Рішення
від 14.12.2023 по справі 638/12902/23
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/12902/23

Провадження № 2/638/5243/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний судм. Харкова у складі:

головуючого - судді Теслікової І.І.,

за участі секретарів судових засідань Кріцак А.М., Осіпової Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Оскільської громади про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Оскільської громади про встановлення додаткового строку, два місяці, для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини нею після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Оскіл, Ізюмського р-ну Харківської обл. померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилась спадщина: земельна ділянка, площею 4,4548 га., кадастровий номер 6322888000:02:000:0150, розташована на території Червонооскільської сільської ради, Ізюмського району, Харківської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належна померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 3.04.2018. На момент смерті мати була зареєстрована розом з чоловіком (її батьком) ОСОБА_3 , який загинув в один день з матір`ю ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалась. При зверненні до нотаріуса з приводу відкриття спадкової справи і видачі спадщини на вищезазначене майно після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 їй було повідомлено, що згідно ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину за заповітом або за законом, повинен в 6-ти місячний строк з дня смерті спадкодавця подати заяву про прийняття спадщини. Вона з заявою про прийняття спадщини у відведені законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини не зверталась. Видати свідоцтво про право на спадщину за законом нотаріус не має можливості, так як нею пропущений строк для прийняття спадщини. Позивач була позбавлена можливості звернутись до нотаріуса у строки, встановлені законом, через об`єктивні причини, а саме у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України та окупацією міста Ізюм з березня 2022 р. по вересень 2022 р. Діяльність нотаріуса була припинена в час окупації, засоби поштового були відсутні, а виїхати з м. Ізюм окупаційна влада не дозволяла. Та у зв`язку з тим, що після деокупації району в ході досудового розслідування було призначено судово-медичну експертизу тіла матері. В рамках кримінального провадження проведено молекулярно-генетичну експертизу за результатами якої встановлено спорідненість. Було видано лікарське свідоцтво про смерть, на підставі якого видано свідоцтво про смерть матері 17 серпня 2023 року, тобто після закінчення строку для прийняття спадщини.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя№399/0/15-23 від 20.04.2023«Про зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Харківської області» змінено з 01 травня 2023 року територіальну підсудність судових справ Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Дзержинському районному суду міста Харкова.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова Теслікової І.І. від 22 вересня 2023 року прийнято до розгляду тавідкрито провадженняу справіза позовноюзаявою в порядку загального позовного провадження. Запропоновано позивачу та відповідачу скористатися вимогами ст. 178-180, 193 ЦПК України.

Ухвалою суду від 08 листопада 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явилась. Позивач надала суду заяву, в якій позов підтримала, просила його задовольнити та слухати справу без її участі.

Представник Оскільської громади до суду не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд встановив.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципівзмагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що згідно 17 серпня 2023 року Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано повторне свідоцтво (запис поновлено) про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка помела ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 17 серпня 2023 року складено відповідний актовий запис №16 (свідоцтво серії НОМЕР_1 ).

Факт родинних відносин із спадкодавцем підтверджується: копіє свідоцтва про народження де батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначені: батько ОСОБА_3 , мати: ОСОБА_2 , копіє свідоцтва про укладення шлюбу, згідно якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 12.06.1999 уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_6 , та копією паспорту ОСОБА_1 .

Маючи намір прийняти спадщину позивач звернувся до приватного нотаріуса, проте, листом приватного нотаріуса Ізюмського районного НОХО №844/01-16 від 06.09.2023 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини.

Приписами ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Строк для прийняття спадщини сплинув 24 червня 2022 року.

Згідно ч. 3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 пропустила строк на прийняття спадщини через те, що на території України розпочались військові дії, та отримала свідоцтво про смерть матері 17 серпня 2023 року, тобто коли сплинув строк на подачу заяви про прийняття спадщини.

Так,Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Окрім того, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 18 травня 2022 року» з наступними змінами, який діяв до 22.12.2022 Харківська територіальна громада та м. Ізюм включені до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року.

У подальшому, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Харківську територіальну громаду та місто Ізюм віднесено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

З 01.04.2023 та до 10.09.2023 місто Ізюм Харківської області було в окупації ворожих військ.

До теперішнього часу, а саме станом на день розгляду справи Харківська міська громада та Ізюмська міська територіальна громада включені до переліку територій можливих бойових дій.

Від прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_2 не відмовлялась.

В зв`язку з чим, суд визнає причини пропуску подання заяви позивачем про прийняття спадщини поважними та встановлює додатковий строк для прийнятті спадщини. Окрім того суд зазначає, що строк для подання заяви для прийняття спадщини сплив 27.09.2022, у період коли місто Ізюм Харківської області було включено до територіальних громад, на території яких здійснюються бойові дії. З копії листа нотаріуса про відмову у заведенні спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса 06.09.2023. Отже, хоча пропуск строку для прийняття спадщини становить більше року, проте у сукупності з іншими обставинами справи, вказує наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, оскільки визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини, пропущено ОСОБА_1 із поважних, незалежних від позивача причин.

Норми європейського законодавства щодо прав людини встановлюють, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці Європейського суду з прав людини на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позбавлення позивача права на спадщину буде занадто надмірним тягарем, що не є пропорційним меті законодавчого обмеження строку подання заяви про прийняття спадщини, відтак, буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/42165/17-цвід28 жовтня 2019 року.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

На підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємець повинен у визначений судом строк звернутися до нотаріальної контори та подати відповідну заяву, після чого він буде вважатися таким, що прийняв спадщину.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 90, 92, 95, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268.208-282ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Оскільської громади про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у 2 (два) місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Відомості щодо учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач -Оскільська громада, місцезнаходження за адресою: Харківська обл., Ізюмський р-н, с.Оскіл, вул.Слобідська, 1, код ЄДРПОУ 04399766.

Суддя Теслікова І.І.

СудДзержинський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення14.12.2023
Оприлюднено18.12.2023
Номер документу115676044
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —638/12902/23

Рішення від 14.12.2023

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Теслікова І. І.

Ухвала від 08.11.2023

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Теслікова І. І.

Ухвала від 22.09.2023

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Теслікова І. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні