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) перевірку Козольщннської селищної ради щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами на землях Козельщинської селищної ради (акт від 18.05.2021№ 06-27/316).

За результатами проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами Козельшинської селищної ради Полтавської області складено Акт № 06-27/316 від 18.05.2021 та зафіксовано виявлені порушення.

Зокрема, перевіркою встановлено, що:

Козельщинською селищною радою Полтавської області не забезпечено в повному обсязі виконання делегованих повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища.

На території Козельщинської ОТГ розміщено 19 місць видалення відходів (далі - МВВ), але щодо жодного з них належним чином не визначені території для їх законної дислокації, у тому числі не організовано вибору земельних ділянок, прийняття відповідних рішень щодо їх спеціального використання та розроблення проектної документації на влаштування таких об`єктів, що с порушенням п.л. 71 п.б ч. 1 ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування.

В порушення вказаного Закону не здійснюється контроль за додержанням юридичними та фізичними особами у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами, а також розгляд справ про адміністративні правопорушення у цій сфері. Відсутні фактичні дані про результати реалізації Козельщинською радою таких повноважень.

Здійснення контролю за діяльністю комунального підприємства "Козельщина" як суб`єкта діяльності у сфері поводження з відходами, обмежується лише фінансуванням його витрат виконання відповідних робіт, а отже є також порушенням вимог вищевказаних норм.

З 62-х населених пунктів Козельщинської ОТГ для перевірки надані копії схем санітарного очищення лише стосовно населених пунктів Висока Вакулівка, Довге та Мар`янівка, які затверджені рішенням Високовакулівською сільської ради від 09.12.2011 № 94. Прийнятих аналогічних рішень Козельщинською селищною радою для перевірки не надано.

Збирання і видалення відходів на території Козельщинської ОТГ здійснюється КП Козелыцина. Такі роботи проводяться лише по 10-ти населених пунктах із 62 наявних на адміністративній території вказаної громади.

Порушено вимоги ч. 1 ст. 21 Закону України Про відходи (далі - Закон), а саме: керівництвом Козельщинської селищної ради не організовано та не забезпечено розробки і прийняття місцевої програми поводження з відходами та здійснення контролю за її виконанням. Для перевірки надано лише копію рішення Козельщинської селищної ради від 09.12.2011 № 95. що відповідно не охоплює адміністративну територію нинішньої Козельщинської ОТГ.

За інформацією керівництва Козельщинської селищної ради на їх території обслуговування, окрім КП Козельщина, інших суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами не зареєстровано.

Не надано інформації про результати роботи під час вирішення питань розміщення на своїй адміністративній території об`єктів поводження з відходами та контроль за їх виконанням.

Під час здійснення даного позапланового заходу державного нагляду (контролю) спільно з начальником відділу благоустрою Козельщинської селищної ради Щепаченком Сергієм Юрійовичем, депутатом Козельщинської селищної ради Мокієнком Віктором Станіславовичем та єгерем Козельщинського госпрозрахункового мисливсько-рибальського підприємства Зубенка Леоніда Михайловича обстежено земельні ділянки на околицях населених пунктів Висока Вакулівка, Довге та Юрки, де розміщені тверді побутові відходи з порушенням вимог законодавства України у сфері поводження і відходами.

Не виконуються вимоги п. с ч. 1 ст. 21 Закону, оскільки не вирішуються питання щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами. Вказані МВВ є несанкціонованими місцями зберігання твердих відходів, стосовно яких Козельщинською селищною радою не прийнято відповідних рішень для їх організації з подальшим оформленням земельних ділянок та розробленням проектної документації. На них відсутнє обвалування по периметру, не влаштовані дренажні канави, не здійснюються заходи знешкодження та сортування відходів, збір і відведення поверхневого стоку, спостереження (моніторинг) за якістю грунтів та поверхневих вод, не проводяться вимірювання параметрів щодо забруднення атмосферного повітря. Щодо вказаних МВВ не ведеться документація обліку та видалення відходів, відсутня охорона.

Не здійснюється контроль за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території чим порушено п. з ч. 1 ст. 21 Закону.

Зважуючи на викладене, вищевказані земельні ділянки на околицях населених пунктів Висока Вакулівка, Довге та Юрки фактично засмічені на відкритому грунті твердими побутовими відходами.

Недостатньо організована та забезпечена ліквідація стихійних звалищ. Надано копії договорів про надання транспортних послуг по вивезенню відходів лише за 2018 та 2019 рр., що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 21 Закону. У 2019 році укладено договір на суму тільки 8 184 грн., а у 2020 - 17 473 грн. Про проведення такої робити у поточному році інформації не надано.

Інформацію про сприяння Козельщинською селищною радою роз`ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини та щодо надання згоди на розміщення на своїй адміністративній території не надано.

Не надано інформацію про надання згоди на розміщення на території селя, селища місць чи об`єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічною впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно- територіальну одиницю.

Інформацію стосовно реалізації повноважень Козельщинською селищною радою у разі отримання звернення (повідомлення) про виявлення безхазяйних відходів та визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України від 03.08.1998 № 1217 Про затвердження Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів не надано.

На підставі висновків акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №06-27/316 від 18.05.2021 інспекторами складено припис від 24.05.2021 №8/2/1-23 про зобов`язання Козельщинської селищної ради:

- забезпечити контролю за додержанням юридичними та фізичними особами у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами, а також розгляд справ про адміністративні правопорушення у цій сфері, про вжиті заходи повідомити інспекцію - до 17.06.2021, далі - постійно;

- забезпечити здійснення контролю за діяльністю суб`єктів підприємницької діяльності у сфері поводження з відходами Козельщинською ОТГ, про вжиті заходи повідомити інспекцію - до 17.07.2021, далі - постійно;

- розробити та затвердити схеми санітарного очищення для всіх населених пунктів - до 10.07.2021;

- організувати збирання і видалення відходів Козельщинською ОТГ для всіх населених пунктів наявних на адміністративній території вказаної громади крім тих в яких вже проводиться - до 17.06.2021;

- організувати та забезпечити розробку і прийняття місцевої програми поводження з відходами Козельщинською ОТГ та здійснити контроль за її виконанням - до 10.07.2021;

- надати інформацію про результати роботи під час вирішення питань розміщення на своїй адміністративній території об`єктів поводження з відходами та контроль за їх виконанням - до 17.06.2021;

- забезпечити здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території, про вжиті заходи повідомити інспекцію - до 17.06.2021;

- не допускати розміщення відходів Козельщинською ОТГ в несанкціонованих місцях - до 10.07.2021;

- обладнати всі дренажні канави на території МВВ Козельщинської ОТГ - до 10.07.2021;

- організувати та забезпечити ліквідацію стихійних звалищ в с. Висока Вакулівка, с. Довге, с. Юрки - до 10.07.2021;

- здійснювати заходи знешкодження та сортування відходів на території МВВ - до 27.07.2021;

- проводити вимірювання параметрів щодо забруднення атмосферного повітря на території МВВ - до 27.07.2021;

- організувати та постійно вести на підприємстві первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються - з моменту отримання припису.

Відповідач із винесеним ДЕІ Центрального округу приписом від 24.05.2021 №8/2/1-23 не погодився та оскаржив його до суду.

20 жовтня 2022 року Полтавський окружний адміністративний суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 440/15892/21 за адміністративним позовом Козельщинської селищної ради до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправним та скасування припису вирішив (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107080223) у задоволенні адміністративного позову Козельщинської селищної ради до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправним та скасування припису відмовити.

21 серпня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу № 440/15892/21 за апеляційною скаргою Козельщинської селищної ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2022, постановив (blob:https://cabinet.court.gov.ua/ab19e36d-ab77-4553-8544-949e208a0998) апеляційну скаргу Козельщинської селищної ради залишити без задоволення; рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року по справі № 440/15892/21 залишити без змін.

Крім того, під час натурного обстеження земельних ділянок на околицях населених пунктів Висока Вакулівка, Довге та Юрки виявлено розміщення па відкритому грунті відходів комунальних змішаних - код 7720.3.1.01 та відходів будівельних від знесення та ремону будівель та споруд - код 4510 відповідно до ДК 005-96. Загальна площа засмітчення становить 1.066 га.

Дані земельні ділянки фактично засмітчені на відкритому грунті твердими побутовими відходами.

Позивач вказує, що вказане є порушенням ст. 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 21 Закону України «Про відходи».

На підставі викладеного, Державною екологічною інспекцією Центрального округу здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства внаслідок бездіяльності Козельщинської селищної ради, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. №171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 №149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 р. за № 422/13689) За розрахунком позивача, розміри шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у зв"язку із бездіяльністю Козельщинської селищної ради, складає 972 192,00 грн.

Інспекцією на адресу Козельщинської селищної ради було направлено претензію № 123/07-17/2021 від 02.07.2021, але, як стверджує позивач, до цього часу відповіді на претензію або доказів щодо сплати нарахованих збитків на адресу Інспекції не надходило.

З огляду на відсутність сплати відповідачем нарахованих сум збитків, позивач звернувся до Господарського суду Полтавської області з даним позовом.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав на таке:

- перевірка проведена в порушення вимог ч. 11 ст. 4 Закону України про «Основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

- факт наявності земельних ділянок, наявності на них засмічення та їх місцерозташування, фактичне та об`єктивне проведення обмірів обсягу наявних відходів та розрахунку спричиненої шкоди ніякими доказами не підтверджено. Представники відповідача та інші свідки при цьому не були присутні.

- сам факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відтак, для наявності підстав щодо покладення на відповідача відповідальності за засмічення земель, позивачу необхідно встановити факт того, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

- позивачем в матеріалах перевірки не зазначено відомостей на підтвердження висновку про розміщення відходів (побутові та будівельні відходи) саме на відкритому ґрунті, зокрема матеріали ґрунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань, а також не встановлено відповідними доказами, що таке розміщення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. З матеріалів справи вбачається відсутність факту дослідження хімічного складу ґрунту з метою доведення того, що розміщення об`єктів на земельній ділянці призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

- розрахунок шкоди у с.Висока Вакулівка містить математичну помилку в підрахунку на 72,3 м2 в сторону збільшення засміченої площі.

Вирішуючи позов по суті вимог суд виходить з наступного.

Предметом розгляду даного спору слугує встановлення наявності/відсутності у діях відповідача порушення природоохоронного законодавства і, як наслідок, визначення обґрунтованості заявлених до стягнення грошових коштів за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Приписами статті 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Положеннями ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров`я і життя людей.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Статтею 96 ЗК України на землекористувачів покладено обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно з приписами ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про відходи» будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення, є відходами.

Вимоги щодо зберігання та видалення відходів встановлені ст. 33 Закону України «Про відходи». Так, згідно із приписами ч. 4 ст. 33 Закону України «Про відходи» зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно- заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико- культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України (ч. 7 ст. 33 Закону України «Про відходи»).

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про відходи», яка кореспондується зі ст. 56 Закону України «Про охорону земель», підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Приписами ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно зі ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Як зазначалося, підставою для звернення позивача з позовом стало вчинення відповідачем правопорушення, зафіксованого в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Судом враховано, що питання законності проведення позапланової перевірки відносно Козельщинської селищної ради по дотриманню вимог природоохоронного законодавства та прийняття за наслідками проведеної позапланової перевірки відносно селищної ради припису від 24.05.2021 №8/2/1-23 досліджувалося судом при розгляді справи № 440/15892/21 за адміністративним позовом Козельщинської селищної ради до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправним та скасування припису.

При цьому, 20 жовтня 2022 року Полтавський окружний адміністративний суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 440/15892/21 вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити. 21 серпня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року по справі № 440/15892/21 залишив без змін.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, встановлені у рішенні у справі № 440/15892/21 від 20 жовтня 2022 року, яке набрало законної сили, факти, мають преюдиційне значення та не підлягають доказуванню у даній справі в силу положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні даної справи суд враховує, що у рішенні у справі № 440/15892/21 від 20 жовтня 2022 року встановлено:

" - ... Державна екологічна інспекція Центрального округу має повноваження на проведення перевірок органів місцевого самоврядування у сфері природоохоронного законодавства щодо виконання делегованих їм повноважень, в тому числі у сфері додержання органами місцевого самоврядування вимог законодавства України про охорону земель.

- ... органи місцевого самоврядування виконують повноваження, зокрема, щодо контролю за використанням та охороною земель, поводження з відходами, виконання яких підлягає перевірці відповідними органами, до компетенції яких згідно чинного законодавства належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства.

На підставі наведеного, суд відхиляє доводи позивача (Козельщинської селищної ради) про відсутність правових підстав для здійснення відповідачем (Державною екологічною інспекцією Центрального округу) заходу державного нагляду (контролю) відносно Козельщинської селищної ради як органу місцевого самоврядування.

- Щодо застосування у спірних правовідносинах окремих положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", суд зазначає наступне...

... доводи позивача про порушення відповідачем під час проведення перевірки приписів Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме: - не отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення перевірки та інших приписів вказаного закону; - не затвердження та не оприлюднення на власному офіційному веб-сайті інспекції уніфікованої форми акту; - звернення юридичної особи - Козельщинського госпрозрахункового мисливсько-рибальського підприємства, суд вважає безпідставними, оскільки Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" регулює проведення перевірок суб`єктів господарювання, до яких Козельщинська селищна рада не відноситься.

- Стосовно ж невідповідностей у датах наказу та направлення на проведення перевірки (дата винесення направлення передує даті винесення наказу), то вказане є результатом допущення технічної описки у даті направлення на проведення перевірки.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що під час проведення позапланової перевірки відносно Козельщинської селищної ради по дотриманню вимог природоохоронного законодавства відповідач діяв в межах чинного законодавства України.

Суд зазначає, що підставою для винесення оспорюваного у цій справі припису слугували висновки акту перевірки, проведеної на підставі наказу від 29.04.2021 №06-27/316 та направлення на проведення позапланової перевірки від 28.04.2021 №06-28/300.

Разом з тим, доказів відсутності порушень, встановлених актом перевірки від 18.05.2021 №06-27/316 та про усунення яких зазначено в оскаржуваному приписі, позивачем до суду не надано.

На переконання суду, позивач просить скасувати припис Державної екологічної інспекції Центрального округу від 24.05.2021 №8/2/1-23 в основному лише з підстав неправомірності, на його думку, дій суб`єкта владних повноважень по проведенню позапланової перевірки.

Жодних доказів відсутності порушень, встановлених в ході перевірки та відображених у спірному приписі та в акті перевірки, позивач до матеріалів справи не надав...".

При розгляді даної справи суд зауважує, що не може робити переоцінку рішення, що набрало законної сили, і досліджувати в даній справі обставини, які вже встановлені у рішенні у справі № 440/15892/21 від 20 жовтня 2022 року, яке набрало законної сили, оскільки гарантія остаточності та обов`язковості судових рішень є складовими принципу правової визначеності та означають, що остаточне рішення правомочного суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим як для сторін процесу, так і для суду.

З огляду на наведене вище, при вирішенні даної справи суд враховує, що під час проведення позапланової перевірки відносно Козельщинської селищної ради по дотриманню вимог природоохоронного законодавства Державна екологічна інспекція Центрального округу діяла в межах чинного законодавства України, доказів відсутності порушень, встановлених актом перевірки від 18.05.2021 №06-27/316, Козельщинської селищної ради до суду не надано.

Згідно із ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян; затверджують місцеві екологічні програми; здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За ст. 1 Закону України "Про відходи" відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення, і від яких їх власник позбувається шляхом утилізації чи видалення; побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життєдіяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням.

За ч. 2 ст. 9 Закону України "Про відходи" територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об`єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Згідно з ст. 21 Закону України "Про відходи" органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: виконання вимог законодавства про відходи; організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території: ліквідацію несанкціонованих і не контрольованих звалищ відходів.

За ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Тобто, Козельщинська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, має забезпечувати на своїй території належне поводження з відходами, дбати про охорону навколишнього природного середовища, вживати заходів щодо ліквідації несакціонованих і неконтрольованих відходів.

Щодо посилання відповідача на те, що с.Висока Вакулівка та с.Довге, с.Юрки (на околицях яких виявлено розміщення на відкритому грунті відходів комунальних змішаних та відходів будівельних від знесення та ремонту будівель та споруд) знаходились на території Високовакулівської сільської ради, яка припинила своє існування шляхом приєднання до Козельщинської селищної ради тільки 27.07.2021 року, а детальний опис засмічення земельної ділянки проводився 30.04.2021 року, і, в свою чергу, с.Юрки (на околиці якого виявлено розміщення на відкритому грунті відходів комунальних змішаних та відходів будівельних від знесення та ремонту будівель та споруд) знаходилось на території Хорішківської сільської ради, яка припинила своє існування шляхом приєднання до Козельщинської селищної ради тільки 16.03.2021 року, а детальний опис засмічення земельної ділянки проводився 30.04.2021 року, суд зазначає наступне.

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою (абз. 1 ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про добровільне об`єднання територіальних громад").

Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об`єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу (абз. 2 ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про добровільне об`єднання територіальних громад").

Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об`єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об`єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету (абз. 3 ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про добровільне об`єднання територіальних громад").

З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом (абз. 1 ч. 4 ст. 8 ЗУ "Про добровільне об`єднання територіальних громад").

Реорганізація юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди (ч. 6 ст. 8 ЗУ "Про добровільне об`єднання територіальних громад").

Під час проведення реорганізації юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний об`єднаною територіальною громадою (ч. 7 ст. 8 ЗУ "Про добровільне об`єднання територіальних громад").

Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою (абз. 2 ч. 4 ст. 8 ЗУ "Про добровільне об`єднання територіальних громад").

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ч. 3 ст. 16 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні").

Козельщинська селищна рада виразила волю прийняти до свого складу Хорошківську і Високовакулівську сільські ради (Рішення від 10.01.2018 "Про реорганізацію Хорошківської сільської ради" і від 17.12.2020 "Про реорганізацію Високовакулівської сільської ради шляхом приєднання до Козельщинської селищної ради").

Цими рішеннями Козельщинська селищна рада офіційно повідомила жителів сільських рад про взяття селищною радою обов"язків із управління суспільним і політичним життям громад і забезпечення соціальних і політичних прав населення, яке проживає на території цих сільських рад.

Ці рішення є публічним визнанням Козельщинською селищною радою своєю власністю матеріальної і фінансової основ, які розташовані на територіях Козельщинської селищної ради і сільських рад, які перебувають у стані приєднання до селищної ради.

Юридичний факт існування чи відсутності юридичного документа про завершення реорганізації, припинення сільських рад і про юридичну реєстрацію юридичного факту приєднання сільських рад до селищної ради не анульовує існування юридичного факту фактичного визнання селищною радою того, що сільські ради є складовими частинами селищної ради, факту визнання селищною радою правонаступництва відносно сільських рад і факту існування в селищної ради обов"язку з цивільної субсидіарної відповідальності за зобов"язаннями сільських рад, які приєднуються до селищної ради.

Юридичні особи, які перебувають в стадії припинення не мають права брати на себе бюджетні зобов"язання, крім захищених статтей (сплата подпатків, оплата комунальних послуг, виплата заробітної плати тощо) (ст. 111 ЦК України), а тому сільські ради, які перебувають в стадії припинення не мали права брати зобов"язання з організації поводження з відходами, розташованими на їхній території.

Козельщинська селищна рада проінформувала Інспекцію: У першому кварталі 2021 року колишні Мальцівська, Бреусівська, Високовакулівська, Оленівська та Солоницька сільські ради приєднані, шляхом реорганізації у старостинські округи, до Козельщинської селищної ради. Передача майна колишніх селищних рад на баланс виконавчого комітету Козельщинської селищної ради завершена 5 травня 2021 року (абзац перший на другій сторінці листа від 07.05.2021 № 1010).

За таких обставин, на підставі норм ч. 2, абз. 2 ч. 4 ст. 8 ЗУ "Про добровільне об`єднання територіальних громад", ч. 3 ст. 16 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", Інспекція правомірно видала припис та здійснила нарахування саме Козельщинській селищній раді.

Юридична особа "Хорошківська сільська рада (Код ЄДРПОУ 21054566)" припинена (припинено з 16.03.2021. Запис щодо припинення: № 1005671120006000232 від 16.03.2021), а детальний опис засмічення земельної ділянки проводився 30.04.2021 року, нарахування за порушенння природоохоронного законодавства, які виявлені перевіркою і зафіксовані в акті від 18.05.2021 № 06-27/316 Інспекцією здійснені у травні 2021 року.

Враховуючи, що юридична особа "Хорошківська сільська рада" припинена, Інспекція правомірно видала припис та здійснила нарахування саме Козельщинській селищній раді.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Приписами статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч.1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4).

Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Правове регулювання цивільно-правової відповідальності за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стягнення збитків за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, майнової шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та шкодою і вини особи, яка завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 17.04.2018 року по справі № 909/285/16, від 04 травня 2022 року по справі № 922/3228/20.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Як встановлено судом, Відділом державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів Управління екологічного нагляду (контролю) у Полтавській області за зверненням Козельщинського госпрозрахункового мисливсько-рибальського підприємства від 13.04.2021 № 22 у період з 30.04.2021 по 18.05.2021 здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) перевірку Козольщннської селищної ради щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами на землях Козельщинської селищної ради (акт від 18.05.2021 № 06-27/316).

За результатами проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами Козельшинської селищної ради Полтавської області складено Акт № 06-27/316 від 18.05.2021 та зафіксовано виявлені порушення.

Суд враховує, що під час натурного обстеження земельних ділянок на околицях населених пунктів Висока Вакулівка, Довге та Юрки виявлено розміщення на відкритому грунті відходів комунальних змішаних - код 7720.3.1.01 та відходів будівельних від знесення та ремонту будівель та споруд - код 4510 відповідно до ДК 005-96. Дані земельні ділянки фактично засмічені на відкритому грунті твердими побутовими відходами.

Відповідач вказує, що позивачем в матеріалах перевірки не зазначено відомостей на підтвердження висновку про розміщення відходів (побутові та будівельні відходи) саме на відкритому ґрунті, зокрема матеріали ґрунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань, а також не встановлено відповідними доказами, що таке розміщення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Також, з матеріалів справи вбачається відсутність факту дослідження хімічного складу ґрунту з метою доведення того, що розміщення об`єктів на земельній ділянці призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

На дане твердження відповідача суд зауважує, що в позові ставиться питання про відшкодування шкоди, завданої засміченням земель, а не забрудненням земель чи грунтів.

Поняття "засмічення земель", "забруднення земель чи грунтів" наведені у Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 № 149), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725) (далі - Методика)

Так, забруднення земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін (абз. 6 п. 2 Методики). Наявність таких речовин і їх вплив на землю необхідно додатково встановлювати науковими та іншими дослідженнями, експертизами тощо.

Забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості (абз. 7 п. 2 Методики). Наявність таких речовин і їх вплив на грунти необхідно додатково встановлювати науковими та іншими дослідженнями, експертизами тощо.

Засмічення земель - наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів (абз. 8 п. 2 Методики). На територіях земельних ділянок перевіркою виявлені і зафіксовані сторонні предмети і матеріали (будівельні і побутові відходи).

Згідно з нормами абз. 8 п. 2 Методики, для констатації наявності правопорушення "засмічення земель" достатньо встановити лише наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Засмічення земель, забруднення грунтів, забруднення земель є окремими складовими частинами системи забруднення довкілля.

За даних обставин суд дійшов висновку про безпідставність посилання відповідача на відсутність факту дослідження хімічного складу ґрунту з метою доведення того, що розміщення об`єктів на земельній ділянці призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Суд зазначає, що подія правопорушення (Козельщинською селищною радою не реалізовані повноваження щодо виявлення безхазяйних відходів, а саме: не організовано роботу постійної діючої комісій з виявлення та обліку безхазяйних відходів та не здійснені заходи щодо визначення кількості, складу, властивості, вартості відходів, рівня їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та не вжиті заходи для визначення власника відходів у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 № 1217 «Про затвердження Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів» (ч. 10, ст. 12 Закону України «Про відходи») зафіксована перевіркою, підтверджена судовими рішеннями.

При цьому, доказів відсутності порушень, встановлених актом перевірки від 18.05.2021 №06-27/316, Козельщинської селищної ради до суду не надано.

Протиправна поведінка відповідача виражена у протиправному невиконанні вимог ст. 21 ЗУ "Про відходи", в нездійсненні профілактичних, управлінських, контролюючих тощо заходів), що призвело до засмічення земель.

Шкода виражена існуванні в навколишньому природному середовищі предметів, речовин тощо, сторонніх для земельної ділянки.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою -факт існування шкоди навколишньому природному середовищу є безпосереднім наслідком бездіяльності відповідача.

Вина відповідача виражена у формі бездіяльності.

За даних обставин, матеріалами справи підтверджується, що дії (бездіяльність) відповідача порушенням ст. 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 21 Закону України «Про відходи».

Внаслідок дій відповідача, Інспекцією визначено, що державі заподіяно збитки.

При цьому, суд зазначає, що питання правильності розрахунку збитків, заявленого до стягнення з підприємства відповідача підлягає дослідженню.

Державною екологічною інспекцією Центрального округу здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства внаслідок бездіяльності Козельщинської селищної ради, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. №171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 №149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 р. за № 422/13689). За розрахунком позивача, розміри шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у зв"язку із бездіяльністю Козельщинської селищної ради, складає 972 192,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи розрахунок позивач здійснив по формулі:

Рвв =А х Б х Гоз х Пдз х Кзз хКнвх Кег, де:

Рвв - розмір шкоди від засмічення земель;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, які визначаються як 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами 100;

Гот - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, гри.;

Пдз - площа засмічення земельної ділянки, м2;

Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами;

Кпв - коефіцієнт небезпеки відходів;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель.

Так, позивач у позові та доданому розрахунку зазначає, що загальна площа засмічення становить 1.066 га. Для визначення загальної площі засмічених земельних ділянок, позивач розраховував площу кожної ділянки і сумував ці площі. Площі засмічених земельних ділянок, розміри засмічених земельних ділянок, взаємне розташування засмічених земельних ділянок, розташування засмічених земельних ділянок, вказані в Детальних описах засмічених земельних ділянок №№ 1, 2, 3, які складені 30.04.2021 інспектором, представником заявника, представником відділу благоустрою Козельщинської селищної ради, депутатом Козельщинської селищної ради.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку (у позові),

по с. Висока Вакулівка - засмічена земельна ділянка площею 3 810 м2, об`єм відходів змішаних комунальних (код 7720.3.1.01), відходів будівельних від знесення та ремонту будівель та споруд (код 4510) - 4 486,95 м3 відповідно до Державного класифікатора відходів ДК 005 - 96. Розмір шкоди - 347 472 грн.

по с. Довге - засмічена земельна ділянка площею 2110,0 м2, об`єм відходів змішаних комунальних (код 7720.3.1.01). відходів будівельних від знесення та ремонту будівель та споруд (код 4510) - 2346,9 м2 відповідно до Державного класифікатора ДК 005 - 96. Розмір шкоди - 192 432,00 грн.

по с. Юрки - Засмічена земельна ділянка площею 4740,0 м2, об`єм відходів змішаних комунальних (код 7720.3.1.01), відходів будівельних від знесення та ремонту будівель та споруд (код 4510) - 9843,0 м2 відповідно до Державного класифікатора ДК 005 - 96. Розмір шкоди - 432 288,00 грн.

Судом виявлено, що розрахунок шкоди у с.Висока Вакулівка містить математичну помилку в підрахунку на 72,3 м2 в сторону збільшення засміченої площі.

Так, в детальному описі засмічення земельної ділянки № 2 від 30.04.2021 р. (с. Висока Вакулівка) вказано, що площа засмічення становить 0,3810 га (3810 м2). Проте здійснивши перерахунок площі згідно план-схеми земельної ділянки, що вказана в детальному описі, було розраховано, що площа засмічення становить 3737,7 м2, тобто допущено математичну помилку в підрахунку на 72,3 м2 в сторону збільшення засміченої площі.

Позивач при розгляді справи не підтвердив правомірності визначення площі засмічення земельної ділянки № 2 (с. Висока Вакулівка), що наведена ним у розрахунку (3810 м2) та не спростував визначеної судом при проведенні перерахунку площі у розмірі 3737,7 м2.

Щодо інших складових розрахунку - з урахуванням наявних у справі доказів та наданих сторонами пояснень суд зазначений позивачем розрахунок вважає таким, що відповідає вимогам Методики.

Здійснивши власний розрахунок з урахуванням вимог Методики, даних, наведених у Акті, розрахунку позивача та позові, не виходячи за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що збитки є обгрунтованими у розмірі 965 598,24 грн., зокрема:

по с. Висока Вакулівка - 347 472 грн. (виходячи з того, що підтверджена площа засмічення становить 3737,7 м2);

по с. Довге - 192 432,00 грн.(як заявлено в позові);

по с. Юрки - 432 288,00 грн. (як заявлено в позові).

Станом на момент вирішення спору матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем збитків у сумі 965 598,24 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь держави суми збитків, є обґрунтованими частково у сумі 965 598,24 грн., в іншій частині вимог - у позові суд відмовляє за необгрунтованістю.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen .), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Козельщинської селищної ради (39100, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, смт. Козельщина, вул. Остроградського, буд. 75/15. код ЄДПОУ 21063513) 965 598,24 грн. збитків і перерахувати їх на: р/р UА328999980333109331000016614 ГУК у Полт.обл./тг Козельщ/24062100, код ЄДРПОУ 37959255 - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області.

3. Стягнути з Козельщинської селищної ради (39100, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, смт. Козельщина, вул. Остроградського, буд. 75/15. код ЄДПОУ 21063513) на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського. 6. м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 42149108) витрати по сплаті судового збору в сумі 14 483.97 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.12.23 р.

Суддя Киричук О.А.