Рішення

від 13.12.2023 по справі 753/15623/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15623/23

провадження № 2/753/7302/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гусак О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжне» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

у вересні 2023 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний» звернулося (далі - позивач, ОСББ «Молодіжний») до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості у розмірі 29 542,62 грн., інфляційні витрати у розмірі 14 481,31 грн., 3% річних у розмірі 2 810,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 та отримуює послуги з утримання будинку, прибудинкової території. Проте, у період з 1 липня 2020 року по 31 серпня 2023 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 29 542,62 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплачує, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, інфляційні витрати у розмірі 14 481,31 грн., 3% річних у розмірі 2 810,59 грн., понесені судові витрати в сумі 2 684 грн зі сплати судового бору та 5 000 грн. за надання професійної правничої допомоги.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13 вересня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

За зареєстрованим у встановленомузаконом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які отримані ОСОБА_1 16 жовтня 2023 року.

Правом подання відзиву відповідач не скористалась.

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Як встановлено судом, позивач здійснює утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 .

25 вересня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСББ «Молодіжне» підписано договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

За приписами статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до положень статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів).

Основні правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-ІІІ (далі - Закон № 2866-ІІІ).

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до статті 1 вищевказаного Закону співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Статтею 10 Закону № 2866-ІІІ визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту тощо.

Стаття 15 Закону № 2866-ІІІ покладає на співвласника обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

За приписом статті 20 Закону № 2866-ІІІ частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до статті 22 Закону № 2866-ІІІ для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Аналіз вищенаведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що співвласник в силу закону зобов`язаний сплачувати затверджені рішенням загальних зборів ОСББ внески і платежі на утримання спільного майна.

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підтвердження розміру позовних вимог позивачем надано розрахунок заборгованості, відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 31 серпня 2023 року становить 29 542,62 грн.

Отже ураховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем покладеного на неї законом зобов`язань по сплаті обов`язкових внесків, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення заборгованості.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд покладає в обґрунтування свого рішення наданий позивачем розрахунок як об`єктивний і належний доказ, який здійснено на основі затвердженого у встановленому порядку розміру внеску на утримання будинку та прибудинкової території.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом цієї норми інфляційні втрати на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідач не виконала грошове зобов`язання, а отже вона на вимогу кредитора зобов`язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).

Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.

Згідно з наданим позивачем розрахунком за період з 1 липня 2020 року по 1 вересня 2023 року його втрати від інфляції склали 14 481,31 грн., а три проценти річних за вказаний період прострочення - 2 810,59 грн.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до наступного.

Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

У матеріалах справи міститься копії: ордер серії АА № 1339648 від 5 травня 2023 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000862, договір про надання правової допомоги № 14032023 від 14 березня 2023 року, додаткову угоду від 30 серпня 2023 року № 3 до договору №14032023 від 14 березня 2023 року.

Судом встановлено, що позивачем не надано суду доказів оплати наданих послуг (квитанції про сплату витрат на правову допомогу), а також детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як це передбачено статтею 137 ЦПК України.

За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 гривень задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 684 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжне» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Вишняківська, буд. 13-Б, код юридичної особи 25882107) заборгованість у загальному розмірі 46 834,52 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.

У стягненні витрат на правову допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.С. Гусак