Рішення

від 14.12.2023 по справі 160/26144/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 рокуСправа №160/26144/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач, пенсійний орган, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом №26811-20052/Б-01/8-0400/23 від 09.06.2023 р. щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.08.1988 по 18.04.2023 для обчислення пенсії у подвійному розмірі згідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046050016458 від 19.07.2023 р. про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до статті 60 «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 19.04.2023 р. зарахувати до страхового стажу для обчислення пенсії у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи ОСОБА_1 з 01.08.1988 по 18.04.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 19.04.2023 р. обчислити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи з 01.08.1988 р. по 18.04.2023 р. та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що дії пенсійного органу, оформлені листом №26811-20052/Б-01/8-0400/23 від 09.06.2023 р. щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача, при призначенні пенсії за вислугу років, періоду роботи з 01.08.1988 р. по 18.04.2023 р. для обчислення пенсії у подвійному розмірі згідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно наданих документів є протиправними. Також позивач вважає протиправним рішення пенсійного органу за №046050016458 від 19.07.2023 р. про відмову у перерахунку пенсії згідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 р. відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

21.11.2023 р. до суду через систему «Електронний суд» надійшов від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та просив у задоволенні позову відмовити. У відзиві зазначено, що ОСОБА_1 з 01.05.2023 р. була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-VІ від 09.03.2003 р. 14.07.2023 р. позивач звернулася із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за результатами розгляду якої відповідач рішенням від 19.07.2023 р. за №046050016458 відмовив позивачу у перерахунку пенсії відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зазначив, що період роботи з 01.08.1988 р. по 17.07.2000 р. можливо буде зарахувати в пільговому обчисленні за умови надання уточнюючої довідки про те, що медичний заклад (відділення) в якому позивач працювала віднесено до закладів охорони здоров`я відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ, робота в яких дає право на обчислення стажу в подвійному розмірі». Також у відзиві відповідач зазначив, що періоди роботи ОСОБА_1 з 01.08.1988 р. по 17.07.2000 р. та з 18.07.2000 р. по 01.04.2003 р. не можуть бути зараховані в подвійному розмірі, оскільки посада на якій працювала позивач не відноситься до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Щодо періоду роботи з 01.01.2004 р. по 18.04.2023 р. відповідач зазначив, що цей період не може бути зарахований для подвійного обчислення, оскільки законодавством не передбачено обчислення пенсії в подвійному розмірі з 01.01.2004 р., і тому періоди роботи з 01.01.2004 р. по 18.04.2023 р. зараховані в одинарному розмірі відповідно до статті 24 Закону №1058. Враховуючи наведене, відповідач стверджує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19.04.2023 р. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років (заяву зареєстровано за №2833).

Згідно з розпискою-повідомленням до цієї заяви були додані копії таких документів: паспорт та РНКОПП, свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_2 , свідоцтво про народження дитини НОМЕР_3 , свідоцтво про народження дитини НОМЕР_4 , диплом НОМЕР_5 , трудова книжка НОМЕР_6 , довідка №154 від 18.04.2023 р., довідка №155 від 18.04.2023 р., довідка №98 від 18.04.2023 р., довідка №178 від 18.04.2023 р., відомості з ЄДР підприємств та організацій України, витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, довідка про виплату пенсії або грошової допомоги.

Позивачу призначено з 19.04.2023 р. пенсію за вислугу років, відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення», однак пенсія обчислена ОСОБА_1 без зарахування до її страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи з 01.08.1988 р. по 18.04.2023 р. відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно наданих документів.

З огляду на викладене, 11.05.2023 р. позивач звернулася до відповідача через Портал Пенсійного фонду України із заявою про надання пояснень стосовно вищезазначеного.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом №26811-20052/Б-01/8-0400/23 від 09.06.2023 р. повідомило позивача про те, що період її роботи з 01.08.1988 р. по 31.12.2003 р. можливо зарахувати в пільговому обчисленні, за умови надання довідки про те. що медичний заклад (відділення) в якому позивач працювала віднесено до закладів охорони здоров`я відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ, робота в яких дає право на обчислення стажу в подвійному розмірі.

14.07.2023 р. ОСОБА_1 подала до пенсійного органу заяву про призначення/перерахунок пенсії за віком (заяву зареєстровано за №5258), до якої позивачем були додані копії таких документів: паспорт та РНОКПП, довідка №332 від 04.07.2023 р., відомості з ЄДР підприємств та організацій України, витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, лист №26811-20052/Б-01/8-0400/23 від 09.06.2023 р.

Рішенням №046050016458 від 19.07.2023 р. відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку її пенсії з огляду на таке.

Так, в спірному рішенні зазначено, що заявниця надала довідку для зарахування до стажу у подвійному розмірі періоди роботи з 01.08.1988 р. по 17.07.2000 р. на посаді фельдшера лаборанта міської дитячої прозектури у міському пологому будинку №1 м.Кривий Ріг.

Період роботи з 01.08.1988 р. по 17.07.2000 р. можливо зарахувати в пільговому обчисленні за умови надання уточнюючої довідки про те, що медичний заклад (відділення) в якому позивач працювала віднесено до закладів охорони здоров`я відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ, робота в яких дає право на обчислення стажу в подвійному розмірі».

Не погодившись із рішенням та діями пенсійного органу, ОСОБА_1 звернулася за захистом власних прав та інтересів з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ р. від 05.11.1991 р. (далі Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р. (далі Закон №1058-IV) (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частина 3 статті 4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-IV).

За змістом частини 3 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

При цьому, згідно з частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

За змістом статті 62 Закону №1788-ХІІ, порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 р., передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, законодавець пов`язує необхідність підтвердження спеціального трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

При цьому, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом №1058-ІV, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.

Так, матеріали та фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди її роботи:

- з 01.08.1988 р. по 17.07.2000 р. на підставі довідки №332 від 07.07.2023 р., виданої КНП «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1» КМР»;

- з 18.07.2000 р. по 31.12.2003 р. на підставі довідки №98 від 18.04.2023 р., виданої КНП «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики імені П.М. Веропортвеляна» ДОР»;

- з 01.01.2004 р. по 18.04.2023 р. на підставі довідки №178 від 07.07.2023 р., виданої КНП «Криворізький міський клінічний пологовий будинок № 1» КМР».

Згідно із записами трудової книжки позивача НОМЕР_6 остання, зокрема, працювала:

- у період з 01.08.1988 р. по 17.07.2000 р. фельдшером-лаборантом міської дитячої прозектури в КЗ «Міський пологовий будинок №1 м.Кривий Ріг»;

- у період з 18.07.2000 р. по 31.12.2003 р. фельдшером-лаборантом міської дитячої прозектури та фельдшером-лаборантом патологоанатомічного відділення в КЗ «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики»;

- у період з 01.01.2004 р. по 18.04.2023 р. старшим лаборантом дитячого патологоанатомічного відділення та лаборантом з патологоанатомічних досліджень дитячого патологоанатомічного відділення в КЗ «Міський пологовий будинок №1 м.Кривий Ріг», який у подальшому було перейменовано на КЗ «Міський пологовий будинок №1», а далі в КЗ «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1» ДОР», після чого цей заклад перейменовано в КЗ «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1» КМР» та у подальшому в КНП «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1» КМР».

Наведені вище відомості підтверджено довідкою №332 від 04.07.2023 р., виданою КНП «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1» КМР».

Також у цій довідці зазначено, що за штатним розписом з 1993 року по 17.07.2000 р. структурний підрозділ мав назву «Централізована дитяча прозектура», з 2004 року по теперішній час має назву «Дитяче патологоанатомічне відділення». Не зважаючи на зміну назви підрозділу, принцип роботи та положення про службу залишилися постійними.

Патологоанатомічне відділення (бюро) в своєму складі мають прозекторські (морги), в яких проводиться патологоанатомічне дослідження трупів (Положення про патологоанатомічне відділення наказу МОЗ України «Про розвиток удосконалення патологоанатомічної служби» №81 від 12.05.1992 р.).

Довідкою №98 від 18.04.2023 р., виданою КНП «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики імені П.М. Веропортвеляна» ДОР», підтверджується, що позивач працювала в Комунальному закладі «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики» м.Кривий Ріг в період з 18.07.2000 р. на посадах фельдшера-лаборанта міської дитячої прозектури з 18.07.2000 р., фельдшера-лаборанта патологоанатомічного відділення з 01.04.2003 р. та фельдшера-лаборанта патологоанатомічного відділення з 31.12.2003 р.

У виданій КНП «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1» КМР» довідці №178 від 04.07.2023 р. зазначено, що позивач працює в комунальному закладі «Міський пологовий будинок №1» м.Кривий Ріг, а саме: працювала на посаді старшого лаборанта дитячого патологоанатомічного відділення з 01.01.2004 р. по 24.01.2005, на працює на посаді лаборанта з патологоанатомічних досліджень старшого дитячого патологоанатомічного відділення з 01.02.2005 р. по теперішній час.

За штатним розписом з 1993 року по 17.07.2000 р. структурний підрозділ мав назву «Централізована дитяча прозектура», з 2004 року по теперішній час має назву «Дитяче патологоанатомічне відділення». Не зважаючи на зміну назви підрозділу, принцип роботи та положення про службу залишилися постійними.

Патологоанатомічне відділення (бюро) в своєму складі мають прозекторські (морги), в яких проводиться патологоанатомічне дослідження трупів (Положення про патологоанатомічне відділення наказу МОЗ України «Про розвиток удосконалення патологоанатомічної служби» №81 від 12.05.1992 р.).

Отже, робота у патологоанатомічному відділенні, також і в прозектурі, в якій проводиться патологоанатомічне дослідження трупів, зараховується до стажу для обчислення пенсії в подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу' роботи у подвійному розмірі.

Тобто Законом передбачена можливість зарахування до стажу у подвійному розмірі роботи, зокрема, у патолого-анатомічних відділеннях закладів охорони здоров`я. проте, зазначений Закон не містить визначення наведеного закладу.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» відносяться лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санаторно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

02.08.2002 р. Міністерство праці та соціальної політики спрямувало до територіальних управлінь праці та соціального захисту населення спільний лист за вих. №03-2/1751-02-4 Мінпраці, Пенсійного фонду та Міністерства охорони здоров`я щодо зарахування часу роботи у патологоанатомічних відділеннях (бюро), відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії та відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів до стажу роботи у подвійному розмірі, для використання у практичній роботі.

У вищезазначеному листі вказано наступне: «...Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів зараховується в стаж роботи в подвійному розмірі. З метою подальшого вдосконалення та розвитку патологоанатомічної служби в Україні наказом Міністерства охорони здоров`я від 12.05.92 р. №81 «Про розвиток та удосконалення патологоанатомічної служби в Україні» організовані патологоанатомічні бюро, які є закладами охорони здоров`я, із збереженням функціональних повноважень патологоанатомічних відділень. У зв`язку з викладеним, час роботи у патологоанатомічних відділеннях (бюро), відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії та відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі...».

Згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_6 та довідок №332 від 04.07.2023 р., №98 від 18.04.2023 р., №178 від 18.04.2023 р. позивач у період з 01.08.1988 р. по 18.04.2023 р. працювала на посадах: фельдшера-лаборанта міської дитячої прозектури, фельдшера-лаборанта патологоанатомічного відділення, старшим лаборантом дитячого патологоанатомічного відділення, лаборантом з патологоанатомічних досліджень старшого дитячого патологоанатомічного відділення в КНП «Криворізький міський клінічний пологовий будинок № 1» КМР» (після перейменування) та в КНП «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики імені П.М. Веропортвеляна» ДОР (після перейменування).

Назва «Пологовий будинок (обласний, міський, районний)» передбачено підпунктом 1.1.1 розділу 1 (Лікувально-профілактичні заклади закладів) Переліку закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 28.10.2002 року № 385 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.11.2002 року за № 892/7180.

Назва «Діагностичний центр (різного профілю)» передбачено підпунктом 1.2 розділу 1 (Лікувально-профілактичні заклади закладів) Переліку закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 28.10.2002 року № 385 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.11.2002 року за № 892/7180.

При цьому, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КНП «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1» КМР» (код ЄДРПОУ 20232055) є юридичною особою, основним видом діяльності є: - 86.10 діяльність лікарняних закладів, орган управління юридичної особи - Управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради. Зазначене підтверджується витягом від 21.04.2023 р. за кодом 219822084036.

КНП «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики імені П.М. Веропортвеляна» ДОР (код ЄДРПОУ 25843751) є юридичною особою, основним видом діяльності є: - 86.10 діяльність лікарняних закладів, підзвітний та підконтрольний Дніпропетровській обласній раді та підпорядкований Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації. Зазначене підтверджується відомостями з ЄДРПОУ.

Посада позивача «фельдшер-лаборант» передбачена пунктом 49 розділу «Фахівці» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 «Охорона здоров`я», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України №117 від 29.03.2002 р.

Посада «лаборант з патологоанатомічних досліджень» передбачена пунктом 12 розділу «Фахівці» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників випуск 78 «Охорона здоров`я», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України №117 від 29.03.2002 р. та передбачена Штатними нормативами медичного персоналу патологоанатомічних відділень лікувально-профілактичних закладів, патологоанатомічних бюро, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про розвиток та удосконалення патологоанатомічної служби в Україні» №81 від 12.05.1992 р. (в редакції, що була чинна на момент трудових відносин позивача).

Також слід зазначити, що у довідках №178 від 18.04.2022 р. та №332 від 04.07.2023 р. зазначено, що за штатним розписом з 1993 по 17.07.2000 структурний підрозділ мав назву Центральна дитяча прозектура», з 2004 року по теперішній час має назву «Дитяче патологоанатомічне відділення». Не зважаючи на зміну назви підрозділу, принцип роботи та положення про службу залишилися постійними. Патологоанатомічне відділення (бюро) в своєму складі мають прозекторські (морги),в яких проводиться патологоанатомічне дослідження трупів (Положення про патологоанатомічне відділення наказу МОЗ України «Про розвиток удосконалення патологоанатомічної служби» №81 від 12.05.1992 р.).

Отже, робота позивача у спірний період з 01.08.1988 р. по 18.04.2023 р. на посадах: фельдшера-лаборанта міської дитячої прозектури, фельдшера-лаборанта патологоанатомічного відділення, старшим лаборантом дитячого патологоанатомічного відділення, лаборантом з патологоанатомічних досліджень старшого дитячого патологоанатомічного відділення, саме в лікарняному закладі у патологоанатомічному відділенні повинен бути зарахований до страхового стажу для обчислення пенсії у подвійному розмірі відповідно до статті 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Висновку щодо необхідності застосування ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при обчисленні пенсії прийшов Верховний Суд у постановах від 27.04.2023 р. по справі № 160/14078/22, від 20.04.2022 р. по справі №214/3705/17, від 27.02.2020 р. по справі №462/1713/17, від 04.12.2019 р. по справі №689/872/17.

Також слід зазначити, що у постанові від 03.11.2021 р. по справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Законом України "Про пенсійне забезпечення", вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон України "Про пенсійне забезпечення" був прийнятий раніше за Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", то він мав би виключити із Закону України "Про пенсійне забезпечення" усі інші положення, чого зроблено не було.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що відповідачем безпідставно іпротиправно не зараховано до страхового стажупозивача період її роботи з 01.08.1988 р. по 18.04.2023 р. (як до 01.01.2004 р. так і після 01.01.2004 р.) на посадах: фельдшера-лаборанта міської дитячої прозектури, фельдшера-лаборанта патологоанатомічного відділення, старшим лаборантом дитячого патологоанатомічного відділення. лаборантом з патологоанатомічних досліджень старшого дитячого патологоанатомічного відділення в КНП «Криворізький міський клінічний пологовий будинок № 1» КМР» та в КНП «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики імені П.М. Веропортвеляна» ДОР, як робота у патологоанатомічному відділенні закладів охорони здоров`я, в тому числі прозектурі, у подвійному розмірі для обчислення пенсії згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Прицьому, порушені права ОСОБА_1 щодо не зарахування відповідних періодів її роботи підлягають відновленню з моменту призначення позивачу пенсії, а саме: з 19.04.2023 р.

Щодо вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Крім того, щодо дискреційних повноважень, Верховний Суд зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду, зокрема, від 11.04.2018 р. у справі № 806/2208/17.

Згідно з ч. 4ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача зарахувати для обчислення позивачу пенсії у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону УкраїниПро пенсійне забезпеченняперіод з 01.08.1988 р. по 17.07.2000 р. та період з 18.07.2000 р. по 31.12.2003 р., суд виходить з наступного.

Частиною 3статті 56 Закону №1788-ХІІпередбачені види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зокрема, пунктом ж вказаної норми встановлено, що до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно з частиною 2статті 181 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України),відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шостастатті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Отже, період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується як до загального, так і до стажу роботи за спеціальністю, тобто вказаний період зараховується до роботи у сфері охорони здоров`я, який у свою чергу, зараховується у стаж роботи за вислугу років.

Водночас, пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах передбаченостаттею 60 Закону №1788-ХІІ. Зокрема, вказаною нормоюЗакону №1788-ХІІпередбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Статтею 21 КЗпП Українивизначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (стаття 30 КЗпП України).

Отже, робота в розумінні статей21,30 КЗпП Україниє виконання певних дій працівником в межах трудових правовідносин за трудовим договором.

Аналіз наведених норм прав свідчить про те, що пільги, передбаченістаттею 60 Закону №1788-ХІІ, стосуються саме часу фактичного виконання роботи в деяких медичних закладах, вказаних у цій статті, тому, на думку суду, період перебування осіб, які працюють у цих закладах, у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до спеціального стажу роботи, проте в одинарному розмірі.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 29.03.2019 р. у справі №314/404/17, від 28.11.2019 р. у справі №349/422/16-а.

Відповідно до ч.5ст.242 КАС Українипри виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, за змістом довідки №332 від 04.07.2023 р., виданої Комунальним некомерційним підприємством «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1» КМР», ОСОБА_1 працювала в міському пологовому будинку №1. м. Кривий Ріг, на посаді фельдшера-лаборанта міської дитячої прозектури з 01.08.1988 р. по 17.07.2000 р.

За цей період роботи позивач використала часткову оплачувану відпустку по догляду за дитиною до досягнення 3-х років у період з 15.03.1994 р. по 01.01.1997 р.

До роботи приступила раніше строку закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Використані відпустки без збереження заробітної плати: з 05.02.1996 р. по 06.02.1996 р. , з 21.01.1997 р. по 24.01.1997 р., з 26.11.1997 р. по 27.11.1997 р., з 12.07.1999 р. по 23.07.1999 р.

Також, за змістом довідки №98 від 16.04.2023 р., виданої КП «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики ім. П.М. Веропотвеляна» ДОР», ОСОБА_1 працювала у М3 «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики» та за час роботи використані соціальні відпустки:

- з 04.10.2001 р. по 06.02.2002 р. - відпустка по вагітності і пологам;

- з 07.02.2002 р. по 22.12.2004 р. - відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- з 15.09.2003 р. - вихід з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

За час роботи позивачем використано відпустки без збереження заробітної плати з 16.08.2001 р. по 22.08.2001 р.

У зв`язку з викладеним, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у відповідній частині.

При цьому, суд вважає, що порушені права позивача слід відновити шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати з 19.04.2023 р. до страхового стажу для обчислення пенсії у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи ОСОБА_1 з 01.08.1988 р. по 18.04.2023 р. за виключенням періодів використаних позивачем відпусток згідно із довідкою Комунального некомерційного підприємства «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1» КМР» №332 від 04.07.2023 р. та довідкою КП «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики ім. П.М. Веропотвеляна» ДОР» №98 від 16.04.2023 р., а також зобов`язання відповідача обчислити з 19.04.2023 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за вислугу років із зарахуванням у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи з 01.08.1988 р. по 18.04.2023 р. за виключенням періодів використаних позивачем відпусток згідно із довідкою Комунального некомерційного підприємства «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1» КМР» №332 від 04.07.2023 р. та довідкою КП «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики ім. П.М. Веропотвеляна» ДОР» №98 від 16.04.2023 р., та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень рішення і дії якого оскаржуються, не виконано покладеного на нього обов`язку доказування правомірності вчинених дій та правомірності прийнятого ним рішення, та не спростовано доводи позивача в цій частині.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.72-77,90,242-243,245-246,258,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м.Дніпро, 49094) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом №26811-20052/Б-01/8-0400/23 від 09.06.2023 р. щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.08.1988 по 18.04.2023 для обчислення пенсії у подвійному розмірі згідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046050016458 від 19.07.2023 р. про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до статті 60 «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати з 19.04.2023 р. до страхового стажу для обчислення пенсії у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи ОСОБА_1 з 01.08.1988 р. по 18.04.2023 р. за виключенням періодів використаних позивачем відпусток згідно із довідкою Комунального некомерційного підприємства «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1» КМР» №332 від 04.07.2023 р. та довідкою КП «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики ім. П.М. Веропотвеляна» ДОР» №98 від 16.04.2023 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обчислити з 19.04.2023 р. пенсію за вислугу років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи з 01.08.1988 р. по 18.04.2023 р. за виключенням періодів використаних позивачем відпусток згідно із довідкою Комунального некомерційного підприємства «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1» КМР» №332 від 04.07.2023 р. та довідкою КП «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики ім. П.М. Веропотвеляна» ДОР» №98 від 16.04.2023 р., та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2023 р.

Суддя О.М. Неклеса