Постанова

від 14.12.2023 по справі 440/3248/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 р. Справа № 440/3248/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецький млин" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Гіглава О.В.) від 04.08.2023 року по справі № 440/3248/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецький млин"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 року по справі № 440/3248/23, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2022 № 00039990405 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецький млин" штрафу за порушення граничного строку сплати податку на прибуток у розмірі 25% в сумі 45000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що безпідставним є застосування контролюючим органом штрафних санкцій зі сплати податку на прибуток за 2021 рік у розмірі 25% в сумі 45000,00 грн з огляду на те, що у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони була запроваджена і діє до цього часу дія воєнного стану. Незважаючи на складнощі фінансової ситуації товариство узгоджений податок на прибуток за 2021 рік, загальна сума якого становила 213512,00 грн, сплатило частково, а саме, 01.06.2022 в сумі 33512,00 грн. Оскільки основним видом діяльності товариства є вирощування та реалізація сільськогосподарської продукції, внаслідок бойових дій з боку агресора та закриття портів, реалізація сільськогосподарської продукції з України, в тому числі й ТОВ "Тростянецький млин", стала неможливою. Ці суб`єктивні фактори призвели до припинення надходження будь-яких фінансових надходжень на рахунки товариства, а отже прямим чином вплинули на сплату останнім податку на прибуток за 2021 рік. Потребувався значний час для облаштування нових логістичних шляхів для реалізації сільськогосподарської продукції з метою отримання коштів для життєдіяльності ТОВ "Тростянецький млин", у тому числі для сплати необхідних платежів та зборів. Після появи нових логістичних шляхів для реалізації продукції протягом вересня 2022 року та реалізації продукції ТОВ "Тростянецький млин" узгоджений податок на прибуток за 2021 рік було сплачено товариством повністю шляхом перерахування 02.09.2022 коштів в сумі 100000,00 грн та 05.09.2022 в сумі 80000,00 грн, що підтверджується копіями банківських документів. Поряд з цим, відповідно до розміщеного на офіційному сайті Торгово-промислової палати України повідомлення зазначено, що "Торгово-промислова палата України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Як наслідок, з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відтак, ТПП України листом від 28.02.2022 засвідчила, що подія введення на території України з 24.02.2022 воєнного стану до їх офіційного закінчення є обставиною непереборної сили (форс-мажором), вказане повідомлення стосується необмеженого кола суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Сукупність вищевказаних обставин дає підстави для висновку, що ТОВ "Тростянецький млин" звільняється від відповідальності за вчинене порушення відповідно до норм підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України внаслідок дії обставин непереборної сили..

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 року по справі № 440/3248/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецький млин" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 року по справі № 440/3248/23 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Тростянецький млин" (ідентифікаційний код 39925048, місцезнаходження: Полтавська область, місто Полтава, вулиця Грушевського, будинок 1) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.07.2015 за номером 15881020000014811 та основним видом економічної діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур /а.с. 23-26/.

20.10.2022 посадовою особою ГУ ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податковій декларації з податку на прибуток за 2021 рік ТОВ "Тростянецький млин", результати якої зафіксовані в акті № 4968/16-31-04-05-03/39925048 /а.с. 10-13/.

Проведеною перевіркою виявлено порушення платником вимог пункту 57.1 статті 57 та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України у зв`язку з несвоєчасною сплатою самостійно узгодженої платником суми грошового зобов`язання за поданою 21.02.2022 податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2021 рік в розмірі 180000,00 грн.

09.11.2022 ГУДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 00039990405, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 180000,00 грн, визначеного пунктом 57.1 статті 57 та підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, із затримкою на 33, 36 календарних днів на підставі пункту 124.2 статті 124 ПК України зобов`язано ТОВ "Тростянецький млин" сплатити штраф у розмірі 25% від суми прострочення - 45000,00 грн /а.с. 15/.

В результаті оскарження товариством податкового повідомлення-рішення від 09.11.2022 № 00039990405 в адміністративному порядку, рішенням ДПС України від 05.01.2023 № 486/6/99-00-06-03-02-06 скарга товариства залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін /а.с. 16-17/.

Позивач, не погодившись із правомірністю підстав застосування штрафу, звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що контролюючим органом доведено умисел платника податків на вчинення податкового правопорушення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи судом встановлено та позивачем не заперечувалося, що граничний строк подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2021 рік припадав на 01 березня 2022 року, а граничний строк сплати зазначеної в такій декларації суми податку на прибуток - на 11 березня 2022 року.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 964/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

З урахуванням продовження дії правового режиму воєнного стану, його дія триває і на цей час.

Законом України № 2118-ІХ від 03 березня 2022 року, який набрав чинності 07 березня 2022 року, підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України доповнено пунктом 69: "69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. 69.1. У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. 69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються. 69.3. Платники податків, які у зв`язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених цим пунктом термінів виконання податкових обов`язків, звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за невиконання податкових обов`язків, за умови виконання таких обов`язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов`язків".

Законом України № 2142-ІХ від 24 березня 2022 року в редакції Закону № 2260-ІХ від 12 травня 2022 року, що набрав чинності з 27 травня 2022 року, пункт 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України викладено в новій редакції, а саме: "69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102ИХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. 69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року".

З матеріалів справи судом встановлено, що підприємством позивача подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2021 рік (вх. № 9432267692 від 21.02.2022), відповідно до якої ТОВ "Тростянецький млин» узгоджена сума грошового зобов`язання з податку на прибуток, яка підлягає сплаті, становила 213512,00 грн.

Також з матеріалів справи встановлено, що податкове зобов`язання частково сплачено позивачем 01.06.2022 в сумі 33512 грн. Станом на 31.07.2022 залишилося не сплачено 180000,00 грн. Податок на прибуток сплачений 02.09.2022 в сумі 100000 грн, із затримкою 33 календарних днів та 05.09.2022 в сумі 80000 грн, із затримкою 36 календарних днів.

Як зазначав позивач при зверненні до суду першої інстанції, факт допущення вказаного порушення платником не заперечується, проте позивач посилався на те, що в його діях відсутній умисел, оскільки з початком повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України позивач не мав можливості своєчасно та в повній мірі сплатити узгоджені суми грошових зобов`язань. Крім того зазначив, що незважаючи на складність фінансової ситуації підприємства, ТОВ «Тростянецький млин» сплатило частково узгоджений податок на прибуток за 2021 рік: 01.06.2022 в сумі 33512 грн. Також послався а те, що станом на 24 лютого 2022 року на зберіганні ПрАТ «Полтавське ХПП» Супрунівська дільниця (вул. Ливарна, 4, м. Полтава) знаходилась кукурудза 3 кл. в кількості 239734 кг, що належала ТОВ «Тростянецький млин» і цієї кількості сільськогосподарської продукції за умови її реалізації було достатньо для виконання зобов`язань ТОВ «Тростянецький млин» по сплаті податку на прибуток за 2021 рік у повному обсязі та визначений строк. Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю здійснення обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та інших пов`язаних з цим видів господарської діяльності, робіт, забезпечення належного рівня безпеки судноплавства, дотримання вимог міжнародних договорів України, забезпечення охорони навколишнього природного середовища, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», статті 5 Закону України «Про морські порти України», Порядку відкриття та закриття морських портів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 495, на підставі подання державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 28 квітня 2022 року № 850/10-01-01/Вих, погодженого Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 28 квітня 2022 року № 357/404/14-22, Наказом Міністерства інфраструктури України № 256 від 28.04.2022 року в Україні було закрито морські порти Бердянськ, Маріуполь, Скадовськ, Херсон. Внаслідок бойових дій на території України, закриття портів в Україні, реалізація сільськогосподарської продукції припинилася, що призвело до утворення на елеваторах та зерносховищах сільськогосподарських підприємств величезних залишків продукції. Оскільки основний вид діяльності ТОВ «Тростянецький млин» - вирощування та реалізація сільськогосподарської продукції, внаслідок бойових дій з боку агресора росії, закриття портів реалізація сільськогосподарської продукції з України, у тому числі і ТОВ «Тростянецький млин» стала неможливою і ці фактори призвели до припинення надходження будь-яких фінансових надходжень на рахунки ТОВ «Тростянецький млин», а отже прямим чином вплинули на сплату підприємством податку на прибуток. Про ці обставини керівник ТОВ «Тростянецький млин» неодноразово повідомляв відповідача особисто, а також просив неодноразово допомогти в реалізації продукції з метою виконання податкових зобов`язань. Також позивач послався на те, що після появи нових логістичних шляхів для реалізації продукції протягом вересня 2022 року та реалізації продукції ТОВ «Тростянецький млин» узгоджений податок на прибуток було сплачено в повному обсязі.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що із заявою про відсутність можливості своєчасно виконати податковий обов`язок зі сплати податку на прибуток, задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2021 рік в частині суми 180000,00 грн, позивач до контролюючого органу не звертався та щодо нього рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку контролюючим органом не приймалося.

Також суд вказав, що в акті камеральної перевірки від 20.10.2022, який направлявся товариству та вручений уповноваженій особі останнього 24.10.2022 /а.с. 58/, контролюючий орган пропонував платнику податків або його представникам подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення по суті допущеного порушення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПК України, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта /а.с. 61/.

Однак позивач, незважаючи як на отримання акту перевірки, так і на набрання чинності 06.09.2022, а відтак, й можливості застосування ним положень Порядку № 225 після сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 180000,00 грн, заяви з доказами відсутності у нього в період з 11.03.2022 по вересень 2022 року реальної можливості своєчасно виконати податковий обов`язок зі сплати податку на прибуток, задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік, в частині 180000,00 грн, не подавав, тобто не повідомляв контролюючий орган про наявність форс-мажорних обставин, які перешкоджали виконанню вказаного податкового обов`язку.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу ПК України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, а тому перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

За змістом акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення підприємством позивача вимог п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, яке полягало у несвоєчасній сплаті протягом граничного строку узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ.

Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов`язання. Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визнається сумою податкового боргу платника податків. За несплату або несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми податкового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу на умовах визначених податковим законодавством. Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених п. 124.1 ст. 124 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

Положеннями п. 124.2 та п. 124.3 ст. 124 ПК України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1 та 123.2 цієї статті, але вчинені умисно.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 № 466-IX (далі - Закон № 466) визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктами 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2-124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 ст. 125-1 ПК України, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Податковим правопорушенням, за приписами п. 109.1 ст.109 ПК України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т.ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

При цьому Податковий кодекс України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 статті 112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Крім того, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 ПК України є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчинені податкового правопорушення.

Отже, Податковим кодексом України на контролюючий орган покладено обов`язок доведення вини, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого необхідною умовою є наявність вини.

Згідно з п. 109.3 ст. 109 ПК України, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 ПК України.

В інших випадках, визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно спірного податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом застосовано до ТОВ «Тростянецький млин» штраф в розмірі 25 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання, як за діяння, які вчинені умисно, що передбачено пунктом 124.2 статті 124 ПК України.

В свою чергу, за змістом акту камеральної перевірки від 20.10.2022 р. порушення полягало у несвоєчасній сплаті податку на прибуток за 2021 рік в розмірі 180000 грн, чим порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Разом з тим, дослідивши зміст цього акту перевірки, колегія суддів зазначає, що в ньому не зазначено обставини та не наведено фактів, які свідчили б саме про умисне порушення платником податків строків сплати грошового зобов`язання, окрім зазначення того, що ТОВ "Тростянецький млин» самостійно визначило розмір грошового зобов`язання та було обізнано про терміни його сплати. В акті перевірки також не міститься посилання на те, що контролюючий орган досліджував відомості про стан рахунку платника в установі банку протягом періоду часу, коли розпочався та завершився перебіг строку на оплату грошових зобов`язань з податків (зборів).

При цьому, щодо цієї обставини, позивачем до суду апеляційної інстанції надані копії

договорів про зворотню фінансову допомогу від 30.03.2022 р., від 06.04.2022 р., від 12.04.2022 р., від 01.06.2022р., від 29.06.2022 р., від 15.07.2022 р., від 20.07.2022 р., від 07.04.2022 р., від 29.06.2022 р., від 20.07.2022 р., від 17.05.2022 р., від 16.06.2022 р., від 28.06.2022 р., які також підтверджують ті обставини, що ТОВ «Тростянецький млин» фактично існувало за рахунок запозичених коштів, оскільки власних коштів не мало, через те, що реалізація сільськогосподарської продукції внаслідок агресії з боку росії була припинена.

Таким чином, судовим розглядом встановлено несвоєчасну сплата позивачем узгоджених сум грошових зобов`язань, що самим платником і не заперечувалося, проте умисності дій з боку позивача, відповідачем не встановлено, оскільки акт камеральної перевірки не містить обґрунтувань саме щодо умисного вчинення позивачем порушення норм п. 57.1 ст. 57 ПК України та необхідності застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених ст. 124 ПК України.

Доказів умисності несвоєчасної сплати позивачем узгоджених сум грошових зобов`язань контролюючим органом до суду не надано.

Крім того, колегія суддів зазначає, що неможливим є встановлення в межах камеральної перевірки обставин, що свідчать про умисність діянь платника податків, оскільки згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.

При цьому, колегія суддів під час вирішення спірних правовідносин враховує те, що усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Що стосується посилання суду першої інстанції на приписи Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303, що набрав чинності 06.09.2022, затверджено (далі Порядок № 225), то в межах спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що посилання на цей нормативно-правовий акт є недоречним, оскільки станом на дату набрання чинності цим Порядком, підприємством позивача вже в повному обсязі був виконаний обов`язок щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання (сплати частками відбулися 01.06.2022 р., 02.09.2022 р. та 05.09.2022 р.).

Наведене також свідчить про те, що платником в межах фінансових можливостей та без наявності умислу щодо ухилення від сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, вчинялися дії для якнайшвидшого виконання свого податкового обов`язку, що, за висновками суду апеляційної інстанції, виключає можливість застосування до позивача штрафних санкцій.

На підставі наведених вище обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 09.11.2022 № 00039990405 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецький млин" штрафу за порушення граничного строку сплати податку на прибуток у розмірі 25% в сумі 45000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у цій справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецький млин" задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 року по справі № 440/3248/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецький млин" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2022 № 00039990405 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецький млин" штрафу за порушення граничного строку сплати податку на прибуток у розмірі 25% в сумі 45000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецький млин" (код ЄДРПОУ 39925048) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 6710,00 грн. (шість тисяч сімсот десять гривень) 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк З.Г. Подобайло