Рішення

від 23.11.2023 по справі 640/13599/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2023 року № 640/13599/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Богдасарової Г.М., представника відповідача Соколовської А.О., представника третьої особи 1 Якубовського Я.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Маркетс Ассістант» (на стороні позивача), Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області (на стороні відповідача) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 33/34-00-04-02-02 від 21.02.2022 за формою «В4» та № 32/34-00-04-02-02 від 21.02.2022 за формою «Р».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.

На виконання вимог Закону України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу № 640/13599/22 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року прийнято адміністративну справу до провадження та призначено судове засідання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за наслідками звітного періоду ним у податковій декларації з ПДВ за листопад 2021 року нараховано суму податку, що відносяться до податкового кредиту, на підставі помилкового розрахунку коригування від 17.11.2021 № 134, адже такий розрахунок коригування не був зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних. На переконання позивача, у цьому випадку, правильним слід вважати внесення до декларації з ПДВ за листопад 2021 року даних, вказаних в податковій накладній від 31 жовтня 2021 року № 62, тому позивачем не завищено суму податкового кредиту за листопад 2021 року, відповідно податкове повідомлення-рішення № 33/34-00-04-02-02 від 21.02.2022 за формою «В4» є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 32/34-00-04-02-02 від 21.02.2022 за формою «Р», яким позивача притягнуто до відповідальності, передбаченої п. 123.2. сг. 123 ІІК України, шляхом накладення штраф у розмірі 618995,00 грн, позивач зазначає про відсутність в його діях умислу, спрямованого на невиконання податкових обов`язків платника податків під час визначення суми податкового кредиту, отже відсутні і підстави для застосування вказаної відповідальності.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Мотивуючи відзив, відповідач зазначає, що позивачем завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ 2833334 грн за листопад 2021 року, завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на 357355 грн та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (р. 18) на 2475979 грн. Отже, у податковій декларації з ПДВ за листопад 2021 року ТОВ «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ» в рядку 14 не відображено розрахунок коригування до зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних. У зв`язку з чим, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті відповідно до вимог чинного податкового законодавства України.

У свою чергу, позивач подав відповідь на відзив, у якій, зокрема, зазначив, що ТОВ «Енерджі Маркетс Ассістант» помилково підготовлено та направлено для реєстрації розрахунок коригування від 17 листопада 2021 року № 134 до податкової накладної від 31 жовтня 2021 № 62 на суму (-) 14166666,67 грн, ПДВ (-) 2833333,33 грн, після чого надійшла квитанція з відміткою «Документ прийнято. Реєстрація зупинена». Отже, помилковий розрахунок коригування не був зареєстрований в ЄРПН, тому не змінив обсяг товару та компенсації за Договором. Тож, дії позивача як покупця за Договором не підпадають під підстави зменшення податкового кредиту, оскільки зменшення кількісних та вартісних показників по помилковому розрахунку коригування не відбулося.

У чергове судове засідання, призначене на 23.11.2023, з`явились представники сторін та третьої особи, які підтримали свої вимоги та заперечення щодо позовних вимог.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Суд встановив, що 22 вересня 2021 року між ТОВ «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ» та ТОВ «ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ» (далі ТОВ «ЕМА») укладено Двосторонній договір №П-1008 купівлі-продажу електричної енергії від 22 вересня 2021 року (далі - «Договір»), за яким ТОВ «ЕМА» реалізувало позивачу електричну енергію у період з 01 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2021 року у обсязі 36956 МВт*год загальною вартістю 99781200,00 грн (з ПДВ).

12 листопада 2021 рокув ЄРПН зареєстрована податкова накладна від 31 жовтня 2021 року № 62 на суму 67166666,67 грн, ПДВ 13433333,33 грн.

Як зазначає позивач, 13 грудня 2021 року ТОВ «ЕМА» помилково підготовлено та направлено для реєстрації розрахунок коригування від 17 листопада 2021 року № 134 до податкової накладної від 31 жовтня 2021 року № 62 на суму (-) 14166666,67 грн, ПДВ (-) 2833333,33 грн, після чого надійшла квитанція з відміткою «Документ прийнято. Реєстрація зупинена.».

14 грудня 2021 року ТОВ «ЕМА» направило для реєстрації зведену податкову накладну №147 від 30 листопада 2021 року, в якій відображені достовірні дані щодо операцій протягом звітного місяця.

20 грудня 2021 року позивачем отримано копію листа ТОВ «ЕМА» №401/12-2021 від 20.12.2021 до ГУ ДПС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі, з проханням вважати розрахунок коригування від 17 листопада 2021 року № 134 до податкової накладної від 31 жовтня 2021 року № 62 таким, що направлений на реєстрацію до ЄДРПН помилково.

20 грудня 2021 року Позивачем через електронний кабінет платника подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2021 року.

У подальшому, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області проведена камеральна перевірка відомостей, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ за листопад 2021 року та складено акт перевірки від 19.01.2022 №299/14-29-18-07-07/43257546.

14 лютого 2022 року позивачем направлено заперечення на Акт щодо обставин, що підтверджують відсутність вини позивача в частині даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2021 року.

26 квітня 2022 року позивач отримав лист від ГУ ДПС у Миколаївській області про відмову у прийнятті заперечень на акт у зв`язку з пропуском строків для надання таких заперечень.

28 квітня 2022 року позивач звернувся до ГУ ДПС у Миколаївській області з вимогою прийняти заперечення на акт, оскільки останні подані з дотриманням строків, передбачених податковим законодавством України

Згодом, контролюючим органом на підставі висновків акта перевірки встановлено порушення скаржником вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 357355,00 грн та заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 2475979,00 гривень.

11 травня 2022 року позивачем направлено скаргу до ДПС України з проханням скасувати ППР за формою «В4» та ППР за формою «Р».

09 червня 2022 року позивачем отримано рішення ДПС України про продовження строку розгляду скарги до 25 липня 2022 року.

20 липня 2022 року позивачем отримано рішення ДПС України про залишення скарги без задоволення.

Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення № 33/34-00-04-02-02 від 21.02.2022 за формою «В4» та № 32/34-00-04-02-02 від 21.02.2022 за формою «Р». протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (тут і далі в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 46.1 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно із пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УК`Г ЗЕД. надають послуги з централізованого водопостачання та водо відведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом. Норма цього пункту поширюється па операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187,1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 цього Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2026 року. У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів па місяць.

Згідно з п. 14.1.266. ст. 14 ПК України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів па рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата падання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг);

Відповідно до п. 192.1. ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

придбання або виготовлення товарів та послуг;

придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України надано визначення поняттю податковий кредит - це сума, на яку платник податку па додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту встановлені статтею 198 ПК України.

Так, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та падати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного Дня.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 п. 44.1 ПК України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - «Закон №996-XIV»).

Частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок заповнення та подання податкової декларації регламентується положеннями Податкового кодексу України та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - «Порядок №21»).

Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу III Порядку № 21 дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Суд зазначає, що предметом позовних вимог у цій справі є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення № 33/34-00-04-02-02 від 21.02.2022 за формою «В4» та № 32/34-00-04-02-02 від 21.02.2022 за формою «Р».

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень стало порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 357355,00 грн та заниження податку на додану вартість на суму 2475979,00 гривень.

Доводи відповідача, викладені в акті перевірці зводяться до того, що ТОВ «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ» до контролюючого органу подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2021 року, в якій всупереч п. 192.1 ст. 192 ПК України до складу податкового кредиту рядок 14 «коригування податкового кредиту» не включено розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості на користь платника податку постачальника ТОВ «ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ» від 17.11.2021 №134 на суму (-) 14166667,00 грн, ПДВ (-) 2833333,33 грн. Причина коригування - зміна кількості до податкової накладної № 62 від 31.10.2021 на суму 67166666,67 грн, ПДВ 13433333,33 грн, яку ТОВ «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ» включено до складу податкового кредиту за жовтень 2021 року.

Водночас, відповідач зазначає, що зазначений розрахунок коригування кількісних і вартісних показників на зменшення податкового кредиту, який складено постачальником (продавцем) ТОВ «ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ» з накладанням кваліфікованого електронного підпису та отримувачем (покупцем) ТОВ «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ» з накладанням кваліфікованого електронного підпису прийнято до ЄРПН, але реєстрація зупинена.

Своєю чергою, позивач вказує, що у податковій декларації з ПДВ за листопад 2021 року до податкового кредиту віднесено суму податку на підставі помилкового розрахунку коригування від 17.11.2021 № 134, який не був зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому позивачем не завищено суму податкового кредиту за листопад 2021 року.

У цьому контексті суд наголошує, що зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної розкривається у статті 201 ПК України, відповідно до якої на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України наведено визначення поняття податковий кредит та закріплено, що це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту встановлені статтею 198 ПК України. Зокрема, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, право на формування податкового кредиту прямо залежить від факту реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), а відтак, і на визначення податкових зобов`язань, що підлягають сплаті у звітному періоді.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21.07.2022 у справі № 380/3951/20.

Як зазначає позивач, що не спростовано відповідачем, 13 грудня 2021 року ТОВ «ЕМА» помилково підготовлено та направлено для реєстрації розрахунок коригування від 17 листопада 2021 року № 134 до податкової накладної від 31 жовтня 2021 року № 62 на суму (-) 14166666,67 грн, ПДВ (-) 2833333,33 грн, пісня чого надійшла квитанція з відміткою «Документ прийнято. Реєстрація зупинена».

Отже, розрахунок коригування від 17 листопада 2021 року № 134 не був зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно, обсяги постачання товару та сума ПДВ, вказані у розрахунку коригування від 17 листопада 2021 року № 134, не підлягають відображенню в декларації з ПДВ за листопад 2021 року.

Оскільки право на формування податкового кредиту прямо залежить від факту реєстрації податкової накладної, то позивачем за наслідками звітного періоду нараховано суму податку, що відносяться до податкового кредиту на підставі податкової накладної від 31 жовтня 2021 року № 62, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не завищив суму податкового кредиту за листопад 2021 року, тому податкове повідомлення-рішення № 33/34-00-04-02-02 від 21.02.2022 за формою «В4» є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 32/34-00-04-02-02 від 21.02.2022 за формою «Р»., суд зазначає наступне.

Оскаржуваним рішенням ТОВ «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ» притягнуто до відповідальності, передбаченої п. 123.2. ст. 123 ПК України, шляхом накладення штраф у розмірі 618995,00 грн.

Суд наголошує, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 109.1 статті 109 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 112.2 статті 112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з положеннями пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що вказані положення чинного податкового законодавства визначають вину як об`єктивну сторону податкових правопорушень, а тому для встановлення її наявності контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій/бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), а саме - що платник податків вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 520/9294/21.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що позивачем правильно сформовано податковий кредит без завищення його суми, що підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами.

З огляду на викладене, контролюючим органом не доведено умислу в діях позивача щодо формування неправильної суми податкового кредиту, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування контролюючим органом до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до положень пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення № 33/34-00-04-02-02 від 21.02.2022 за формою «В4» є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Отже, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 14645,25 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1918 від 12.09.2022.

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 33/34-00-04-02-02 від 21.02.2022 за формою «В4», винесене Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 32/34-00-04-02-02 від 21.02.2022 за формою «Р», винесене Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

4. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 14645 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок п`ять) грн 25 коп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 14 грудня 2023 р.