Постанова

від 13.12.2023 по справі 380/9071/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/9071/23 пров. № А/857/14665/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Пліша М. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі №380/9071/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя в 1-й інстанції Лунь З. І.,

час ухвалення рішення 14.07.2023 року,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС звернулося в суд з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування, відображення на підставі ст.129 Податкового кодексу України, податкового повідомлення-рішення від 18 січня 2023 року №985/1301-0704, податкового повідомлення-рішення від 18 січня 2023 року №986/1301-0704, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року по справі №813/4076/16 даних (запису, операції) щодо пені та податкового боргу: - з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) пені у розмірі 58826,85 грн, її списання з бюджетного рахунку в електронному кабінеті платника податків у розмірі 43341,39 грн та податкового боргу у розмірі 15485,46 грн; - з податку на прибуток приватних підприємств пені у розмірі 45086,29 грн, її списання з бюджетного рахунку в електронному кабінеті платника податків у розмірі 40128,98 грн та податкового боргу у розмірі 4728,31 грн; зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС, а саме: - скасувати, виключити з інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС дані (запис, операцію) щодо нарахованої та відображеної пені за період з 22 квітня 2016 року по 18 січня 2023 року з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 58826,85 грн та податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 15485,46 грн; скасувати, виключити з інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС дані (запис, операцію) щодо нарахованої та відображеної пені за період з 22 квітня 2016 року по 18 січня 2023 року з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 45086,29 грн та податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4728,31 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо нарахування, відображення на підставі ст.129 Податкового кодексу України, податкового повідомлення-рішення від 18 січня 2023 року №985/1301-0704, податкового повідомлення-рішення від 18 січня 2023 року №986/1301-0704, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року по справі №813/4076/16 даних (запису, операції) щодо пені та податкового боргу: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) пені у розмірі 58826,85 грн, її списання з бюджетного рахунку в електронному кабінеті платника податків у розмірі 43341,39 грн та податкового боргу у розмірі 15485,46 грн; з податку на прибуток приватних підприємств пені у розмірі 45086,29 грн, її списання з бюджетного рахунку в електронному кабінеті платника податків у розмірі 40128,98 грн та податкового боргу у розмірі 4728,31 грн. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС, а саме: скасувати, виключити з інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС (ідентифікаційний код 31979009) дані (запис, операцію) щодо нарахованої та відображеної пені за період з 22 квітня 2016 року по 18 січня 2023 року з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 58826,85 грн та податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 15485,46 грн.; скасувати, виключити з інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС (ідентифікаційний код 31979009) дані (запис, операцію) щодо нарахованої та відображеної пені за період з 22 квітня 2016 року по 18 січня 2023 року з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 45086,29 грн та податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4728,31 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що на підставі акта перевірки від 22 квітня 2016 року №73/14- 00/31979009 та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у справі №813/4076/16, яке набрало законної сили згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року, Головним управлінням ДПС у Львівській області було винесено податкові повідомлення-рішення від: - 18 січня 2023 року № 985/1301-0407, яким визначено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 6209,00 грн (за податковим зобов`язанням 5980,60 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 229,00 грн); 18 січня 2023 року № 986/1301-0407, яким визначено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 45318, 00 грн (за податковим зобов`язанням 36 252,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 9066,50 грн). Вищевказані податкові повідомлення-рішення були скеровані на податкову адресу позивача та отримані ним 13 лютого 2023 року. У подальшому на підставі положень ПК України 27 лютого 2023 року контролюючим органом були внесені зміни до інтегрованої картки платника податку, а саме: відображено нараховані контролюючим органом суми коштів відповідно до податкових повідомлень-рішень від 18 січня 2023 року № 985/1301-0407 та від 18 січня 2023 року № 986/1301-0407. Зазначає, що з урахуванням вимог пункту 129.2 статті 129 ПК України у разі залишення без змін частини нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку судового оскарження, пеня, нарахована за несплату такого, відображається в ІКП платника податку та підлягає сплаті за весь період заниження такого зобов`язання, в тому числі і за період адміністративного та/або судового оскарження. Таким чином, Головним управлінням ДПС у Львівській області правомірно нараховано пеню по: ПП у розмірі 45 086,29 грн та ПДВ у розмірі 58826, 85 грн. Із урахуванням наявності переплати, сума податкової заборгованості ПП станом на 27 березня 2023 року становила 4728,31 грн (45086,29 грн пені 40 357,98 грн переплати); станом на 27 березня 2023 рокк переплата по ПДВ становила 11582,04 грн (70 408,89 грн переплати 58826,85 грн пені). В той же час, сума боргу по ПДВ у розмірі 15485,46 грн, операцію по відображенню в ІКП якого платник просить скасувати, відображена 01 травня 2023 року відповідно до податкової декларації від 20 квітня 2023 року. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що за первинними податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов`язання сплачені позивачем у повному обсязі протягом 10 календарних днів з моменту винесення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року та визнання податкових зобов`язань узгодженими. Так, 30 березня 2018 року, позивачем відповідно Акту податкової позапланової перевірки від 22 квітня 2016 року №73/14-00/31979009 сплачено у повному обсязі грошові зобов`язання з податку на додатку вартість, в т.ч. штрафних санкцій у розмірі 72378,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3152 від 30 березня 2018 року; сплачено в повному обсязі грошові зобов`язання з податку на прибуток, в т.ч. штрафних санкцій у розмірі 30352,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3153 від 30 березня 2018 року; сплачено в повному обсязі пеню по грошових зобов`язаннях з податку на додатку вартість у розмірі 43114,25 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3261 від 30 травня 2018 року; сплачено в повному обсязі пеню по грошових зобов`язаннях з податку на прибуток у розмірі 16878,05 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3262 від 30 травня 2018 року. Натомість, контролюючий орган, незважаючи на здійснену позивачем сплату коштів за первинними податковими повідомленнями-рішеннями з врахуванням штрафних санкцій та пені, що підтверджується платіжними дорученнями №3152, 3153 від 30 березня 2018 року, №3261, 3262 від 30 травня 2018 року, всупереч вимог Податкового кодексу України, неправомірно нарахував пеню на суму грошових зобов`язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 18 січня 2023 року №985/1301-0704, №986/1301-0704. Звертає увагу, що податкове повідомлення-рішення, сума податкового зобов`язання за яким є зменшеною за рішенням суду, що набрало законної сили, вважається відкликаним, відповідно грошове зобов`язання згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, які містять зменшену суму грошового зобов`язання підлягають сплаті протягом десяти робочих днів з моменту їх отримання платником податків. Зауважує, що строк сплати грошового зобов`язання за новими податковими повідомленнями - рішенням також не був пропущений, тобто зарахування коштів за новими податковими повідомленнями- рішеннями від 18 січня 2023 року відбулось протягом 10 робочих днів з моменту отримання позивачем податкових повідомлень-рішень. Таким чином з 30 березня 2018 року (дата сплати Позивачем грошових зобов`язань відповідно до податкових повідомлень-рішень від 19 травня 2016 року №0000351400 та від 02 листопада 2016 року №0001441401) до 27 лютого 2023 року (дата неправомірного нарахування пені та визначення податкового боргу відповідачем) у Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛІОС» податкового боргу не існувало, оскільки кошти, які були нараховані контролюючим органом відповідно до цих податкових повідомлень - рішень сплачені позивачем до бюджету. За відсутності податкового боргу, наявності факту його погашення, у контролюючого органу відсутні правові підстави нараховувати пеню. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження судом першої інстанції.

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про розгляд справи у присутності сторін, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Апелянтом подано апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтовано свою правову позицію по справі; сторонами не заявлено клопотань щодо долучення до справи і дослідження нових доказів тощо, тому правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, колегія суддів не вбачає.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС, зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа за кодом ЄДРПОУ 31979009 та з 04 серпня 1995 року перебуває на податковому обліку №3013.

Личаківською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із низкою суб`єктів господарювання, серед яких ПП Проект-інвест, ПП Ромо, ТОВ Агросмарт-70, ПП Агрофірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року.

Результати перевірки оформлено актом від 22 квітня 2016 року №73/14-00/31979009.

Контролюючим органом було встановлено порушення: пп.138.1.1 п.138.1, пп.138.8.1 п.138.8, п.138.2, ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 915,00 грн; п.138.2 ст.138. п.137.1 ст.137, п.135.1 ст.135, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 50733,00 грн; п.185.1. ст.185, п.186.1. ст.186, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 57902,00 грн, в т.ч. вересень 2014 на суму 6977,00 грн, жовтень 2014 на суму 9935,00 грн, листопад 2014 на суму 7570,00 грн, березень 2015 на суму 11750,00 грн, квітень 2015 на суму 11750,00 грн, серпень 2015 на суму 9900,00 грн.

На підставі вказаного акту Личаківською ОДПІ 19 травня 2016 року було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000341400, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток на суму 64610,00 грн, у тому числі 51688,00 грн за основним платежем та 12922,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000351400, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 72378,00 грн, у тому числі 57902,00 грн за основним платежем та 14476,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарг від 27 вересня 2016 року №20890/6/99-11-01-02-25 скасовано податкове повідомлення-рішення Личаківської ОДПІ від 19 травня 2016 року №0000341400 в частині донарахувань по операціях за період 2015 року, щодо яких контролюючим органом підтверджено здійснення оплати ТОВ МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС на користь ПП Проект-інвест, ПП Ромо, ТОВ Агросмарт-70, ПП Агрофірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм і у відповідній частині штрафну санкцію з вказаного податку, а податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2016 року № 0000351400 залишено без змін.

На підставі вищевказаного прийнято податкове повідомлення-рішення 02 листопада 2016 року №0001441401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 30362,00 грн, у тому числі 30133,00 грн за основним платежем та 229 грн за штрафними рішення Личаківською ОДПІ (фінансовими) санкціями.

Податкові повідомлення-рішення від 19 травня 2016 року №0000351400 та від 02 листопада 2016 року №00001441401 були предметом оскарження.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 19 травня 2016 року №0000351400. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 02 листопада 2016 року №0001441401.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила Личаківська ОДПІ, яка вважала, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року скасовано. У задоволенні позову ТОВ Меркурій-центр-плюс відмовлено.

30 березня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ- ЦЕНТР-ПЛЮС (ідентифікаційний код 31979009) відповідно до Акту податкової позапланової перевірки від 22 квітня 2016 року №73/14-00/31979009, сплатило у повному обсязі грошові зобов`язання з податку на додатку вартість, в т.ч. штрафних санкцій у розмірі 72378,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3152 від 30 березня 2018 року.

30 березня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ- ЦЕНТР-ПЛЮС (ідентифікаційний код 31979009) відповідно до Акту податкової позапланової перевірки від 22 квітня 2016 року №73/14-00/31979009 сплатило у повному обсязі грошові зобов`язання з податку на прибуток, в т.ч. штрафних санкцій у розмірі 30352,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3153 від 30 березня 2018 року.

Також, 30 травня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР- ПЛЮС (ідентифікаційний код 31979009) відповідно до Акту податкової позапланової перевірки від 22 квітня 2016 року №73/14-00/31979009 сплатило у повному обсязі пеню по грошових зобов`язаннях з податку на додатку вартість у розмірі 43114,25 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3261 від 30 травня 2018 року.

30 травня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР- ПЛЮС (ідентифікаційний код 31979009) відповідно до Акту податкової позапланової перевірки від 22 квітня 2016 року №73/14-00/31979009 сплатило в повному обсязі пеню по грошових зобов`язаннях з податку на прибуток у розмірі 16878,05 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3262 від 30 травня 2018 року.

Позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 22 липня 2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій-центр-плюс задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення: №0000351400 від 19 травня 2016 року в частині донарахування 21650,00 грн податку на додану вартість та 5409,50 грн штрафних санкцій; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення: №0001441401 від 02 листопада 2016 року в частині донарахування 24152,40 грн податку на прибуток; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у справі №813/4076/16 - без змін.

18 січня 2023 року на підставі Акта перевірки від 22 квітня 2016 року №73/14-00/31979009 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі №813/4076/16 Головним управлінням ДПС у Львівській області було винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:

-№985/1301-0704, за яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 6209,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 5980,00 грн та за штрафними санкціями 229,00 грн;

-№986/1301-0704 за яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 45318,50 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 36252,00 грн та за штрафними санкціями 9066,50 грн.

Вищевказані грошові зобов`язання підлягали сплаті протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання таких податкових повідомлень-рішень.

Зазначені вище податкові повідомлення-рішення отримано позивачем 16 лютого 2023 року, відповідно граничним строком сплати вказаних грошових зобов`язань є десятий робочий день 27 лютого 2023 року.

03 листопада 2021 року на підставі постанови Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 813/4076/16 ГУ ДПС у Львівській області, зараховано на бюджетний рахунок в електронному кабінет платника - ТОВ МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС з податку на додану вартість суму у poзмірі 115492,25 грн, що включає в себе суму ПДВ - 57902,00 грн, штраф - 14476,00 грн, пені - 43114,25 грн та з податку на прибуток суму у розмірі 47240,05 грн, що включає в себе ПНП- 30133,00 грн, штраф - 229,00 грн, пеню - 16878,05 грн.

Станом на 26 грудня 2020 року на бюджетному рахунку в електронному кабінеті платника (інтегрованій картці) ТОВ МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС в статусі переплата знаходились кошти з податку на додану вартість у розмірі 115492,25 грн та з податку на прибуток у розмірі 47240,05 грн.

26 грудня 2022 року та 16 лютого 2023 року позивач направляв відповідачу заяви вих. №357 та №10 про зарахування коштів, які знаходяться на бюджетному рахунку в електронному кабінеті платника в рахунок сплати за податковим повідомленням-рішенням від 19 травня 2016 року №0000351400 грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість суму у розмірі 36252,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 9066,50 грн та за податковим повідомленням-рішенням від 02 листопада 2016 року №0001441401 з податку на прибуток суму у розмірі 5980,60 грн та штрафних санкцій у розмірі 229,00 грн.

Однак 27 лютого 2023 року ГУ ДПС у Львівській області:

-нараховано та відображено в інтегрованій картці (електронному кабінеті) платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС ідентифікаційній 31979009) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) пеню за період з 22 квітня 2016 року по 18 січня 2023 року у розмірі 58826,85 грн та списано із бюджетного рахунку пеню у розмірі 58826,85 грн із коштів зарахованих позивачу 03 листопада 2021 року на підставі постанови Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №813/4076/16 (К/9901/47513/18);

-нараховано та відображено в інтегрованій картці (електронному кабінеті) платника Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС (ідентифікаційна 31979009) з податку на прибуток приватних підприємств пеню за період з 22 квітня 2016 року по 18 січня 2023 року у розмірі 45086,29 грн, списано з бюджетного рахунку грошові кошти у розмірі 40128,98 грн, які зараховані позивачу 03 листопада 2021 року на підставі постанови Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі №813/4С (К/9901/47513/18) та відображено податковий борг у розмірі 4728,31 грн.

27 березня 2023 року ГУ ДПС у Львівській області повернено на бюджетний рахунок в інтегрованій картці (електронному кабінеті) платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС (ідентифікаційній 31979009) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) грошові кошти у розмірі 27059,50 грн, збільшено недоїмку до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року у розмірі 15485,46 грн та відображено податковий борг у розмірі 15485,16 грн.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача у суд для відновлення порушених прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно нарахував та відобразив в інтегрованій картці платника податків ТзОВ МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР- ПЛЮС з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) пеню за період з 22 квітня 2016 року по 18 січня 2023 року у розмірі 58826,85 грн та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 15485,46 грн, оскільки контролюючим органом не зараховано кошти позивача у рахунок сплати податкового зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 19 травня 2016 року №0000351400 та від 02 листопада 2016 року №0001441401, неправомірно нараховано пеню на неіснуючий податковий борг (оскільки податкові зобов`язання визначенні первинним податковим рішенням позивачем були сплачені у повному обсязі), а також нараховано пеню на суму податкового зобов`язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями; при цьому, строк сплати такого зобов`язання не був пропущений, тобто зарахування коштів відбулось протягом 15 днів з моменту винесення податкових повідомлень-рішень, та внаслідок описаних вище протиправних дій відповідача існують недостовірні відомості у інформаційних системах податкового органу щодо сплати позивачем податкових зобов`язань з податку на додану радість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), а тому ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача у суд за захистом порушених прав є зобов`язання відповідача вчинити дії по коригуванню облікових показників в інтегрованій картці платника ТОВ МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пп.14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

За змістом пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом п.57.3, 57.4 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.5 ст.59 ПК України передбачає, що у разі якщо у платника податків якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положення ст.60 ПК України передбачають вичерпний перелік підстав, за наявності яких податкове-повідомлення-рішення та податкова вимога вважаються відкликаними, а саме: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.35.1, 35.2 ст.35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

За змістом п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пункт 87.2 ст.87 ПК України передбачає, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.87.9. ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Згідно з п.131.2. ст.131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок погашення податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

За змістом п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно п.п.129.3.1 п.129.3. ст.129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Згідно з п.129.4. ст.129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

З системного аналізу наведених вище норм суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що нарахування пені здійснюється на суму податкового боргу за кожний календарний день прострочення у його сплаті із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення. Таким чином, пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу (у редакції ПК України станом на час здійснення спірних правовідносин між сторонами) нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків) або від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР- ПЛЮС сплатило визначене податковим повідомленням - рішенням від 19 травня 2016 року №0000351400 податкове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 72378,00 грн, у тому числі 57902,00 грн за основним платежем та 14476,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, що підтверджується платіжним дорученням №3152 від 30 березня 2018 року.

Крім того, позивачем також сплачено визначене податковим повідомленням рішенням від 02 листопада 2016 року №0001441401 податкове зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 30362,00 грн, у тому числі 30133,00 грн за основним платежем та 229,00 грн за штрафними рішення Личаківською ОДПІ (фінансовими) санкціями, що підтверджується платіжним дорученням №3153 від 30 березня 2018 року.

Матеріалами справи також стверджується, що 30 травня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР- ПЛЮС відповідно до Акту податкової позапланової перевірки від 22 квітня 2016 року №73/14-00/31979009 сплачено в повному обсязі пеню по грошових зобов`язаннях з податку на додатку вартість у розмірі 43114,25 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3261 від 30 травня 2018 року.

30 травня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР- ПЛЮС відповідно до Акту податкової позапланової перевірки від 22 квітня 2016 року №73/14-00/31979009 сплачено у повному обсязі пеню по грошових зобов`язаннях з податку на прибуток у розмірі 16878,05 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3262 від 30 травня 2018 року.

Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що з 30 травня 2018 року до винесення судом апеляційної інстанції постанови від 20 грудня 2022 року у позивача податкового боргу не існувало, оскільки при первинному розгляді справи щодо оскарження податкових повідомлення-рішення від 19 травня 2016 року №0000351400 та від 02 листопада 2016 року №0001441401 таке судом залишено в силі, кошти, які були нараховані контролюючим органом відповідно до цих податкових повідомлень - рішень сплачені до бюджету.

Доказів на спростування цих обставин відповідачем не подано.

При цьому, у подальшому на підставі акта перевірки від 22 квітня 2016 року №73/14-00/31979009 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року по справі № 813/4076/16 Головним управлінням ДПС у Львівській області було винесено 18 січня 2023 року податкові повідомлення-рішення, а саме: №985/1301-0704, за яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 6209,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 5980,00 грн та за штрафними санкціями 229,00 грн; №986/1301-0704, за яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 45318,50 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 36252,00 грн та за штрафними санкціями 9066,50 грн.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом нараховано пеню на суму грошових зобов`язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 18 січня 2023 року №985/1301-0704, №986/1301-0704 незважаючи на здійснену позивачем сплату коштів за первинними податковими повідомленнями-рішеннями з врахуванням штрафних санкцій та пені, що підтверджується платіжними дорученнями №3152, 3153 від 30 березня 2018 року, №3261, 3262 від 30 травня 2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 грудня 2022 року та 16 лютого 2023 року позивач направляв відповідачу заяви вих. №357 та №10 про зарахування коштів, які знаходяться на бюджетному рахунку в електронному кабінеті платника в рахунок сплати за податковим повідомленням-рішенням від 19 травня 2016 року №0000351400 грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість суму у розмірі 36252,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 9066,50 грн та за податковим повідомленням-рішенням від 02 листопада 2016 року №0001441401 з податку на прибуток суму у розмірі 5980,60 грн та штрафних санкцій у розмірі 229,00 грн, разом з тим, 27 лютого 2023 року ГУ ДПС у Львівській області нараховано та відображено в інтегрованій картці (електронному кабінеті) платника Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС (ідентифікаційна 31979009) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) пеню за період з 22 квітня 2016 року по 18 січня 2023 року у розмірі 58826,85 грн та списано із бюджетного рахунку пеню у розмірі 58826,85 грн із коштів зарахованих позивачу 03 листопада 2021 року на підставі постанови Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №813/4076/16 (К/9901/47513/18); нараховано та відображено в інтегрованій картці (електронному кабінеті) платника Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС (ідентифікаційна 31979009) з податку на прибуток приватних підприємств пеню за період з 22 квітня 2016 року по 18 січня 2023 року у розмірі 45086,29 грн, списано з бюджетного рахунку грошові кошти у розмірі 40128,98 грн, які зараховані позивачу 03 листопада 2021 року на підставі постанови Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі №813/4С (К/9901/47513/18) та відображено податковий борг у розмірі 4728,31 грн.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно нарахував та відобразив в інтегрованій картці платника податків ТзОВ МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР- ПЛЮС з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) пеню за період з 22 квітня 2016 року по 18 січня 2023 року у розмірі 58826,85 грн та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 15485,46 грн, оскільки контролюючим органом не зараховано кошти позивача у рахунок сплати податкового зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 19 травня 2016 року №0000351400 та від 02 листопада 2016 року №0001441401, неправомірно нараховано пеню на неіснуючий податковий борг (оскільки податкові зобов`язання визначенні первинним податковим рішенням позивачем були сплачені у повному обсязі), а також нараховано пеню на суму податкового зобов`язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями; при цьому, строк сплати такого зобов`язання не був пропущений, тобто зарахування коштів відбулось протягом 15 днів з моменту винесення податкових повідомлень-рішень, та внаслідок описаних вище протиправних дій відповідача існують недостовірні відомості у інформаційних системах податкового органу щодо сплати позивачем податкових зобов`язань з податку на додану радість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), а тому ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача у суд за захистом порушених прав є зобов`язання відповідача вчинити дії по коригуванню облікових показників в інтегрованій картці платника ТОВ МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі №380/9071/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 13 грудня 2023 року.