Постанова

від 14.12.2023 по справі 440/6028/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 р. Справа № 440/6028/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного офісу Держаудитслужби на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 (суддя: Г.В. Костенко, м. Полтава) по справі № 440/6028/22

за позовом Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області

до Східного офісу Держаудитслужби третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробуд-Інвест"

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Решетилівської міської ради Полтавської області (далі - позивач, Виконавчий комітет, замовник) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного офісу Держаудитслужби (далі - контролюючий орган, Держаудитслужба, відповідач), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробуд-Інвест" (далі - ТОВ "Добробуд-Інвест", третя особа, учасник), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 30.06.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-13-011812-b;

- стягнути з Східного офісу Держаудитслужби на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позову послався на правомірність визначення позивачем переможцем торгів ТОВ "Добробуд-Інвест", як такого, що відповідає всім вимогам тендерної документації, у зв`язку з чим вважає необґрунтованим та протиправним висновок Східного офісу Держаудитслужби від 30.06.2022, адже викладені в ньому твердження щодо порушення вимог абз.2 п. 1 ч.1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" є хибними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того вказує, що визначений в оскаржуваному висновку спосіб усунення виявлених порушень (шляхом припинення зобов`язань за договором від 19.10.2021 №275, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору) завдасть шкоди майновим інтересам переможця процедури закупівлі та призведе до порушення принципу правової визначеності і свідчитиме про втручання органу державного фінансового контролю, як в права Виконавчого комітету, так і в права переможця, що також виключає правомірність такого висновку, як акту індивідуальної дії.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 по справі №440/6028/22 позов Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області (вул. Покровська, б.14, м.Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 04382895) до Східного офісу Держаудитслужби (вул.Володимира Антоновича, буд.22, корпус 2, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 40477689), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробуд-Інвест" (вул.Полтавська, 2, м. Решетилівка, Полтавська область, код ЄДРПОУ 41267243) про визнання протиправним та скасування висновку задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок Східного офісу Держаудитслужби від 30.06.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-13-011812-b.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби на користь Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 по справі № 440/6028/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована незгодою з висновком суду першої інстанції щодо непідтвердження факту невідповідності поданої ТОВ "Добробуд-Інвест" тендерної пропозиції вимогам тендерної документації в частині подання останнім доказів наявності досвіду виконання аналогічного договору, оскільки учасником не було надано додатків до основних договорів від 13.11.2019 № 17, від 11.09.2019 № 59 та від 11.09.2019 № 11, що суперечить положенням Додатку 3 до тендерної документації та в свою чергу свідчить про невиконання вимог замовника щодо підтвердження кваліфікаційного критерію, встановленого приписами ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», та відповідно до абз. 2 п. 1 ч.1 ст. 31 вказаного Закону є підставою для відхилення замовником тендерної пропозиції учасника.

Посилаючись на положення ст. ст. 19, 65 Господарського кодексу України, постанови Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 160/2951/20, стверджує, що Східним офісом Держаудитслужби при визначенні заходів усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, враховано, що саме до повноважень замовника належить визначення заходів, які слід вжити для усунення допущених порушень, а тому у спірних відносинах відповідач мав право зобов`язувати позивача здійснити саме такі заходи щодо усунення порушення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Наполягаючи на протиправності оскаржуваного висновку, позивач стверджує, що відсутність додатків лише одного договору (договірної ціни), поданого учасником у складі тендерної пропозиції, є несуттєвою помилкою, яка не тягне за собою негативних наслідків, що могли б вплинути на пропозицію в цілому, враховуючи, що всі інші, подані ТОВ "Добробуд-Інвест", договори містили додатки, зокрема, договірну ціну.

Третя особа правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради Полтавської області 13.09.2021 оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу prozorro.gov.ua оголошення про проведення відкритих торгів щодо проведення процедури відкритих торгів на закупівлю робіт по об`єкту: "Реконструкція існуючого громадського будинку (дискоклубу) в літній кінотеатр за адресою: вул. Покровська, 9 а, м.Решетилівка Решетилівського району Полтавської області. 2 черга. Коригування".

Унікальний номер оголошення вказаної процедури відкритих торгів UA-2021-09-13-011812-b (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-13-011812-b).

Східним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг процедури закупівлі UA-2021-09-13-011812-b "Реконструкція існуючого громадського будинку (дискоклубу) в літній кінотеатр за адресою: вул. Покровська, 9 а, м.Решетилівка Решетилівського району Полтавської області. 2 черга. Коригування".

За результатами такого моніторингу відповідачем складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель висновок про результати моніторингу процедури зазначеної вище закупівлі, затверджений 30.06.2022 начальником Східного офісу Держаудитслужби Васильєвим О.В. (а.с. 9-12).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ "Констатуюча частина" висновку встановлено, що тендерна пропозиція учасника ТОВ "ДОБРОБУД-ІНВЕСТ" не відповідає кваліфікаційним вимогам статті 16 Закону №922, а саме: - аналогічні договори від 13.11.2019 №17, від 11.09.2019 №59, від 11.09.2019 №11 укладені з Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, надано учасником без додатків: договірна ціна (Додаток 1).

Враховуючи вищевказане, тендерна пропозиція учасника ТОВ "ДОБРОБУД-ІНВЕСТ" не відповідає кваліфікаційному критерію статті 16 Закону №922 щодо підтвердження наявності досвіду виконання аналогічних за предметом закупівлі, які визначені у пункті 3 розділу «Кваліфікаційні критерії» Додатку №3 до тендерної документації Замовника.

Однак, на порушення вимоги абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922, Замовник не відхилив пропозицію учасника ТОВ "ДОБРОБУД-ІНВЕСТ", як таку, що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону №922, визначив його переможцем процедури закупівлі та уклав з ним договір підряду від 19.10.2021 №275.

У пункті 3 "Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель" розділу ІІ вказаного висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Східний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором від 19.10.2021 №275, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач, не погоджуючись із вказаним висновком відповідача, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII не ґрунтується на нормах Закону №922-VIII, оскільки наявні, на думку відповідача, порушення спростовано встановленими судом фактичними обставинами справи (учасником ТОВ "Добробуд-Інвест" в складі своєї пропозиції було надано документи, що свідчать про повне виконання аналогічних договорів), а міркування відповідача про їх зміст носять виключно формальний характер та не пов`язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції. При цьому, суд зазначив, що сформульоване відповідачем зобов`язання вжити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором від 19.10.2021 №275 не містить посилань на конкретний спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що не узгоджується з положеннями ст. 598 Цивільного кодексу України, яка передбачає декілька способів припинення договору.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі по тексту - Закон № 2939-XII).

Відповідно до статті 5 Закону № 2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

За визначенням, наведеним у пункті 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII (в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин), моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно зі статтею 5 Закону № 922-VIII, публічні закупівлі ґрунтуються на принципах добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, об`єктивній та неупередженій оцінці тендерних пропозицій, запобіганні корупційним діям і зловживанням.

Статтею 8 Закону № 922-VIII регламентовано, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

За нормами абз. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII, переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

В силу положень пп. 31, 32 ч.1 ст.1 Закону № 922-VIII, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель: тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 16 Закону № 922-VIII, замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, зокрема, у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Законута/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що обов`язок відхилити тендерну пропозицію виникає у замовника за умови невідповідності учасника процедури закупівлі кваліфікаційним (кваліфікаційному) вищенаведеним критеріям.

З аналізу вказаного вище законодавства вбачається, що саме замовник наділений повноваженнями щодо розроблення на основі вимог Закону №922-VIII тендерної документації, якою визначаються конкретні умови закупівлі та, зокрема, визначаються кваліфікаційні критерії відповідно до ст. 16 згаданого Закону, а також спосіб їх підтвердження.

Отже, інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим кваліфікаційним критеріям визначається безпосередньо замовником у тендерній документації, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у ст. 5 Закону № 922-VIII, та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Так, на виконання вказаних вимог, позивачем у тендерній документації в пункті 3 розділу "Кваліфікаційні критерії" Додатку №3 (а.с. 78-79) зазначено, що для підтвердження наявності досвіду виконання аналогічних за предметом закупівлі договорів учасник повинен подати довідку на фірмовому бланку підприємства (за наявності), що підписується учасником або його уповноваженою особою і за наявності печатки може містити її відбиток за наведеною нижче формою. Аналогічними договорами відповідно до умов цієї документації є договори (не менше 2-х), які підтверджують наявність в учасника досвіду генерального підряду щодо виконаних робіт, які є предметом закупівлі, а саме: капітальний ремонт/реконструкція.

