Постанова

від 13.12.2023 по справі 320/2610/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2610/23 Головуючий у 1 інстанції - Басай О.В.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М. Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ТЕМП» до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ЄВРО-ТЕМП» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товару від 03.01.2023 № UА100380/2023/000001/2;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.01.2023 № UА100380/2023/000005.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Київська митниця звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ЄВРО-ТЕМП" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 42186684) з місцезнаходженням: Україна, 03040, місто Київ, пр-т. Голосіївський, буд. 70, офіс 37, керівником якого є Мармура Анастасія Валеріївна, що підтверджується відповідним записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Видами економічної діяльності товариства є: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля (основний); 47.51 - роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах, 46.42 - оптова торгівля одягом і взуттям; 46.41 - оптова торгівля текстильними товарами; 13.99 - виробництво інших текстильних виробів, н.в.і.у.; 14.12 - виробництво робочого одягу.

03.06.2022 між "ART.MAS" Export-Import (продавець) та ТОВ "ЄВРО-ТЕМП" (покупець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 00106/PL (далі - контракт № 00106/PL), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець покупає продукцію (товар) на умовах поставки EXW Радом (Польща) (Інкотермс 2010), кількість, ціна та асортимент, а також умови поставки вказані у специфікації (додатку), узгодженій обома сторонами, що є невід`ємною частиною цього договору для кожної поставки. Поставка товарів передбачається партіями (пункт 1.3). Загальна сума договору складає 880 000 польських злотих.

Відповідно до пункту 3.1 контракту № 00106/PL оплата здійснюється банківським переказом у порядку 100 % передоплати згідно з проформою. Остаточний розрахунок проводиться згідно з рахунком-фактурою, який виставляється продавцем після того, як товар готовий до відвантаження. Усі платежі продавцю здійснюються покупцем у польських злотах шляхом банківського переказу.

Згідно з пунктом 3.2 контракту № 00106/PL ціни включають вартість товару, оформлення транспортних документів, пакування, маркування та завантаження на вантажний автомобіль покупця.

16.06.2022 між "ART.MAS" Export-Import (продавець) та ТОВ "ЄВРО-ТЕМП" (покупець) було укладено додаткову угоду № 1 до контракту № 00106/PL, у якій сторони уточнили строки постачання товару, зокрема продавець зобов`язаний відвантажити товар покупцеві протягом 20 робочих днів після надання покупцем підтвердження про оплату товару на банківський рахунок продавця.

20.11.2022 між "ART.MAS" Export-Import (продавець) та ТОВ "ЄВРО-ТЕМП" (покупець) було укладено додаткову угоду № 3 до контракту № 00106/PL, у якій пункт 1.1 контракту викладено у такій редакції: продавець продає, а покупець покупає продукцію (товар) на умовах поставки EXW Радом (Польща) (Інкотермс 2010), кількість, ціна та асортимент вказані в Інвойсах, а також умови поставки вказані у додатковій угоді, узгодженій обома сторонами, що є невід`ємною частиною цього договору.

21.11.2022 на виконання умов контракту компанія "ART.MAS" Export-Import виставила фактуру-проформу ZO 025169/22/Н для здійснення передоплати позивачем на суму 16 870,20 польських злотих на поставку рукавиць відповідно до визначеного асортименту та кількості, у тому числі рукавиць Reflex Red kat.2 (720 пар) та RBZ kat.2 (1 200 пар) (код товарів: 42032910) на загальну суму 8 947,20 польських злотих.

Послуги з транспортно-експедиційного обслуговування та митного оформлення позивачу надано ТОВ "ДСВ Логістика" на підставі відповідних договорів.

Між ТОВ "ДСВ Логістика" (експедитор) та позивачем (замовник) укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 30.06.2022 № GRC-018662, згідно з яким експедитор за оплату та за рахунок замовника надає замовникові комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів замовника і вантажів замовника в 20-, 40- та понад 40-футових контейнерах стандартів ISO, у тому числі й збірних вантажів від місця, зазначеного замовником, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та забезпечення, залежно від маршруту.

Між ТОВ "ДСВ Логістика" (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір-доручення на митно-брокерські послуги від 06.07.2022 № CC-018703, за яким в порядку та на умовах, визначених договором, замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з митного оформлення вантажів замовника, а саме вчиняти такі дії: а) за обумовлену плату і в обумовлений термін здійснювати декларування товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (товарів) замовника, що переміщуються через митний кордон України, а також надавати інші послуги, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника; б) здійснювати дії, пов`язані з декларуванням і митним оформленням товарів, від імені, за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України. Надання послуг здійснюється на підставі наданих замовником виконавцю заявок на митне оформлення вантажів.

05.12.2022 на підставі заявки на організацію перевезення у міжнародному сполученні № DSV0002 до договору № GRC-018662 з міста Радом (Польща) до України.

Послуги з транспортування зі складу компанії "ART.MAS" Export-Import до прикордонного пункту та по Україні надавало приватне підприємство "Транс-Атлас" на підставі договору від 18.06.2015 № RH-1895, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" про транспортне перевезення вантажів у міжнародному сполученні.

06.12.2022 позивач здійснив оплату товару на підставі платіжної інструкції № 2JBKLMC.

15.12.2022 компанія "ART.MAS" Export-Import оформила експортну митну декларацію № 22PL445010Е3367685 на поставку позивачу рукавиць.

16.12.2022 ТОВ "ДСВ Логістика" виставлено рахунок № 8306 на оплату позивачу послуг на підставі договору від 30.06.2022 № GRC-018662 на суму 25 448,98 грн з ПДВ.

28.12.2022 позивач подав до митного пункту ВМО № 1 мп "Чайки" митну декларацію № 23UA100380600142U3, у графі 31 якої зазначено товар: захисні рукавиці для всіх професій з натуральної шкіри (код товару 42032910), а саме: рукавиці Reflex-Red kat.2 (рукавиці спілкові - краги зварювальника червоного кольору) - 720 пар та RBZ kat.2 (рукавиці спілкові для всіх професій) - 1 200 пар, на загальну суму 8 947,20 польських злотих.

На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу такі документи: договір постачання товару від 03.06.2022 № 00106/PL; додаткову угоду від 16.06.2022 № 1; додаткову угоду від 20.11.2022 № 3; договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 30.06.2022 № GRC-018662; договір на митно-брокерські послуги від 06.07.2022 № СС-018703; договір транспортного перевезення товарів у міжнародному сполученні від 18.06.2015 № RH-1895; транспортну накладну від 16.12.2022 № PLUA22121605; платіжне доручення від 06.12.2022 № 2JBKLMC; фактуру-проформу від 21.11.2022 № ZO 025169/22/Н; прас-лист виробника від 18.11.2022; експертний висновок Київської ТПП про ринкову вартість товару, який розмитнюється, від 20.12.2022 № Ц-590 та копію митної декларації країни-відправника від 15.12.2022 № 22PL445010Е3367685.

28.12.2022 на адресу позивача надійшло повідомлення від відповідача про необхідність надання додаткових документів, а саме: проформу-інвойс щодо якої здійснено оплату в порядку п.3.1.1. договору; специфікацію, за якою повинна бути здійснена поставка; український переклад митної декларації країни-відправлення; платіжне доручення із зазначенням реквізитів інвойсу чи проформи-інвойсу; документи з відомостями щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування торгівельною маркою компанії "ART.MAS" Export-Import; документи для підтвердження витрат з доставки товару до кордону України.

У відповідь на повідомлення позивач надав лист-роз`яснення від 30.12.2022 № 11111, до якого додано український переклад митної декларації країни відправлення та документи для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України (заявка товариства на транспортне перевезення та рахунок ТОВ "ДСВ Логістика"). У листі зазначено, що 100 % передоплата за контрактом здійснена на підставі проформи доданої до декларації проформи від 21.11.2022 № ZO 025169/22/Н, інша проформа (інвойс) не передбачена; умови поставки товару за контрактом визначені умовами контракту, додаткової угоди № 3 до нього та проформи. З урахуванням змін, внесених до контракту додатковою угодою № 3, умови поставки не регулюються специфікаціями; за користування торгівельною маркою компанії "ART.MAS" Export-Import не передбачена сплата ліцензійних платежів.

Розглянувши подані позивачем документи, Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 03.01.2023 № UA100380/2023/000001/2. Обґрунтовуючи підстави не прийняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 оскаржуваного рішення зазначив таке: на виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України (далі також МКУ), п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією від 28.12.2022 № 22UA100380317014U3 встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:

1) згідно з п. 3.1.1 зовнішньоекономічного контракту від 03.06.2022 № 00106/PL термін оплати - 100 % згідно з проформою, яка не була подана до митного оформлення та внесена до митної декларації;

2) згідно з п. 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 03.06.2022 № 00106/PL продавець бере на себе зобов`язання з доставки товару на умовах доставки ЕХW Радом (Польша) відповідно до Інкотермс-2010 на умовах, зазначених у специфікації (додатку), яка не була подана до митного оформлення та внесена до митної декларації;

3) згідно з п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 03.06.2022 № 00106/PL разом з Товаром Продавець направляє покупцю специфікацію (додаток) та транспортну накладну;

4) декларація відправника від 15.12.2022 № 22PL445010Е3367685 надана без урахування статті 254 Митного кодексу України;

5) в платіжному дорученні від 06.12.2022 № 2JBKLMC "Призначення платежу" є посилання лише на зовнішньоекономічний контракт без зазначення реквізитів інвойсу чи проформи-інвойсу.

6) заявлені за МД товари торговельної марки "ART.MAS". Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою;

7) оскільки за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, декларантом, керуючись п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг; - заявка на здійснення послуг з доставки товарів; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Відповідно до п. 1.1 договору про перевезення від 18.06.2015 № RН-1895 експедитор організовує перевезення вантажів на підставі письмових заявок. Оскільки вищезазначені документи не надано до митного оформлення, це не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат.

Тому, відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Таким чином, декларантом не надано в повному обсязі додаткових документів та не було за власним бажанням надано інші додаткові документи, наявні у нього, інші документи які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на "дійсній вартості" імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на "дійсній вартості" імпортованого товару. Під "дійсною вартістю" необхідно розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумнівним зі статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно статті 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта витребувано відповідно до вимог ч. 3 ст. 53, ст.ст. 54, 57 МКУ додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Однак, декларантом не надано всі документи із переліку, тобто декларантом не вжито заходів встановлених ч. 2, ст. 52, ч. 3 ст. 53, ст. 58 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості та методу її визначення. Декларант листом від 03.01.2023 № 0301 надісланому шляхом електронного повідомлення, попросив завершити митне оформлення у строк, визначений ст. 255, тобто декларант відмовився від подання всіх необхідних додаткових документів. У зв`язку із зазначеним, керуючись положеннями ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 МКУ, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, підтвердити неможливо. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст. 55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МКУ неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. За умовами ст.ст. 62, 63 МКУ така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці дана інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 МКУ та є підставою для застосування другорядного методу 2 ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару № 1 за митною декларацією від 28.12.2022 № UA100380317014U3 - митна декларація від 14.12.2022 № UA100060/2022/163301 (2,24 USD/пару). Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Рішення винесено без урахування термінів, передбачених ст. 53 МКУ України, на письмове прохання суб`єкта ЗЕД від 03.01.2023 № 0301. Декларант має право звернутися до митного органу та випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X Митного кодексу України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості товарів у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду. Перелік вимог щодо подання додаткових документів, передбачених ст. 53 МКУ, за умови надання яких митна вартість може бути визначена (за наявності): 1) проформа-інвойс; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу). 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію, тощо); 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 7) інші наявні в підприємства документи, що підтверджують заявлену митну товарів. Наголошуємо про право митних органів щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід`ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2023/000005 про відмову у митному оформленні (випуску) товарів із причин: прийняття рішення про коригування митної вартості від 03.01.2023 № UA100380/2023/000001/2: п. 6 ст. 54, ст. 256, п. 11 ст. 264 Митного кодексу України (Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI), потреба внесення змін до гр. 12, 45, 46, 43, 47, В, 44 митної декларації. Роз`яснено, що прийняття митної декларації, митне оформлення, випуск чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення можливе за умови подання нової митної декларації, заповненої із урахуванням рішення про визначення митної вартості товарів (коригування митної вартості) від 03.01.2023 № UA100380/2023/000001/2.

Вважаючи вказані вище рішення та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості та оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах стала підставою для коригування заявленої митної вартості ввезених товарів за резервним методом, оскільки надані позивачем документи не підтверджували задекларовану митну вартість товару.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та іншими законами України.

Згідно з частин першою - третьою статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 4 Митного кодексу України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку; декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування; декларація митної вартості - документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим; митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

При цьому, частиною п`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Під час визначення митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 Митного кодексу України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Відповідно до частини другої статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

Згідно з частиною сьомою статті 257 Митного кодексу України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, що підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Така норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 р. № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина третя статті 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України можна дійти висновку, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема, якщо подані до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, позаяк з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі № 21-53а15 та у справі № 21-127а15, з якою погодився Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 у справі № 804/15455/15.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі № 826/614/16 наголосив, що стала судова практика вирішення подібних правовідносин визначає прямий обов`язок митного органу, у випадках повідомлення декларанта про необхідність надати додаткові документи, обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів із суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом з тим, Верховний Суд у зазначеній вище справі № 826/614/16 наголосив, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, підставою для відмови зазначено: "декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості".

Колегія суддів наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс) / рахунок-проформа, якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом, а саме статтею 53, заборонено.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні цього рішення, обов`язок доведення митної ціни товару покладено на позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем витребовувалися документи через електронний запит, однак без пояснення відповідачем, яким чином витребувані додаткові документи можуть спростувати/підтвердити числові значення складових митної вартості товару.

Щодо зазначення відповідачем у спірному рішенні про те, що під час проведення з декларантом процедури консультації додаткової інформації позивачем не надано, то колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів проведення консультації з позивачем, а тому такі доводи відповідача не беруться до уваги.

При цьому, проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів (захисних рукавиць), та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 у справі № 826/6346/16, від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а, від 02.03.2018 у справі № 804/2997/17.

Висновок митного органу про відсутність у наданих позивачем документах усіх відомостей, що б підтверджували числові значення складових митної вартості, відповідач пов`язує з джерелом інформації, яким він користувався під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів (захисних рукавиць), а саме: митною декларацією від 14.12.2022 № UA100060/2022/163301.

Як вірно було зазначено судом першої інстанції, митна декларація від 14.12.2022 № UA100060/2022/163301, як джерело інформації митного органу для застосування другорядного резервного методу, стосується товару з кодом 42032910, де у графі 31 зазначено: рукавички захисні робочі, захоплююча частина в яких виготовлена з коров`ячої шкіри та посилена шаром шкіри на середині долоні та вказівному пальці, задня частина виготовлена з бавовняної тканини та посилена шкірою уздовж вказівного пальця та кінчиків інших пальців, манжета виготовлена з прогумованої тканини з обробкою, внутрішня частина рукавички в долоні оздоблена м`якою підкладкою: арт. RPWB, Glowe lather RPOWER B - 10 020 пар; Торговельна марка: ART.MASteh; Виробник: "ART.MAS" Export-Import Jacek Binczyk, Wojciech Binczyk Sp.k. країна виробництва: РК.

Не зважаючи на однакового експортера (відправника) - "ART.MAS" Export-Import, країну відправлення - Польщу, умови поставки - EXW, код товару - 42032910, колегія суддів критично оцінює визначену митним органом ціну товару в сумі 2,24 долари США, позаяк види рукавиць є відмінними, а також той факт, що позивачем для митного оформлення зокрема заявлено два види рукавиць (для зварювальників та для всіх професій), у той час як у митній декларації, зазначеній митним органом подано для митного оформлення рукавички захисні робочі, що не є тотожними.

Суд першої інстанції встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до Київської митниці такі документи: договір постачання товару від 03.06.2022 № 00106/PL; додаткову угоду від 16.06.2022 № 1; додаткову угоду від 20.11.2022 № 3; договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 30.06.2022 № GRC-018662; договір на митно-брокерські послуги від 06.07.2022 № СС-018703; договір транспортного перевезення товарів у міжнародному сполученні від 18.06.2015 № RH-1895; транспортну накладну від 16.12.2022 № PLUA22121605; платіжне доручення від 06.12.2022 № 2JBKLMC; фактуру-проформу від 21.11.2022 № ZO 025169/22/Н; прайс-лист виробника від 18.11.2022; експертний висновок Київської ТПП про ринкову вартість товару, який розмитнюється, від 20.12.2022 № Ц-590 та копію митної декларації країни-відправника від 15.12.2022 № 22PL445010Е3367685.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що на виконання вимог митного органу декларантом було направлено відповідь на електронне повідомлення та додатково надано лист-роз`яснення від 30.12.2022 № 11111, до якого додано український переклад митної декларації країни відправлення та документи для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України (заявка товариства на транспортне перевезення та рахунок ТОВ "ДСВ Логістика"). У листі зазначено, що 100 % передоплата за контрактом здійснена на підставі проформи доданої до декларації від 21.11.2022 № ZO 025169/22/Н, інша проформа (інвойс) не передбачена; умови поставки товару за контрактом визначені умовами контракту, Додаткової угоди № 3 до нього та Проформи. З урахуванням змін, внесених до контракту Додатковою угодою № 3, умови поставки не регулюються специфікаціями; за користування торгівельною маркою компанії "ART.MAS" Export-Import не передбачена сплата ліцензійних платежів.

Також, матеріали справи підтверджує, що позивач надав митному органу рахунок-проформу, у той час як надання специфікації відповідно до укладеної додаткової угоди від 20.11.2022 № 3 вже не передбачено. З огляду на дату поставки товарів (грудень 2022 року) у зв`язку з внесеними до контракту сторонами змін (листопад 2022 року), вимога митного органу надати специфікацію не знайшла свого підтвердження. У зв`язку з 100 % попередньою оплатою, позивач 06.12.2022 повністю оплатив товар, визначений у рахунку-проформі. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що умовами договору передбачена поставка товару партіями, а тому сплачена загальна вартість товару 16 870,20 польських злотих підтверджує оплату частково поставленого товару на суму 8 947,20 польських злотих.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів вважає, що документи, подані до митного оформлення товарів (захисних рукавиць), підтверджують, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що дають можливість їх перевірити.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару колегією суддів не встановлено.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, а тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про протиправність та наявність підстав для скасування рішення Київської митниці про коригування митної вартості товару від 03.01.2023 № UА100380/2023/000001/2, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.01.2023 № UА100380/2023/000005, оскільки вони є похідними від попередніх вимог, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Вказані вище та всі інші доводи та аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.