Вирок

від 15.12.2023 по справі 752/18103/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/18103/23

Провадження №: 1-кп/752/2059/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2023 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої особи ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження № 12023100010001522, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Екібастуз Республіки Казахстан, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, розлучений, має інвалідність ІІІ групи, малолітню та неповнолітню дитину на утриманні, працевлаштований, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що у 27.05.2023 у першій половині дня, тобто в період дії воєнного стан, що був введений в України 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, що був затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ з подальшим продовження його строку, у ОСОБА_5 , який знаходився у приміщенні Закладу освіти "Приватний загальноосвітній навчальний заклад "Мідгард" у м. Києві по просп. Академіка Глушкова, 1, виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану.

Реалізуючи цей умисел, розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його негативні наслідки, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні зазначеного навчального закладу у період часу з 11:30 по 18:00 узяв з навчальних класів та вчительської кімнати майно, яке належить потерпілій особі - Закладу освіти "Приватний загальноосвітній навчальний заклад "Мідгард" (03680, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 1, ідентифікаційний номер 41678781), а саме:

- ноутбук Acer Aspire A315-32 s/n NXGW4EU012926154257600, вартістю 7 300,00 грн, що знаходився в навчальному класі № 44;

- ноутбук Acer Aspire A315-32 s/n NXGW4EU012926154327600, вартістю 7 300,00 грн, що знаходився в навчальному класі № 45;

- ноутбук Lenovo V15-ada s/n PF2YNHNB, вартістю 11 232,00 грн, що знаходився в навчальному класі № 11;

- ноутбук HP RTL8821CE s/nCND1417J6Y, вартістю 13 799,67 грн, що знаходився у вчительському кабінеті;

- ноутбук Lenovo Ideapad330-151GM s/n PF19H91M, вартістю 7 874,75 грн, що знаходився в вчительському кабінеті.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 склав ноутбуки до пакунку, що тримав при собі та покинув приміщення зазначеного навчального закладу, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними, протиправними діями обвинувачений завдав майнову шкоду потерпілій особі Закладу освіти "Приватний загальноосвітній навчальний заклад "Мідгард" на суму 47 506,42 грн та вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Вказаних висновків суд дійшов також і з огляду на те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті та повністю визнав свою вину, отримавши згоду сторін та представника потерпілої особи,суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують його особу і стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших, які дозволяють встановити наявність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження.

У ході допиту ОСОБА_5 свою вину у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, визнав повністю, надав покази у яких підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені у установчій частині вироку, зокрема у частині способу, дати, часу і місця вчинення злочину опису майна, яке він викрав, його вартості. Зокрема обвинувачений повідомив, що 27.05.2023 приїхав до школи "Мідгард" як найнята клінінговою компанією особа для надання послуг з прибирання приміщення. З метою особистого збагачення через відсутність коштів для забезпечення себе та близьких вирішив викрасти ноутбуки, які побачив у учбових та учительських кабінетах. Таємно від усіх узяв п`ять ноутбуків, сховав їх до своєї сумки та виніс по закінченню зміни. Три ноутбуки продав. Решту повернув, коли до нього звернувся працівник школи "Мідгард". Також у своїх показаннях ОСОБА_5 зазначив, що хоче відшкодувати завдану шкоду, щиро шкодує про вчинене.

Під час розгляду справи та в ході допиту обвинувачений свідомо і добровільно підтвердив, що всі обставини, відображені в обвинувальному акті, відповідають дійсності до свого вчинку ставиться негативно, засуджує власну поведінку.

При цьому ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому та виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини, передав представнику потерпілої особи грошові кошти в сумі 13 200,00 грн з 26 406,75 грн вказаних школою "Мідгард" збитків. Наразі потребує трохи часу щоб зібрати гроші, у зв`язку з сімейними обставинами (старший син, який страждає на шизофренію, потребує медичних обстежень та призначення лікування).

Покази обвинуваченого в судовому засіданні чіткі, послідовні, не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

Отже, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за вище встановлених обставин.

Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає.

Під час судових дебатів сторони оголосили свої міркування щодо міри необхідного покарання, зокрема, прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 роки із застосуванням приписів ст. 75 КК України, посилаючись на можливість звільнення ОСОБА_5 від відбуття покарання з випробуванням, з установлення іспитового строку та з покладенням на нього обов`язків за ст. 76 КК України. При цьому прокурор просив суд врахувати наявність пом`якшуючих обставин - щирого каяття та часткового відшкодування шкоди, зобов`язання відшкодування решту збитків, особу обвинуваченого, зокрема наявність на утриманні малолітньої та повнолітньої дитини, інвалідності.

Представник потерпілої повідомила суду, що ОСОБА_5 повернув до закладу освіти три ноутбуки, після чого задана ним майнова шкода складала 26 406,75 грн. З цієї суми ОСОБА_5 добровільно відшкодував грішми 13 200,00 грн та зобов`язався у найближчий час сплатити решту суми. Також представник підтримала позицію прокурора, при визначенні міри покарання поклалася на розсуд суду.

Обвинувачений у ході судових дебатів і останнього слова зазначив, що провину у скоєному визнає у повному обсязі та щиро кається, шкодує про вчинене, у подальшому не чинитиме кримінальних правопорушень, зробив для себе належні висновки, просить вибачення перед закладом освіти та його працівниками.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд враховує обставин, які пом`якшують покарання - щире каяття ОСОБА_5 , яке полягає у відвертому особистому осуді своєї поведінки, негативному морально-психологічному ставленні до скоєного, визнанні обставин регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України щодо події кримінальних правопорушень, у тому числі, їх часу, місця, способу вчинення, часткове відшкодування майнової шкоди, остаточне відшкодування якої наразі ускладнене сімейними обставинами. Також приймається до уваги особа обвинуваченого, який має середню спеціальну освіту, інвалідність ІІІ групи по життєво, є батьком трьох дітей, його 19-річний син, яким він опікується, страждає на шизофренію, на утриманні має одну малолітню та одну неповнолітню дитину, працевлаштований охоронцем у Товаристві з обмеженою відповідальністю. "Класика комфорту", характеризується на місцем мешкання задовільно, на обліку лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває. Крім того враховується часткове відсутність майнової шкоди від вчиненого, адже три з п`яти предметів злочинного посягання, які були викрадені, повернуто власнику без зміни товарного вигляду, решту визначеної потерпілою особою суму майнової шкоди - 26 406,75 грн ОСОБА_5 відшкодував частково, передавши 13 200,00 грн, тоді як решту суми зобов`язався сплатити у найближчі місці.

Обставин, які обтяжують покарання за ст. 67 КК України в обвинувальному акті не вказано, судом не встановлено.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. При цьому суд знаходить можливість звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням у порядку ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов`язків за п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. На думку суду виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства з огляду на відсутність судимостей, щире каяття і щире прагнення до самовдосконалення і виправлення та наведені вище дані про його особу.

Призначаючи покарання, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України та враховує при цьому, що метою покарання має стати перевиховання та виправлення, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Три одиниці майна, що стало предметом злочинного посягання вартістю 21 099,67 грн, повернуто потерпілої особі, вартість решти трьох одиниць - 26 406,75 грн, ОСОБА_5 відшкодував частково в сумі 13 200,00 грн, що доводиться оригіналами розписок.

Доля речових доказів вирішується відповідно до правил, передбачених ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати для здійснення їх розподілу судом у кримінальному провадженні не заявлені.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368-371, 373-374, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 2 (два) роки та 6 (шість) місяців.

Згідно з приписами ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази, а саме:

- ноутбук Acer Aspire A315-32 s/n NXGW4EU012926154257600, ноутбук HP RTL8821CE s/nCND1417J6Y залишити у власності Закладу освіти "Приватний загальноосвітній навчальний заклад "Мідгард";

- компакт диск НР зберігати в матеріалах кримінального провадження органу досудового розслідування.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення за винятком підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України (щодо обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційноїскарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1