Ухвала

від 14.12.2023 по справі 120/9685/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2023 року

м. Київ

справа №120/9685/22

адміністративне провадження № К/990/40155/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №120/9685/22 за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства «Астрея» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій останнє просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (повернення первинної своєчасно поданої апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору внаслідок відсутності фінансування та запровадження воєнного стану; повторне звернення із апеляційною скаргою відбулося у межах присічного річного строку з моменту прийняття рішення судом першої інстанції), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Селянське (фермерське) господарство «Астрея» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 28.09.2022 №7397147/31187764; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача від 13.09.2022 №.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2023 позов задоволено. Повний текст зазначеного судового рішення складений в той же день.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, податковий орган 23.02.2023 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2023 було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору.

Відповідно до ухвали від 13.03.2023 суд апеляційний інстанції відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про відстрочення сплати судового збору та продовжив останньому строк для усунення недоліків апеляційної скарги, передбачених в ухвалі від 27.02.2023.

Ухвалою від 20.03.2023 Сьомий апеляційний адміністративний суд, розглянувши повторне клопотання скаржника про продовження строку на виконання вимог ухвали від 27.02.2023 до закінчення строку введення воєнного стану в Україні, дійшов висновку про відмову в задоволенні такого клопотання, а апеляційну скаргу - повернув.

17.11.2023 контролюючий орган вдруге звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення суду першої інстанції, одночасно порушивши й питання поновлення строку апеляційного оскарження, пропуск якого обґрунтовував відсутністю фінансування для сплати судового збору у зв`язку із введенням на території України воєнного стану.

20.11.2023 суд апеляційної інстанції, визнавши наведені відповідачем у клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою неповажними та відповідно відмовивши у задоволенні останнього, постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, запропонувавши податковому органу навести інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2023.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Скаржник подав клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, проте в останньому фактично послався на ті ж обставини (своєчасне звернення із первісною апеляційною скаргою, яка була повернута через несплату судового збору; повторна апеляційна скарга подана після сплати судового збору), яким вже надавалась оцінка в ухвалі суду від 20.11.2023.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, розглянувши подане клопотання, визнав неповажними наведені у ньому причини для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у задоволенні такого клопотання та, як наслідок, відмовив скаржнику у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 23.11.2023.

Надаючи оцінку твердженням скаржника щодо пропущення ним строку звернення із апеляційною скаргою з поважних причин, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів; при цьому відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

В даному випадку скаржник не обгрунтував поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Сьомий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 23.11.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №120/9685/22 за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства «Астрея» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає., є остаточною та не може бути.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва І.Я.Олендер