На підтвердження факту виконання аналогічних договорів учасник повинен надати у своїй тендерній пропозиції копію кожного договору з усіма додатками та копію документу/ів, що підтверджують факт виконання аналогічного договору (а саме: акти виконаних робіт КБ-2в, та/або довідка про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ- 3). У випадку невідповідності суми договору та суми акту(-ів) виконаних робіт (форма КБ- 2) довідки(-ок) про вартість виконаних будівельних робіт та/або витрат за формою КБ-3, надати письмове пояснення у довільній формі щодо невідповідності сум. У разі відсутності пояснення Замовник має право відхилити тендерну пропозицію Учасника. Додатково учасник має надати лист-відгук від попереднього Замовника, зазначеного в наданій довідці щодо кожного договору, який учасник вказав в довідці.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаних вимог тендерної документації, учасником ТОВ «Добробуд-Інвест» було надано у складі тендерної пропозиції: договір підряду № 17 від 13.11.2019 разом з додатковими угодами №1 та № 2 до вказаного договору, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року, актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт; договір підряду № 59 від 11.09.2019 разом з додатковими угодами № 1 та № 2 до вказаного договору, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року, актами №№ 1, 2 приймання виконаних будівельних робіт; договір підряду № 11 від 11.09.2019 разом з додатковими угодами № 1 та № 2 до вказаного договору, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року, актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт; договір підряду № 03-24/19-115 від 19.08.2019 разом з додатковою угодою № 1 від 08.11.2019 до вказаного договору, додатком № 1 «Договірна ціна», довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень, жовтень, листопад 2019 року, актами № № 1, 2, 3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень, жовтень, листопад 2019 року, актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт.

Під час дослідження вказаних документів колегією суддів встановлено, що договори № 17 від 13.11.2019, № 59 від 11.09.2019 та № 11 від 11.09.2019 було надано ТОВ «Добробуд-Інвест» разом із додатковими угодами № 1, умови яких стосувалися термінів дії договору, та додатковими угодами № 2, в яких сторони дійшли згоди щодо ціни вказаних договорів. Тобто, твердження відповідача щодо ненадання учасником додатків №1 (договірної ціни) до договорів №17 від 13.11.2019, № 59 від 11.09.2019 та №11 від 11.09.2019 не відповідає дійсним обставинам справи. Сама лише невідповідність нумерації додатків до договору, в яких сторони узгодили ціну договору (№ 2 замість № 1) не свідчить про ненадання такого додатку взагалі.

Крім того, як зазначено вище, учасником ТОВ "Добробуд-Інвест" в складі своєї пропозиції було надано документи, що свідчать про повне виконання аналогічних договорів.

З урахуванням встановлених у справі обставин та досліджених доказів, колегія суддів дійшла висновку про те, що виявлені під час моніторингу порушення не знайшли свого підтвердження.

Щодо визначеного відповідачем способу усунення виявлених під час моніторингу порушень (шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у цій частині спірний висновок, який є актом індивідуальної дії та породжує обов`язки для позивача, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України.

Так, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Відповідач обмежився лише зазначенням у констатуючій частині спірного висновку про порушення позивачем пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII та зобов`язав позивача "здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору", однак не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі № 160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/17797/20, від 30 листопада 2021 року у справі № 420/5590/19, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, яка полягає у тому, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Підстав для відступу від таких висновків під час розгляду цієї справи колегія суддів не знаходить.

У контексті спірних правовідносин слід урахувати, що основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначено статтею 41 Закону № 922-VIII, частиною першою якої передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, замовникам слід керуватися приписами ЦК України та Господарського кодексу України (далі - ГК України), з урахуванням вимог, передбаченими Законом №922-VIII.

Визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень «шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 ЦК України передбачено більше десяти способів припинення зобов`язання, серед яких, і припинення зобов`язання виконанням.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, четвертої 1, 4 статті 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що метою інституту недійсності правочину є повне скасування правочину як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов`язання, породженого таким правочином. У разі припинення договору з підстав, не пов`язаних з його недійсністю (виконання чи розірвання), припиняються зобов`язання за цим договором.

При цьому, згідно з частиною третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 43 Закону №922-VIII, договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Однак, у вимірі з`ясованих обставин цієї справи колегія суддів констатує, що у оскаржуваному висновку не зазначено про встановлення порушень, які у розумінні статті 43 Закону №922-VIII можуть свідчити про нікчемність договору.

Враховуючи, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.

Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб може призвести до порушення прав та інтересів третьої особи - ТОВ "ДОБРОБУД-ІНВЕСТ" та мати негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 травня 2023 у справі № 160/5890/22.

Таким чином, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що колегія суддів не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 по справі № 440/6028/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова