Ухвала

від 14.12.2023 по справі 917/1978/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

14.12.2023 Справа № 917/1978/23

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області, код ЄДРПОУ 02910060, вул. Антона Грицая, 1, м. Полтава, 36000

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

позивач: Міністерство освіти і науки України, код ЄДРПОУ 38621185, проспект Берестейський, 10 м. Київ, 01135

до відповідачів: 1) Фізичної особи-підприємця Ніколаєвої Олени Андріївни, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, код ЄДРПОУ 42769539, вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36000

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та зобов`язання повернути приміщення

Представники: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна заява про: 1) визнання недійсним договору оренди № 65/07-н від 09.10.2007 нерухомого майна, що належить до державної власності, нежитлового приміщення загальною площею 22,7 кв.м за адресою: вул. Небесної Сотні, 89, м. Полтава, що перебуває на балансі ВСП "Фаховий коледж управління, економіки і права Полтавського державного аграрного університету", укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області та фізичною особою-підприємцем Ніколаєвою Оленою Андріївною; 2) зобов`язання фізичної особи-підприємця Ніколаєвої Олени Андріївни звільнити та повернути нежитлове приміщення загальною площею 22,7 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Небесної Сотні, 89, м. Полтава, та перебуває на балансі ВСП "Фаховий коледж управління, економіки і права Полтавського державного аграрного університету" шляхом підписання акту приймання-передачі балансоутримувачу.

29.11.2023 до суду надійшли заперечення відповідача-1 на позовну заяву (вх. № 15360).

Також 30.11.2023 до суду надійшов відзив на позов від відповідача-2 (вх. № 15412).

11.12.2023 від прокурора надійшли відповідь на відзив (вх. № 15945) та клопотання про зупинення провадження у справі № 917/1978/23 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 917/1173/22 з огляду на подібність правовідносин у вказаних справах та необхідністю забезпечення єдності судової практики (вх. № 15946).

При вирішення вказаного клопотання прокурора суд керується наступним.

Суд зазначає, що предметом позову в даній справі є визнання недійсним договору оренди № 65/07-н від 09.10.2007 нерухомого майна, що належить до державної власності, нежитлового приміщення загальною площею 22,7 кв.м за адресою: вул. Небесної Сотні, 89, м. Полтава, що перебуває на балансі ВСП "Фаховий коледж управління, економіки і права Полтавського державного аграрного університету", укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області та фізичною особою-підприємцем Ніколаєвою Оленою Андріївною, а також зобов`язання фізичної особи-підприємця Ніколаєвої Олени Андріївни звільнити та повернути нежитлове приміщення загальною площею 22,7 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Небесної Сотні, 89, м. Полтава, та перебуває на балансі ВСП "Фаховий коледж управління, економіки і права Полтавського державного аграрного університету" шляхом підписання акту приймання-передачі балансоутримувачу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір оренди нерухомого майна укладено з порушенням вимог Закону України "Про освіту", зокрема, ч. 4 ст. 80 вказаного Закону, яка визначає можливість надання майна освітнього закладу в оренду в разі пов`язаності мети такої оренди з навчально-виховним процесом. Прокурор стверджує, що цільове призначення орендованого приміщення (розміщення перукарні) не пов`язане із забезпеченням освітнього процесу чи обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.12.2022 у справі № 917/1173/22 внаслідок пропуску позовної давності відмовлено у позові заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства освіти і науки України та Полтавської обласної державної адміністрації за позовом до фізичної особи-підприємця Косика Олександра Олександровича, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2/14-Н від 08.01.2014р. нежитлового приміщення площею 22,2кв.м., що перебуває на балансі Професійного-технічного училища №31, м. Полтава, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та фізичною особою-підприємцем Косик Олександром Олександровичем та зобов`язання фізичної особи-підприємця Косика Олександра Олександровича звільнити та повернути Полтавській обласній військовій адміністрації державне нерухоме майно площею 22,2 кв.м., розміщене за адресою: вул. Івана Мазепи, 59 (колишня назва вул. Калініна, 59) у м. Полтава шляхом підписання акту приймання передачі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 19.12.2022 у справі №917/1173/22 та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Суд апеляційної інстанції встановив факт невідповідності оспорюваного договору приписам закону, оскільки орендоване ФОП Косиком О. О. приміщення є об`єктом освіти і відповідно до статті 63 Закону України "Про освіту" не могло використовуватися не за призначенням, тоді як могло передаватися в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним процесом. Разом з цим, апеляційний господарський суд зазначив, що позовну вимогу про повернення майна слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця майна, і не застосував у зв`язку з цим позовну давність.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 917/1173/22 за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 09.08.2023 у справі № 917/1173/22 вказану справу разом з касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд об`єднаної палати, Касаційний господарський суд вказав, що справа, що розглядається, ілюструє результати підходу, за яким договір, що не відповідає закону, у подібних справах слід визнавати недійсним, оскільки суди, встановивши, що позовна давність за вимогою про визнання недійсним незаконного договору спливла, відмовляють також, як у похідній вимозі про усунення перешкод у користуванні майном (на яку позовна давність не поширюється), фактично легалізуючи користування майном закладів освіти всупереч закону і в подальшому.

У вищевказаній ухвалі суд касаційної інстанції зазначив, що вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі Об`єднаної палати по справі № 906/164/17, вказавши, що не може погодитись з висновками про те, що договір, який укладений з порушенням вимог чинного законодавства про освіту, у подібних справах підлягає визнанню недійсним за приписами статей 203, 215 ЦК України, оскільки, на переконання колегії суддів, такий правочин є нікчемний як такий, що спрямований на незаконне заволодіння майном у силу приписів статті 228 цього ж Кодексу, і тому такий договір не може бути визнаний недійсним, натомість вимога про повернення майна, яке використовується всупереч закону має самостійний, а не похідний характер.

З урахуванням викладеного, господарський суд погоджується із доводами прокурора, що правовідносини у справі № 917/1173/22 та у справі № 917/1978/23, є подібними.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики. Статтею 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи зазначене, згідно приписів п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду справи № 917/1173/22 в касаційному порядку.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 917/1978/23 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 917/1173/22 та оприлюднення відповідної постанови.

2. Ухвалу надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст.ст. 235, 255-256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.І. Пушко