Постанова

від 14.12.2023 по справі 460/9604/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/9604/23 пров. № А/857/18417/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шевчук С. М.

суддів - Кухтея Р. В.,

Носа С. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року (ухвалене у м. Рівне, за правилами спрощеного позовного провадження, судом під головуванням судді Греська О.Р., дата складання повного тексту рішення 07 вересня 2023 року) у справі № 460/9604/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОНІС" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, суд-

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРБОНІС" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 14.02.2023 №8258864/39322540;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРБОНІС" податкову накладну №4 від 09.01.2023 днем її фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8258864/39322540 від 14.02.2023 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №4 від 09.01.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну подану Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРБОНІС" податкову накладну №4 від 09.01.2023 датою її подання на реєстрацію.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОНІС" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОНІС" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач-1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судове рішення прийнято з неповним з`ясуванням судом обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкових накладних. Зазначає, що позивачем не було надано оборотно-сальдової відомості по розрахунках з контрагентом та/або акту звірки з контрагентом для підтвердження факту здійснення господарської операції; документи на наявність власних/орендованих основних засобів, обладнання (договору, акту приймання-передачі, розрахункових документів, тощо) використаних для забезпечення виконання даної господарської операції. При цьому в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної чітко зазначено, яких саме документів, не надано позивачем, що свідчить про виконання вимог щодо обґрунтованості рішення. Також, апелянт зазначає, що повноваження податкового органу щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Не погоджується апелянт і з сумою витрат на правову допомогу, вважаючи її не співмірною із складністю даної справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про розгляд апеляційної скарги відповідачі повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлений шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРБОНІС" (код ЄДРПОУ 39322540) зареєстроване з 28.07.2014 юридичною особою та є платником податків, в тому числі платником ПДВ з індивідуальним податковим номером 393225417177. Згідно з КВЕД основний вид економічної діяльності: 46.71 - Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Крім того, позивач здійснює такі види економічної діяльності згідно з КВЕД: 16.10 - Лісопильне та стругальне виробництво; 20.14 - Виробництво інших основних органічних хімічних речовин; 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля; 47.99 - Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 66.29 - Інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення; 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 28.21 - Виробництво духових шаф, печей і пічних пальників.

03.01.2023 ТОВ "КАРБОНІС" (продавець) та ТОВ "РЕАЛ ФОРЕСТ ГРУП" (покупець) укладено договір купівлі-продажу рухомого майна №03/01-О (далі - Договір),за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання передати у власність покупцеві технологічне обладнання, а саме теплогенератор твердопаливний ТГ-240 з сушильним комплексом (ТУУ25.2-39322540-002:2022) в кількості 1 штука, а ТОВ "РЕАЛ ФОРЕСТ ГРУП" взяло на себе зобов`язання прийняти і оплатити такий товар (п.1.1. Договору).

03.01.2023 сторонами Договору підписано Специфікацію №1 до Договору у якій також визначено предмет купівлі-продажу як теплогенератор твердопаливний ТГ-240 з сушильним комплексом (ТУУ25.2-39322540-002:2022) в кількості 1 штука.

Відповідно до п.1.8. Договору на момент його підписання ціна товару становить 5700000,00грн. (в тому числі ПДВ 950000,00грн.), які згідно з п.1.9. Договору покупець був зобов`язаний сплатити в порядку попередньої оплати в розмірі 100% від суми на основі наданого продавцем рахунку на протязі 10 робочих днів з моменту виписки рахунку.

04.01.2023 позивач виставив покупцю рахунок №2 на суму 5700000,00грн. (в т.ч. ПДВ 950000,00грн.).

09.01.2023 на виконання умов Договору ТОВ "РЕАЛ ФОРЕСТ ГРУП" в якості попередньої оплати за замовлений товар перерахувало платіжним дорученням №1 на банківський рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 5700000,00грн. (в т.ч. ПДВ 950000,00грн.) з призначенням платежу "теплогенератор твердопаливний ТГ-240 з сушильним комплексом (ТУУ25.2-39322540-002:2022) зг.рахунку №2 від 04.01.2023п. в т.ч. ПДВ (20%) 950000,00".

На виконання вимог податкового законодавства по першій із подій (за датою зарахування коштів від покупця) позивачем надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкову накладну від 09.01.2023 №4 на суму ПДВ 950000,00грн. (вартість всього обсягу поставленого товару з ПДВ 5700000,00грн.) для реєстрації в ЄРПН.

Головним управлінням ДПС у Рівненській області надіслано позивачу квитанцію №9010822698 про те, що документи прийнято, реєстрація зупинена, а також зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі ПН/РК) від 09.01.2023 №4 в ЄРПН зупинена, оскільки в Єдиному реєстрі податкових накладних коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8417 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

10.02.2023 позивачем були надано повідомлення №1 про надання пояснень та копії документів на підтвердження факту отримання попередньої оплати від ТОВ "РЕАЛ ФОРЕСТ ГРУП" в рахунок подальшої поставки товару, що мав бути виготовлений позивачем у відповідності до Технічних умов ТУУ25.2-39322540-002:2022, для виготовлення ТОВ "КАРБОНІС" теплогенераторів твердопаливних ТГ-240. На підтвердження отримання попередньої оплати позивачем було надано податковому органу, зокрема: Договір купівлі-продажу рухомого майна №03/01-О від 03.01.2023, специфікацію №1 до Договору купівлі-продажу рухомого майна №03/01-О від 03.01.2023, рахунок на оплату №2 від 04.01.2023, платіжне доручення №1 від 09.01.2023, технічні умови ТУУ25.2-39322540-002:2022, наказ №31/01-23-ТГ від 31.01.2023, зведений перелік матеріалів на виготовлення теплогенератора ТГ-240, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за січень 2023р., наказ №82Ш від 31.12.2022 та штатний розпис, Договір поставки №13/ВТВ від 07.12.2022 та специфікація №1 від 07.12.2022, специфікація №5 від 02.01.2023р., видаткова накладна №РН-0000016 від 10.02.2023р. та видаткова накладна №РН-0000025 від 23.02.2023р., видаткова накладна №РН-0000032 від 28.02.2023р., ТТН №9 від 10.02.2023р., ТТН №15 від 23.02.2023р., ТТН №17 від 28.02.2023, Договір поставки №4368/Р від 26.01.2023, Договір купівлі-продажу №79-22 від 25.10.2022, Договір купівлі-продажу №2701/2023 від 27.01.2023, Договір поставки №03 від 31.01.2023, Договір підряду №15/07/2019 від 15.07.2019. Подання вказаних пояснень та підтверджуючих документів не заперечується відповідачами.

14.02.2023 комісією ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №8258864/39322540 про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної, згідно з яким підстави для відмови у її реєстрації є ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити), розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У графі "Додаткова інформація" вказаного рішення зазначено, що позивачем не надано оборотно-сальдові відомості по розрахунках з контрагентом та/або акту звірки з контрагентом для підтвердження здійснення даної господарської операції, документи на наявність власних/орендованих засобів, обладнання (договору, акту приймання-передачі, розрахункових документів, тощо), використаних для забезпечення виконання даної господарської операції.

Вказане рішення платник податків оскаржив в адміністративному порядку 03.03.2023, шляхом подання скарги, що підтверджується квитанцією з реєстраційним номером 9041042231.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 10.03.2023 №24754/39322540/2 скаргу позивача залишено без задоволення, оскаржене рішення без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із вказаним рішеннями Комісії ГУ ДПС у Рівненській області, яким відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до підпункту 14.1.160 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Платник податку зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно із абзацами першим-третім пункту187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отож, відповідно до абзацу першого пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий пункту201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

01.02.2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 25 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної у цій справі, підставою для такого зупинення став пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток №3 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/ розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/ зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, з аналізу пункту 1 Критеріїв ризиковості слідує, що здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Дослідивши зібрані у справі докази та доводи представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про безпідставне зупинення реєстрації податкової накладної, позаяк на підтвердження відображених підстав та обставин для зупинення реєстрації податкової накладної відповідач не привів жодних доказів та мотивів, які б дозволяли дійти висновку про порушення позивачем визначеного пунктом 1 названого Додатку до Порядку №1165 критерію ризикованості.

Контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, які/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій.

Як наслідок колегія суддів вказує на необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Відносно зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відомостей про те, що відповідні коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг, відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, то зі змісту пунктів 12, 14 Порядку №1165 слідує, що подання зазначеної таблиці є правом, а не обов`язком платника податку.

При цьому, доказів того, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання відповідачами не надано.

Як наслідок, зібраними у справі доказами та приведеними положеннями законодавства підтверджуються висновки суду першої інстанції про те, що надіслана на адресу позивача квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їх) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із обґрунтованим належними доказами розрахованим показником за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Станом на дату прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної набув чинності наказ Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року(далі - Порядок № 520), яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 названого Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 520).

За змістом пункту Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За приведених положень законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.

При цьому, форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена у додатку до Порядку №520, чітко встановлює, що документи, які не надано, необхідно підкреслити. Оскаржуване рішення взагалі не містить жодних підкреслень у вказаній графі.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про оплату платником податку товарів, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи, що засвідчують факт зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, і такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У разі якщо поставка товару передувала оплаті за нього, то для реєстрації податкової накладної необхідні документи, що підтверджують факт відвантаження товару.

