Вирок

від 14.12.2023 по справі 758/2079/20

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2079/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2023 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2020 року за №12020100070000508 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, який має на утриманні малолітню дитину 2011 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого,

16.06.2020 року вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.,

13.02.2023 вироком Солом`янського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 (один) рік,

21.07.2023 року вироком Солом`янського районного суду м. Києва за ч.4 ст.185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України покарання, призначене ОСОБА_3 вироком Солом`янського районного суду м. Києва 13.02.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк один рік, від відбування якого він звільнений на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, - виконувати самостійно. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, з урахуванням ч. 3 ст. 72 КК України, покарання, призначене за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 16.06.2020 у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, - виконувати самостійно,

02.02.2023 року вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання на 1 рік,

за участю прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

10.02.2020 року, близько 16 год. 50 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщені магазину «Віlla», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 17/8, підійшов до полиць з продажу ковбасних виробів та напоїв. В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, що належить ПІІ «БІЛЛА-Україна».

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, повторно, ОСОБА_3 10.02.2020 року, близько 16 год. 50 хв., перебуваючи в торгівельному залі магазину «Billa», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 17/8, підійшов до полиць з продажу напоїв та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв 2 упаковки розчинної кави ТМ «Jacobs», вагою 30 г, вартістю 42 грн. 08 коп. (без ПДВ) кожна, а всього на загальну суму 84 грн. 15 коп. (без ПДВ), 2 палки ковбаси «Брауншвейгська» ТМ «Алан», вагою 375 г, вартістю 166 грн. 58 коп. кожна, а всього на загальну суму 333 грн. 17 коп. (без ПДВ) та 2 палки ковбаси «Сервелат» ТМ «Алан», вагою 375 г, вартістю 133 грн. 25 коп., а всього на загальну суму 266 грн. 50 коп. (без ПДВ). В подальшому, ОСОБА_3 сховав вказане чуже майно під верхній одяг та направився в сторону касової зони.

Близько 16 год. 50 хв. пройшовши касову зону без сплати за вказаний товар ОСОБА_3 направився до виходу з приміщення магазину ««Віlla», тим самим, намагався повторно, таємно викрасти зазначений товар, проте через обставини, які не залежали від його волі, кримінальне правопорушення не було закінчено, хоча він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки був зупинений працівником супермаркету.

А всього ОСОБА_3 намагався завдати матеріальні збитки ПІІ «БІЛЛА-Україна» на загальну суму 683 грн. 82 коп. (без ПДВ).

Своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті та погодився з правовою кваліфікацією висунутого йому обвинувачення.

У вчиненому щиро кається, вказав, що зробив для себе належні висновки.

Представник потерпілого ТОВ «БІЛЛА-Україна» в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначив, що цивільний позов подавати не будуть, товар повернутий.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому кримінальному правопорушенні, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу винного. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом встановлено щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

Прокурор в судовому засіданні просила врахувати наявність пом`якшуючої обставини - щире каяття, обтяжуючих не встановлено. Визнати винним ОСОБА_3 за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання, остаточне призначити покарання 6 років позбавлення волі. Вироки Святошинського районного суду від 02.02.2023 року, Солом`янського районного суду м. Києва від 13.02.2023 року, Деснянського районного суду м. Києва від 16.06.2020 року виконувати самостійно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує характер і ступінь вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином; обставини, які пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання; дані про особу обвинуваченого, який не одружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, характеризується з посередньої сторони, раніше судимий, відсутність претензій від потерпілого, тому з урахуванням викладеного у його сукупності, дійшов висновку про неможливість перевиховання та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі.

При цьому, як роз`яснила Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 25.06.2018 (справі №511/37/16-к) правила призначення покарання, передбачені ч. 4 ст. 70 КК України, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов`язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 21.07.2023 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Враховуючи, що кримінальні правопорушення ОСОБА_3 вчинив до постановлення вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 21.07.2023 року, тому покарання йому слід призначати за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України покарання, призначене ОСОБА_3 вироком Солом`янського районного суду м. Києва 13.02.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк один рік, від відбування якого він звільнений на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, - виконувати самостійно.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, з урахуванням ч. 3 ст. 72 КК України, покарання, призначене за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 16.06.2020 у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, - виконувати самостійно.

А також суд ураховує вирок Святошинського районного суду м. Києва від 02.07.2023 року, за яким ОСОБА_3 визнано винним за ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання 1 рік обмеження волі, із урахуванням ст. 75 КК України встановлено 1 рік іспитового строку, та виконувати його самостійно.

Суд вважає, що перевиховання й виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 неможливо без ізоляції від суспільства, а також не знаходить підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України, чи норм ст.69-1 КК України у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Таке покарання буде відповідати цілям, передбаченим ч. 2 ст. 50 КК України, зокрема, буде пропорційною карою за вчинений злочин та є достатнім для виправлення засудженого, а також буде запобігати вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Цивільний позов у кримінальному проваджені відсутній.

Речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України, обвинуваченому ОСОБА_3 слід зарахувати термін попереднього ув`язнення.

Таким чином, підлягає зарахуванню в строк попереднього ув`язнення з 10.02.2020 року по 12.02.2020 року.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід відраховувати з часу затримання - з 04 лютого 2023 року, про що зазначено у вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 21.07.2023 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Керуючись ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 21.07.2023 року остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України покарання, призначене ОСОБА_3 вироком Солом`янського районного суду м. Києва 13.02.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк один рік, від відбування якого він звільнений на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, - виконувати самостійно.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, з урахуванням ч. 3 ст. 72 КК України, покарання, призначене за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 16.06.2020 у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, - виконувати самостійно.

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 02.07.2023 року, за яким ОСОБА_3 визнано винним за ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк один рік, від відбування якого він звільнений на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, - виконувати самостійно.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відраховувати з часу затримання - з 04 лютого 2023 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання:

- термін перебування під вартою з 10 лютого 2020 року по 12 лютого 2020 року.

Речові докази:

- продукти харчування, передані на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Білла-Україна» - залишити у власності потерпілого,

-оптичний диск DVD-R - залишити в матеріалах кримінального провадження №12020100070000508,

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним Кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1