Рішення

від 13.11.2023 по справі 570/3615/23

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 570/3615/23

провадження № 2/570/971/2023

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2023 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

її представника адвоката Чоланюка С.Ю.,

відповідача ОСОБА_2 ,

секретаря судового засідання Полюхович М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

покликаючись на втрату документів на земельну ділянку та помилки в їх офіційних документах, позивач у поданій до суду 07 липня 2023 року позовній заяві просить

- встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється матір?ю для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

- встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент смерті проживала з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 .

- визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право на земельну частку (пай) у колективній власності КСП "Промінь", що на території Бронниківської сільської ради Рівненського району Рівненської області, площею 3,82 умовних кадастрових гектарів, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відзивіГородоцька сільськарада Рівненськогорайону Рівненськоїобласті не заперечує проти задоволення позовної заяви ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Промінь», розміром 3,82 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі, що підтверджується сертифікатом на земельну частку (пай) серії РВ № 0246795 від 06 травня 2000 року, який зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 06 травня 2000 року під № 4120, виданий на ім?я ОСОБА_3 , у разі встановлення судом факту, що матір?ю ОСОБА_1 є ОСОБА_3 , яка на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала з ОСОБА_1 без реєстрації по АДРЕСА_1 .

Сторони відповідно до ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач Городоцька сільська рада Рівненського району Рівненської області у поданому до відзиву клопотанні просить розглядати справу без їх участі.

Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторін, дійшов висновку про можливість розглянути справу у їх відсутність.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала повністю і по аналогічних мотивах, вказує на помилкове написання дати народження її матері.

На даний час склалася ситуація, за якої вона змушена звернутися до суду для визнання права власності на земельну частку (пай), оскільки належним чином оформити свої права на спадкове майно після покійної мами ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та отримати свідоцтво про право на спадщину, неможливо.

За життя мама сторін набула право власності на земельну частку (пай), а вона як спадкоємець першої черги за законом після смерті матері, має право успадкувати це майно, оскільки фактично таке прийняла, так як в установлений законом строк від такого не відмовилася, її право на належне їй спадкове майно ніким не оспорюється, вона прийняла спадщину після смерті мами, однак оформити спадщину у позасудовому безспірному порядку не змогла, у зв`язку з чим звернулася з даним позовом до суду.

Її представникадвокат СергійЧоланюк,підтримуючи вимогита аргументаціюсвого довірителя,стверджує,що помилки в анкетних даних допущені при перекладі прізвища з російської мови на українську. Тобто, прізвище їх мами і дошлюбні прізвища сторін в різні роки органами місцевого самоврядування писалося по різному, що на даний час не дає можливості прослідкувати родинну лінію між ними як сестрами та як дочками і батьками у зв"язку з смертю батьків.

Відповідач позов визнає, стверджує, що спору стосовно розподілу спадкового майна між ними не було і немає. Мати фактично проживала з позивачем, але залишилася бути зареєстрованою з відповідачем, щоб не займатися переадресацією пенсії.

Суд, заслухавши їх пояснення, показання свідків, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Позивач скористався правовою допомогою.

Суд встановив такі обставини.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 30 вересня 1954 року, прізвище позивача вказано як ОСОБА_4 , її батьками зазначені: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 28 січня 1975 року, її прізвище також вказано як ОСОБА_4 .

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 , виданому 09 вересня 1961 року на ім?я відповідача прізвище вказане як ОСОБА_7 . Її батьками зазначені: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 померла вказана як ОСОБА_3 .

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили показання сторін про те, що сторони є рідними сестрами та їх матір"ю була ОСОБА_12 .

На запитсуду надійшлапенсійна справана померлу ОСОБА_3 ,в якійнаявні документияк спадкоємиціта їїчоловіка,так історін посправі -їх дітейз різниминаписаннями їхпрізвища: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 іт.п.Ці документибеззастережно приймалисядо увагиПенсійним фондомпри оформленніта виплатіспадкоємиці пенсії,яка булаприпинена узв"язкуз їїсмертю ІНФОРМАЦІЯ_3 ,при цьомувказано,що отримувачпенсії безреєстрації проживала по АДРЕСА_1 .