Натомість вказаних обставин відповідачі не врахували, при прийнятті оскаржуваного рішення, не з`ясували за якої із подій складено податкову накладну та якими саме первинними документами могла бути підтверджена така подія.

Із змісту оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної слідує, що підставою для його прийняття слугувало: ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити), розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи позивачем до податкової накладної, яку подано до контролюючого органу, надано пояснення щодо господарських операцій з разом з первинними документами, що підтверджують їх проведення, зокрема надано: Договір купівлі-продажу рухомого майна №03/01-О від 03.01.2023, специфікацію №1 до Договору купівлі-продажу рухомого майна №03/01-О від 03.01.2023, рахунок на оплату №2 від 04.01.2023, платіжне доручення №1 від 09.01.2023, технічні умови ТУУ25.2-39322540-002:2022, наказ №31/01-23-ТГ від 31.01.2023, зведений перелік матеріалів на виготовлення теплогенератора ТГ-240, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за січень 2023р., наказ №82Ш від 31.12.2022 та штатний розпис, Договір поставки №13/ВТВ від 07.12.2022 та специфікація №1 від 07.12.2022, специфікація №5 від 02.01.2023р., видаткова накладна №РН-0000016 від 10.02.2023р. та видаткова накладна №РН-0000025 від 23.02.2023р., видаткова накладна №РН-0000032 від 28.02.2023р., ТТН №9 від 10.02.2023р., ТТН №15 від 23.02.2023р., ТТН №17 від 28.02.2023, Договір поставки №4368/Р від 26.01.2023, Договір купівлі-продажу №79-22 від 25.10.2022, Договір купівлі-продажу №2701/2023 від 27.01.2023, Договір поставки №03 від 31.01.2023, Договір підряду №15/07/2019 від 15.07.2019.

Колегія суддів зазначає, що надані первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та у колегії суддів відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції.

Однак, як слідує із змісту оскаржуваного рішення, у даному випадку відповідачем не здійснювався аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності, а також не враховано надані платником податків пояснення.

Таким чином, правових підстав для винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не існувало.

За наведених обставин, зібраними у справі доказами та приведеними положеннями законодавства підтверджуються висновки суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Рівненській області не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02 липня 2019 року у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Щодо доводів апелянта про те, що на момент винесення оскаржуваного рішення, позивачем не надано повного пакету підтверджуючих документів, передбачених вимогами Порядку №520, а також того, що позивачем не було надано документів: оборотно-сальдової відомості по розрахунках з контрагентом та/або акту звірки з контрагентом для підтвердження факту здійснення господарської операції; документи на наявність власних/орендованих основних засобів, обладнання (договору, акту приймання-передачі, розрахункових документів, тощо) використаних для забезпечення виконання даної господарської операції, то колегія суддів зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН не витребовувалися конкретні документи, а пропозиція щодо надання документів є загальною, не конкретизованою та формальною, яка за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

Колегія суддів звертає увагу, що ненаданням позивачем актів звірок та/або оборотно-сальдових відомостей є безпідставним, оскільки вказані документи не відносяться до первинних документів, при цьому всі визначені законодавством документи, які стосуються першої події у зв`язку із якою у позивача виник обов`язок зареєструвати податкову накладну були надані позивачем в повному обсязі.

При цьому, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Адже, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

У постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Щодо доводів апеляційної скарги які стосуються судового рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН спірну ПН, то згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отож, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, яким є Державна податкова служба України.

При цьому, вказаною правовою нормою визначено обставини, за яких підставою для реєстрації податкової накладної є відповідне рішенням суду, яке набрало законної сили, про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Окрім того, відповідно до частини 2 ст. 2, ч.2 КАС України будь- яке рішення суб`єкта владних повноважень, яке підлягає судовому оскарженню підлягає перевірці судом на предмет дотримання критеріїв прийняття такого рішення, що свідчить про відсутність будь-якого втручання у дискреційні повноваження державного органу.

Частиною 2 та 4 ст.245 КАС України визначено повноваження суду щодо можливості прийняття рішення з приводу зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав та свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернуся.

Також колегія суддів зазначає, що на підставі зібраних у справі доказів судом не встановлено обставин, які унеможливлювали реєстрацію обумовленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідачем в свою чергу на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України таких обставин не доведено. При цьому, як вбачається з матеріалів справи та приведених положень законодавства позивачем при складанні обумовленої податкової накладної в повній мірі дотримано норм ПК України, а відтак прийняття такого рішення щодо реєстрації податкової накладної виключає право відповідача діяти на власний розсуд.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому, вважає, що покладання на Державну податкову службу України, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим п.1 ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі "Обермейєр проти Австрії"; п.155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії").

Відносно ж доводів апеляційної скарги стосовно вартості послуг правничої допомоги, то колегія суддів зазначає, що відповідач з розміром судових витрат з надання такої правничої допомоги присуджених на користь позивача не погоджується вказуючи на їх не співмірність.

Колегією суддів ураховано, що ключовим критерієм під час розгляду питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в тому числі і "гонорару адвоката" є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутації сторони. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Також при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката та інші обставини. Відшкодування судових витрат, повинен бути співрозмірним з ціною позову та її значення для позивача та правовими наслідками.

Надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам складу та розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, та урахувавши те, що справа вирішувалася в порядку спрощеного позовного провадження, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що підготовка та подання позову до суду у даній справі не потребувала надмірного, значного обсягу юридичної роботи, оскільки основні доводи у даній категорії справ, викладені в численних судових рішеннях в аналогічних спорах і саме такі доводи були і відображені адвокатом при підготовці позовної заяви. З урахування приведених критеріїв пропорційності, колегія суддів вважає підставним присудження на користь позивача за рахунок фінансування відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в обсязі 10000,00 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч.7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Натомість, відповідачем при поданні апеляційної скарги приведених положень ч.7 ст.134 КАС України дотримано не було. Відповідач не привів суду жодних доказів, які вказували на не співмірність присуджених на користь позивача витрат на професійну правову допомогу.

Щодо вимог позивача у відзиві на апеляційну скаргу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 9000 грн, то колегія суддів зазначає наступне.

Здійснивши аналіз матеріалів справи та обґрунтувань позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката (яка була надана до суду апеляційної інстанції) з урахуванням поданих доказів, колегія суддів встановила, що зміст доводів апеляційної скарги відповідача за своєю суттю співпадає зі всіма доводами та міркуваннями скаржника, висловленими у суді першої інстанції. Зміст відзиву на апеляційну скаргу за своїми доводами та міркуваннями та за своєю суттю збігається з доводами та позицією позивача, висловленою у суді першої інстанції та відображеною рішенні суду першої інстанції.

Водночас колегія суддів зазначає, що відзив на апеляційну скаргу не містить нових обґрунтувань з покликанням на положення законодавства, судову практику, докази які не були предметом обговорення та дослідження у суді першої інстанції.

У наданих до суду апеляційної інстанції документах, які стосуються надання позивачу послуг на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, адвокатом також не відображено, які нові положення законодавства та / або судової практики та/ або нові докази ним вивчались з метою складання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що складання та подання відзиву на апеляційної скаргу на рішення суду першої інстанції не супроводжувалось повторним та додатковим:

-вивченням та правовим аналізом законодавства та судової практики для належного захисту прав та охоронюваних закон інтересів замовника при розгляді Восьмим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги відповідача;

- аналізом матеріалів справи та додатковою оцінкою обставин і наявних доказів;

- збору, вивченням та здійсненням юридичного аналізу документів необхідних для належного захисту прав та охоронюваних закон інтересів замовника при подані відзиву на апеляційну скаргу відповідача та формуванням нової правової позиції позивача, позаяк відповідачем у доводах апеляційної скарги не було приведено жодних нових аргументів, доводів чи аналізу норм матеріального чи процесуального права, правової позиції та судової практики відмінної від тієї про яку повідомлявся позивач та суд першої інстанції під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Як наслідок, зібраними у справі доказами не підтверджено факт надання послуг на правничу допомогу адвоката щодо необхідності повторного правового аналізу матеріалів справи та оцінки обставин і наявних доказів; правового аналізу законодавства та судової практики; формування нової правової позиції.

Також колегією суддів ураховано, що надання вказаного виду послуг уже охоплено таким поняттям, як складання відзиву на апеляційну скаргу, за одними і тими ж аргументами, які висловлені в судах обох інстанцій учасниками справи.

Стосовно ж наданої послуги по підготовці відзиву на апеляційну скаргу, то колегія суддів зазначає, що підготовка такого відзиву не потребувала додаткового аналізу чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль адвоката, а кількість затраченого адвокатом часу на представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції була незначною за обсягом. Отож, заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правову допомогу адвоката є необґрунтованою ні з часом, витраченим адвокатом на супроводження справи, ні з самою складністю справи, ні фактичним змістом наданих послуг.

За приведених положень законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що на користь позивача підлягають присудженню судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката по складанню відзиву на апеляційну скаргу, обґрунтована сума яких складає 2000 гривень. У решті вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити, позаяк реальне надання таких послуг не підтверджується приведеними доводами у відзиві на апеляційну скаргу та поясненнями представника позивача наданими суду апеляційної інстанції.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що приведеними доводами апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції не спростовуються, а зводяться лише до переоцінки та незгоди з ними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 460/9604/23 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (Код ЄДРПОУ 44070166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОНІС" (Код ЄДРПОУ 39322540) судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос