Рішення

від 13.12.2023 по справі 367/6376/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6376/23

Провадження №2/367/4947/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 грудня 2023 Ірпінський міський суд Київської областів складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

за участі секретаря судових засідань Мартинюка Н.Р.,

представника позивача Новіцької І.Л.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Актіс Інвест" до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Актіс Інвест" до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна, згідно з якою позивач просить зняти арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 47096988, виданий 02.04.2015 року, державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Голяченком Іваном Павловичем номер запису про обтяження 9433939 (спеціальний розділ). Судові витрати стягнути з Відповідача на користь Позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 січня 2021 року Державним реєстратором Гостомельської селищної ради Київської області Тарнавською Світланою Володимирівною було зареєстровано право власності ТОВ «Актіс Інвест» на квартиру АДРЕСА_1 . 02 квітня 2015 року постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції? Голяченка І.П. накладений арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , що належить їй, крім квартири АДРЕСА_1 . Проте, всупереч постанові, арешт також було накладено на квартиру АДРЕСА_1 . Окрім того, виходячи із інформації, що на офіційному сайті https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors дане виконавче провадження вже закрито.

Звертає увагу суду, що ТОВ «Актіс Інвест» не є боржником в даному виконавчому провадженні та виконавче провадження не стосується даної юридичної особи жодним чином.

02 лютого 2023 року представник Позивача ОСОБА_2 зверталась до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про зняття арешту та заборони здійснювати відчуження із належної ТОВ «Актіс Інвест» квартири АДРЕСА_1 . В даній заяві представник Позивача вказувала, ТОВ «Актіс Інвест» не є боржником відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 47096988, що видана 02.04.2015 року. І, як вбачається з матеріалів справи, начальник відділу Анжела Зейналова не виконала необхідних заходів щодо з`ясування належності майна, обсягу майна, що підлягає арешту, що призвело до порушення прав ТОВ «Актіс Інвест».

19.04.2023 року представник Позивача отримала листа за підписом начальника Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Анжели Зейналової, яким відмовлено у знятті арешту з майна у зв`язку з відсутністю правових підстав для зняття виконавцем арешту з квартири АДРЕСА_1 .

Таким чином, Позивач вказує про те, що у відповідності до законодавства ТОВ «Актіс Інвест» набуло право власності на квартиру АДРЕСА_1 , однак не має можливості розпоряджатися своїм майном у зв`язку з накладеним арештом на майно Позивача.

Вважає, що дана неправомірна бездіяльність начальника Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо зняття єневиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Незняття ДВС арешту з майна боржника у виконавчому провадженні саме за обставинами цієї справи єпротиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт з майна боржника.

Позивач зазначає про те, що дане рішення начальника Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Анжели Зейналової порушує права позивача на розпорядження своїм майном, оскільки фактично арешт та заборона відчуження майна унеможливлюють розпоряджання майном позивача.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Ухвалою суду від 21.08.2023 по справі відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 07.11.2023 по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

В судовезасідання відповідач-представник Ірпінськоговідділу державноївиконавчої службиу Бучанськомурайоні Київськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ) не з`явився, про місце, час та дату судового розгляду справи повідомлені належним чином, що стверджується розпискою про отримання судових повісток, своїм правом на подання відзиву не скористались, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з чим, суд, згідно вимогам частини 4 статті 223 та статей 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178, статтею 181 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вислухавши думку представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина другастатті 129 Конституції Українивизначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що 26 січня 2021 року Державним реєстратором Гостомельської селищної ради Київської області Тарнавською Світланою Володимирівною було зареєстровано право власності ТОВ «Актіс Інвест» на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 242228103 від 28.01.2021 року.

02 квітня 2015 року постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції? Голяченка Івана Павловича накладений арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , що належить їй, крім квартири АДРЕСА_1 . Вказане виконавче провадження вже закрито.

Як вбачається з матеріалів справи, арешт також було накладено на квартиру АДРЕСА_1 .

Разом з тим, ТОВ «Актіс Інвест» не є боржником в даному виконавчому провадженні та виконавче провадження не стосується даної юридичної особи жодним чином.

Абзацом 2 ч. 2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

В той же час, ч. 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

19.04.2023 року Ірпінським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовлено у знятті арешту з майна, а саме з квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правових підстав для зняття виконавцем арешту з квартири АДРЕСА_1 .

Ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Ч.1 ст.5 Закону № 1404-VIII визначає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно дост. 10 Закону № 1404-VIIIзаходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 1ст. 48 Закону № 1404-VIIIпередбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Згідно з частиною 5статті 48 вказаного Законуу разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно іззакономне може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно з частиною 1ст. 59 Закону № 1404-VIIIособа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Пунктом 16Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від26грудня 2003року №14«Про практикурозгляду судамискарг нарішення,дії абобездіяльність органіві посадовихосіб державноївиконавчої службита зверненьучасників виконавчогопровадження» передбачено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК,ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованою законом від 17.07.97 №475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи мирно володіти своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до статей76,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.37 рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Судова практика, що склалася з позовів про звільнення майна з-під арешту встановлює те, що позивач має довести наявність юридичних фактів, з якими закон пов`язує право власності на арештоване майно чи право володіння ним на підставі закону чи договору з власником; факт порушення його права.

Як встановлено судом, позивач позбавлений можливості вільно користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, докази на підтвердження вимог позивача є достатніми та належними, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а отже судовий збір підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України, положень Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 12, 81, 247, 263-268 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Актіс Інвест" до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна, задовольнити.

Зняти арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 47096988, виданий 02.04.2015 року, державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Голяченком Іваном Павловичем номер запису про обтяження 9433939 (спеціальний розділ).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 34780165, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Актіс Інвест", код ЄДРПОУ 39369704, судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Копію заочного рішення суду направити сторонам для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Л.В. Мерзлий