У листі Головного управління Держгеокадастру У Рівненській області від 06 червня 2023 року за № 29-17-0.2-2924/2-23 вказано, що на підставі розпорядження голови Рівненської районної адміністрації від 05 квітня 2000 року № 240 громадянці ОСОБА_3 видано сертифікат на земельну частку (пай) колишнього КСП «Промінь» серії РВ № 0246795 від 06 травня 2000, який зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на земельні частки (паї) громадян по КСП «Промінь» 06 травня 2000 року під № 4120. Також, з поміж іншого, проінформовано про те, що станом на 01 січня 2023 року вартість земельної частки (паю) колишнього КСП складає 111 885,29 гривень. Розмір земельної частки (паю) КСП «Промінь» складає 3,82 умовних кадастрових гектарів.

Відповідно до Додатку до розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації від 14 травня 2008 року № 395 «Про внесення змін в додаток до розпорядження голови районної державної адміністрації від 29 грудня 2007 року № 1012 «Про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам на території Бронниківської сільської ради» у Списку громадян, яким передаються у власність земельні ділянки (паї) на території Бронниківської сільської ради під номером 13 за ОСОБА_3 закріплено земельні ділянки площею: 3,01 га в масиві 2 під № НОМЕР_6 - рілля та 0,07 га у масиві 36 під № НОМЕР_7 - кормові угіддя.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визнання адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», адміністративним центром Городоцької територіальної громади, до складу якої увійшли Городоцька, Обарівська та Брониниківська сільські ради і їх території, визначено с.Городок Рівненського району.

Відповідно до рішення Городоцької сільської ради від 04 грудня 2020 року № 19 «Про початок реорганізації Бронниківської сільської ради та Обарівської сільської ради шляхом приєднання до Городоцької сільської ради», почато реорганізацію Бронниківської сільської ради (ЄДРПОУ 04387131), місцезнаходження: вул.Б.Хмельницького, буд.2, с.Бронники, Рівненського району, Рівненської області, шляхом приєднання до Городоцької сільської ради (ЄДРПОУ 04387183), місцезнаходження: вул.Шевченка, буд.4 с.Городок Рівненського району Рівненської області та Городоцька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов?язків Бронниківської сільської ради.

Згідно з довідкою від 30 січня 2023 року № 32, виданою Городоцькою сільською радою, ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 фактично проживала в с.Суськ Костопільського району, але була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з нею зареєстровані дочка ОСОБА_2 та її сім?я.

Згідно з довідкою від 20 лютого 2023 року № 91, виданою Деражненською сільською радою, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та на день своєї смерті проживала без реєстрації за місцем реєстрації своєї доньки, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

14 березня 2023 року позивач особисто звернулася до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Чумак Т.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), що належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), серії РВ №0246795

14 березня 2023 року приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Чумак Т.В. завела спадкову справу №14/2023 до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Для оформлення своїх спадкових прав позивач не надала нотаріусу правовстановлюючих документів на вищевказану земельну частку (пай), оскільки такі документ втрачені, у позивача залишилася тільки копія сертифікату. Крім того, позивач не надала нотаріусу докази прийняття спадщини після смерті матері, у встановленому законом порядку, оскільки мама проживала на момент смерті фактично з позивачем, однак зареєстрована була разом із рідною сестрою - ОСОБА_2 - відповідачем по справі по АДРЕСА_2 , що відповідач не заперечує.

У зв?язку із такими обставинами позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: на земельну частку (пай) колишнього КСП «Промінь», що на території Бронниківської (станом на сьогодні Городоцької) сільської ради Рівненського району Рівненської області, розміром 3,82 умовних кадастрових гектарів, яка належала померлій на підставі Сертифікату на земельну частку (пай) серії РВ № 0246795, який зареєстрований в Книзі Реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 06 травня 2000 року за № 4120, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 травня 2023 року № 28/02-31.

Серед іншого, у вищевказаній постанові нотаріус, як підставу відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом зазначив те, що заявник не подав належних доказів прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 та не надав документів, що посвідчують право власності на земельну частку (пай).

До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

У ч.2 ст.23 3К України 1990 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний акт на право колективної власності землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Відповідно до п.1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Указ № 720/95) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Згідно з п.2 Указу №720/95 право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.

У разі смерті члена колективного сільськогосподарського підприємства, що набув права на земельну частку (пай) з дня видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами про спадкування.

Згідно зі ст.131 Земельного кодексу України громадяни мають право набувати увласність земельні ділянки на підставі успадкування.

П.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №?7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року N? 2) зазначено, що згідно зі ст.25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі(на місцевості). Відповідно до п.24 зазначеної постанови визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Відповідно до ст.1 Закону України № 899-IV від 05 червня 2003 року «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до ст.1218, 1220, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.1261-1265 цього Кодексу. Ст.1268 ЦК України, серед іншого, передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.Відповідно до вимог ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Ч.3 ст.1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.

Відповідно доп.2,п.23постанови ВерховногоСуду Українивід 30травня 2008року №7"Просудову практикуу справахпро спадкування"справи проспадкування розглядаютьсясудами заправилами позовногопровадження,якщо особазвертається досуду звимогою провстановлення фактів,що маютьюридичне значення,які можутьвплинути наспадкові правай обов`язкиінших осібта (або)за наявностіінших спадкоємціві споруміж ними.Уразі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

У даному випадку позивач звернулася до суду із позовом про встановлення факту родинних відносин з метою подальшого отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Встановлені судом обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір?ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на момент смерті проживала з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації, по АДРЕСА_1 .

Оскільки постановою нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з неподанням всіх документів, що підтверджують її родинні зв`язки із спадкоємцем, у позивача виникли підстави для звернення до суду для встановлення даного факту. За таких обставин, враховуючи, що у суду не виникає сумнівів в його доведеності, який має для особи юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить виникнення громадянських прав особи, встановлення даного факту необхідне позивачу для оформлення спадщини, а позовні вимоги достовірно підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, відтак позов в цій частині підлягає до задоволення.

Ніким не заперечується, що в день смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із права на земельну частку (пай) колишнього КСП «Промінь», що на території Бронниківської (станом на сьогодні Городоцької) сільської ради Рівненського району Рівненської області, розміром 3,82 умовних кадастрових гектарів, яка належала померлій на підставі Сертифікату на земельну частку (пай) серії РВ №0246795, який зареєстрований в Книзі Реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 06 травня 2000 року за №4120. Спадщину позивач фактично прийняла, оскільки на момент смерті проживала разом з померлою і заяви про відмову від прийняття спадщини нотаріусу не подавала.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких умов в частині позовних вимог необхідно відмовити, оскільки позивач при встановлених судом обставинах не позбавлений можливості вирішити це питання у позасудовому порядку і постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій не є цього перешкодою, оскільки стосувалася інших обставин.

При вирішенні питання про розподіл судовихвитрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач не наполягала на відшкодуванні понесених нею судових витрат, суд, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, що полягає у розгляді справи у межах заявлених вимог, не стягує з відповідача понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

задоволити цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Встановити фактродинних стосунків,те,що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір?ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент смерті проживала з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації, по АДРЕСА_1 .

В іншій позовній вимозі відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: с.Суськ Костопільського району Рівненської області.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач:Городоцька сільська рада Рівненського району Рівненської області, ЄДРПОУ 04387183, місцезнаходження: вул.Шевченка,4, с.Городок Рівненського району Рівненської області.

Суддя Кушнір Н.В.